Ухвала

від 23.09.2015 по справі 567/169/15-к

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/169/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2015 р.

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в міст і Дубно клопотання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням, в якому зазначає, що 17 січня 2015 року на підставі Ухвали слідчого судді Рівненського міського суду ОСОБА_9 в межах досудового розслідування по кримінальному провадженні №22015180000000001, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11 січня 2015 року, за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, було накладено арешт на тимчасово вилучене майно, в тому числі на звіти ПП ОСОБА_6 за 2014 рік на 15 арк., товарні звіти за грудень 2014 року на 2 арк., реєстр часткового відшкодування вартості на 6 арк. Вважає, що вищевказані документи мають бути їй повернуті, поскільки вилучені документи використовуються нею в підприємницькій діяльності, а отже належить їй ОСОБА_6 на праві власності, проте до вирішення питання про накладення арешту на вищевказане майно як власника її не було залучено.

Приписами ч.4 ст.173 КПК України визначено, що в разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий судді, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, зокрема який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Вважає, що слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна, всупереч положенням ч.2 ст.173 КПК України, не врахував наслідки арешту такого майна для інших осіб, зокрема її, як їх власника в результаті чого на даний час в зв`язку з накладенням арешту вона позбавлена можливості використовувати вищевказані документи для правомірного здійснення підприємницької діяльності, що значно обмежує її як підприємця, та чим грубо порушується гарантоване право власності, оскільки вона позбавлена можливості користуватись належним майном на власний розсуд та вільно реалізовувати свої правомочності як підприємець щодо належного їй майна згідно ст.320 ЦК України.

Таким чином, вважає, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду ОСОБА_9 від 17 січня 2015 року - є таким, що порушує інтереси її як законного власника на вільне розпорядження власним майном, яке необхідне для здійснення нею підприємницької діяльності,оскільки вона як власник вищевказаного майна, не була присутньою при вирішенні питання про накладення арешту, адже жодним чином не була повідомлена про дату та час його розгляду, також не маю ніякого відношення до подій кримінального провадження №22015180000000001, не є в даному кримінальному провадженні ні підозрюваним, ні обвинуваченим, ні взагалі його учасником, і в силу ст. 170 КПК України не несе цивільно-правову відповідальність за завдану шкоду, дані документи не визнані доказами по справі, у зв`язку з чим арешт, накладений згідно вищенаведеної ухвали слідчого судді в частині належного їй майна слід скасувати, а майно повернути їй.

Також ОСОБА_6 зазначає, що 17 січня 2015 року на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду ОСОБА_9 в межах досудового розслідування по вищевказаному кримінальному провадженні №22015180000000001, було накладено арешт на тимчасово вилучене майно, в тому числі на картонну папку з документами щодо діяльності ПП «Острог-Ресурс», директором якого вона являється, за 2013-2014 на 24 арк., картонну папку з документами щодо господарської діяльності ПП «Острог-Ресурс» з оборотно-сальдовими відомостями за 2013-2014 на 76 арк., картонну папку з документами щодо господарської діяльності ПП «Острог-Ресурс» з відомостями нарахування зарплати на 14 арк., картонну папку з документами щодо господарської діяльності ПП «Острог-Ресурс» з бухгалтерськими та податковими документами на 113 арк., звіти за 2014 рік на 86 арк., книга наказів, швидкозшивач з установчими документами та договорами на 80 арк. Вважає, що вищевказані документи мають бути повернуті ПП "Острог-Ресурс", поскільки останні використовуються в господарській діяльності ПП «Острог-Ресурс», а отже належать підприємству на праві власності.

Також ОСОБА_6 зазначає, що 17 січня 2015 року на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду ОСОБА_9 в межах досудового розслідування по кримінальному провадженні №22015180000000001, було накладено арешт на тимчасово вилучене майно, в тому числі на рецепти на відшкодування вартості ліків по пілотному проекту за липень-вересень та жовтень-грудень2014 року; картонна підшивка з бухгалтерськими документами МПП «Глорія», директором якого вона являється, за липень 2014 року на 1062 арк., картонна підшивка з бухгалтерськими документами МПП «Глорія» за серпень 2014 року на 900 арк., картонна підшивка з бухгалтерським документами МПП «Глорія» за вересень 2014 року на 1032 арк., картонна підшивка з бухгалтерськими документами МПП «Глорія» за жовтень 2014 року на 1209 арк., картонна підшивка з бухгалтерськими документами МПП «Глорія» за листопада 2014 року на 1212 арк., ноутбук марки «LENOVO G575» чорного кольору, S/N: СВ 12314186 Р/N: 59317883 та шнур живлення до нього; путівка №1900 про відрядження ОСОБА_11 , аркуші паперу із записами номерів телефонів. Вважає, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду ОСОБА_9 від 17 січня 2015 року - є таким, що порушує інтереси МПП «Глорія» як законного власника на вільне розпорядження власним майном, яке необхідне йому для здійснення господарської діяльності, оскільки вона як представник власника вищевказаного майна, не була присутньою при вирішенні питання про накладення арешту, адже жодним чином не була повідомлена про дату та час його розгляду, також оскільки ні МПП «Глорія», ні його власники (засновники) не мають ніякого відношення до подій кримінального провадження №22015180000000001, не є в даному кримінальному провадженні ні підозрюваними, ні обвинуваченими, ні взагалі його учасниками, і в силу ст.. 170 КПК Українине несуть цивільно-правову відповідальність за завдану шкоду, дані документи не визнані доказами по справі, у зв`язку з чим арешт, накладений згідно вищенаведеної ухвали слідчого судді в частині належного МПП «Глорія» майна слід скасувати, а майно повернути підприємству.

Директор ТОВ "Ледос" ОСОБА_8 звернулась з клопотанням, в якому зазначає, що 17 січня 2015 року на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду ОСОБА_9 в межах досудового розслідування по кримінальному провадженні №22015180000000001, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11 січня 2015 року, по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, було накладено арешт на тимчасово вилучене майно, в тому числі на картонну папку з оборотно-сальдовими відомостями ТОВ «Ледос» за 2014 рік на 8 арк., рахунки №№ НОМЕР_1 за 2014 рік на 41 арк., картонну папку з відомостями нарахування заробітної плати за 2014 рік на 9 арк., документи щодо господарської діяльності на 79 арк., швидкозшивач із наказами на 9 арк., швидкозшивач із установчими документами та договорами на 84 арк., швидкозшивач із договорами на 234 арк., картонну папку із бухгалтерськими та податковими документами на 299 арк. Вважає, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду ОСОБА_9 від 17 січня 2015 року - є таким, що порушує інтереси ТОВ «Ледос» як законного власника на вільне розпорядження власним майном, яке необхідне йому для здійснення господарської діяльності, оскільки вонаяк представник власника вищевказаного майна, не була присутньою при вирішенні питання про накладення арешту, адже жодним чином не була повідомлена про дату та час його розгляду, також оскільки ні ТОВ «Ледос», ні його власники (засновники) не мають ніякого відношення до подій кримінального провадження №22015180000000001, не є в даному кримінальному провадженні ні підозрюваними, ні обвинуваченими, ні взагалі його учасниками, і в силу ст.170 КПК України не несуть цивільно-правову відповідальність за завдану шкоду, дані документи не визнані доказами по справі, у зв`язку з чим арешт, накладений згідно вищенаведеної ухвали слідчого судді в частині належного ТОВ «Ледос» майна слід скасувати, а майно повернути підприємству.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 звернулась до суду з клопотанням, в якому зазначає, що 17 січня 2015 року на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду ОСОБА_9 в межах досудового розслідування по кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, було накладено арешт на тимчасово вилучене майно, в тому числі на документи щодо діяльності ПП ОСОБА_7 на 10 арк.

Вважає, що арешт, накладений Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду ОСОБА_9 від 17 січня 2015 року - є таким, що порушує її інтереси як законного власника на вільне розпорядження власним майном, яке необхідне для здійснення підприємницької діяльності,оскільки вона як власник вищевказаного майна, не була присутньою при вирішенні питання про накладення арешту, адже жодним чином не була повідомлена про дату та час його розгляду, також не маю ніякого відношення до подій кримінального провадження №22015180000000001, не є в даному кримінальному провадженні ні підозрюваним, ні обвинуваченим, ні взагалі його учасником, і в силу ст.170 КПК Українине несе цивільно-правову відповідальність за завдану шкоду, дані документи не визнані доказами по справі, у зв`язку з чим арешт, накладений згідно вищенаведеної ухвали слідчого судді в частині належного їй майна слід скасувати, а майно повернути.

В судовому засіданні представник ОСОБА_4 заявлені клопотаня підтримав. Прокурор просить відмовити в задоволенні клопотань, поскільки суд може вирішити дане питання при винесенні остаточного рішення.

За змістом ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Враховуючи те, що арештоване майно може бути використане як докази, суд не вбачає підстав для скасування арешту.

В ч.4 ст.174 КПК України зазначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Керуючись: ст.174 КПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотань ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про скасування арешту майна - відмовити.

На ухвалу суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду протягом семи днів з дня її винесення.

Суддя: