Відмивання грошей: Кого можна звинуватити?

08.11.2017 09:38

Історія

Якщо ваша компанія використовує заборонений електронний гаманець або співпрацює з фіктивними компаніями — її можуть звинуватити в легалізації незаконних прибутків.

Що сталося

19 жовтня на AIN вийшла стаття «Суд арештував рахунки 24 українських ІТ-компаній. Причина — незаконний прибуток та відмивання грошей». Насправді, кількість компаній є більшою, крім того справа — не завершена, відтак в списку можуть опинитися і нові компанії.

Чому це важливо

Правоохоронні органи можуть звинуватити компанію в «легалізації незаконного прибутку» в тому випадку, якщо вона відповідає певним критеріям. Кожен підприємець має знати, що це за критерії.

В чому звинувачуються компанії, чиї рахунки потрапили під арешт?

Генеральна прокуратура України проводить розслідування, підозрюючи групу компаній в фіктивній діяльності та відмиванні грошей. Це 205 та 209 статті Кримінального кодексу відповідно.

«З тексту ухвали не зрозуміло, в чому саме звинувачені підприємства. В ухвалі є загальні фрази на кшталт «використовуючи реквізити підприємств з ознаками „фіктивності“, „виведення за територію України до РФ“, „незаконна конвертація грошових та електронних коштів в готівку“. Але підстав та аргументів для накладення арешту на банківські рахунки, на мою думку, не зазначено.

В подальшому, як ми можемо дізнатися з реєстру судових рішень, дані арешти були успішно оскаржені компаніями та рахунки розблоковані на підставі того, що арешт коштів був визнаний неспівмірним із завданням кримінального провадження» — розповідає адвокат Максим Лазарев.

Що це за компанії?

На даний момент під арештом опинилися рахунки 32 компаній. Частина з них була додана останнім часом.

Компанії, рахунки яких заблоковані

Нові фігуранти

Що таке легалізація доходів, отриманих незаконним шляхом?

«Теоретично все просто. В кодексі є визначення відмиванню грошей — це переказ незаконно зароблених грошей в законні. Але довести це дуже складно і на практиці цим ніхто не займається. Тому ст. 209. Легалізація (відмивання) доходів — це досить широка стаття, під яку може потрапити що завгодно, а мета таких звинувачень — наїзд на бізнес», — говорить Максим Лазарев.

Якщо ж ми розглянемо нашу судову справу, то там пояснюється логіка працівників прокуратури. Вони звертають увагу на наступне:

1. Внесення до договорів недостовірних даних щодо виду та обсягу робіт.

Прокурори стверджують, що підозрювані компанії приймали платежі від користувачів за послуги та аудіовізуальної продукції, а потім ці гроші перераховувалися за кордон на компанії, які ніяк не були пов’язані з цим контентом.

2. Робота з компаніями, які мають ознаки фіктивності.

Насправді, не лише у цьому випадку, з фіктивними компаніями краще не працювати. Для того, щоб перевірити контрагента на фіктивність зверніть увагу на наступне.

  • Компанія не має бути зареєстрована в місці масової реєстрації;

  • Компанія не має згадуватися в судовому реєстрі як фіктивна;

  • У компанії не має бути значного податкового боргу.

Цю інформацію можна перевірити в Opendatabot. Для цього достатньо ввести код ЄДРПОУ або назву компанії.

3. Використання електронних гаманців.

На даний момент використання електронних коштів заборонене НБУ. Так «Webmoney», «Яндекс.Деньги», «QIWI Wallet», «Wallet one/Єдиний гаманець» заборонено використовувати в Україні. І це стає аргументом проти компанії.

«Ми живемо в ХХІ столітті. Забороняти в ньому платіжні системи є популістським і нефаховим рішенням. Не зважаючи на заборони, безліч українців користуються „ворожими сервісами“, такими як Paypal, Payoneer, відкривають онлайн рахунки в іноземних банках, торгують на форексі, торгують криптоактивами та цінними паперами іноземних компаній, відкривають компанії в інших юрисдикціях тощо. Тим не менш, станом на сьогодні використання електронних гаманців заборонено» — коментує адвокат Максим Лазарев.

Чи можна вважати це провадження нападом на український ІТ-бізнес?

За КВЕД більшість компаній, які потрапили під санкції, «надають інші інформаційні послуги». Дійсно, такий вид діяльності може бути в ІТ-компанії. Відповідно, ми не можемо виключити можливість того, що це провадження таки було черговим залякування українського ІТ-бізнесу.

chart.png

«На перший погляд дана справа нагадує звичайне «кошмарення» фінансових компаній та IT-бізнесу. Підставою для провадження є дуже популярні і при цьому «широкі» статті кримінального кодексу — стаття 205 «Фіктивне підприємництво» та стаття 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», під які можна підвести що завгодно. Тут не вистачає тільки улюбленої статті 258-5 «Фінансування тероризму», — говорить Максим Лазарев.

По темі

Як перевірити колишнього директора?

За останній рік в Україні змінилося 127 079 директорів. Це 8% від загальної кількості.

На підставі фіктивного судового рішення: як компанії втрачають мільйони

Ми знайшли чотири приклади, в яких компанії втратили гроші та майно

Чи може до компанії-клієнта 1С прийти СБУ?

Розбираємося, чи можна розглядати обшуки в Dragon Capital як прецедент?

Початок роботи

Додайте Opendatabot до улюбленного мессенджеру

Opendatabot для Skype

ДОДАТИ

Opendatabot для Telegram

ДОДАТИ

Opendatabot для Facebook

ДОДАТИ

Opendatabot для Viber

ДОДАТИ