Постанова

від 22.02.2017 по справі 500/58/17

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/58/17

Провадження № 2-а/500/45/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Присакар О.Я.,

при секретарі - Сирбу Г.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Одеської митниці ДФС України про скасування постанови в.о. заступника начальника Одеської митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_3 № 1149/50000/16 від 30 листопада 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України і закриття провадження у справі відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, мотивуючи тим, що власником автомобілю є фірма Еліт - Кар в якій він працював водієм в період складання протоколу знаходився у службовому відрядженні на вказаному автомобілі, особою, відповідальною за дотримання режиму тимчасового ввезення є не позивач, а особа-декларант, яка ввозила даний автомобіль та якій надано пільги зі сплати,за приписами частини 1 статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами Украї ни, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Диспозиція статті 485 Митного кодексу України передбачає наявність прямого умислу з відповідною метою, а саме: неправомірне ухилення від сплати митних плате жів. Як встановлено ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчине ним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Позивач, керуючи автомобілем, який був переданий йому відповідно до п. 2.2 Пра вил дорожнього руху, не мав мети ухилення від сплати митних платежів, оскільки не знав та не міг знати про те, яким чином автомобіль був ввезений на територію України, хто та в якому митному режимі його ввіз, чи були надані та які пільги були надані під час його ввезення. Таким чином, в діях позивача відсутній обов'язків елемент складу адміністратив ного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України - вина в формі прямого умислу. Автомобіль Мерседес , д/н НОМЕР_1 який був випущений в 1999 році, не відпові дає екологічному стандарту ЄВРО-4, який був розроблений в 2005 році. Таким чином, ввезення цього автомобіля на територію України в митному режимі імпорту взагалі забо ронено законом. Митні платежі за ввезення на територію України транспо ртного засобу, який заборонено ввозити в Україну Законом, не можуть бути встановлені. Ринкова вартість автомобіля була вста новлена на підставі службової записки , яка не може розцінюватись як належний та допу стимий доказ. Таким чином, постанова винесена всупереч вимогам ч. 1 ст. 489 МК України та підлягає скасуванню, при цьому в судовому засіданні позивач уточнив, що оскаржує постанову винесену саме в.о. заступника начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_3, а не ОСОБА_4

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав у повному обсязі, просив відмовити у його задоволенні, мотивуючи тим, що до транспортного засобу Мерседес-Бенц Е 320 CDI , д/н НОМЕР_1 країна реєстрації Литва, під час переміщення на митну територію України 06.02.2016 року не застосовувались заходи по сплаті митних платежів, оскільки ввезення відбувалось нерезидентом, який, згідно зі ст.380 МК України, має право тимчасово ввозити транспортний засіб на строк до одного року з умовним звільненням від оподаткування митними платежами. Резидент має право користування транспортним засобом іноземної реєстрації виключно за умови після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Відповідно до зазначеного, використання транспортного засобу іншою особою, ніж тою, якою такий транспортний засіб ввезено, являє собою використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, в зв'язку з якими було надано такі пільги. Таким чином, громадянин України ОСОБА_1, будучи резидентом України, неправомірно користувався транспортним засобом Мерседес- Бенц Е 320 CDI , д/н НОМЕР_1 країна реєстрації Литва, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, що вказує на наявність в її діях ознак порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України. Транспортний засіб Мерседес-Бенц Е 320 CDI , д/н НОМЕР_1 країна реєстрації Литва, не здійснював комерційні перевезення осіб та товарів, тому він відноситься до категорії транспортного засобу особистого користування та громадянин ОСОБА_1 неправомірно, без дозволу органу доходів і зборів користувався зазначеним автомобілем, тимчасово ввезеним на митну територію України, який знаходиться під митним контролем та митне оформлення якого не завершено. Отже, громадянин ОСОБА_1 неправомірно користувався транспортним засобом Мерседес-Бенц Е 320 CDI , д/н НОМЕР_1 країна реєстрації Литва, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги. Діючим законодавством не встановлено жодних обмежень щодо неможливості визначення ввізного мита, акцизного збору або податку на додану вартість автомобіля, випущеного 1999р. або який не відповідає екологічному стандарту ЄВРО-4 або ЄВРО-5 . Таким чином, постанова винесена законно та не підлягає скасуванню.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.05.2016 року Одеською митницею ДФС отримано лист взводу роти Дорожньо-патрульної служби ГУНП в Одеській області від 18.05.2016 вих. №57 (вх. №474/5-25 Одеської митниці ДФС від 23.05.2016), відповідно до якого 12.05.2016 на 117 км автодороги Одеса-Рені (смт Сарата) співробітниками взводу роти ДПС ГУНП в Одеській області був зупинений легковий автомобіль марки Мерседес-Бенц Е 320 CDI , д/н НОМЕР_1 країна реєстрації Литва, кузов НОМЕР_2, 1999 р.в., під керуванням громадянина України ОСОБА_1. Відповідно до вказаного листа, при перевірці документів виникла підозра, що даний транспортний засіб було ввезено на територію України з порушенням митного законодавства (а.с. 46).

При опрацюванні вказаних матеріалів були направлені листи ОСОБА_1, щодо прибуття до Одеської митниці ДФС (лист від 27.05.2016 року та лист від 15.07.2016 року, а.с. 48). За даними листами, ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС не з'явився.

Старшим державним інспектором третього відділу аналітично-пошукової роботи Управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС Пугачовим О.Д. у відношенні громадянина України ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №1149/50000/16 від 28.09.2016 року з якого вбачається, що 23.05.2016 року Одеською митницею ДФС отримано лист взводу роти Дорожньо-патрульної служби ГУНП в Одеській області від 18.05.2016 вих. №57 (вх. №474/5-25), відповідно до якого 12.05.2016 року на 117 км автодороги Одеса-Рені (смт. Сарата) співробітниками взводу роти ДПС ГУНП в Одеській області був зупинений легковий автомобіль марки Мерседес-Бенц Е 320 СРІ , д/н НОМЕР_1 країна реєстрації Литва, кузов НОМЕР_2, 1999 рік випуску, під керуванням громадянина України ОСОБА_1, з приводу чого виникла підозра в законності керування вищезазначеним транспортним засобом цим громадянином. Під час перевірки вказаного автотранспортного засобу працівниками третього відділу аналітично-пошукової роботи управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС згідно з інформацією ЄАІС ДМСУ встановлено, що вказаний автомобіль Мерседес-Бенц Е 320 СРІ , д/н НОМЕР_1 країна реєстрації Литва, був ввезений на митну територію України 06.02.2016 року о 19 годині 27 хвилин через пункт пропуску Кучурган- Первомайськ митного поста Роздільна Одеської митниці ДФС громадянкою Молдови DANICI ЕVGHENIA.ОСОБА_1 використовуючи автомобіль марки Мерседес-Бенц Е 320 СРІ , д/н НОМЕР_1. країна реєстрації Литва, кузов НОМЕР_2, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежі. Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ст. 485 Митного кодексу України (а.с. 45).

В протоколі про порушення митних правил №1149/50000/16 від 28.09.2016 року було зазначено, що розгляд справи відбудеться 30.11.2016 року о 10 год. 00 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А.

Копія протоколу про порушення митних правил №1149/50000/16 від 28.09.2016 року була направлена ОСОБА_1 листом Одеської митниці ДФС від 03.10.2016 року (а.с. 49 на обороті).

Постановою в.о. заступника начальника Одеської митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_3 № 1149/50000/16 від 30 листопада 2016 року ОСОБА_1; ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення порушення становить 1 668 423,75 грн. (а.с. 41)

Згідно технічного паспорту на автомобіль марки Мерседес-Бенц Е 320 СРІ , д/н НОМЕР_1 кузов НОМЕР_2 власником автомобілю є ЗАТ Еліт- Кар , країна реєстрації Литва, м. Вильнюс. При цьому, позивачем не було надано доказів, що він є співробітником ЗАТ Еліт - Кар та знаходився у службовому відрядженні на вказаному автомобілі під час його зупинки 12.05.2016 року на 117 км автодороги Одеса-Рені (смт. Сарата) співробітниками взводу роти ДПС ГУНП в Одеській області.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що ні власник автомобіля ЗАТ Еліт- Кар , ні користувач ОСОБА_7 автомобіль марки Мерседес-Бенц Е 320 СРІ , д/н НОМЕР_1 на митну територію України не ввозили і пільги щодо сплати митних платежів їм не надавалися, оскільки пільги були надані нерезиденту - громадянці Молдови DANICI ЕVGHENIA, яка ввезла автомобіль на митну територію України.

Згідно статті 380 МК України строк тимчасового ввезення для громадян-нерезидентів становить до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування відповідно до ч. 4 ст. 380 МК України можуть використовуватися на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли їх в Україну, для їх особистих потреб, не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані, чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Статтею 292 МК України встановлено, що тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення, зокрема, ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та підлягають реекспорту до завершення встановленого строку.

Відповідно до ст.30 Податкового кодексу України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі. Податкова пільга надається, зокрема, шляхом звільнення від сплати податку та збору.

Отже, відповідно до вказаного, використання транспортного засобу іншою особою, ніж тою, якою такий транспортний засіб ввезено, являє собою використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Таким чином, ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки Мерседес-Бенц Е 320 СРІ , д/н JCP 45 неправомірно користувався цим транспортним засобом, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тобто позивач вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від митних платежів.

Стаття 485 МК України передбачає відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

За таких обставин, суд вважає, що в діях громадянина ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, оскільки використання транспортного засобу іншою особою, ніж тою, якою такий транспортний засіб ввезено, являє собою використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Таким чином, суд вважає, що матеріалами справи доведено те, що ОСОБА_1 неправомірно користувався транспортним засобом марки Мерседес-Бенц Е 320 СРІ , д/н НОМЕР_1 країна реєстрації Литва, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Згідно з розрахунком платежів відповідно до службової записки м/п Ізмаїл Одеської митниці ДФС від 28.09.2016 №3646/15-70-68, сума несплачених митних платежів, які підлягали б сплаті при ввезенні автомобіля Мерседес-Бенц Е 320 CDI , д/н НОМЕР_1 країна реєстрації Литва, на митну територію України громадянином - резидентом складає: 556 141,25 грн. (а.с. 44).

Посилання позивача на те, що службова записка не може розцінюватись як належний та допустимий доказ, суд не приймає до уваги в зв'язку з тим, що позивач не був позбавлений права надати інший доказ на підтвердження суми несплачених митних платежів, ОСОБА_1 цим правом не скористався.

Отже, ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів в розмірі 556 141,25 грн., а тому Одеська митниця ДФС на законних підставах притягнуло останнього до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.

Санкція ст. 485 МК України передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тому на позивача було правомірно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення порушення становить: 1 668 423,75 грн. (556 141,25 грн. х 300%).

Посилання позивача на ті обставини, що в його діях відсутня мета - ухилення його від сплати митних платежів та вина, не може бути беззаперечним приводом, оскільки як вбачається, що останній дійсно вчинив дії, спрямовані на порушення встановленого законодавством України порядку використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати податків і зборів.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 293 МК України обов'язок зі сплати митних платежів - у разі недотримання положень цього Кодексу щодо користування та розпорядження товарами або виконання інших вимог і умов, установлених цим Кодексом для застосування митних режимів, що передбачають умовне повне або часткове звільнення від сплати митних платежів, - особи, відповідальні за дотримання митного режиму.

З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що особою, відповідальною за дотримання режиму тимчасового ввезення є не позивач, а особа-декларант, яка ввозила даний автомобіль та якій надано пільги зі сплати.

Однак, дане твердження суперечить обставинам справи, оскільки автомобіль марки Мерседес-Бенц Е 320 CDI , д/н НОМЕР_1 країна реєстрації Литва, був ввезений на митну територію України громадянкою Молдови DANICI ЕVGHENIA в режимі тимчасове ввезення до 1 року , що підтверджується даними диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску (а.с. 49).

Враховуючи положення ст. 380 МК України, транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу.

Таким чином, DANICI ЕVGHENIA було ввезено автомобіль в режимі тимчасове ввезення із звільненням від сплати митних платежів, однак в подальшому ОСОБА_1 неправомірно користувався зазначеним транспортним засобом, стосовно якого було надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тобто саме громадянин ОСОБА_1 вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від митних платежів, оскільки тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування відповідно до ч. 4 ст. 380 МК України можуть використовуватися на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли їх в Україну, для їх особистих потреб, не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані, чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Отже, як слідує із положень пункту 59 статті 4 МК України транспортні засоби комерційного призначення - це, зокрема, автотранспортні засоби (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи), що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.

Відповідно до ч.1 статті 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України, а закінчується - після закінчення їх митного оформлення за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму (стаття 321 МК України).

Згідно з вимогами ч.1 ст. 255 МК України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставляння відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. (ч.5 ст. 255 Митного кодексу України)

Згідно з ч. 3 ст. 325 МК України користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 105 Кодексу у митний режим тимчасового ввезення поміщуються виключно транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у статті 189 Кодексу та Додатку С до Конвенції про тимчасове ввезення, на умовах визначених цим Додатком.

Частиною 1 ст.189 МК України передбачено, що транспортні засоби комерційного призначення, які використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. При цьому, тимчасове ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України допускається за умови, що такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України (ч. 3 статті 189 МК України).

Під час складання протоколу про порушення митних правил та розгляду даної справи, Одеській митниці ДФС не було надано відповідних документальних підстав, які б підтверджували, що даним автомобілем ОСОБА_1 користувався на умовах тимчасового ввезення в порядку, передбаченому Конвенцією про тимчасове ввезення.

Згідно з пунктом "а" статті 7 Додатку С Конвенції про тимчасове ввезення (далі - Конвенція), прийнятої 26.06.1990 у м. Стамбулі, до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України від 24.03.2004 № 1661-IV „Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення" транспортні засоби комерційного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення і які здійснюють свою діяльність на користь останнього, навіть якщо вони зареєстровані або постійно проживають на території І тимчасового ввезення.

Відповідно до пункту B статті 1 Додатку С Конвенції "комерційне використання" означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів.

Умови здійснення міжнародних перевезень вантажів та пасажирів (багажу) регламентовано Конвенцію про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (м. Женева, 1956) та Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів та багажу (м. Женева 1973), до яких Україна приєдналась 01.08.2006 та 05.12.2004 відповідно.

Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (м. Женева, 1956) застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду з використанням автомобілів, коли вказані в договорі місце прийняття до перевезення вантажу і місце, передбачене для здачі вантажу, знаходяться і на території двох різних країн, з яких принаймні одна являється учасником Конвенції. Статтями 4 та 5 цієї Конвенції, передбачено, що договір перевезення встановлюється накладною, другий примірник якої супроводжує вантаж.

Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів та багажу (м.Женева 1973) застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення пасажирів (та у відповідних випадках-їх багажу) транспортними засобами, коли у договорі вказано, що перевезення здійснюється територією принаймні двох країн та що пункт відправлення або пункт призначення, або той та інший знаходяться на території однієї з країн, що домовляються. Статтею 5 зазначеної Конвенції передбачено, що під час перевезення пасажирів перевізник має видати індивідуальний або колективний квиток, в якому мають бути зазначені назва та адреса перевізника, а також який містить вказівку, що договір перевезення підпадає під дію положень цієї Конвенції.

Крім того, питання міжнародних перевезень пасажирів і вантажів врегульовано розділом IV Закону України від 05.04.01 № 2344-ІП Про автомобільний транспорт (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого:

1) при виконанні міжнародних перевезень вантажів особи повинні мати: дозвіл країни; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

2) при виконанні міжнародних перевезень пасажирів особи повинні мати: дозвіл України; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (для нерегулярних та маятникових перевезень); білетно-облікову документацію.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.

Відповідно до ст.9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Таким документом при автомобільних перевезеннях може бути міжнародна автомобільна накладна (CMR).

Пунктом 1 ч.1 ст.335 МК України визначено перелік документів та відомостей. які перевізник (декларант, уповноважена ним особа) надають органу доходів і зборів і при перевезені товарів автомобільним транспортом:

а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність);

б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні);

в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів;

ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки;

д)найменування товарів;

є) вага брутто товарів (у кілограмах) або об'єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів;

З огляду на викладене, визнання автотранспортного засобу (у тому числі легкового) як транспортного засобу комерційного використання можливо виключно за умови його використання для платного перевезення осіб або промислового чи комерційного платного або безоплатного перевезення вантажів, що повинно підтверджуватись:

- при платному перевезенні осіб: білетно-обліковою документацію;

- при платному чи безоплатному промисловому чи комерційному транспортуванні товарів: товарно-транспортними документами, зокрема міжнародною автомобільною накладною (CMR).

При цьому громадянин, який возить транспортний засіб комерційного призначення на митну територію України, повинен мати:

- документи, що підтверджують здійснення цим громадянином діяльності на користь юридичної особи - власника (користувача) транспортного засобу;

- належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення транспортного засобу;

- документи на транспортний засіб, що підтверджують його реєстрацію в іншій державі на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами України;

- документи на транспортний засіб, що підтверджують мету його тимчасового ввезення;

- документи, що підтверджують комерційне використання транспортного засобу.

Як слідує із листа Державної митної служби України від 05.03.2013 №11.1/2-12.2/2172-ЕП Про тимчасове ввезення автомобільних транспортних засобів громадянами-резидентами , відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 105 МК України у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у ст. 189 МК України та в Додатках В.1-В.9,С,Б до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених вказаними Додатками, а також повітряні судна, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу.

Згідно з пунктом а статті 5 Додатка С до Конвенції для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком, транспортні засоби комерційного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які здійснюють свою діяльність з такої території.

Зазначені норми статей 105 та 189 МК України та Конвенції стосовно надання пільг в оподаткуванні митними платежами при тимчасовому ввезенні транспортних засобів - можуть застосовуватись виключно для транспортних засобів комерційного призначення (використання).

При цьому, для статусу "транспортного засобу комерційного призначення (використання)" вирішальним є не сам факт державної реєстрації у відповідній країні на юридичну особу (а не фізичну), а саме мета використання, яка чітко зазначена в Конвенції - „ для платного перевезення осіб або промислового чи комерційного платного або безоплатного перевезення вантажів".

Як слідує із положень Митного кодексу України та Конвенції транспортні засоби, які тимчасово ввозяться на митну територію України в службових цілях, а не для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів через митний кордон України, не відносяться до транспортних засобів комерційного призначення та їх митне оформлення здійснюється на загальних підставах в порядку, передбаченому главою 55 МК України „ Пропуск на оподаткування товарів, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України ".

Згідно з пунктом 60 частини 1 статті 4 МК України транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.

Відповідно до пункту с статті 1 Додатка С до Конвенції приватне використання означає перевезення особою виключно для особистих потреб, за винятком будь-якого комерційного використання.

Пунктом f статті 1 Конвенції термін особа означає як фізичну, так і юридичну особу, якщо інше не передбачене контекстом.

Як слідує із матеріалів справи про порушення митних правил, зазначений транспортний засіб було ввезено на митну територію України по „ зеленому коридору ".

Відповідно до статті 366 МК України діє двоканальна система митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, тобто спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами) через митний кордон України.

Канал, позначений символами зеленого кольору ( зелений коридор ), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Канал, позначений символами червоного кольору ("червоний коридор"). призначений для всіх інших громадян.

Громадянин самостійно обирає відповідний канал ( зелений коридор або червоний коридор ) для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Обрання зеленого коридору вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Громадяни, які проходять (проїжджають) через зелений коридор , звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Враховуючи положення статті 366 МК України транспортні засоби комерційного призначення повинні переміщуватися по каналу, позначеному символами червоного кольору ( червоний коридор ).

Для реєстрації та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України в пункті пропуску з використанням смуг руху червоний коридор використовується складова частина автоматизованої системи митного оформлення Інспектор-2006 - функціональний модуль Диспетчер зони митного контролю .

Результати митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів фіксуються у функціональному модулі Електронний журнал вантажного пункту пропуску , до якого, зокрема, вноситься інформація по VIN - коду транспортного засобу, призначення транспортного засобу та режим його переміщення.

За даними диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску (а.с. 49) автомобіль був ввезений в Україну по зеленому коридору.

Мерседес-Бенц Е 320 СРІ , д/н НОМЕР_1 на митну територію України не ввозили і пільги щодо сплати митних платежів їм не надавалися, оскільки пільги були надані нерезиденту- громадянці Молдови DANICI ЕVGHENIA, яка ввезла автомобіль на митну територію України

Таким чином, транспортний засіб марки Мерседес-Бенц Е 320 СРІ , д/н НОМЕР_1 не використовувався для платного перевезення осіб або промислового чи комерційного платного або безоплатного перевезення товарів, був ввезений на митну територію України по зеленому коридору як транспортний засіб особистого користування, тобто не мав статусу транспортного засобу комерційного призначення (використання), у зв'язку з чим були застосовані норми ст. 380 МК України.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування відповідно до ч. 4 ст. 380 МК України можуть використовуватися на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли їх в Україну, для їх особистих потреб, і не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані, чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Судом встановлено, що автомобіль марки Мерседес-Бенц Е 320 СРІ , д/н НОМЕР_1 не здійснював комерційні перевезення осіб та товарів, тому він відноситься до категорії транспортного засобу особистого користування, а позивач ОСОБА_1 неправомірно, без дозволу органу доходів і зборів користувався зазначеним автомобілем, тимчасово ввезеним на митну територію України, який знаходиться під митним контролем та митне оформлення якого не завершено.

Отже, позивач неправомірно користувався зазначеним вище автомобілем, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, а тому вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від митних платежів.

Тому, суд погоджується з висновками митниці про те, що позивач ОСОБА_1 дійсно вчинив дії, спрямовані на порушення встановленого законодавством України порядку використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати податків і зборів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017 року (справа № 521/9936/16-а, доповідач - Димерлій О.О.) та постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 року (справа № 521/186/16-а, головуючий - Запорожан Д.В.)

Що стосується посилань позивача на ті обставини, що митні платежі за ввезення на територію України транспо ртного засобу, який заборонено ввозити в Україну Законом, не можуть бути встановлені, суд зазначає, що позивача зобов'язано сплатити не митні платежі за ввезення на територію України транспортного засобу, а накладено штраф в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

За таких обставин, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС України про скасування постанови в.о. заступника начальника Одеської митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_3 № 1149/50000/16 від 30 листопада 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України і закриття провадження у справі відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.9-11, 69 -71, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС України про скасування постанови в.о. заступника начальника Одеської митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_3 № 1149/50000/16 від 30 листопада 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України і закриття провадження у справі відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: О.Я.Присакар