Мітка антихриста: Як Українці відмовлялися від біометричних паспортів

20.08.2018 09:39

Історія

Верховний суд визнав, що отримання біометричного паспорту — прямий обов’язок громадянина України. Релігійні переконання, за його висновком, не є підставою для ухилення від обов’язків.

Що сталося

Починаючи з 2013 року парафіяни православної церкви московського патріархату регулярно зверталися до суду з проханням видавати їм паспорти у вигляді книжечки. Наявність в біометричному паспорті унікального номера запису в реєстрі церква пов’язувала зі «знаком звіра» — одним з символів апокаліпсису.

Нещодавно такий тип справ був визнаний типовим і був переданий до Верховного суду. ВСУ визнав, що отримання біометричного паспорту та зокрема унікального номеру запису в реєстрі є обов’язком громадян, і відмовив у проханні видавати паспорти старого зразка.

Чому це важливо

Україна є світською державою. Це означає, що закони держави є більш важливими ніж релігійні переконання. Остаточне рішення суду закріплює таке положення справ і є правильним для цивілізованого суспільства.

Я чув, що люди не хочуть робити біометричні паспорти. Чому?

В 2013 році Українська православна церква Московського патріархату виступила з доповіддю щодо розвитку технологій обробки даних та введення біометричних документів.

В тексті Біблії згадується «мітка звіра», такий знак, яким диявол таврує людей. За сюжетом, отримання мітки не матиме інших альтернатив, а люди, що не отримають мітку не зможуть купляти та продавати. Потім же усі люди, що отримали цю мітку будуть покарані господом.

В своєму виступі представники УПЦ заявили, що існує ряд параллелей між унікальним номером запису в реєстрі та «міткою звіра», яка згадується в Одкровенні Іоана Богослова (Апокаліпсисі).

«Нинішній процес кодифікації цивільного населення безпосередньо стосується політичної та господарської діяльності громадян. Він впроваджується у формах, які мають типологічну подібність з обмеженнями апокаліптичних часів. При цьому одночасно ігноруються і блокуються реальні альтернативні способи здійснення функцій державного регулювання і контролю в області суспільного господарства і політичної діяльності, що викликає у віруючих апокаліптичні паралелі», — йдеться в заяві УПЦ.

Представники церкви кажуть, що можливі й інші варіанти, і що їх висновки про біометричні паспорти можуть бути передчасні, але все ж рекомендують підстрахуватися і використовувати як альтернативу звичайний паспорт книжечкою.

Що особливого в унікальному номері запису в реєстрі? Чим він відрізняється, скажімо, від номеру та серії паспорту?

У багатьох країнах світу прийнято уніфікувати дані про громадян. Тобто існує база даних, в якій містяться основні дані про людину. Як тільки дані змінюються або додається нова інформація, це відразу ж вноситься в систему.

У 2012 році в Україні був прийнятий закон «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, підтверджують особу або її соціальний статус».

У документі також є визначення Єдиному державному демографічному реєстру. Це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, яка призначена для зберігання і обробки інформації про громадян та їх документів. Це і є та сама база даних, про яку ми писали вище.

Як тільки ви будете отримувати новий документ або змінювати дані в старих, ці дані будуть передаватися і змінюватися.

Так, коли ви будете отримувати паспорт, в ЕДДР потраплять ваші дані: ім’я, дата і місце народження, стать, час видачі паспорта, підпис, відбитки пальців, фотографія і т.д. Потім, якщо ви отримаєте права або закордонний — інформація про вас буде змінена або доповнена.

Навіщо все це потрібно?

Така база даних вирішує кілька питань.

По-перше, в будь-якому державному органі вас зможуть ідентифікувати і перевірити, чи дійсно це ви. Наприклад, якщо ви перетинаєте кордон, у вас беруть ваші відбитки пальців і звіряють з даними, які є про вас у базі.

По-друге, дані про вас будуть максимально повні. Це позбавить вас від додаткової тяганини, пов’язаної з пошуком довідок або інших додаткових документів. Вся основна інформація буде зберігатися в одному місці і вам буде достатньо надавати всюди один документ.

По-третє, ця система дозволяє зіставляти дані про українців з даними про громадян інших країн.

І що, є люди, які на підставі промови представників церкви вирішили відмовитися від біометричних паспортів?

Так, і в судовому реєстрі досить багато таких суперечок.

Ось один з подібних випадків. У лютому 2018 року в Одесі судилися батьки дитини з міграційною службою. Батьки просили міграційну службу оформити паспорт у вигляді книжечки, але служба їм у цьому відмовила. З цим вони звернулися до суду. Суд розглянув справу і зобов’язав міграційну службу видати документ у формі книжечки. Були також і рішення з протилежним вироком.

Оскільки подібних звернень в суд було чимало, а рішення виносилися різні, такі справи були визнані типовими і передані на розгляд до Верховного суду України.

Яке рішення прийняв Верховний суд?

Верховний суд визнав, що релігійні переконання не звільняють від виконання конституційних обов’язків.

Рішення ВСУ побудоване за такою логікою:

Згідно з 92 статтею Конституції, права і обов’язки громадян визначаються виключно законами. Також в Конституції сказано, що релігійні організації зобов’язані діяти в рамках закону і не суперечити йому.

Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятиліття має отримати паспорт громадянина України. Це його обов’язок як громадянина.

Згідно зі статтею 21 Закону «Про єдиний демографічний реєстр» паспорт громадянина виготовляється у формі картки, яка містить електронний носій.

Відповідно, громадяни мають отримувати паспорт сучасного зразка, незважаючи на релігійні переконання:

«Щодо релігійних переконань як позивачки, так і релігійної організації, про її приналежність до якої зазначено в позовній заяві та письмових поясненнях, з приводу присвоєння унікального номера, якщо паспорт громадянина України нового зразка оформлятиметься засобами Реєстру, то цей аргумент, незважаючи на усю його значимість для як для ОСОБА_1, так і для багатьох інших громадян України, які поділяють такі ж релігійні погляди й переконання, не може слугувати підставою для того, щоб порушувати/не виконувати вимоги Закону № 5492-VI та/чи робити з нього винятки.

На думку суду, такий підхід є недопустимим, оскільки суперечитиме наведеним конституційним положенням статей 24 та 35 Основного Закону, а також може призвести до зловживань з боку окремих осіб та/або їх груп з метою уникнення виконання покладених на них законом обов’язків».

Почати роботу

Додайте Opendatabot до улюбленного месенджеру

Opendatabot для Skype

ДОДАТИ

Opendatabot для Telegram

ДОДАТИ

Opendatabot для Facebook

ДОДАТИ

Opendatabot для Viber

ДОДАТИ