Постанова
від 17.08.2017 по справі 826/4732/17
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4732/17 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Коротких А.Ю. та Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр М.Т.К. на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр М.Т.К. до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2017 року ТОВ Медичний центр М.Т.К. звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 05 січня 2017 року № 0000121402 та № 0000141402, а також визнати протиправними дії щодо оформлення результатів перевірки.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2017 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що порушення строку поставки товару в Україну обумовлене форс-мажорними обставинами.

Під час судового засідання представники позивача підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити у її задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ Медичний центр М.Т.К. задовольнити частково, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2017 року - скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог виходячи із наступного.

Згідно з ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд встановив, що Офіс великих платників податків ДФС здійснив документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Медичний центр М.Т.К. з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за договорами (контрактами) № 130215-SPUp-RU від 13 лютого 2015 року, № 050914-Hup-RU/P01 від 05 вересня 2014 року, № 06/189/1 від 08 червня 2015 року, № 502/15 від 17 червня 2015 року, № 403/15 від 22 червня 2015 року, № 76-15/М від 13 листопада 2015 року, № 02-16/TR від 28 січня 2016 року, № 14042014 W-UKR-MTK/S01 від 14 квітня 2014 року та № 604/15 від 30 листопада 2015 року згідно з повідомлень уповноважених банків ПАТ Банк Хрещатик та ПАТ Укрсоцбанк , за результатами якої склав акт від 19 грудня 2016 року № 2127/28-10-14-02/21633086.

На підставі вказаного акту відповідачем були складені податкові повідомлення-рішення від 05 січня 2017 року № 0000121402 про нарахування пені за порушення порядку здійснення розрахунків у іноземній валюті у розмірі 374724 грн. 84 коп. та № 0000141402 про нарахування штрафу за неподання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту і знаходяться за її межами у розмірі 1190 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу, ТОВ Медичний центр М.Т.К. звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ Медичний центр М.Т.К. суд першої інстанції виходив з того, що позивач порушив строк здійснення поставки товару в Україну після здійснення авансового платежу та не надав доказів на підтвердження виникнення обставин, які зупиняють перебіг строку здійснення поставки.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Суд встановив, що податковим повідомленням-рішенням від 05 січня 2017 року № 0000121402 позивачу була нарахована пеня у розмірі 374724 грн. 84 коп. Підставою для нарахування пені став висновок відповідача про порушення позивачем порядку здійснення розрахунків у іноземній валюті по контрактах № 130215-SPUp-RU від 13 лютого 2015 року, № 76-15/М від 13 листопада 2015 року, № 050914-Hup-RU/P01 від 05 вересня 2014 року, № 604/15 від 30 листопада 2015 року, № 502/15 від 17 червня 2015 року, № 06/189/1 від 08 червня 2015 року та № 02-16/TR від 28 січня 2016 року.

Разом з тим, звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ Медичний центр М.Т.К. заперечувало виключно щодо нарахування пені за контрактом № 06/189/1 від 08 червня 2015 року, що укладений із резидентом Республіки Білорусь ОАО Медпласт .

Між ТОВ Медичний центр М.Т.К. та ОАО Медпласт був укладений контракт № 06/189/1 від 08 червня 2015 року щодо продажу товару (одноразових шприців в асортименті). Згідно з додатковою угодою № 1 від 29 липня 2015 року до вказаного контракту позивач зобов'язаний був здійснити передплату у розмірі 11900 доларів США протягом 15 днів з моменту складення специфікації.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з ч. 4 ст. 2 вказаного Закону Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

У відповідності до п. 1 постанови Правління Національного банку України від 03 вересня 2015 року № 581 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Перерахування авансового платежу у розмірі 11900 доларів США позивач здійснив 01 липня 2015 року. Відповідно, граничний термін надходження товару в Україну - 04 жовтня 2015 року.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Також вказаним законом передбачені випадки, у яких перебіг строку, встановленого в ст.ст. 1, 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , зупиняється.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 6 зазначеного Закону якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Під час проведення перевірки та розгляду справи в суді ТОВ Медичний центр М.Т.К. зазначало, що поставка товару за контрактом № 06/189/1 від 08 червня 2015 року не була здійснена у встановлений строк внаслідок дії форс-мажорних обставин, які полягали у тому, що передплата у розмірі 11900 доларів США була заблокована банком-кореспондентом на території Сполучених Штатів Америки.

На підтвердження вказаної обставини позивач надав копію листа Міністерства фінансів Вашингтон округу Колумбія від 11 серпня 2015 року.

Дослідивши зміст зазначеного листа та акту перевірки від 19 грудня 2016 року № 2127/28-10-14-02/21633086 колегія суддів встановила, що Указом Президента США від 16 червня 2006 року № 13405 були накладені санкції проти Білорусії та концерну Белнефтехім . З огляду на те, що концерн Белнефтехім є засновником ОАО Медпласт , банк-кореспондент здійснив блокування переказу коштів у розмірі 11900 доларів США. У задоволенні заяви ТОВ Медичний центр М.Т.К. щодо повернення зазначених коштів було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції посилався на те, що підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору. В той час як за умовами п. 8.2 зовнішньоекономічного контракту документом, підтверджуючим дію обставин нездоланної сили буде являтися офіційний акт Торгівельно-Промислової Палати країни покупця або країни продавця та кожна сторона повинна негайно інформувати іншу сторону про настання таких обставин. Також суд першої інстанції зазначив, що відповідь Міністерства фінансів Вашингтона (округ Колумбія, США) не містить відмітки про підтвердження форс-мажорних обставин з відповідним текстом про такі обставини і даний документ не легалізовано в консульській установі України в США.

Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що до матеріалів справи приєднана додаткова угода № 1 від 29 липня 2015 року до контракту № 06/189/1 від 08 червня 2015 року, якою п. 8.1 контракту викладений у новій редакції, яка передбачає, що в разі виникнення обставин непереборної сили, які можуть перешкоджати повному або частковому виконанню сторонами контракту своїх зобов'язань чи інших обставин, що перебувають за межами контролю сторін, час виконання сторонами зобов'язань продовжується на час дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої сторони договору (контракту) або третьої країни (у тому числі, але не виключно, країнами великої 8, країнами Європейського союзу, США та іншими).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що умовами контракту не передбачено підтвердження настання форс-мажорних обставини документами інших країн, ніж країна розташування сторони договору (контракту).

Також необґрунтованими є посилання суду першої інстанції на те, що лист Міністерства фінансів Вашингтон округу Колумбія від 11 серпня 2015 року не містить відмітки про підтвердження форс-мажорних обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Обставини, викладені у листі Міністерства фінансів Вашингтон округу Колумбія від 11 серпня 2015 року вказують на настання обставин, які за своїм характером є форс-мажорними.

Крім того, згідно з актом перевірки від 19 грудня 2016 року № 2127/28-10-14-02/21633086, Офіс великих платників податків ДФС погодився з тим, що введення санкцій проти концерну Белнефтехім та блокування переказу коштів банком-кореспондентом, є форс-мажорними обставинами.

Відмова податкового органу в прийнятті до уваги зазначених обставин обґрунтована тим, що відповідні санкції були введені Указом Президента США від 16 червня 2006 року № 13405, а контракт № 06/189/1 укладений 08 червня 2015 року, тобто через 9 років. Також відповідач зазначив, що інформація про те, що концерн Белнефтехім є засновником ОАО Медпласт не є закритою чи секретною. Офіс великих платників податків ДФС дійшов до висновку про те, що санкції проти концерну Белнефтехім , з огляду на дату їх введення, не носили непередбачуваний характер, наслідки яких неможливо було передбачити на момент укладання договору.

Разом з тим, під час проведення перевірки та розгляду заперечень на акт перевірки від 19 грудня 2016 року № 2127/28-10-14-02/21633086 податковий орган не врахував надані позивачем документи, які свідчать про виключення зі складу засновників ОАО Медпласт концерну Белнефтехім .

Так, до заперечень на акт перевірки від 22 грудня 2016 року № МТК/02-847 були додані лист ОАО Беларусский банк развития и реконструкии БЕЛИНВЕСТБАНК від 02 квітня 2015 року № 68-02-02-08, який місить реєстр акціонерів ОАО Медпласт , витяг із протоколу позачергового засідання наглядової ради ОАО Медпласт № 185 від 05 грудня 2013 року.

Зазначені документи вказують на те, що станом на 01 січня та 01 квітня 2015 року засновниками ОАО Медпласт були інші особи, ніж концерн Белнефтехім .

За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованим висновок податкового органу про те, що блокування переказу коштів у сумі 11900 доларів США носило передбачуваний характер та було відворотним.

Також колегія суддів погоджується із доводами позивача про те, що документи, які підтверджують форс-мажорні обставини, були легалізовані на території України у встановленому порядку.

У відповідності до ст. 2 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 10 січня 2002 року № 2933-III, для цілей цієї Конвенції під легалізацією розуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими аґентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ.

До матеріалів справи приєднана копія листа Міністерства фінансів Вашингтон округу Колумбія від 11 серпня 2015 року разом з апостилем, що складений нотаріусом округу Колумбія відповідно до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що позивач належними доказами підтвердив, що поставка товару за контрактом № 06/189/1 від 08 червня 2015 року не відбулася внаслідок форс-мажорних обставин. Відтак, підстави для нарахування позивачу пені за порушення строку, встановленого п. 1 постанови Правління Національного банку України від 03 вересня 2015 року № 581 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України , відсутні.

Як раніше зазначалося, податковим повідомленням-рішенням Офісу великих платників податків ДФС від 05 січня 2017 року № 0000121402 позивачу була нарахована пеня за порушення порядку розрахунків у іноземній валюті й за іншими контрактами, ніж № 06/189/1 від 08 червня 2015 року. Згідно з розрахунком пені, за порушення строку поставки товару за контрактом із ОАО Медпласт позивачу була нарахована пеня у розмірі 251654 грн. 57 коп. У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення від 05 січня 2017 року № 0000121402 підлягає скасуванню лише у частині нарахування пені у розмірі 251654 грн. 57 коп.

Згідно з актом перевірки від 22 грудня 2016 року № МТК/02-847 підставою для нарахування штрафу, зазначеного у податковому повідомленні-рішенні Офісу великих платників податків ДФС від 05 січня 2017 року № 0000141402, став висновок про те, ТОВ Медичний центр М.Т.К. не відобразило у Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту і знаходяться за її межами станом на 01 січня, 01 квітня, 01 липня та 01 жовтня 2016 року кошти по операціях із нерезидентом ОАО Медпласт .

Декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту і знаходяться за її межами, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25 грудня 1995 року № 207, передбачає декларування суми коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів.

У відповідності до ч. 6 ст. 6 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Перерахування коштів за кордон по контракту № 06/189/1 від 08 червня 2015 року та настання форс-мажорних обставин у вигляді блокування коштів відбулося 06 липня 2015 року.

Згідно з ч. 6 ст. 6 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті із 06 липня 2015 року перебіг дев'яностоденного строку поставки товару в Україну вважається зупиненим та станом 01 січня, 01 квітня, 01 липня та 01 жовтня 2016 року не був перевищеним.

За таких обставин, підстави для накладення на позивача штрафу також були відсутні.

Адміністративний позов ТОВ Медичний центр М.Т.К. також містить вимогу про визнання протиправними дій Офісу великих платників податків ДФС при оформленні результатів перевірки.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що судовому захисту підлягають лише ті дії та рішення суб'єкта владних повноважень, які безпосередньо впливають на права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

Разом з тим, самі по собі оскаржувані дії відповідача безпосередньо не впливають на права та обов'язки позивача, що є підставою в задоволенні позовних вимог про визнання їх протиправними.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ТОВ Медичний центр М.Т.К. спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 10 липня 2017 року, та є підставами для її скасування і часткового задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ Медичний центр М.Т.К. задовольнити частково, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2017 року - скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр М.Т.К. - задовольнити частково.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2017 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр М.Т.К. . - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 05 січня 2017 року № 0000121402 у частині нарахування пені у розмірі 251654 грн. 57 коп. та від 05 січня 2017 року № 0000141402 у повному обсязі.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр М.Т.К. . - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді А.Ю. Коротких

В.В. Файдюк

Постанова складена у повному обсязі 21 серпня 2017 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Файдюк В.В.

Коротких А. Ю.

Дата ухвалення рішення17.08.2017
Оприлюднено22.08.2017
Номер документу68401522
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/4732/17

Ухвала від 13.12.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Веденяпін О.А.

Ухвала від 06.12.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Веденяпін О.А.

Ухвала від 11.12.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Веденяпін О.А.

Ухвала від 06.11.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Олендер І.Я.

Ухвала від 27.09.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Олендер І.Я.

Ухвала від 06.09.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Олендер І.Я.

Постанова від 17.08.2017

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Горяйнов А.М.

Ухвала від 02.08.2017

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Горяйнов А.М.

Ухвала від 03.08.2017

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Горяйнов А.М.

Постанова від 10.07.2017

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Смолій І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні