Постанова

від 20.06.2017 по справі 826/16316/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 червня 2017 року № 826/16316/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-2000"

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного

управління ДФС у місті Києві

про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маг-2000" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві, в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 26 червня 2015 року №0000132800, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування у сумі, заявленій у податковій декларації позивача, у зв'язку з чим було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 503 014,00 грн. на підставі акту від 20 травня 2015 року №124/26-52-15-02-19/30978161;

- скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 12 жовтня 2015 року №0000532800, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування у сумі, заявленій у податковій декларації позивача, у зв'язку з чим було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 328 167,00 грн. на підставі рішення ГУ ДФС у місті Києві від 21 вересня 2015 року №14511/10/26-15-10-06.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які, на думку представника позивача, прийнято безпідставно та є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на доводи наведені в тексті його письмових заперечень. Просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні, суд керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Маг-2000" (код ЄДРПОУ 30978161) суми залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника платника у банку за лютий 2015 року та за березень 2015 року та сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2015 року.

На порушення вимог порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ "Маг-2000" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за лютий 2015 року на суму 503 014 грн.

За результатами перевірки складено акт №124/26-52-15-02-19/30978161 від 20.05.2015 року.

18 червня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Маг-2000" подало Державній податковій інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві заперечення до акту перевірки №124/26-52-15-02-19/30978161 від 20.05.2015 року.

Листом від 25.06.2015 року ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві щодо розгляду заперечень, повідомлено позивача про залишення акту перевірки без змін, а заперечення без задоволення з тих підстав, що при розгляді заперечень не було подано додаткові матеріали, які б спростовували факти викладені у висновку акту документальної позапланової виїзної перевірки №124/26-52-15-02-19/30978161 від 20.05.2015 року.

На підставі акту перевірки та гл. 5, ст. 200 п. 200.4 Податкового кодексу України відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення форми "В3" від 26.06.2015 року №0000132800, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 503 014 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки та листі відповідача, позивачем подано скаргу до Головного управління ДФС у м. Києві.

За результатами розгляду скарги, ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 21.09.2015 року №14511/10/26-15-10-06, яким скасовано податкове повідомлення-рішення №0000132800 від 26.06.2015 року в частині суми 174 847,00 грн., в іншій частині залишено без змін, а первинну скаргу директора ТОВ "Маг-2000" Чепурди Л.П. від 22.07.2015 року 461 задоволено частково.

Не погоджуючись з висновками ГУ ДФС у м.Києві викладеними в рішенні про результати розгляду первинної скарги №14511/10/26-15-10-06 від 21.09.2015 року, позивачем подано скаргу вих. №83 від 07.10.2015 року до ДФС України.

12 жовтня 2015 року на підставі рішення про результати розгляду первинної скарги від 21.09.2015 року №14511/10/26-15-10-06 та гл. 5, ст. 200 п. 200.4 Податкового кодексу України відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "В3" №0000532800, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Маг-2000" відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 328 167 грн.

22 жовтня 2015 року позивачем, у зв'язку з отриманням податкового повідомлення - рішення №0000532800 від 12.10.2015 року, подано доповнення до скарги, у яких останній просив скасувати податкові повідомлення-рішення №0000532800 від 12.10.2015 року та №0000132800 від 26.06.2015 року.

Рішенням про результати розгляду скарги від 28.10.2015 року №22760/6/99-99-10-01-01-25 податкове повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві від 26.06.2015 року №0000132800 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маг-2000" вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Як було встановлено судом за результатами розгляду скарги, ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 21.09.2015 року №14511/10/26-15-10-06, яким скасовано податкове повідомлення-рішення №0000132800 від 26.06.2015 року в частині суми 174 847,00 грн. та 12 жовтня 2015 року винесено податкове повідомлення - рішення форми "В3" №0000532800, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Маг-2000" відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 328 167,00 грн.

Таким чином, вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 26 червня 2015 року №0000132800, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування у сумі, заявленій у податковій декларації позивача, у зв'язку з чим було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 503014,00 грн. на підставі акту від 20 травня 2015 року №124/26-52-15-02-19/30978161 не належить задовольняти, оскільки, останнє скасоване в адміністративному порядку, а отже не несе жодних правових наслідків для Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-2000".

Вирішуючи правомірність податкового повідомлення-рішення відповідача від 12 жовтня 2015 року №0000532800, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування у сумі, заявленій у податковій декларації позивача, у зв'язку з чим було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 328167,00 грн. на підставі рішення ГУ ДФС у місті Києві від 21 вересня 2015 року №14511/10/26-15-10-06, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), який набрав законної сили 01.01.2011.

Згідно з пп. 14.1.18, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За приписами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу ;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 200.7 пункту 200 Податкового кодексу України Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.8 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Як вбачається з акту перевірки №124/26-52-15-02-19/30978161 від 20.05.2015 року, перевіркою правомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків з бюджетом та показників, відображених в деклараціях (з додатками) встановлено порушення:

за вересень 2013 року на суму 42 422,00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за серпень 2013 року на суму 42 422,00 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2014 року в сумі 42 422,00 грн.;

за жовтень на суму 318 667,00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за вересень 2013 року на суму 318 667,00 грн., та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2014 року в сумі 318 667,00 грн.;

за листопад 2013 року на суму 132 425,00 грн., що призвело до зменшення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за жовтень 2013 року на суму 132 425,00 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2013 2014 року в сумі 132 425,00 грн.;

за лютий 2014 року на суму 9 500,00 грн., що призвело до зменшення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за січень 2014 року на суму 9500,00 грн., та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2014 року в сумі 9 500,00 грн.

Водночас, як зазначалось судом вище, при розгляді первинної скарги директора ТОВ "Маг-2000" від 22.07.2015 року № 61, Головним управлінням ДФС у м.Києві встановлено, що згідно з поданою податковою звітністю з ПДВ декларування сум податку на додану вартість по відшкодуванню в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01.02.2015 року ТОВ "Маг-2000" було здійснено у періодах: вересень-2013 року - 42 422,00 грн., жовтень 2013 року - 318 667,00 грн., листопад 2013 року - 132 425,00 грн., лютий 2014 року - 9500,00 грн. , а тому ТОВ "Маг-2000" правомірно задекларовано бюджетне відшкодування у розмірі 132 425,00 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, було зазначено представником позивача в судовому засіданні та не заперечувалось відповідачем 17.03.2015 року головним бухгалтером позивача - ОСОБА_2 була проведена звірка в усному режимі з податкової інспекцією на предмет періоду виникнення від'ємного значення по податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів, станом на 01.02.2015 року.

За результатами перевірки встановлено період виникнення від'ємного значення в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів: 18.10.2013 року на суму 42 422,00 грн., 19.11.2013 року на суму 318 667,00 грн., 18.12.2013 року на суму 132 425,00 грн., 27.03.2014 року на суму 9500,00 грн., в. т. разом 503 014,00 грн.

Разом з тим зазначено, що сума переплат податку на додану вартість станом на 01.02.2015 року становить 2 199 455,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що в декларацію ТОВ "Маг-2000" за лютий 2015 року бухгалтером поставлені періоди згідно картки платника податків в податковій інспекції, у зв'язку з чим виникли розбіжності.

Судом встановлено, що позивачем підтверджено фактичну оплату заявлених сум у декларації за лютий 2015 року.

У свою чергу, з викладених в актів перевірки висновків вбачається, що перевіркою також підтверджено наявність у ТОВ "Маг-2000" від'ємного значення ПДВ в сумі 503 014, грн., так як підтверджено факт оплати заявлених сум (додаток 3).

З урахуванням всього викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 жовтня 2015 року №0000532800, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача не надав.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина третя статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 12 467,73 грн.

Як зазначалося вище, адміністративний позов задоволено частково, а саме : визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 12 жовтня 2015 року №0000532800.

Таким чином, документально підтвердженими витратами, які підлягають стягненню на користь позивача, є витрати в розмірі 4 922,51 грн.

Щодо решти заявленого до стягнення розміру судових витрат, які складають витрати на правову допомогу, що складає 17 800,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний процес-правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства (п.5); адміністративне судочинство-діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом (п.4).

Отже, компенсації підлягає лише правова допомога за години участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, тобто за процесуальні дії вчинені виключно під час розгляду та вирішення адміністративної справи в суді.

На підтвердження вказаного розміру витрат на правову допомогу позивачем надано суду копію договору на юридичне обслуговування №03/2014 від 07.04.2014 року, акту №01/15 про надання консультаційних послуг за договором на юридичне обслуговування №03/2014 від 07.04.2014 року та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2713/10.

Згідно з статтею 1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З огляду на викладене вбачається, що вказаним положеннями передбачено відшкодування витрат за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. Підготовка позову, надання консультацій, вивчення документів по справі в цілому під вказаний перелік не підпадає, тому не підлягає компенсації згідно даного Закону.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до статті 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підтвердженням повного або часткового виконання цивільно-правового зобов'язання є первинні документи, зокрема акти виконаних робіт, банківські документи щодо розрахунку з замовником за виконання зобов'язань.

Водночас доказів оплати витрати, які були сплачені за правову допомогу, по даній справі суду не надано

Відтак, заява в частині стягнення розміру судових витрат, які складають витрати на правову допомогу, що складає 17 800,00 грн., задоволенню не підлягає.

Керуючись вимогами статей 69-71, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві №0000532800 від 12 жовтня 2015 року, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування у сумі, заявленій у податковій декларації позивача, у зв'язку з чим було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 328 167,00 грн.

Присудити з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-2000" (код ЄДРПОУ 3097816) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 922,51 грн. (чотири тисячі дев'ятсот двадцять дві гривні 51 коп.) .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа