Постанова
від 03.08.2017 по справі 904/4671/17
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2017 року Справа № 904/4671/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В. , Паруснікова Ю.Б.

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 1.1-20-104 від 13.12.2016

від відповідача: головний спеціаліст-юрисконсульт ОСОБА_2, довіреність № 01-19/277-02 від 30.06.2017; представник ОСОБА_3, довіреність №01-19/294-02 від 14.07.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Дніпрі ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2017 у справі № 904/4671/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", м. Дніпро

до Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Дніпрі ради, м. Дніпро

про стягнення 36 663, 91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Дніпрі ради про стягнення з останнього на свою користь компенсації за пільговий проїзд повітряним транспортом громадян - мешканців Шевченківського району міста Дніпра за 2016 рік у сумі 103 553, 81 грн. (позовні вимоги наведені з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, яка надійшла до господарського суду 15.05.2017).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2017 у справі № 904/4671/17 (суддя Рудовська І.А.) позов задоволено; стягнуто з Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Дніпрі ради на користь Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" 103 553, 81 грн. компенсації за пільговий проїзд повітряним транспортом громадян - мешканців Шевченківського району міста Дніпра за 2016 рік, 1 600, 00 грн. - судового збору.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що позивач, як підприємство повітряного транспорту, зобов'язаний забезпечувати права на пільги громадян щодо користування транспортом, а відповідач, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зобов'язаний здійснювати компенсаційні виплати перевізникам за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Позивач забезпечив надання пільг відповідним категоріям громадян, здійснивши їх безкоштовне перевезення повітряним транспортом, зазнавши при цьому витрат. Норми чинного законодавства України закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов'язку підприємств транспортної галузі надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави відшкодовувати такі пільги. Відтак, ПАТ "АК "Дніпроавіа", як перевізник, який здійснив пільгові авіаперевезення, набув передбачене чинним законодавством України право на отримання компенсаційних виплат за такий пільговий проїзд. Встановивши, що компенсація за пільговий проїзд повітряним транспортом громадян - мешканців Шевченківського району міста Дніпра за 2016 рік складає 103 553, 81 грн., докази погашення її відповідачем в матеріалах справи відсутні, суд першої інстанції вбачав підстави дійти висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Дніпрі ради подало апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення проводиться Державною казначейською службою України згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету та лише в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів, які можуть бути зареєстровані виключно за умови наявності документів, що підтверджують факт їх узяття в передбаченому бюджетним законодавством порядку, зокрема, у відносинах між органами місцевого самоврядування з підприємствами некомунальної форми власності - на підставі відповідного договору. При цьому, обов'язковою також є наявність у розпорядника бюджетних коштів фактичних надходжень спеціального фонду. За доводами відповідача, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення не звернув уваги, що жодних договорів з приводу компенсації пільгового проїзду громадянам, зазначеним у Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", між позивачем та відповідачем у 2016 році не укладалось. Окрім цього, позивач не надав відповідачу розрахунки вартості наданих пільговикам послуг за формою та в порядку, встановленому законодавством України - постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256. Відповідач вважає, що питання щодо перерахунку компенсації за надання послуг з пільгового перевезення повітряним транспортом вищезазначених громадян доцільно вирішувати з відомствами, які забезпечили їх відповідними листами талонами. На підставі вищевикладеного та відповідно до Положення "Про Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Дніпрі ради", на думку відповідача, Управління не наділено повноваженнями щодо проведення розрахунків за компенсацію пільгового проїзду окремих категорій громадян перед постачальниками відповідних послуг. Управлінню не доведено кошторис витрат за даним кодом програмної класифікації, відсутній відповідний розрахунковий рахунок.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що обслуговуючи пільгову категорію громадян України, позивач не має права відмовити їм у перевезенні з підстав відсутності належного фінансування та не повинен нести ризики за відсутність фінансових ресурсів державного або місцевого бюджетів під час надання громадянам передбачених законодавством пільг. Позивач, як перевізник, який здійснив пільгові авіаперевезення, набув право на отримання компенсаційних виплат за такий пільговий проїзд. За доводами позивача, реалізація встановлених законодавством пільг громадянам, які мають на них право, та компенсація перевізнику понесених у зв'язку з цим витрат не можуть ставитись в залежність від бюджетного фінансування та забезпечуватись за рахунок юридичних осіб. Зобов'язання у цій справі існують незалежно від передбачених у Державному бюджеті України коштів. Відсутність бюджетних призначень для розпорядження бюджетними коштами на компенсацію пільг не є підставою для звільнення зобов'язаної особи від обов'язку сплатити компенсацію. Позивач посилається на ті обставини, що нормативними документами, які регулюють спірні відносини у даній справі, не передбачено укладання договору на фінансування пільг як обов'язкової умови. Позивач зазначає, що за доводами відповідача, позивач повинен наприкінці кожного року укладати на наступний рік договори з кожним структурним підрозділом з питань соціального захисту населення в Україні. Проте, зазначене є фізично неможливим, оскільки неможливо заздалегідь встановити коли, за яким маршрутом, з якого села/селища/району в місті/міста/району/області та скільки осіб пільгової категорії скористаються послугами перевезення позивача. На думку позивача, відсутність договору у даному випадку не може бути підставою для звільнення від виконання господарського зобов'язання, яке передбачено нормами чинного законодавства. Позивач не погоджується з доводами відповідача про не надання позивачем відповідачу щомісяця розрахунків за формою "2-пільга" та в порядку, встановленому законодавством. Щодо відповідних доводів зазначає, що форму для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг "2-пільга", та Інструкцію про порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 № 535. Однак, цим наказом не затверджено форму для довільного заповнення, не передбачено можливості заповнення будь-якої з цих форм перевізником та можливості створення власної форми; форма звітності "2-пільга" не може бути обов'язковою для підприємств, що надають послуги з проїзду на повітряному транспорті, до якого належить позивач. Законодавством передбачено порядок складання розрахунків витрат на пільгові перевезення для підприємств, що надають послуги з проїзду у міському, приміському та залізничному транспорті. Разом з тим, чинним законодавством жодних вимог щодо форми звітності підприємств, які надають послуги перевезення повітряним транспортом, не встановлено. Позивач посилається на ті обставини, що він звертався до відповідача з листами, в яких наведена вимога про відшкодування витрат позивача на реалізацію безоплатного проїзду громадян пільгової категорії - мешканців Шевченківського району м. Дніпра у 2016 році, до листів додані звіт та підтвердні документи, які містять повну інформацію про пільговиків та здійснене пільгове перевезення. Отже, позивач вважає, що зі свого боку ним відповідачу надана уся інформація про пільговика та здійснене пільгове перевезення. Неподання позивачем відповідачу розрахунків вартості наданих послуг щомісяця, як підстава відмови у здійсненні компенсаційних виплат, не є обґрунтованою з огляду на передбачену у законодавстві можливість зареєструвати додаткові зобов'язання та отримати додаткові дотації з Державного бюджету України. Також, позивач зазначає, що законодавством не передбачено обов'язок відшкодування перевізнику витрат на здійснення пільгових перевезень саме тим органом, який видав талони пільговику. В той же час, Кабінетом Міністрів України закріплено єдиний механізм відшкодування перевізнику витрат на здійснення пільгових перевезень та визначено головних розпорядників коштів місцевих бюджетів на реалізацію державних програм соціального захисту населення. Позивач не погоджується з доводами відповідача, що Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Дніпрі ради не наділене повноваженнями щодо відшкодування витрат перевізника за пільговий проїзд окремих категорій громадян, оскільки відповідно до Положення про Управління та приписів законодавства саме відповідач, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зобов'язаний здійснювати компенсаційні витрати перевізникам за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2017 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів - Білецької Л.М., Чередка А.Є.; розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 18.07.2017.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів - Пархоменко Н.В., Чередка А.Є. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.07.2017).

У судовому засіданні 18.07.2017 оголошено перерву на 03.08.2017.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів - Пархоменко Н.В., Паруснікова Ю.Б. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.08.2017).

У судовому засіданні 03.08.2017 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2016 року Публічне акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" здійснило перевезення повітряним транспортом за маршрутом Дніпро - Київ - Дніпро, Дніпро - Київ, Київ - Дніпро, Дніпро - Львів - Дніпро, Дніпро - Львів, Львів - Дніпро громадян пільгової категорії - мешканців Шевченківського району м. Дніпра - учасників бойових дій (осіб, які належать до учасників бойових дій) загальною вартістю перевезення 103 553, 81 грн.

Публічним акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" квитки на проїзд повітряним транспортом надавались громадянам пільгової категорії в обмін на талони, видані підрозділами Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради тощо за пред'явленням листа талонів і посвідчення про право на пільги.

На підтвердження понесених Публічним акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" витрат на перевезення повітряним транспортом пільгової категорії громадян - учасників бойових дій (осіб, які належать до учасників бойових дій) у розмірі 103 553, 81 грн. позивачем надано розрахунок вартості перевезення повітряним транспортом пільгової категорії громадян міста Дніпра (Шевченківський район), здійсненого Публічним акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" у січні-грудні 2016 року (а.с. 164, т. 1), копії листів-талонів, які видані Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Бабушкінським районним військовим комісаріатом міста Дніпропетровська, Військовою частиною А 3771, Головним управлінням персоналу Генерального штабу Збройних Сил України, Управлінням соціального захисту населення Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради, Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту, Військовою частиною А 0820, Військовою частиною А 0800, Головним управлінням МВС України в Дніпропетровській області, Управлінням соціального захисту населення Солонянської райдержадміністрації, Службою безпеки України, Військовою частиною А 1314, Головним Управлінням Національної гвардії України; копії електронних авіаквитків, паспортів осіб, які мають право на пільги, та посвідчень, що підтверджують їх статус пільгової категорії.

14.03.2017 Публічне акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" звернулось до Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Дніпрі ради листом № 1.1.-21-36 (а.с. 86-90, т. 1) з повідомленням про здійснення перевезень повітряним транспортом пільгової категорії населення - мешканців Шевченківського району м. Дніпра у вересні - жовтні 2016 року з копіями підтвердних документів, просило підготувати та направити на його адресу акт звіряння розрахунків за надані послуги, перерахувати компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян повітряним транспортом у вересні-жовтні 2016 року у сумі 36 663, 91 грн.

11.04.2017 Публічне акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" на адресу Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Дніпрі ради з метою отримання компенсації був направлений лист від 04.04.2017 № 3.14-430 (218-221, т. 1) з вимогою про відшкодування витрат ПАТ "АК "Дніпроавіа" на реалізацію безоплатного проїзду громадян пільгової категорії - мешканців Шевченківського району м. Дніпра у січні - серпні, листопаді - грудні 2016 року у сумі 66 889, 90 грн. та копії підтвердних документів.

Листом від 25.04.2017 № 05-26/269 Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Дніпрі ради повідомило позивача про те, що вирішувати питання щодо перерахунку компенсації за надання послуг з пільгового перевезення повітряним транспортом громадян доцільно з відомствами, які забезпечили їх талонами (а.с. 222, т. 1).

Позивач вважає, що відповідач безпідставно ухиляється від виплати йому компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян міста Дніпра (мешканців Шевченківського району) повітряним транспортом, що й стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення 103 553, 81 грн. відповідної компенсації.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про транспорт" підприємства транспорту зобов'язані забезпечувати, зокрема, права на пільги громадян щодо користування транспортом.

Відшкодування збитків транспортним підприємствам від безплатних перевезень пільгових категорій громадян регулюється нормативними актами Кабінету Міністрів України (частина 2 статті 7 Закону України "Про транспорт").

Пунктом 17 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (редакція 2016 року) визначено, що учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою.

Відповідно до пункту 21 частини першої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: інвалідам I і II груп надається право безплатного проїзду один раз на рік (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, а особам, які супроводжують інвалідів I групи (не більше одного супроводжуючого), - 50-процентна знижка вартості проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту.

Компенсаційні виплати на державні програми соціального захисту, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, відповідно до підпункту "б" пункту 4 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України віднесено до видатків, які здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Видатки місцевих бюджетів, передбачені вказаною вище правовою нормою, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 1 статті 102 Бюджетного кодексу України).

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо, у тому числі компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, визначається Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 (далі - Порядок №256) (редакція за станом на 2016 рік).

Так, цей Порядок визначає відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу; компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян; пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування) за рахунок субвенцій з державного бюджету (п. 1 Порядку № 256).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 256 фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" не передбачена субвенція з Державного бюджету місцевим бюджетам на надання компенсації за пільговий проїзд окремим категоріям громадян.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.03.2016 № 3/5 "Про міський бюджет на 2016 рік" також не передбачено компенсацію виплат за пільговий проїзд окремим категоріям громадян повітряним транспортом (передбачено лише водним та залізничним) (https://dniprorada.gov.ua/uk/articles/item/17941/rishennja-miskoi-radi-vid-30032016-35-pro-miskij-bjudzhet-na-2016-rik).

Не передбачено компенсацію виплат за пільговий проїзд окремим категоріям громадян повітряним транспортом і рішенням Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську раді (Шевченківської районної у місті Дніпрі раді) №1 від 31.03.2016 "Про бюджет району у місті на 2016 рік" (http://shevrada.dp.ua/1-vid-31-03-16-pro-byudzhet-rajonu-u-misti-na-2016-rik/).

За приписами частини першої ст. 18 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, згідно з пунктом 3 Порядку № 256, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Рішенням 10 сесії 7 скликання Шевченківської районної у місті Дніпрі ради від 22.12.2016 № 11 затверджено "Положення про Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Дніпрі ради" (а.с. 153-156, т. 1).

Відповідно до Положення про Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Дніпрі ради: метою діяльності Управління є реалізація державної політики і виконання рішень органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері соціально - трудових відносин, соціального захисту та соціального обслуговування населення району, пенсійного забезпечення у межах своїх повноважень (п. 3.1.); основними завданнями Управління є, серед іншого, забезпечення реалізації державної політики з питань соціального захисту населення та призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України (п. 3.2.); Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює розрахунки з організаціями - надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян та призначені житлові субсидії населенню (п. 4.1.).

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України (частина 1 статті 48 Бюджетного кодексу України).

Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян (пункт 4 Порядку №256).

Згідно з частиною першою ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (п. 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

При цьому, згідно з вимогами підпункту "б" пункту 2.9. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 309 від 02.03.2012, органи Казначейства не реєструють фінансові зобов'язання у разі, зокрема, відсутності у розпорядника бюджетних коштів фактичних надходжень спеціального фонду; відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного фінансового зобов'язання.

Інформаційним листом Міністерства фінансів України № 31-07310-10-24/16584 від 30.06.2011 (а.с. 80, т. 2) стосовно реєстрації згідно з частинами 5 та 6 статті 48 Бюджетного кодексу України бюджетних зобов'язань повідомлено, що зважаючи на те, що розрахунки з компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюються не з громадянами, а з підприємствами - надавачами послуг, зазначена компенсація транспортним підприємствам повинна провадитися відповідно до укладених договорів між головним розпорядником бюджетних коштів та транспортним підприємством в межах коштів, передбачених у відповідному місцевому бюджеті на зазначену мету в міру надходження субвенцій з державного бюджету.

З огляду на викладені положення законодавства, перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою лише в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів, які можуть бути зареєстровані виключно за умови наявності документів, що підтверджують факт їх узяття на облік органом Державного казначейства України в передбаченому бюджетним законодавством порядку, зокрема, у відносинах між органами місцевого самоврядування з підприємствами некомунальної форми власності - на підставі відповідного договору. При цьому, обов'язковою також є наявність у розпорядника бюджетних коштів фактичних надходжень спеціального фонду.

Натомість, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що жодних договорів з приводу компенсації пільгового проїзду громадян, зазначених у Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", між позивачем та відповідачем у спірному періоді (2016 рік) не укладалось.

Відтак, відсутність укладеного між сторонами у справі договору з метою отримання компенсації витрат від перевезення пільгових категорій громадян свідчить про відсутність у відповідача правових підстав для відшкодування позивачу понесених ним витрат на перевезення пільгової категорії громадян міста Дніпра (мешканців Шевченківського району) - учасників бойових дій (осіб, які належать до учасників бойових дій) повітряним транспортом у 2016 році на загальну суму 103 553, 81 грн.

Водночас, колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази фінансування видатків місцевого бюджету міста Дніпра за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на 2016 рік, відсутня і у видатках м. Дніпра вказана стаття видатків у 2016 році, а також докази фактичного перерахування з Державного бюджету до бюджету м. Дніпра та надходження на рахунки Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Дніпрі ради сум субвенцій на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян повітряним транспортом.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 05.12.2016 у справі №908/2682/13, від 27.07.2016 у справі №908/2966/13, від 15.06.2016 у справі №908/852/14, від 06.07.2016 у справі №918/1444/15, від 06.07.2016 у справі № 910/22991/15, від 21.12.2015 у справі № 908/2145/13.

Враховуючи вищевстановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що у позивача не виникло право на отримання за рахунок субвенції з Державного бюджету України компенсації витрат на пільгове перевезення осіб повітряним транспортом у заявленому періоді. Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 103 553, 81 грн. компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян міста Дніпра (мешканців Шевченківського району) повітряним транспортом є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищезазначені обставини справи, що призвело до прийняття неправильного рішення.

За встановленого вище, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на встановлені вище обставини справи та наведені вище приписи законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє решту доводів позивача, наведених в обґрунтування апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви відносяться на позивача, судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з позивача в дохід державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Дніпрі ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2017 у справі № 904/4671/17 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2017 у справі № 904/4671/17 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (49042, м. Дніпро, Аеропорт цивільної авіації; ідентифікаційний код 01130549) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровська, код банку отримувача (МФО) 805012, рахунок отримувача 31216206782004, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1 760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 00 коп.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повна постанова складена 07.08.2017.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Ю.Б. Парусніков

Дата ухвалення рішення03.08.2017
Оприлюднено08.08.2017

Судовий реєстр по справі —904/4671/17

Судовий наказ від 11.05.2018

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудовська Інна Анатоліївна

Судовий наказ від 11.05.2018

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудовська Інна Анатоліївна

Постанова від 11.03.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Вронська Г.О.

Постанова від 12.03.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Вронська Г.О.

Ухвала від 11.01.2018

Господарське

Верховний Суд

Вронська Г.О.

Ухвала від 27.11.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Кондратова I.Д.

Ухвала від 31.10.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Погребняк B.Я.

Ухвала від 10.10.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Погребняк B.Я.

Постанова від 03.08.2017

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Коваль Любов Анатоліївна

Постанова від 02.08.2017

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Коваль Любов Анатоліївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні