Рішення
від 08.02.2017 по справі 520/16987/15-ц
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/2270/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 30

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Сєвєрової Є.С.,Таварткіладзе О.М.,

при секретарі судового засідання Поліхранової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальної установи Одеська обласна дитяча клінічна лікарня на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, до Департаменту охорони здоров'я Одеської міської ради, комунальної установи Дитяча міська поліклініка № 6 , комунальної установи Пологовий будинок №4 , Міністерства охорони здоров'я, комунальної установи Одеська обласна клінічна лікарня (структурний підрозділ - Медико-генетичний центр), Департаменту охорони здоров'я та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди , -

ВСТАНОВИЛА:

17.12.2015 року ОСОБА_2, діючи в інтересах свого сина ОСОБА_3 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовом до Департаменту охорони здоров'я Одеської міської ради, комунальної установи Дитяча міська поліклініка № 6 , комунальної установи Пологовий будинок №4 , Міністерства охорони здоров'я, комунальної установи Одеська обласна клінічна лікарня (структурний підрозділ - Медико-генетичний центр), Департаменту охорони здоров'я та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди (т.1, а.с. 1-6).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2016 року позовні вимоги ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 було задоволено частково. Зокрема, стягнуто з КУ Одеська обласна клінічна лікарня (структурний підрозділ - Медико-генетичний центр) на користь ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, моральну шкоду в розмірі 500000 (п'ятсот тисяч) гривень. В іншій частині позовних вимог було відмовлено. Крім цього, стягнуто з КУ Одеська обласна клінічна лікарня (структурний підрозділ - Медико-генетичний центр) на користь держави судовий збір у розмірі 5000 гривень (т.2, а.с. 175-179).

28.12.2016 року не погоджуючись з вищевказаним рішенням КУ Одеська обласна клінічна лікарня звернулася до суду з апеляційною скаргою. Зокрема, апелянт зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. А саме, апелянт вказує, що висновки суду першої інстанції про те, що вина структурного підрозділу КУ ООДКЛ - медико-генетичного центру виразилася в бездіяльності з проведення скринінгу на фенілкетонурію та не інформуванні відповідної установи про той факт, що у певний період часу скринінг не проводився; про те, що виключно через не проведення скринінгу занадто пізно було виявлено діагноз - фенілкетонурію, а також про те, що вина КУ ООДКЛ полягає у не проведенні скринінгу зразків крові ОСОБА_3 після отримання тест-систем є помилковими, та такими, що не відповідають матеріалам справи та положенням чинного законодавства України. Крім цього апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням в частині стягнення моральної шкоди на користь позивача, а також в частині відмови в приєднанні до матеріалів справи доказів, які на думку КУ ООДКЛ мають суттєве значення для справи. Тому, у зв'язку з вищевказаним, апелянт просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2016 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі (а.с. т.2, а.с. 186-194).

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав. Позивачка та її представник, а також представники інших відповідачів проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представників сторін колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні виходячи з наступного.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідальною організацією для проведення своєчасного скринінг-обстеження є Медико-генетичний центр КУ Одеська обласна клінічна лікарня . Однак, своєю бездіяльністю робітники структурного підрозділу Медико-генетичного центру КУ Одеська обласна клінічна лікарня завдали загрозу життю та здоров'ю малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: навіть після отримання тест-наборів у листопаді 2011 року проведення скринінг-обстеження ОСОБА_3 Нікіти проведено не було, навіть про зупинення неотальних скринінгів та рекомендації щодо альтернативної діагностики генетичних захворювань відповідні організації не повідомлялись. Щодо вини Департаменту охорони здоров'я Одеської міської ради, КУ Дитяча міська поліклініка № 6 , Міністерства охорони здоров'я, Департаменту охорони здоров'я та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації, то суд першої інстанції критично поставився до вказаних доводів, оскільки вина цих відповідачів позивачем не була доведена.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції 13 лютого 2011 року в КУ Пологовий будинок №4 м. Одеси народився ОСОБА_3, батьком якого є ОСОБА_4, матір'ю - ОСОБА_2, (свідоцтво про народження серії 1-ЖД № 259232) (т.1, а.с. 9) . 16 лютого 2011 року в ОСОБА_3 в пологовому будинку було взято кров для проведення скринінг-обстеження на ФКУ та відправлено до структурного підрозділу Медико-генетичного центру КУ Одеська обласна клінічна лікарня , що підтверджується п. 19 талона 3 Відомості полового будинку, полового відділення лікарні про новонародженого обмінної карти полового будинку, полового відділення лікарні (т. 1, а.с. 123 оборот).

Відповідно до положень 6.2.1 Наказу Міністерства охорони здоров'я Про заходи удосконалення медичної допомоги хворим на фенілкетонурію в Україні від 29.05.2005 року, передбачено забезпечення укладання протягом січня кожного року договорів з медико- генетичними центрами про проведення обстежень новонароджених на фенілкетонурію згідно з розподілом регіонів обслуговування. Окрім цього, п. 6.2.2. передбачено забезпечення своєчасної передачі зразків крові (не пізніше тижня з моменту забору крові) в медико-генетичні центри згідно з розподілом регіонів обслуговування для проведення постскринінгового обстеження дітей.

Як зазначається в п. 2.5 Наказу Міністерства охорони здоров'я від 31 грудня 2003 року №641/84 Про удосконалення медико-генетичної допомоги України на міністра охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальників управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської і Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міських державних адміністрацій покладено забезпечення постійного проведення масового скринінгу новонароджених щодо виявлення моногенних захворювань (фенілкетонурія, вроджений гіпотиреоз).

Відповідно до положень п. 3.4 Методичних рекомендацій щодо організації надання медико-генетичної допомоги, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я від 31 грудня 2003 року №641/84 Про удосконалення медико-генетичної допомоги України масові неонатальні скринінгові програми на фенілкетонурію (ФКУ) та вроджений гіпотиреоз проводяться з метою раннього (доклінічного) виявлення хворих із цією спадковою патологією та своєчасної корекції. Забір зразків крові усіх новонароджених здійснюється у родопомічних закладах або у відділеннях патології та хірургії новонароджених (хворі новонароджені, які переведені із пологових будинків у визначені терміни) згідно з чинним законодавством. Зразки капілярної крові новонароджених на фільтрувальному папері позначаються і відправляються згідно існуючих нормативів в ОМГЦ, який здійснює лабораторне дослідження зразків крові цього регіону. Адміністрація закладу охорони здоров'я, в якому взято зразки крові, організовує своєчасну доставку матеріалу для дослідження. Медичні спеціалісти забезпечують проведення забору крові у всіх новонароджених до виписки з акушерського стаціонару у встановленому порядку (на 4 - 5 день після народження). У разі наявності сумнівів відносно своєчасного надходження білка з їжею проводиться повторне тестування у період 1 - 4 тижня життя. При виписці новонародженого в обмінній карті робиться позначка про взяття його крові на дослідження за програмою неонатального скринінгу. Підтвердження позитивних результатів скринінгу здійснюється при повторному дослідженні сироватки крові дитини у встановленому порядку.

Як зазначається в п. 5 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації N 113/о, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я № 67 від 13.02.2006 року талон 3 Відомості пологового будинку, пологового відділення лікарні про новонародженого заповнюється перед випискою новонародженого і видається матері для передачі його в дитячу поліклініку. Це не звільняє акушерський стаціонар від необхідності повідомлення в дитячу поліклініку про виписку новонародженого (у день виписки). Лікарі акушерського стаціонару (акушер і педіатр) при заповненні талона 3 детально вписують в нього відомості про особливості пологів і стану новонародженого, що потребують спеціального нагляду за ним після виписки із стаціонару. Талон 3 зберігається в Історії розвитку дитини (форма N 112/о).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта з приводу того, що під час виписки дитини із пологового будинку інформацію про результат тесту на фенілкетонурію (негативний, позитивний чи його не проведення за будь-яких причин) повинен був дізнатися пологовий будинок, в якому перебував ОСОБА_3, та передати таку інформацію в дитячу поліклініку № 6, адже такий обов'язок не передбачений, оскільки, заклад, який проводив скринінг новонароджених на ФКУ, у випадку негативного результату тесту на ФКУ , не повідомляє заклад охорони здоров'я, в якому взято зразки крові.

Разом з тим, як вже зазначалося вище, згідно з п. 2.5 Наказу Міністерства охорони здоров'я від 31 грудня 2003 року №641/84 Про удосконалення медико-генетичної допомоги України , передбачено забезпечення постійного проведення масового скринінгу новонароджених щодо виявлення моногенних захворювань (фенілкетонурія, вроджений гіпотиреоз). В Одеській області такі заходи здійснюються структурним підрозділом Медико-генетичного центру КУ Одеська обласна клінічна лікарня .

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з листа КУ Одеська обласна клінічна лікарня від 07.10.2011 року № 1099, адресованого начальнику управління охорони здоров'я облдержадміністрації, масовий скринінг новонароджених (далі - МСН) на ФКУ було припинено у вересні 2010 року, а крім цього, масовий скринінг новонароджених не проводився протягом 9-ти місяців 2011 року у зв'язку із відсутністю необхідних тест-наборів (т. 1, а.с. 75-76). Відповідно до листа від 21.02.2011 року № 198, адресованого заступнику начальника управління охорони здоров'я облдержадміністрації у КУ ООДКЛ склалася критична ситуація по МСН на ФКУ та гіпотиреоз, оскільки було зібрано понад 10000 зразків крові новонароджених, однак, для проведення відповідних досліджень відсутні тест-бланки. Тому, КУ ООДКЛ просить розглянути питання щодо забезпечення необхідними матеріалами для проведення досліджень (т. 1, а.с. 77). Окрім цього, відповідно до листа КУ ООДКЛ від 15.10.2012 року № 1176 начальнику управління охорони здоров'я облдержадміністрації повідомлялося, що було зупинено МСН, зокрема на ФКУ серед інших, у зв'язку з використанням тест-наборів (т. 1, а.с. 79). Тобто, КУ ООДКЛ неодноразово повідомляли про те, що в період з вересня 2010 року по жовтень 2011 року (протягом 11 місяців) не проводилися МНС на ФКУ у зв'язку з відсутністю відповідних тест-наборів. Крім цього, відповідно до порядку денного Дня педіатра, який проводився 17.03.2011 року КУ ООДКЛ , на якому безпосередньо була присутня представник дитячої міської поліклініки № 6 ОСОБА_5 повідомлялося про проблеми в організації проведення масового скринінгу новонароджених (т. 2, а.с. 195-197), що свідчить про те, що апелянтом доводилася до відома інформація про відсутність необхідних матеріалів для проведення МНС на ФКУ.

Разом з тим, відповідно до Довідки отриманих та використаних ФКУ наборів Лабораторією медико-генетичного центру КУ ООДКЛ за період 2010-2012 роки остання поставка відповідних тест-наборів відбувалася у кількості 2 шт. відповідно до накладної № 2574 23.12.2010 року, наступна поставка у кількості 11 штук відповідно до накладної № 2214 відбулася лише 10.10.2011 року. Всього за 2011 рік було отримано 24736 бланки (зразків крові на дослідження), з яких перевірено на ФКУ лише 17 600 (т. 2, а.с. 150).

З наведеного можна зробити висновок, що при поставці необхідних матеріалів для проведення дослідження на ФКУ структурним підрозділом Медико-генетичного центру КУ Одеська обласна клінічна лікарня не були досліджені архівні копії зразків крові всіх новонароджених дітей, за період відсутності тест-наборів для проведення дослідження МНС на ФКУ.

Окремо колегія суддів зауважує, що до дій відповідача, які спричинили моральну шкоду слід віднести не інформування позивачки про факт відсутності тест-систем та про обов'язкову необхідність його проведення. Щодо посилань апелянта про проведену компанію з інформування населення про факт відсутності тест - систем протягом 9-ти місяців у відповідача, то вказана інформація повинна була б перш за все доведена до відома батьків, щодо дітей яких тестування не було проведено. Докази інформування позивачки про це в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідним зменшити розмір компенсації заданої моральної шкоди виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Законодавством установлено, що моральна шкода - це втрати немайнового характеру, яких особа зазнала внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії іншої особи. Як загальна умова цивільно-правової відповідальності передбачений зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками, що настали.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Частина 1 статті 1167 ЦК України встановлює, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Оскільки, моральна шкода була завдана в умовах, коли не всі обставини, що сприяли збільшенню розміру такої моральної шкоди (відсутність держзакупки тест-систем тощо) повністю могли бути усунені виключними діями адміністрації відповідача, колегія суддів зменшує його до 50 000 грн. При цьому, відсутність інформування позивачки є одним з елементів об'єктивної сторони, які, у сукупності з іншими, призвели до завдання моральної шкоди позивачу.

Таким чином, оскільки, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, а судом першої інстанції були не в повному обсязі враховані обставини справи, а також невірно застосовані норми матеріального права, що є підставою для зміни прийнятого судом першої інстанції рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 88, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Комунальної установи Одеська обласна дитяча клінічна лікарня на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2016 року - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2016 року - змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Позовні вимоги ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з комунальної установи Одеська обласна клінічна лікарня (структурний підрозділ - Медико-генетичний центр) код ЄДРПОУ 01998532, МФО 828011 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка діє в інтересах ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, які зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 моральну шкоду в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень, в іншій частині позовних вимог відмовити .

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

08.02.2017 року м. Одеса

Дата ухвалення рішення08.02.2017
Оприлюднено24.02.2017

Судовий реєстр по справі —520/16987/15-ц

Ухвала від 29.10.2020

Цивільне

Київський районний суд м. Одеси

Огренич І. В.

Ухвала від 29.10.2020

Цивільне

Київський районний суд м. Одеси

Огренич І. В.

Постанова від 12.08.2020

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Комлева О. С.

Постанова від 12.08.2020

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Комлева О. С.

Ухвала від 05.05.2020

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Комлева О. С.

Ухвала від 10.04.2020

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Комлева О. С.

Ухвала від 11.03.2020

Цивільне

Київський районний суд м. Одеси

Огренич І. В.

Ухвала від 11.03.2020

Цивільне

Київський районний суд м. Одеси

Огренич І. В.

Ухвала від 15.10.2019

Цивільне

Київський районний суд м. Одеси

Огренич І. В.

Постанова від 04.09.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Литвиненко Ірина Вікторівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні