Постанова

від 10.07.2017 по справі 826/4732/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 липня 2017 року № 826/4732/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр М.Т.К. до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.01.2017 року, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Медичний центр М.Т.К. (далі по тексту - позивач, ТОВ Медичний центр М.Т.К. ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.01.2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 20.04.2017 року.

Судове засідання, призначене на 20.04.2017 року, судом відкладалось на 27.04.2017 року та 30.05.2017 року зв'язку із зобов'язанням надати позивача додаткові докази.

В судовому засіданні 30.05.2017 року представник позивача та представник відповідача не заперечували проти переходу у письмове провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України суд Ухвалою від 30 травня 2017 року перейшов в письмове провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до направлення на перевірку №859 від 29.11.2016р. та наказу в.о. начальника Офісу великих платників податків ДФС № 996 від 24.11.2016р., головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту Суховецьким А.А. проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійснені зовнішньоекономічних операцій за зовнішньоекономічними контрактами № 130215-SPUp-RU від 13.02.2015, № 050914-Hup-RU/P01 від 05.09.2014, № 06/189/1 від 08.06.2015, № 502/15 від 17.06.2015, № 403/15 від 22.06.2015, № 76-15/М від 13.11.2015, № 02-16/TR від 28.01.2016, № 14042014 W-UKR-MTK/S01 від 14.04.2014, №604/15 від 30.11.2015.

За результатами перевірки було складено акт №2127/28-10-14-12/21633086 від 19.12.2016 р. (надалі - Акт).

05.01.2017р. відповідачем винесено рішення №0000121402, яким за порушення ст.1, ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті №185-94 від 23.09.1994 до ТОВ Медичний центр М.Т.К. застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 374 724,84 грн.; та рішення №0000141402, яким за порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання i валютного контролю № 15-93 від 19.02.1993р. iз змінами та доповненнями до ТОВ Медичний центр М.Т.К. застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1 190,00 грн.

Позивачем було оскаржено вищезазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в адміністративному, однак оскаржувані рішення залишено без змін.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 2 Закону №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті..

Так, судом встановлено, що 08 червня 2015 року між позивачем (Покупець) та юридичною особою резидентом Республіки Білорусь ОАО Медпласт (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №06/189/1.

Згідно з п. 1.1. Контракту Продавець продає, а Покупець купує одноразові шприци в асортименті. Найменування, асортимент Товару по даному Контракту, визначається у відповідних Специфікаціях (п. 2 Контракту). Пунктом.4.1 Контракту передбачено, що ціна Товару по Контракту встановлюється в доларах США, а загальна сума Контракту складає суму уcix Специфікацій, складених за період його дії.

Пунктом 5.4 встановлено банківські реквізити Продавця. 3 урахуванням того, що платежі за Контрактом передбачено проводи в доларах США, в реквізитах банку Продавця зазначено: SWIFT BLBBBY2X 36923843 CITIBANK NA Нью-Йорк SWIFT CITTUS33. Тобто в Контракті зазначено, що вci платежі за Контрактом будуть проходити через банк кореспондент, який знаходиться на території США.

На підставі Специфікації № 1 від 08.06.2015 року, Покупець замовив, а Продавець зобов'язався поставити Товар на загальну суму 89 480 доларів США (вісімдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят доларів США).

Згідно з умовами пункту 3.1. Контракту Продавець повинен поставити Товар у відповідності та на умовах Правил IHKOMTEPMC-2010 (FCA - г. Гомель, Беларусь) не пізніше 20 днів з моменту здійснення попередньої оплати.

Пунктом 5.3 Контракту передбачено здійснення попередньої оплати Покупцем у poзмipi 50 % на підставі інвойсу, на поточний рахунок Продавця.

Додатковою угодою №1 до Контракту внесено зміни до пункту 5.3 i встановлено, що попередня оплата по Контракту повинна бути здійснена в poзмipi 11 900,00 доларів США.

Покупцем перераховано на підставі платіжного доручення № 547260788 від 01.07.2015р. попередню оплату у poзмipi 11 900 доларів США (одинадцять тисяч дев'ятсот доларів США).

Відповідно до Закону №185-94, Товариство мало отримати за імпортною операцію Товар до 04.10.2015 року.

Проте, після здійснення відповідного міжнародного переказу, Товариство отримало повідомленням про блокування даних коштів національною асоціацією JPMorgan Chase Bank . Згідно повідомлення, Банк-кореспондент (США) заблокував кошти, в зв'язку з накладенням санкцій щодо Республіки Білорусь, а так як ОАО Медпласт є резидентом даної країни, грошові кошти заблоковані банком-кореспондентом, відповідно не зараховані на поточний рахунок Продавця.

За приписами статті 6 Закону №185/94-ВР строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.

Як свідчать матеріали справи, позивачем не було отримано висновки на продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

Частинами шостою та сьомою статті 6 Закону №185/94-ВР передбачено, що якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.6 ЗУ Про зовнішньоекономічну діяльність , суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Суд зазначає, що за умовами пунктів 8.2 зовнішньоекономічних контрактів, документом, підтверджуючим дію обставин нездоланної сили буде являтися офіційний акт Торгівельно-Промислової Палати країни покупця або країни продавця та кожна сторона повинна негайно інформувати іншу сторону про настання таких обставин.

Відтак, виходячи з того, що форс-мажорні обставини фактично виникли на території нерезидента, а саме, в США, а також зважаючи на відсутність погодження сторонами контракту можливості надавати в підтвердження виникнення форс-мажорних обставин не лише довідку Тогово-промислової палати тієї території, на якій діють ці обставини, а й інші докази існування форс-мажорних обставин, судом критично оцінюються посилання позивача на відповідь Міністерства фінансів Вашингтона (округ Колумбія, США), який не є уповноваженими органами країни виникнення таких обставин.

Крім того, відповідь Міністерства фінансів Вашингтона (округ Колумбія, США) не містить відмітки про підтвердження форс-мажорних обставин з відповідним текстом про такі обставини і даний документ не легалізовано в консульській установі України в США, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу щодо допущення позивачем порушення вимог статті 2 Закону №185/94-ВР.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що положенням статті 14 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні , встановлено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

За міжнародною практикою питання про кваліфікацію тих чи інших обставин як підстав звільнення від відповідальності вирішується зовнішньоторговельним арбітражем (наприклад, Міжнародним комерційним судом при Торгово-промисловій палаті, Арбітражним судом Міжнародної Торгової Палати та інше).

Разом з тим, офіційні документи, які свідчать про настання форс-мажорних обставин, можуть надаватися різними уповноваженими органами країн відповідно до їх національного законодавства, і статус таких органів також буде визначатися національним законодавством цих країн.

Враховуючи наведене, та відповідно до листа ДПА України від 10.08.2004 №15183/7/23-5317, підставою для зупинення перебігу строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону, у разі виникнення форс-мажорних обставин, є оригінал довідки Торгово-промислової палати документа або уповноваженого органу країни виникнення таких обставин, на фірмовому бланку організації з відповідними реквізитами: дата, вихідний номер, назва документа (свідоцтво, сертифікат, висновок, довідка, тощо), відповідний текст, підпис посадової особи, зазначення посади особи, що підписала документ, відтиск печатки організації.

Крім того, з метою підтвердження періоду дії форс-мажорних обставин у зазначеному документі необхідно вказувати настання і закінчення дії непереборної сили.

Офіційне підтвердження дії форс-мажорних обставин повинно бути легалізоване в консульській установі України в державі, де відбулися обставини непереборної сили, або засвідчене в посольстві відповідної держави в Україні та легалізоване в Міністерстві закордонних справ України.

Таким чином, лише при дотриманні вищезазначених умов документ про підтвердження дії форс-мажорних обставин є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів розрахунків на період їх дії.

Статтею 4 Закону №185 передбачено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Отже, з урахуванням наведеного, судом встановлено правомірність нарахування пені позивачу контролюючим органом у зв'язку з недотриманням наведених приписів законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

Внаслідок встановлених порушень, також є вірним визначення позивачу суми штрафних санкцій за порушення ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю , а саме не відображення в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.01.2016 року .

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування . Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій