РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2017 р. Справа № 918/120/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демянчук Ю.Г.

судді Маціщук А.В. ,

судді Гулова А.Г.

при секретарі судового засідання Дика А.І.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 довіреність б/н від 18.04.2017р.

відповідача ОСОБА_2 довіреність № 08-37 від 05.01.2017р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненської міської ради на рішення господарського суду Рівненської області від 03.10.2016 року у справі № 918/120/16 (суддя Андрійчук О.В.)

за позовом Приватного підприємства - фірми "Офіс-дизайн"

до Рівненської міської ради

про визнання права власності на самочинне будівництво

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року приватне підприємство-фірма "Офіс-Дизайн" (далі - ППФ "Офіс-Дизайн") звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Рівненської міської ради, у якій просило визнати за ППФ "Офіс-Дизайн" право власності на нежитлову будівлю загальною площею 71,6 кв.м., що розташована на земельній ділянці за адресою: м. Рівне, вул. Київська 87.

Позовні вимоги ППФ "Офіс-Дизайн", обґрунтовувало тим, що товариством з обмеженою відповідальністю "Рустінг-Груп" на підставі укладеного з ППФ "Офіс-Дизайн" договору генерального підряду на будівництво від 07.10.2008, на орендованій ним у Рівненської міської ради на підставі договору оренди № 040858300089 від 14.04.2008 земельній ділянці загальною площею 830 кв.м., що знаходиться в м. Рівне по вул. Київській, за відсутності необхідної дозвільної документації було збудовано нежитлову будівлю загальною площею 71,6 кв.м. на яку позивач просив визнати за ним право власності з підстав, що передбачені статтею 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.10.2016 (суддя Андрійчук О.В.) позов задоволено. Визнано право власності за позивачем на вказане майно.

Рішення мотивовано обґрунтованістю вимог ППФ "Офіс-Дизайн", викладених у позовній заяві.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду Рівненська міська рада, звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує її доводи, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

26.04.2017р. до суду надійшло клопотання Рівненської міської ради про надсилання матеріалів справи органу досудового розслідування та зупинення у зв'язку із цим провадження у справі.

Рівненський апеляційний господарський суд не знайшов підстав для задоволення даного клопотання з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 року у справі № 918/120/16 колегією суддів у складі: головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гулова А.Г., суддя Маціщук А.В. прийнято до провадження апеляційну скаргу відповідача та призначено дату судового засідання 28.11.2016 року.

Ухвалою від 28.11.2016 року розгляд скарги відкладено на 13.12.2016 року.

Відповідно до довідки від 12.12.2016 року про неможливість проведення судового засідання, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головоючого судді Петухова М.Г. судове засідання у справі №918/120/16 призначене на 13.12.2016 року не відбулося.

На підставі розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 26 грудня 2016 року у справі № 01-06/210 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ", у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Петухова М.Г. з 26.12.2016 року по 30.12.2016 року включно, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункту 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді було призначено повторний автоматизований розподіл справи №918/120/16.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2016 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Гулова А.Г., суддя Маціщук А.В.

Ухвалою суду від 28.12.2016 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження в новому складі колегії. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Рівненської міської ради на рішення господарського суду Рівненської області від 03.10.2016 року у справі № 918/120/16 зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 року у даній справі та повернення матеріалів справи з касаційної інстанції.

Ухвалою суду від 04.04.2017 поновлено провадження у справі, розгляд скарги призначено на 26.04.2017р.

Ухвалою суду від 26.04.2017р. розгляд скарги відкладено на 01.06.2017р.

Розпорядженням керівника апарату суду № 01-04/665 від 31.05.2017 року у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності головуючого судді (суддя-доповідач) Мамченко Ю.А., з 31 .05.2017 р. по 01.06.2017 р. включно, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/120/16.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2017 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демянчук Ю.Г., суддя Гулова А.Г., суддя Маціщук А.В.

Ухвалою суду від 31.05.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження новим складом колегії.

Ухвалою суду від 01.06.2017 задоволено клопотання апелянта про відкладення розгляду, розгляд справи відкладено на 06.07.2017 року.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.06.2009 зі справи "Термобетон" проти України" (заява № 22538/04), оголосив скаргу за пунктом 1 статті 6 Конвенції щодо надмірної тривалості провадження прийнятною та постановив, що у цій справі мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції і держава-відповідач має сплатити компанії-заявнику відшкодування моральної шкоди. При цьому Суд дійшов висновку щодо наявності необґрунтованої затримки у справі заявника з огляду на те, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись у світлі обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, важливість предмета розгляду для заявника, тоді як у даній справі за низку затримок (зокрема, направлення справи на новий розгляд до суду нижчої інстанції, затримки, спричинені зміною питань, поставлених експертам, а також тривалим періодом процедурної бездіяльності) має відповідати Уряд.

З метою недопущення порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, клопотання задоволенню не підлягає.

В судове засідання прибули представники позивача та відповідача, які надали суду усні пояснення по суті доводів та заперечень, викладених відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

14.04.2008 року між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) укладено договір оренди (договір оренди), за п. 1 якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування закладу громадського харчування, яка знаходиться в м. Рівне на вул. Київській (в районі меморіалу ОСОБА_4).

14.04.2008 року між сторонами підписано акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду.

Вказаний договір зареєстровано у Рівненській міськрайонному відділі Рівненської регіональної філії Держаного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.05.2008 року за № 040858300089.

За п.п. 2, 3, 8 договору оренди в оренду передається земельна ділянка площею 830 кв.м. На земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна. Договір оренди укладено на 50 років.

Відповідно до умов використання земельної ділянки (п.п. 15-17 договору оренди) остання передається в оренду для будівництва та обслуговування закладу громадського харчування.

07.10.2008 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Рустін-Груп" (генеральний підрядник) укладено договір генерального підряду на будівництво (договір генпідряду), згідно з п. 2.1. якого замовник доручив, а генеральний підрядник взяв на себе зобов'язання по виконанню будівельних робіт із будівництва об'єкта забудови, а замовник зобов'язався забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором.

Як вбачається з ліцензії серії АВ № 409365, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією, строк дії: 30.09.2008 року - 04.07.2012 року, ТОВ "Рустін-Груп" мав право здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури.

Згідно з п. 5.4. договору датою закінчення виконання робіт генерального підрядника за цим договором є дата підписання сторонами останнього акту приймання виконаних підрядних робіт по об'єкту будівництва та акту готовності об'єкта забудови.

З метою підтвердження виконання підрядник робіт за договором генпідряду позивачем до матеріалів справи долучено акти приймання виконаних робіт № 1 від 01.11.2008 року на суму 28 629,00 грн (влаштування фундаменту, влаштування стін будівлі з залізобетонних блоків), № 2 від 10.11.2008 року на суму 19 846,35 грн (виконання цегляної кладки, перекриття залізобетонними панелями з облаштуванням руберойдом), № 3 від 14.11.2008 року на суму 7 335,59 грн (бетонування підлоги приміщення, встановлення внутрішніх перегородок), № 4 від 28.11.2008 року на суму 4 163,56 грн (облаштування вхідного майданчику та пішохідної доріжки, благоустрій території).

28.11.2008 року між позивачем та генеральним підрядником підписано акт готовності об'єкта забудови, у п.1 якого сторонами підтверджено, що генеральний підрядник виконав будівництво об'єкта забудови, а замовник забезпечив своєчасне фінансування будівництва, прийняв об'єкт у стані готовності 80% і сплатив вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених договором генерального підряду на будівництво від 07.10.2008 року, згідно з актами, що є невід'ємною частиною договору.

02.04.2014 року наказом Управління містобудування та архітектури № 51 "Про присвоєння поштової адреси" земельній ділянці, що знаходиться на вул. Київській і надана в оренду позивачу, для будівництва та обслуговування закладу громадського харчування присвоєно поштову адресу: вул. Київська,87, м. Рівне, а також зобов'язано позивача встановити номерний знак на будівлі.

18.07.2013 року Фізичною особою підприємцем ОСОБА_5, (кваліфікаційний сертифікат АЕ № 002009, реєстраційний № 1906), виготовлено технічний паспорт нежитлової будівлі, що належить позивачу та знаходиться по вул. Київській (район меморіалу ОСОБА_4), в якому відображено поповерховий план будівлі, перелік та площі приміщень, з яких вона складається.

Згідно з висновком про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж нежитлової будівлі за адресою: вул. Київській (район меморіалу ОСОБА_4) в м. Рівне, виготовленого ТОВ "Проектно-будівельна виробничо-комерційна фірма "Житлопромбуд-сервіс" (ліцензія серії АВ № 591681 від 07.09.2011 року), стан несучих та огороджуючих конструкцій оцінюється як І - нормальний стан, несучі елементи будівлі загалом виконують свою основну функцію та знаходяться в нормальному стані, проте мають місце незначні дефекти та пошкодження, котрі впливають на довговічність конструкцій та їх несучу спроможність. Бетон конструкцій не втратив свою міцність. При обстеженні зовнішніх та внутрішніх стін виявлено, що цегляні стіни знаходяться у задовільному стані, але мають місце дефекти та пошкодження, які при подальшій експлуатації рекомендовано ліквідувати (ремонтні роботи).

З урахуванням наведеного позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що позивач станом на дату проведення самочинного будівництва мав у користуванні земельну ділянку на підставі договору оренди від 14.04.2008 року, укладеного з відповідачем, для будівництва та обслуговування закладу громадського харчування, тобто мав усі правові підстави для її забудови. Крім того, рішення Рівненської міської ради № 3971 від 15.05.2014 року "Про впровадження мораторію на забудову зони природних ландшафтів, обмеженої вулицями Київська і Костромська (парк Дружби)", згідно з яким до 01.01.2016 року запроваджено мораторій на забудову зони природних ландшафтів, обмеженої вулицями Київська і Костромська (парк Дружби) у порядку, встановленому чинним законодавством, вказане рішення було прийняте після завершення будівництва об'єкта нерухомості, що є предметом спору у цій справі, а, мораторій, введений ним, завершив свою дію станом на дату розгляду вказаної справи в суді.

Звертаючись з апеляційною скаргою, Рівненська міська рада вказала, що такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, їх зроблено помилково, за неповним з'ясування усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення цього спору. Зокрема, місцевий господарський суд повинен був на підставі належних та допустимих доказів достовірно встановити хто є власником та/або користувачем земельної ділянки, на якій позивач самочинно збудував нерухоме майно. Нез'ясованість цього питання призвела до порушення прав скаржника.

Судова колегія, погоджується з доводами Рівненської міської ради, наведеними в апеляційній скарзі, з огляду на слідуюче.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети , або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (ч.1). Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч.2). Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч.3). Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч.4). На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч.5). Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене (ч.6). разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (ч.7).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Рівненська міська рада вказала, що позивач не є користувачем земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 87, оскільки договір оренди цієї ділянки від 20.05.2008 № 040858300089, який був укладений між Рівненською міською радою та Приватним підприємством - фірмою "Офіс-Дизайн", розірвано постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2014 у справі № 5019/1483/12, а повторного звернення до відповідача про передачу земельної ділянки у користування від позивача не надходило.

За твердженням відповідача, позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки об'єкт нерухомого майна, щодо якого заявлено позов, відсутній, що стверджується листами Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області № 01-20/2330 від 22.08.2013 року, листом Державної інспекції сільського господарства у Рівненській області № 08/1986 від 29.04.2014 року.

Згідно з листом Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області № 01-20/2330 від 22.08.2013 року представниками інспекції під час виїзду за адресою: м. Рівне, вул. Київська (в районі ОСОБА_4) встановлено, що будь-які будівельні роботи на орендованій позивачем земельній ділянці не проводились.

З листа Державної інспекції сільського господарства у Рівненській області № 08/1986 від 29.04.2014 року вбачається, що 29.04.2014 року представники інспекції були залучені у якості спеціалістів до перевірки законності використання земельної ділянки на вул. Київській (район ОСОБА_4) при проведенні будівельни робіт на земельній ділянці, яка перебувала в оренді позивача. В ході проведення перевірки встановлено, що в районі розміщення земельної ділянки фактично здійснювались підготовчі та земельні будівельні роботи, розміщено металеву огорожу на бетонних стовпчиках по периметру будівельного майданчика та проводилось планування території шляхом переміщення грунтового покриву та підстилаючих порід в межах огородженого майданчика. Факту розміщення самовільного збудованого нежитлового приміщення на орендованій позивачем земельній ділянці державними інспекторами встановлено не було.

Разом з тим, технічний паспорт на нежитлову будівлю, що є предметом спору, виготовлено 18.07.2013 тобто до проведення вищезазначених перевірок щодо використання земельної ділянки на вулиці Київській (район ОСОБА_4) уповноваженими на те державними органами.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 № 459/2011, Державна інспеція сільського господарства України є центральним органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким чином, місцевим судом були враховані документи позивача і проігноровані висновки проведених перевірок уповноваженими на те державними контролюючими органами, дата проведення яких 2013 та 2014 роки, тобто значно пізніше укладених актів приймання виконання робіт, договору підряду та інших документів, які надані позивачем.

Основним доказом, який на переконання суду підтверджує наявність нерухомого майна, право власності на яке просить визнати за ним позивач, є висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 08.09.2016 року № 2055/16-26.

Зокрема, під час проведення дослідження експертом встановлено, що на земельній ділянці площею 0,0830 га наявні поліпшення у вигляді об'єкта незавершеного будівництва (а.с. 114 у т. 1), при цьому, в наступному абзаці експерт приходить до висновку, що самочинно збудований об'єкт нерухомого майна (вул. Київська, 87 м. Рівне). Тобто експерт робить два абсолютно протилежні висновки щодо одного і того самого об'єкту дослідження.

Як вбачається з листа прокуратури Рівненської області від 24.04.2017 № 19-47, у провадженні СВ Рівненського ВП ГУ НП у Рівненській області перебуває кримінальне провадження № 1201618001007323 від 19.10.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, а саме за фактом складання експертом завідомо неправдивого висновку. Крім того, СУ УМВС України в Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014180010002387 від 01.05.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 197-1, ст. 246 ч. 2, ст. 364-1 КК України. У кримінальному провадженні вживаються заходи щодо встановлення місця знаходження службових осіб ППФ "Офіс-Дизайн" та інших суб'єктів господарювання, які можуть бути причетними до організації і безпосереднього виконання будівельних робіт на земельній ділянці на території ОСОБА_6, з метою допиту останніх, з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення (а.с. 75 у т. 2).

Окремої уваги заслуговує також і час будівництва позивачем об'єкту, право власності на який він має намір визнати через суд.

Так, позивач стверджує, що він за допомогою генерального підрядника здійснив будівництво у жовтні-листопаді 2008 року, але як вбачається з висновку експерта (а.с. 115 у т. 1) та звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж обє'кта (а.с. 39 у т. 1) будівля збудована відповідно до державних будівельних норм в 70 роках ХХ століття.

Як вбачається, з ОСОБА_3 готовності об'єкта забудови від 28.11.2008р., складеного між ППФ "Офіс-Дизайн" та ТОВ "Рустін-Груп" генеральний підрядник виконав будівництво об'єкту забудови, а замовник забезпечив своєчасне фінансування будівництва, прийняв об'єкт у стані готовності 80 (вісімдесят) % (а.с. 19 у т. 1).

Позивач, надав суду докази того, що об'єкт, який він будував не завершений і не був зданий в експлуатацію. Встановивши вказане, судом першої інстанції проігноровано правову позицію ВСУ викладену у постанові від 27.05.2015р. у справі № 6-159цс15 відповідно до якої визнання ж права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.

Зазначений висновок міститься також і в постанові ВСУ від 19.09.2011 року у справі № 3-82гс11.

В оскаржуваному рішенні з посиланням на ч.1 ст. 181 ЦК України суд зазначив, що однією з ознак нерухомої речі є те, що її будівництво має бути завершене.

Таким чином судом проігноровано цю ознаку та вищевказану правову норму.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача зазначив, що наразі об'єкт у стані готовності 100 (сто) %, що зафіксовано в протоколі судового засідання від 06.07.2017 року.

Представник Рівненської міської ради зазначене заперечив.

В матеріалах справи наявний висновок комісійного експертного дослідження № 161012_С судової інженерно-технічної експертизи, складеного 12.10.2016р. на замовлення Громадської організації "Захистимо Рівне" на вирішення якого поставлено питання:

- чи наявні на земельній ділянці площею 0,083 га, кадастровий номер № 5610100000:01:033:0015, яка знаходиться у межах населеного пункту за адресою: м. Рівне, вул. Київська (біля ОСОБА_6) залишки будь-яких будівель чи споруд? Якщо наявні то вказати їх розміри та розташування на плані земельної ділянки.

За результатами візуального огляду в межах земельної ділянки площею 0,083 га, кадастровий номер № 5610100000:01:033:0015, яка знаходиться у межах населеного пункту за адресою: м. Рівне, вул. Київська (біля ОСОБА_6), надземних конструкцій будівель чи споруд комісіє експертів не виявлено. За результатами візуального огляду контрольного розкопування в місті імовірного розташування споруди в межах земельної ділянки площею 0,083 га, кадастровий номер № 5610100000:01:033:0015, підземних конструкцій будівель чи споруд комісією експертів не виявлено.

Актом обстеження земельної ділянки від 08.10.2016р., складеного громадянами України, учасниками Громадського руху "Захистимо Рівне" з якого вбачається, що провівши повне обсеження земельної ділянки площею 0,083 га, кадастровий номер № 5610100000:01:033:0015 з фотографуванням місцевості будь-які будівельні споруди у будь-якому стані, фундаменти будівельних споруд чи будь-який інший об'єкт, який має ознаки об'єкту будівництва відсутній.

Відтак, відповідно до ст. 39 ГПК України з метою з'ясування наявності та/або відсутності спірного майна, його стану готовності, колегія суддів вбачає за необхідне провести огляд речових доказів у місці їх знаходження за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 87 (район ОСОБА_4) за участю представників сторін, про що представників повідомлено під розписку в судовому засіданні 06.07.2017 року.

Проведеним оглядом встановлено, що будь-яких об'єктів незавершеного будівництва на земельній ділянці за адресою Київська, 78 (від перехрестя вул. Буковинська до зупинки "Обласна лікарня" по вул. Київська) та в глибину парку не має. За зазначеною адресою, по вул. Київська, 78 вздовж тротуару складені бетонні блоки та плити (Протокол огляду речових доказів у місці їх знаходження від 06.07.2017р.).

Висновок суду першої інстанції, що на момент здійснення самочинного будівництва позивач користувався земельною ділянкою на правах оренди від 14.04.2008р, тобто мав правові підстави для її забудови є помилковим, оскільки ч. 3 ст. 376 УК України не пов'язує можливість визнання судом права власності на самочинно збудовані об'єкти з тим чи правомірно в минулому користувався забудовник земельною ділянкою коли розпочав будівництво, а лише з тим, чи надав власник таку земельну ділянку під самочинно збудований об'єкт вже після його будівництва.

На неохідності врахування вищевказаних обставин під час прийняття рішення у справах про визнання права власності на самочинне збудоване нерухоме майно неодноразово наголошував Вищий господарський суд у постановах № 916/2778/13 від 09.04.2015р., № 904/5256/13 від 04.02.2015р., № 5010/1546/2012-18/65 від 06.08.2014р.

Також, місцевий суд не прийняв до уваги рішення Рівненської міської ради № 3971 від 15.05.2014 року "Про впровадження мораторію на забудову зони природних ландшафтів, обмеженої вулицями Київська і Костромська (парк Дружби)" з огляду на те, що рішення прийняте після завернення будівництва об'єкта нерухомості та втратило свою дію станом на дату розгляду судової справи. Рівненська міська рада наполягає на тому, що на момент прийняття оскаржуваного рішення об'єкт нерухомості не був побудований.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового про відмову у позові, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за апеляційний перегляд відшкодовується скаржнику за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської міської ради задовольнити.

Рішення господарського суду Рівненської області від 03.10.2016 року у справі №918/120/16 скасувати. Прийняти нове рішення: "В позові відмовити".

Стягнути з Приватного підприємства-фірми "Офіс-Дизайн" (вул. Д. Галицького,19, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 31994378) на користь Рівненської міської ради (вул. Соборна,12А, м Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 34847334) 1515,80 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Рівненської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Гулова А.Г.

Зареєстровано 12.07.2017

Оприлюднено 12.07.2017

Дата набрання законної сили 06.07.2017

Всі рішення по справі 918/120/16

08.11.2017 Вищий господарський суд України Постанова

25.10.2017 Вищий господарський суд України Ухвала

26.07.2017 Господарський суд Рівненської області Ухвала

26.07.2017 Господарський суд Рівненської області Судовий наказ

06.07.2017 Рівненський апеляційний господарський суд Постанова

01.06.2017 Рівненський апеляційний господарський суд Ухвала

31.05.2017 Рівненський апеляційний господарський суд Ухвала

26.04.2017 Рівненський апеляційний господарський суд Ухвала

04.04.2017 Рівненський апеляційний господарський суд Ухвала

01.03.2017 Вищий господарський суд України Постанова

20.02.2017 Вищий господарський суд України Ухвала

28.11.2016 Рівненський апеляційний господарський суд Ухвала

25.11.2016 Вищий господарський суд України Ухвала

31.10.2016 Рівненський апеляційний господарський суд Ухвала

31.10.2016 Рівненський апеляційний господарський суд Ухвала

Всього по справі 27 рішень