Ухвала

від 12.05.2017 по справі 523/5041/17,1-кс/523/838/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/662/17

Номер справи місцевого суду: 523/5041/17,1-кс/523/838/17

Головуючий у першій інстанції Позняк

Доповідач ОСОБА_1

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

представника ТОВ "А-Трейдінг" - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора ТОВ "А-Трейдінг" ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 06.04.2017 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12016160000000623 від 07.10.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

встановив:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_7 про арешт майна в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016160000000623 від 07.10.2016 року, та накладений арешт на земельну ділянку площею 6,5987 га, розташовану за адресою: Одеська область, м. Одесавул. Грушевського Михайла ріг вулиці Воробйова академіка, вулиця Одеська (в районі колишнього антенного поля ЧМП), за кадастровим №5110137600:72:001:0034, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, право власності на яку зареєстровано на користь ТОВ "А-Трейдінг", код ЄДРПОУ 34505482, яку 13.11.2015 року передано у оренду ТОВ "ДАНЛІН".

Своє рішення слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованої необхідності в накладенні арешту на вищевказане майно, оскільки воно має значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може бути предметом кримінального правопорушення, з метою подальшого відшкодування шкоди, а ненакладення арешту майна може призвести до негативних наслідків, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню. Водночас слідчий суддя в ухвалі зазначив, що в частині заборони відчужувати, передавати у користування третім особам, проводити будівельні роботи на цій земельній ділянці, а також заборони службовим особам Управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР та нотаріусам реєструвати та посвідчувати такі угоди та права на дану земельну ділянку, клопотання підлягає залишенню без задоволення, оскільки прокурор не довів, що незастосування вказаної заборони може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна або настання інших негативних наслідків для кримінального провадження.

На дану ухвалу директор ТОВ "А-Трейдінг" ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що вважає ухвалу незаконною, просить її скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги директор ТОВ "А-Трейдінг" зазначає, що вона була постановлена з істотним порушенням вимог КПК України, а розгляд клопотання слідчого проведений неповно та однобічно.

Апелянт вказує, що у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, а арешт майна не може бути застосований до осіб, які не є підозрюваними або обвинуваченими.

У свою чергу, ТОВ "А-Трейдінг" є законним власником арештованого майна, оскільки придбало право власності на дану земельну ділянку на законних підставах та передало її в оренду ТОВ "ДАНЛІН", яке здійснює свою діяльність на цій земельній ділянці на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, отриманого в передбаченому законом порядку. Підстави для втручання у право приватної власності ТОВ "А-Трейдінг" відсутні.

Крім того, слідчим у клопотанні не зазначена, прокурором в судовому засіданні не доведена, а слідчим суддею в ухвалі належним чином не мотивована наявність обставин, які підтверджують, що незастосування арешту майна з відповідними обмеженнями прав особи, яка ним володіє, може спричинити наслідки, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню. Не містять надані слідчому судді матеріали також доказів того, що арештована земельна ділянка є чи може бути предметом кримінального правопорушення або речовим доказом у кримінальному провадженні.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника ТОВ "А-Трейдінг", яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив залишити оскаржувану ухвалу без змін; дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновків про таке.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Частиною першою статті 172 КПК України встановлено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладенняарешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

З матеріалів провадження вбачається, що прокурором під час складання вищевказаного клопотання та слідчим суддею під час його розгляду не дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

З матеріалів судового провадження вбачається, що СВ Хаджибеївського ВП Суворовського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні№12016160000000623 від 07.10.2016 року за ч. 2 ст. 364 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2007 році Одеська міська рада без наявних на те повноважень протиправно здійснила відчуження земельної ділянки загальною площею 11,8 га, яка належить Державній судноплавній компанії "Чорноморське морське пароплавство", на користь приватного суб`єкта господарювання - ТОВ "А-Трейдінг".

З долучених до клопотання слідчого матеріалів вбачається, що з моменту внесення 07.10.2016 року відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та до моменту звернення слідчого 05.04.2017 року до суду з клопотанням про арешт майна у даному кримінальному провадженні жодна з посадових осіб ТОВ "А-Трейдінг" не допитувалась в якості свідка з приводу обставин, викладених у клопотанні, жодній особі не повідомлено про підозру.

Таким чином, в порушення вимог ст.173 КПК України, надані слідчому судді матеріали на момент постановлення оскаржуваної ухвали взагалі не містять ознак жодного кримінального правопорушення, вчиненого будь-якими особами. Вищевикладені обставини залишились поза увагою слідчого судді.

З клопотання слідчого вбачається, що метою арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження. Разом з цим слідчим у клопотанні не зазначено, яким чином земельну ділянку прощею 6,5987 га, розташовану в межах міста Одеси, можна приховати, пошкодити, знищити, перетворити або зіпсувати. Більш того, як із матеріалів, наданих слідчому судді, так і з додатків до апеляційної скарги вбачається, що ТОВ "А-Трейдінг" володіє земельною ділянкою та проводить на ній роботи на підставі дозвільних документів, отриманих підприємством у встановленому законом порядку, а тому наявність у нього наміру та можливості відчуження цієї земельної ділянки суперечить меті її отримання ТОВ "А-Трейдінг".

У клопотанні формально зазначено, що відносно земельної ділянки існує сукупність підстав вважати, що вона є доказом злочину або набута злочинним шляхом, разом з цим жодного доказу стосовно цього матеріали судового провадження не містять. Жодних доказів про існування обставин, які могли би слугувати підставою для накладення арешту на вищевказану земельну ділянку, матеріали судового провадження не містять.

В порушення вимог ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні прокурора про арешт майна не зазначені правові підстави, мета відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

На переконання апеляційного суду, слідчі судді та суди апеляційної інстанції не повинні формально підходити до розгляду таких клопотань та приймати рішення про задоволення невмотивованих клопотань слідчого по кримінальному провадженню, в рамках якого слідство навіть фактично не проводилося, про що свідчить зміст клопотання слідчого та додані до нього матеріали.

Встановлений апеляційним судом факт невідповідності вимогам закону клопотання слідчого, яке слідчий суддя районного суду, маючи таку можливість, не повернув органу досудового розслідування, а прийняв його до розгляду та, більш того, безпідставно задовольнив, на переконання апеляційного суду, унеможливлює розгляд даного клопотання слідчого по суті.

Вищевказані обставини залишились поза увагою слідчого судді, клопотання слідчого було розглянуто неповно та однобічно, внаслідок чого слідчий суддя дійшов необґрунтованого висновку про необхідність накладення арешту на майно, не мотивував своє рішення та в ухвалі не зазначив, чим саме зумовлена необхідність арешту майна та якими конкретно доказами вона підтверджується. Вищевикладені порушення є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.

За наявних недоліків клопотання та доданих матеріалів слідчий суддя взагалі не мав можливості повно, всебічно та об`єктивно розглянути його, у зв`язку з чим апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про необхідність накладення арешту на майно з підстав, викладених у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, враховуючи вищезазначені порушення, допущені під час оформлення клопотання та додаткових матеріалів, є передчасним, необґрунтованим і не узгоджується з вищевказаними вимогами кримінального процесуального Закону та Конвенції.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про обґрунтованість апеляційної скарги та вважає за необхідне її частково задовольнити, оскаржувану ухвалу слідчого судді - скасувати та постановити нову ухвалу, якою повернути клопотання прокурору для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170-173, 376, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу директора ТОВ "А-Трейдінг" ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 06.04.2017 року, якою частково задоволено клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_7 про арешт майна в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016160000000623 від 07.10.2016 року, та накладений арешт на земельну ділянку площею 6,5987 га, розташовану за адресою: Одеська область, м. Одеса вул. Грушевського Михайла ріг вулиці Воробйова академіка, вулиця Одеська (в районі колишнього антенного поля ЧМП), за кадастровим №5110137600:72:001:0034, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, право власності на яку зареєстровано на користь ТОВ "А-Трейдінг", код ЄДРПОУ 34505482, яку 13.11.2015 року передано у оренду ТОВ "ДАНЛІН", - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою повернути клопотання прокурору та встановити строк у 72 (сімдесят дві) години з дня отримання ним копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3