Постанова
від 25.09.2017 по справі 922/553/17
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2017 р. Справа № 922/553/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

апелянт: ОСОБА_1

позивача: ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

третьої особи - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державне агентство резерву України (вх. 2580Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 24.04.2017 р. по справі № 922/553/17

за позовом ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини", м. Харків до Державного підприємства "Хлібна база № 85 м. Барвінкове третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Покровське борошно", м. Чугуїв про стягнення 5500000,00 грн. ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2017 р. ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Хлібна база № 85" про стягнення заборгованості за договором поставки сільськогосподарської продукції № 07/12-2 від 07.12.2015 року в розмірі 5500000,00 грн. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.04.2017 р. залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ «Покровське борошно».

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.04.2017 р. по справі № 922/553/17 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з ДП "Хлібна база № 85" (64703, Харківська область, Барвінківський район, м. Барвінкове, вул. Київська, б. 2, код ЄДРПОУ 22675081) на користь ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" (61060, Харківська область, м. Харків, проспект Московський, буд. 142, офіс 44, п/р 26007500287863 в шосте відділення ПАТ "Креді ОСОБА_4", м. Харків, МФО 300614, код ЄДРПОУ 40951806) 5500000,00 грн. заборгованості та 82500,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Державне агентство резерву України звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норми ст. 1,4, 4-2,4-3,27, 43 ГПК України, ст. 203, 215, 232, 241, 243 ЦК України, ст. 4 Закону України „Про державний матеріальний резерв", п. 4 підп. 15 Положення про Державне агентство резерву України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 517 від 08.10.2014, постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 22.03.2012 № 6, поряд з цим дано невірну оцінку матеріалам справи та висновки, викладені господарським судом в рішенні, не відповідають обставинам справи, що підтверджується наступним.

Так, в апеляційній скарзі заявник зазначає, що ДП „Хлібна база № 85" - входить до єдиної системи державного резерву, отже Держрезерв є органом, уповноваженим управляти державним майном зазначеного підприємства.

Згідно з ст. 27 ГПК України якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Однак, господарським судом Харківської області до розгляду справи № 922/553/17 не було залучено Держрезерв як орган, уповноважений управляти державним майном ДП „Хлібна база № 85".

Також, заявник зазначає, що під час проведення внутрішньої перевірки після зміни керівництва на ДП „Хлібна база № 85" було виявлено, що 26.01.2016 підприємство отримало від ТОВ „Покровське Борошно" (код ЄДРПОУ 37943601) 2,0 млн. грн. за кукурудзу згідно платіжного доручення № 64, також згідно платіжного доручення № 65 від 27.01.2017 - 3,5 млн. грн. за кукурудзу згідно договору №07/12-2 від 07.12.2015.

Як вбачається положень Статуту керівник ДП „Хлібна база № 85" має право на укладання правочинів в межах суми зобов'язань за яким складає до 100 000,00 грн., в інших випадках укладання зобов'язання здійснюється лише за згодою уповноваженого органу управління (тобто Держрезерву).

Проте, в порушення установленого порядку, ДП „Хлібна база № 85" не погоджувало право на укладання правочину - договору № 07/12-2 від 07.12.2015 р. з уповноваженим органом управління (Держрезервом), а відповідно Держрезервом таке погодження не надавалось.

Так, на думку заявника, приймаючи оскаржуване рішення господарський суд Харківської області обмежився лише цитуванням норм ЦК України, що регулюють відступлення права, при цьому знехтувавши дослідженням всіх обставин справи, первинних документів, абсолютно не встановлюючи дійсну обґрунтованість зобовязань за договором № 07/12-2 від 07.12.2015 р.

Крім того, в ході вирішення спору апелянт зазначив про ряд кримінальних проваджень, що розслідуються на даний час відносно посадових осіб ДП „Хлібна база № 85" за фактом укладання договору № 07/12-2 від 07.12.2015 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду на 18.09.2017 р.

18.09.2017 р. заявником апеляційної скарги подані письмові пояснення в обгрунтування своєї позиції у справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 р. розгляд справи відкладено на 26.09.2017 р.

ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" 18.09.2017 р. надано за вх. № 9669 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

26.09.2017 р. заявником апеляційної скарги подані письмові пояснення до апеляційної скарги.

26.09.2017 р. відповідачем подані письмові пояснення по справі, в яких він підтримує вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

26.09.2017 р. ДП Хлібна база № 85 за вх. № 9954 подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи про визнання недійсними договору № 07/12-2 від 07.12.2015 р.

Розглянувши заявлене клопотання про зупинення провадження у справі, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

За змістом названої норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому, пов'язаність даної справи полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів не вбачає будь-яких перешкод, а тим більше неможливості у самостійному встановленні суттєвих для даного спору обставин.

Так, у відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ознакою правомірного правочину є здатність до створення правових наслідків, що свідчить про відсутність будь-яких підстав, які унеможливлюють вирішення даного спору.

В свою чергу, відповідачем не доведено, яким чином зясування обставин в ході розгляду справи унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у даній справі, виходячи з предмету та підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину, передбаченої ст. 204 ЦК України.

Крім того, як вбачається з зазначеного клопотання ДП Хлібна база № 85 на час звернення з даним клопотання позовна заява про визнанні недійсним договору тільки подана до господарського суду Харківської області та провадження по ній ще не порушено.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні клопотання ДП Хлібна база № 85 про зупинення провадження у справі N 922/553/17 і вважає за необхідне розглянути справу по суті.

В судове засідання, призначене на 26.09.2017 р. представник третьої особи не зявився, причину неявки не повідомив, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи належне повідомлення третьої особи про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві, поясненнях до неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

07 грудня 2015 року між ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" (постачальник) та ТОВ Покровське борошно (покупець) було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №07/12-2 (далі за текстом - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 2.3. договору, поставка товару здійснюється партіями. Обов'язок поставки товару у постачальника виникає після здійснення покупцем 100% передоплати за товар в повному обсязі за обумовлену кількість товару, який зазначений у специфікації.

Згідно специфікації №1 від 07.12.2015 р. до договору, постачальник зобовязується поставити товар кукурудза ГОСТ 13634-90 в кількості 2050,00 метричних тон, за ціною 2670,00 грн. без ПДВ на загальну суму 5473500,00 грн.

На виконання умов договору покупцем була здійснена попередня оплата за товар у загальній сумі на 5 500 000,00 грн. ( арк. справи 55-56).

Проте, відповідач в порушення умов, укладеного між сторонами договору, не здійснив жодної поставки товару покупцю.

Як вбачається з матеріалів справи, покупцем була направлена претензія №1 (вих. №6-18 від 18.02.2016 р.) на адресу постачальника із вимогою повернення перерахованої попередньої оплати в розмірі 5500000,00 грн. на поточний розрахунковий рахунок з причини того, що покупець не має на сьогоднішній день необхідності і доцільності отримання цього товару від постачальника.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не сплатив.

Крім того 17.03.2016 року між ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" та ТОВ Покровське борошно було укладено додаткову угоду №1/1 до договору 07/12-2 від 07.12.2015 року, відповідно до пункту 1-го якої сторони передбачили, що керуючись ст.693 ЦК України, у зв'язку із неможливістю поставити товар за цінами визначеними спеціфікацією№1 від 07.12.2015 року до договору 07/12-2 від 07.12.2015 року, постачальник зобов'язується повернути отриману від покупця попередню оплату у розмірі 5500000,00 грн. в термін до 31.03.2016 року.

В подальшому на підставі договору про відступлення права вимоги №3-05/10 від 17.06.2016 р. ТОВ Покровське борошно, як первісний кредитор передав ПП Агроінвест, як новому кредиторові право вимоги за договором поставки сільськогосподарської продукції №07/12-2 від 07 грудня 2015 року. Новий кредитор одержав право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором зі сплати грошових коштів (виконання грошового зобов'язання зі сплати грошових коштів, виконання грошового зобов'язання, строк виконання якого за умовами Основного договору на дату укладання цього договору вже настав) у розмірі 5500000,00 грн. (пять мільйонів пятсот тисяч гривень 00 копійок), а також виконання інших зобов'язань боржника за основним договором.

В подальшому, 21.11.2016 року між приватним підприємством Агроінвест (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю Агропромисловий союз Харківщини (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №3-21/11 (далі за текстом договір про відступлення права вимоги).

Згідно п. 1.1 договору про відступлення права вимоги, ПП Агроінвест (первісний кредитор) на правах кредитора, згідно ст.ст. 512-519 ЦК України передає, а ТОВ Агропромисловий союз Харківщини (новий кредитор) приймає на себе право вимоги, яке належить ПП Агроінвест (первісному кредиторові) за договором про відступлення права вимоги №3-05/10 від 17.06.2016 р., яким було відступлено право вимоги від ТОВ Покровське борошно (код ЄДРПОУ 37943601) до ПП Агроінвест за договором поставки сільськогосподарської продукції №07/12-2 від 07 грудня 2015 року (далі - основний договір).

ТОВ Агропромисловий союз Харківщини (новий кредитор) стає кредитором за основним договором, укладеним між ТОВ Покровське борошно та Державним підприємством Хлібна база №85.

ТОВ Агропромисловий союз Харківщини (новий кредитор) одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором зі сплати грошових коштів (виконання грошового зобов'язання зі сплати грошових коштів, виконання грошового зобов'язання, строк виконання якого за умовами основного договору на дату укладання цього договору вже настав) у розмірі 5500000,00 грн. (пять мільйонів пятсот тисяч гривень 00 копійок), а також виконання інших зобов'язань боржника за основним договором.

Як вбачається в матеріалах справи відсутні будь які докази щодо визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №3-21/11 від 21 листопада 2016 року.

21листопада 2016 року ПП Агроінвест повідомило ДП Хлібна база №85 про зміну кредитора (отримано 22.1.2016 р. вх. №409/1).

05 грудня 2016 року позивачем на адресу відповідача був направлений лист, у якому позивач вимагав погасити заборгованість у строк 7 (семи) календарних днів з моменту одержання листа-вимоги.

24.02.2017 р. відповідачем на адресу ТОВ Агропромисловий союз Харківщини був направлений лист, в якому він повідомляв про те, що ДП Хлібна база №85 не заперечує щодо погашення заборгованості на рахунок ТОВ Агропромисловий союз Харківщини за договором № 07/12-2 від 07.12.2015 р. в розмір 5500000,00 грн.

На день вирішення спору відповідач борг перед позивачем не погасив, що й стало підставою для звернення останнього до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які подані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 1 ст.1 ГПК України передбачено право на звернення до господарського суду, а саме: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю сутністю відступлення права вимоги - це заміна кредитора в зобов'язанні. Загальні вимоги до порядку заміни кредитора в зобов'язанні визначені гл. 47 ЦКУ.

Частиною 1 ст. 510 Цивільного кодексу України передбачено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов'язанні унормовані статтею 512 Цивільного кодексу України в силу якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно вимог ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст. 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

На день вирішення спору колегією суддів договір №3-21/11 від 21.11.2016 р. про відступлення права вимоги не розірваний і не визнаний недійсним.

Опираючись на встановлені обставини спору та наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку про набуття позивачем (ТОВ Агропромисловий союз Харківщини) статусу кредитора у спірних правовідносинах.

Враховуючи те, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору про відступлення права вимоги та діючого законодавства, - колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості за договором про відступлення права вимоги № 3-21/11 від 21.11.2016 року у розмірі 5500000,00 грн.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заперечення апелянта фактично зводяться до того, що господарський судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було залучено Держрезерв як орган, уповноважений управляти державним майном ДП „Хлібна база № 85", а також до того, що правочин укладений із перевищенням повноважень.

Дослідивши матеріали справи у сукупності, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що такі твердження апелянта позбавлені переконливості, оскільки ст. 4 ЗУ "Про державний матеріальний резерв" визначає, що організація формування, зберігання і обслуговування державного резерву, соціальний розвиток забезпечуються уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, підприємствами, установами і організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву України (далі - система державного резерву). Структура системи державного резерву і порядок управління державним резервом визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 підп. 15 Положення про Державне агентство резерву України, затверджене постановою КМУ №517 від 08.10.2014 р. визначено, Держрезерв відповідно до покладених на нього завдань здійснює управління діяльністю підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держрезерву, щодо формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву, дотримання нормативних умов їх зберігання.

Пунктом 14 Положення визначено, що Держрезерв є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

Отже, аналізуючи вищенаведені нормативи, Держрезерв, як уповноважений орган управління ДП "Хлібна база №85" та як окрема юридична особа, яка веде самостійний баланс та господарські операції має право здійснювати управління діяльністю підприємства тільки щодо формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву.

Інша господарська діяльність державного підприємства не пов'язана із запасами державного матеріального резерву є відокремленою від управління Держрезерву.

Відповідно до Розділу 5 Статуту відповідача, підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно законодавства. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Укладений договір №07/12-2 від 07.12.2015 року не стосується предмету державного матеріального резерву, це є посередницька діяльність купівлі-продажу товарів, визначеної видом діяльності у Статуті підприємства.

Згідно пункту 3.2. Статуту ДП «Хлібна база №85» предметом діяльності підприємства є зокрема - участь у посередницьких операціях по закупівлі зерна, продуктів його переробки, не зернової сировини, сільськогосподарської продукції на внутрішньому та зовнішньому ринку.

Розділом 4 Статуту ДП «Хлібна база №85» визначено, що:

- підприємство є юридичною особою. Права і обов'язки юридичної особи набуває з дня його державної реєстрації;

- підприємство здійснює свою діяльність на основі і відповідно до законодавства України та цього Статуту;

- підприємство діє на принципах господарської самостійності і самоокупності;

- підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями держави та уповноваженого органу управління, а держава та уповноважений орган управління не несуть відповідальності за зобов'язаннями Підприємства, якщо інше не передбачено законодавством України;

- підприємство має право укладати договори (контракти), що відповідають меті, предмету та напрямкам діяльності підприємства, які не суперечать вимогам законодавства України та щодо укладання яких не має заборон, які прямо передбачені законодавством. Підприємство має право набувати майно та немайнові права, нести обов'язки, виступати позивачем та відповідачем в судах.

Таким чином, із змісту Статуту державного підприємства вбачається самостійна господарська діяльність ДП "Хлібна база №85", як відокремленої юридичної особи за яку держава та уповноважений орган управління не несуть відповідальності за зобов'язання підприємства, а підприємство не несе відповідальності за зобов'язання держави та уповноваженого органу управління. Підприємство самостійно виступає позивачем або відповідачем у судових інстанціях з принципом господарської самостійності.

Також, відсутнє порушення інтересів Держави та нанесення Державі значних збитків, оскільки відповідно до винесеного судового рішення відповідач лише був зобов'язаний повернути отримані грошові кошти, що були перераховані на його розрахунковий рахунок в якості попередньої оплати за поставлену продукцію, яку відповідач так і не поставив.

Щодо тверджень апелянта про те, що у відповідності до положень Статуту керівник ДП "Хлібна база №85 " має право на укладення правочинів в межах суми зобов'язань за яким складає до 100 000,00 грн., в інших випадках укладення зобов'язання здійснюється лише за згодою уповноваженого органу управління (тобто Держрезерву), якого не було.

Колегія суддів зазначає, що статутом ДП "Хлібна база №85" не передбачено залучення уповноваженого органу управління (власником, засновником) як третьої особи у спорах державного підприємства з іншими суб'єктами господарської діяльності.

Як вбачається із тексту статуту ДП "Хлібна база №85", затвердженого Наказом Держрезерву України від 25.05.2011 р. №63 відсутні жодні норми, які свідчили б про обмеження повноважень директора на укладання будь-яких договорів.

Крім того, колегія суддів зауважує, що як зазначає апелянт, йому 17.07.2017 р., стало відомо про те, 26.01.2016 підприємство отримало від ТОВ „Покровське Борошно" (код ЄДРПОУ 37943601) 2,0 млн. грн. за кукурудзу згідно платіжного доручення № 64, також згідно платіжного доручення № 65 від 27.01.2017 - 3,5 млн. грн. за кукурудзу згідно договору №07/12-2 від 07.12.2015, проте ніяких дій щодо визнання недійсним спірного договору ним здійснено не було, а апеляційна скарга на рішення господарського суду Харківської області від 24.04.2017 р. була подана лише наприкінці серпня 2017 р.

Також в цій частині колегія суддів звертає увагу, що в будь-якому випадку обставини, на які посилається апелянт, можуть свідчити про наявність оспорюваного правочину, який, як відомо, не є недійсним до набуття чинності відповідним рішенням суду. На день винесення даного рішення відсутні будь-які підстави вважати спірний правочин недійсним, отже, в силу приписів ст. 204 ЦК України, він повинний створювати правові наслідки.

В частині аргументів апелянта, повязаних із наявністю ряду кримінальних проваджень, предметом яких є дії посадових осіб ДП "Хлібна база №85", вчинені в ході укладення договору № 07/12-2 від 07.12.2015 р., колегія суддів зазначає, що на день вирішення спору відсутні підозра, вирок суду чи інший акт, який може врахувати колегія суддів, вирішуючи даний спір.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження апелянту викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі зясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у звязку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державне агентство резерву України на рішення господарського суду Харківської області від 24.04.2017 р. по справі № 922/553/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.04.2017 р. по справі № 922/553/17 залишити без змін.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Дата ухвалення рішення25.09.2017
Оприлюднено02.07.2022

Судовий реєстр по справі —922/553/17

Ухвала від 27.12.2018

Господарське

Господарський суд Харківської області

Лаврова Л.С.

Ухвала від 26.12.2018

Господарське

Господарський суд Харківської області

Лаврова Л.С.

Ухвала від 26.12.2018

Господарське

Господарський суд Харківської області

Лаврова Л.С.

Ухвала від 19.12.2018

Господарське

Господарський суд Харківської області

Лаврова Л.С.

Ухвала від 29.11.2018

Господарське

Господарський суд Харківської області

Лаврова Л.С.

Ухвала від 27.11.2018

Господарське

Господарський суд Харківської області

Лаврова Л.С.

Ухвала від 27.11.2018

Господарське

Господарський суд Харківської області

Лаврова Л.С.

Ухвала від 11.10.2018

Господарське

Господарський суд Харківської області

Лаврова Л.С.

Ухвала від 02.10.2018

Господарське

Господарський суд Харківської області

Лаврова Л.С.

Ухвала від 22.08.2018

Господарське

Господарський суд Харківської області

Лаврова Л.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні