Кількість людей та бізнесів, які опинилися в санкційних списках РНБО, продовжує зростати

Найчастіше обмеження застосовують для російських громадян та компаній

5 липня 2023

Опендатабот, вивчивши дані НАЗК та РНБО, виявив кількість підприємств та людей, включених до санкційних переліків в Україні та світі. Більшість санкцій спрямовані проти громадян та підприємств з Росії.

Станом на червень 2023 рік до санкційних переліків Ради національної безпеки та оборони України було включено 8919 фізичних осіб та 5755 компаній. При цьому, значна частина підсанкційних громадян та підприємств додалася вже в поточному році — 2495 та 2991 відповідно.

Більше половини фізичних осіб, які наразі обліковуються у цих списках, мають громадянство Росії — таких нараховується 5364 осіб. Друге місце у цьому рейтингу посідають громадяни нашої держави — під санкціями наразі знаходяться 1614 носіїв українського паспорту. Зі значним відривом від них відстають громадяни Білорусі — 73 людини.

Громадянство людей під санкціями РНБО
Росія5 57862.5%
Україна1 64618.5%
Білорусь891.0%
Іран170.2%
Інші1 58917.8%

Серед компаній, потрапивших під санкції РНБО, переважна більшість — бізнес з РФ (4650 справ). На жаль, у санкційному переліку також виявилося чимало українських бізнесів — 507. Замикає топ-3 бізнес з «пропискою» на Кіпрі — таких справ нарахувалося 178.

Країни реєстрації підсанкційних компаній
Росія4 65080.8%
Україна5078.8%
Кіпр1783.1%
Білорусь1262.2%
Інші2945.1%

На підтримку України держави по всьому світу також застосовують санкції проти людей та бізнесу, пов’язаних з країною-агресором. Загалом у світових санкційних переліках наразі виявлено 6477 компаній та 9440 людей.

Нагадаємо, що в Опендатаботі можна перевірити, чи знаходиться людина або ж компанія під санкціями — як українськими, так й світовими.

Контекст

В Україні підставами для застосування санкцій, серед іншого, є дії іноземних держав, юридичних осіб або громадян, які створюють реальні або потенційні загрози національним безпеці та територіальній цілісності нашої країни, сприяють терористичній діяльності, призводять до окупації територій тощо. Чинне законодавство передбачає майже необмежений перелік наслідків для тих, кого було включено до санкційного переліку. Зокрема, держава може блокувати їхні активи і стягувати їх до свого доходу, обмежувати можливості здійснення підсанкційними громадянами або компаніями торговельних операцій, отримання ними низки послуг та запобігання виведення капіталів з України.

При цьому, законодавством передбачено зобов'язання для різних органів та інституцій щодо санкційних осіб.

Так, наприклад, банки та фінансові установи мають блокувати кошти підсанкційних осіб, якщо для таких передбачено відповідні обмеження, відмовлятися від проведення фінансових операцій на їхню користь тощо. Також законодавством встановлено низку обмежень у сфері надання нотаріальних послуг щодо тих, хто потрапив до цих «чорних списків». Серед іншого, їм може бути відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а нотаріуси зобов’язані повідомляти територіальні органи Міністерства юстиції про те, що до них зверталися підсанкційні особи або компанії.

Водночас, наразі в Кримінальному кодексі України відсутня норма стосовно карної відповідальності за порушення санкційного законодавства, але можливість її впровадження наразі розглядається на рівні парламенту. Так, ще 25 січня 2023 року у Верховній раді було зареєстровано відповідний законопроект №8384, а 12 квітня поточного року парламентський комітет з питань правової політики надав висновок про його включення до порядку денного.

Отримуйте аналітику від Опендатабот в Телеграм каналі

TelegramКанал Опендатабот

Перевірка санкцій