Рішення

від 28.12.2017 по справі 815/2657/17     

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2657/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В. розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернулась ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (а.с.212) про:

визнання противоправними дій Головного управління Національної поліції в Одеській області по реалізації дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби ОСОБА_1 Г еоргіївни;

визнання противоправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №228 від 27.01.2017р., в частині звільнення зі служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1;

визнання противоправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №354 о/с від 27.02.2017р., про звільнення зі служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1;

зобов'язання Головне управління Національної поліції в Одеській області внести до трудової книжки старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 записи про недійсність записів щодо її звільнення та накладення дисциплінарного стягнення;

зобов'язання Головне управління Національної поліції в Одеській області поновити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на посаді слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Приморьского відділу поліції в місті ОСОБА_3 ГУНП в Одеській області;

стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вулиця Єврейська, 12; ЄДРПОУ 40108740) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 15 515,00 гривень за місяць починаючи з дня звільнення по день фактичного поновлення на посаді.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебувала на службі в органах Національної поліції України на посаді старшого лейтинанта поліції слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Приморського відділу поліції у місті ОСОБА_3 ГУНП в Одеській області. 27.02.2017р. Начальником ГУНП в Одеській області прийнято наказ №354 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України Про національну поліцію (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Так, в обґрунтування прийняття оскаржуваних наказів, зазначено складання протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 №065480 за ч.1 ст.130 КУаП за порушення вимог п.п.2.5 ПДР керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Позивач зазначає, що постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 14.03.2017р. по справі №521/163/17 було встановлено відсутність в діях позивача, як події та і складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим, справу було закрито.

06.12.2017р. за вхід. №33634/17 до суду позивачем подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач повідомлявся про дату та час судового засідання, однак представник у судове засідання не з'явився. У поданих до суду за вхід. №20571/17 від 20.07.2017р. запереченнях на позовну заяву, представник відповідача просив відмовити у задоволені позовних вимог та зазначив, що оскаржувані накази прийняті у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, звільнено зі служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Приморського відділу поліції у місті Одесі ГУ НП в Одеській області, які на думку представника відповідача є правомірні. (а.с.121-126)

Ухвалою суду від 06.12.2017р. занесеною до журналу судового засідання, залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2.

Третя особа - ОСОБА_2 повідомлявся про дату та час судового засідання, однак у судове засідання не з'явився.

Враховуючи відсутність потреби заслухати свідка або експерта, та можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, суд вирішив за доцільне розглянути справу у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються та заперечення представника відповідача суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебувала на службі в органах Національної поліції України на посаді старшого лейтенанта поліції слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Приморського відділу поліції у місті ОСОБА_3 ГУНП в Одеській області.

Наказом начальника ГУНП в Одеській області №228 від 27.01.2017р. Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Приморського ВП ГУНП у м. Одесі в Одеській області за грубе порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справи України, затвердженого Законом України №3460-IV від 22.02.2006р., п.1 ч.1 ст.18 Закону України Про Національну поліцію , п.п.1.3, п.п.2.1, п.п.2.5 та п.п.2.9 Правил дорожнього руру, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р., що виразилось у особистій недисциплінованості, грубому порушенні Правил дорожнього руху, керуванні 17.12.2006р. автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, відмові від проходження медичного огляду, проявлення нещирості під час спілкування з працівниками патрульної поліції, відповідно до ст. 2, п. 8 ст.12, ст. 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006р. №3460-IV, лейтенанта поліції ОСОБА_1, слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Приморського відділу поліції у місті Одесі ГУ НП в Одеській області, звільнено зі служби у поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) Закону України Про національну поліцію . (а.с. 10)

Вищезазначений наказ №228 від 27.01.2017р. було реалізовано наказом ГУ НП в Одеській області №354 о/с від 27.12.2017р. та звільнено ОСОБА_1 з 27.02.2017р. (а.с.11)

Підставою для видання оскаржуваних наказів слугували результати перевірочних заходів ГУ НП в Одеській області щодо порушення транспортної дисципліни лейтенантом поліції ОСОБА_1 (а.с.142-144)

Зокрема, інспектором СКЗ Приморського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області майором поліції ОСОБА_4 спільно зі старшим інспектором з ОД ВІОС УКЗ ГУ НП України в Одеській області майором поліції ОСОБА_3, на підставі наказу ГУ НП в Одеській області №3268 від 22.12.2016р., проведено службове розслідування за фактом порушення транспортної дисципліни слідчим відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Приморського відділу поліції у місті Одесі ГУ НП в Одеській області лейтенантом поліції - ОСОБА_1

Так, згідно висновку 17.12.2016р. о 02:15 год. у м. Одесі на вул. Пушкінській, 5, поліцейським 3 роти 1 батальйону УПП м. Одеси ДПП Національної поліції України сержантом поліції ОСОБА_5 був зупинений автомобіль марки Тойота Фортюнер , номерний знак НОМЕР_2, під керуванням слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Приморського відділу поліції у м. Одесі ГУ НП в Одеській області лейтенантом поліції ОСОБА_1, яка в період з 13 по 26 грудня 2016 року відповідно до наказу ГУ НП №3121 від 09.12.2016р., була відряджена до ОДУВС на курси підвищення кваліфікації та яка у порушення вимог п.п.2.5 ПДР України керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей).

Від проходження медичного огляду щодо встановлення стану алкогольного сп'яніння лейтенанта поліції ОСОБА_1 відмовилась у присутності двох свідків.

В подальшому, за грубе порушення п.2.5 ПДР працівниками патрульної служби відносно лейтенанта поліції ОСОБА_1 склали протокол про адміністративне порушення серії АП2 №065480 за ч. 1 ст.130 КУпАП.

17.12.2016р. о 12:45 год., тобто через 10 годин після події, лейтенант поліції ОСОБА_1 самостійно звернулась до КУ Одеський обласний центр психічного здоров'я , розташований за адресою: м. Одеса, вул. Воробйова, 9, де пройшла медичний огляд щодо виявлення стану алкогольного сп'яніння.

За результатами проходження медичного обстеження, лікарем КУ Одеський обласний центр психічного здоров'я ОСОБА_6 складено висновок №002194 від 17.12.2016р., яким встановлено, що у лейтенанта поліції ОСОБА_1 ознаків сп'яніння не виявлено. Таким чином, лейтенант поліції ОСОБА_1 проявила нещирість та намагалась ввести в оману керівництво підрозділу.

Зазначена подія стала можливою внаслідок низьких моральних якостей слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Приморського відділу поліції у м. Одесі ГУ НП в Одеській області лейтенантом поліції ОСОБА_1, грубого порушення нею вимог ст.7 Дисциплінарного статуту України, затвердженого Законом України №3460-IV від 22.02.2006р., Правил дорожнього руху, ігнорування наказів, вказівок і розпоряджень керівництва ГУ НП та Приморського ВП щодо неухильного дотримання транспортної дисципліни.

За таких обставин, рекомендовано за грубе порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справи України, затвердженого Законом України №3460-IV від 22.02.2006р., п.1 ч.1 ст.18 Закону України Про Національну поліцію , п.п.1.3, п.п.2.1, п.п.2.5 та п.п.2.9 Правил дорожнього руру, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р., що виразилось у особистій недисциплінованості, грубому порушенні Правил дорожнього руху, керуванні 17.12.2006р. автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, відмові від проходження медичного огляду, проявлення нещирості під час спілкування з працівниками патрульної поліції, відповідно до ст. 2, п. 8 ст.12, ст. 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006р. №3460-IV, лейтенанта поліції ОСОБА_1, слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Приморського відділу поліції у місті Одесі ГУ НП в Одеській області, звільнено зі служби у поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) Закону України Про національну поліцію .

Оцінюючи спірні правовідносини, суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про національну поліцію № 580-VIII від 02 липня 2015 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 580-VIII), Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом безпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Відповідно до статті 3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 580-VIII поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону № 580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача звільнено на підставі п.6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, з огляду на викладене, застосуванню до спірних правовідносин підлягає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (надалі - Дисциплінарний статут) затверджений Законом України № 3460-IV від 22 лютого 2006 року Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 3460-IV).

Цей Статут, відповідно до його преамбули, визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ наведені у ст. 12 Дисциплінарного статуту, найсуворішим серед яких є звільнення з органів внутрішніх справ.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання (ч.7 ст.13 Дисциплінарного статуту).

Порядок накладання дисциплінарних стягнень врегульовано ст. 14 Дисциплінарного статуту. Вказаною нормою, зокрема, передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

При цьому, порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 230 від 12 березня 2013 року затверджена Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (надалі - Інструкція).

Відповідно до пункту 8.1. Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Згідно з вимогами пункту 8.3. в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних ), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

У постановах Верховного Суду України від 20 жовтня 2015 року (справа №813/4104/14), від 15 грудня 2015 року (справа №21-3844а15) зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Так, відповідно до статті 2 Статуту, дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

У свою чергу, згідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

При цьому слід зазначити, що факт скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, який став підставою для звільнення, повинен бути доведеним.

Як встановлено судом, висновок про порушення позивачем службової дисципліни ґрунтується на тому, що позивачем грубо порушено п.2.5 ПДР, у зв'язку з чим, працівниками патрульної служби відносно лейтенанта поліції ОСОБА_1 склали протокол про адміністративне порушення серії АП2 №065480 за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Стосовно постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 14.03.2017р. по справі №521/163/17, згідно якої провадження по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України - закрито, у зв'язку з відсутністю у діях події та складу адміністративного правопорушення. (а.с.13-14), суд зазначає наступне.

Відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України щодо застосування ст. 72 КАС України (у редакції, яка була чинна на момент подання позову до суду), яка викладена у листі №2379/12/13-12 від 14.11.2012р. зазначено, що обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду.

Це стосується також і правової кваліфікації, наведеної у чинних рішеннях судів в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі.

Відповідно висновки інших судів щодо правомірності чи протиправності дій особи, поведінка якої є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов'язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає.

Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Таким чином, суд вважає за необхідне за результатами розгляду справи на підставі встановлених обставин, самостійно кваліфікувати поведінку ОСОБА_1 і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Під час офіційного з'ясування обставин справи, судом встановлено, що 17.12.2016р. о 02:15 год. у м. Одесі на вул. Пушкінській, 5, поліцейським 3 роти 1 батальйону УПП м. Одеси ДПП Національної поліції України сержантом поліції ОСОБА_5 був зупинений автомобіль марки Тойота Фортюнер , номерний знак НОМЕР_2, під керуванням слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Приморського відділу поліції у м. Одесі ГУ НП в Одеській області лейтенантом поліції ОСОБА_1, яка у порушення вимог п.п.2.5 ПДР України керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Зазначене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення. (а.с.9)

Пунктом 1.3 ПДР, визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. п. 2.5 ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно до пункту 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, ОСОБА_1 спочатку згодилась на проведення огляду щодо встановлення стану алкогольного сп'яніння, однак згодом відмовилась.

17.12.2016р. о 12:45 год. лейтенант поліції ОСОБА_1 самостійно звернулась до КУ Одеський обласний центр психічного здоров'я , розташований за адресою: м. Одеса, вул. Воробйова, 9, де пройшла медичний огляд щодо виявлення стану алкогольного сп'яніння. Так, за результатами проходження медичного обстеження, лікарем КУ Одеський обласний центр психічного здоров'я ОСОБА_6 складено висновок №002194 від 17.12.2016р., яким встановлено, що у лейтенанта поліції ОСОБА_1 ознаків сп'яніння не виявлено. (а.с.133)

Відповідно до п.2.9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, уповноважена особа Державтоінспекції МВС забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач тільки через 10 годин після події, пройшла медичний огляд за власним бажанням, що суперечить вимогам п.2.9 вказаної вище Інструкції.

Таким чином, грубе порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справи України, затвердженого Законом України №3460-IV від 22.02.2006р., п.1 ч.1 ст.18 Закону України Про Національну поліцію , п.п.1.3, п.п.2.1, п.п.2.5 та п.п.2.9 Правил дорожнього руру, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р., що виразилось у особистій недисциплінованості, грубому порушенні Правил дорожнього руху, керуванні 17.12.2006р. автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, відмові від проходження медичного огляду, проявлення нещирості під час спілкування з працівниками патрульної поліції, відповідно до ст. 2, п. 8 ст.12, ст. 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006р. №3460-IV, лейтенанта поліції ОСОБА_1, слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Приморського відділу поліції у місті Одесі ГУ НП в Одеській області, звільнено зі служби у поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) Закону України Про національну поліцію .

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 64 Закону України Про національну поліцію при прийнятті на службу до поліції позивач приносив присягу та клявся, у тому числі вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки. Проте вчинені позивачем дії свідчать про недисциплінованість, грубому порушенні Правил дорожнього руху, керуванні 17.12.2006р. автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, відмові від проходження медичного огляду, проявлення нещирості під час спілкування з працівниками патрульної поліції.

На підставі встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи докази, які є у справі їх достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що при звільненні позивача з органів внутрішніх справ відповідач - Головне управління Національної поліції в Одеській області при винесенні спірних наказів №228 від 27.01.2017р. та №354 о/с від 27.02.2017р. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, пропорційно, своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Отже підстави для скасування оскаржуваного наказу відсутні.

Оскільки судом встановлено правомірність оскаржуваного наказу відповідача, похідні позовні вимоги позивача щодо поновлення його на посаді, задоволенню також не підлягають.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 про визнання противоправними дій Головного управління Національної поліції в Одеській області по реалізації дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби ОСОБА_1; визнання противоправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №228 від 27.01.2017 року, в частині звільнення зі служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1; визнання противоправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №354 о/с від 27.02.2017 року, про звільнення зі служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1; зобов'язання Головне управління Національної поліції в Одеській області внести до трудової книжки старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 записи про недійсність записів щодо її звільнення та накладення дисциплінарного стягнення; зобов'язання Головне управління Національної поліції в Одеській області поновити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на посаді слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Приморьского відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області; стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вулиця Єврейська, 12; ЄДРПОУ 40108740) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 15 515,00 гривень за місяць починаючи з дня звільнення по день фактичного поновлення на посаді - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Балан Я.В.