Рішення

від 15.03.2018 по справі 826/13383/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 15 березня 2018 року                                        № 826/13383/17         Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо» Київ»   до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування рішення від 02.10.2017 № 0008894205/1, - В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо» Київ» (далі також - ТОВ «ФК «Динамо» Київ», позивач) з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило скасувати рішення № 0008894205/1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02.10.2017. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «ФК «Динамо» Київ» своєчасно та у повному обсязі сплатило єдиний соціальний внесок за грудень 2015 року згідно платіжних доручень від 19.01.2016, а тому спірне рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату товариством єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний соціальний внесок) вважає протиправним. У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, а представник відповідача проти позову заперечував з підстав та мотивів, що наведені в тексті письмових заперечень від 15.11.2017. Зокрема, у своєму запереченні відповідач посилався на те, що єдиний соціальний внесок за грудень 2015 року у розмірі 1 249 911,19 грн. до бюджету зараховано 28.01.2016, тобто з пропуском законодавчо визначеного строку його сплати, а відтак, спірне рішення вважає правомірним та обґрунтованим. На підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України  (у редакції чинній станом на момент вчинення процесуальної дії) суд ухвалив про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Відповідно до наявної у матеріалах позову виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «ФК «Динамо» зареєстровано як юридичну особу 11.03.2008 та взято на облік як платника податків та єдиного внеску в ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.   ТОВ «ФК «Динамо» Київ» сплатило до бюджету єдиний соціальний внесок згідно платіжних доручень від 19.01.2016 №ЗАР29 у сумі 1 096     903 грн., від 19.01.2016 №ЗАР30 у сумі 6 913,70 грн., від 19.01.2016 №ЗАР31 у сумі 104 844,49 грн., від 19.01.2016 №84 у сумі 37 577 грн. та від 19.01.2016 №85 у сумі 3 673 грн. на казначейський рахунок 37193201012655, що був відкритий для цілей зарахування сум внеску платниками, які перебувають на обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Між тим, відповідно до рішення контролюючого органу про зміну основного місця обліку та переведення на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків (вих. №26220/6/99-99-20-04-02-15-ВПП від 08.12.2015) ТОВ «ФК «Динамо» Київ» з початку 2016 року було передано на облік до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби. З метою виправлення допущеної помилки 28.01.2016 Товариство звернулось до ДПІ у Печерському району Головного управління ДФС у м. Києві з листом (вих. №5 від 28.01.2016), в якому просило перерахувати помилково сплачені ним кошти з єдиного соціального внеску у сумі 1   249 911,19 грн. з рахунку 37193201012655 на рахунок 37198201012810 МГУ ДФС – Центральний офіс з обліку великих платників. Як вбачається зі змісту витягу з інтегрованої картки платника єдиного внеску - ТОВ «ФК «Динамо» Київ» за 2016 рік та не заперечується відповідачем,     кошти у сумі 1 249 911,19 грн. 09.02.2016 були зараховані в рахунок оплати нарахованої до сплати суми єдиного соціального внеску. Пізніше, рішенням Офісу великих платників податків ДФС від 02.10.2017 №0008894205/1 до ТОВ «ФК «Динамо» Київ» застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску у розмірі 249 282,06 грн. (що становить 20% від несвоєчасно сплаченої суми внеску) та нараховано пеню у розмірі 9     971,28 грн. Не погодившись із зазначеним рішенням відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, позивач звернувся до суду з даним позовом. Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені     Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі – Закон №2464-VI). Згідно з абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону     платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. За приписами ч.ч. 5, 7 і 8 ст. 9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому, у силу приписів норми п. 1 ч. 10 ст. 9 зазначеного Закону у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів     днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком    або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних   коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. Відповідно до ч. 11 ст. 9, ч. 10 і 11 ст. 25 Закону №2464-VІ     у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим     Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Так, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. В ході розгляду даної справи судом встановлено, що позивач є платником єдиного соціального внеску та до кінця 2015 року перебував на обліку в ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві. 20.01.2016 в інтегрованій картці платника єдиного внеску ТОВ «ФК «Динамо» Київ» була нарахована до сплати сума єдиного внеску у розмірі 1 249 991,19 грн. Сплата позивачем даної нарахованої суми єдиного соціального внеску була проведена наступним чином: - платіжним дорученням від 19.01.2016 №ЗАР29 позивач перерахував на розрахунковий рахунок 37193201012655, отримувач – ДПІ у Печерському р-ні, код отримувача - 39669867 суму єдиного соціального внеску за грудень 2015 року у розмірі 1     096 903 грн.; - платіжним дорученням від 19.01.2016 №ЗАР30 позивач перерахував на розрахунковий рахунок 37193201012655, отримувач – ДПІ у Печерському р-ні, код отримувача - 39669867 суму єдиного соціального внеску за грудень 2015 року у розмірі 6     913,70 грн.; - платіжним дорученням від 19.01.2016 №ЗАР31 позивач перерахував на розрахунковий рахунок 37193201012655, отримувач – ДПІ у Печерському р-ні, код отримувача - 39669867 суму єдиного соціального внеску за грудень 2015 року у розмірі 104     844,49 грн.; - платіжним дорученням від 19.01.2016 №84 позивач перерахував на розрахунковий рахунок 37193201012655, отримувач – ДПІ у Печерському р-ні, код отримувача - 39669867 суму єдиного соціального внеску за грудень 2015 року у розмірі 37     577 грн.; - платіжним дорученням від 19.01.2016 №85 позивач перерахував на розрахунковий рахунок 37193201012655, отримувач – ДПІ у Печерському р-ні, код отримувача - 39669867 суму єдиного соціального внеску за грудень 2015 року у розмірі 3 673 грн. (у матеріалах справи наявні копії цих платіжних доручень позивача з відмітками банку про їх отримання та проведення операцій). Пунктом 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»  №2346-ІІІ (далі – Закон №2346-ІІІ) визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Пунктом 1.30 ст. 1 цього Закону   встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону №2346-ІІІ,   банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Відповідно до пп. 16.5.2 п. 16.2     ст. 16 Закону №2346-ІІІ,     днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах. Положенням п. 22.4     ст. 22 Закону №2346-ІІІ     передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Крім того, суд враховує положення Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі – Інструкція), затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2014 №22 (що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976) Відповідно до п. 1.9 цієї Інструкції, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках. Пунктом 1.12 Інструкції передбачено, що банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України строк зобов'язаний, зокрема: узяти розрахунковий документ платника/стягувача/отримувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу/отримувачу про невиконання його розрахункового документа в установлений законодавством України строк (додаток 23). Пунктом 2.14 Інструкції передбачено, що банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача «Дата надходження в банк стягувача»  (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня». Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення. Ініціювання переказу вважається завершеним з часу прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті «Дата виконання», має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку; даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Пунктом 2.22. Інструкції передбачено, що банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження згідно зі     статтею 1072 Цивільного кодексу України     та виключно в межах залишку коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом. Відповідно до пункту 2.25. Інструкції, платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня. Згідно пункту 3.6. Інструкції, платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, що його сума не перевищує суму, яка є на рахунку платника. Аналіз зазначених положень Інструкції свідчить, що банк не приймає платіжне доручення від платника, якщо його сума перевищує суму, яка є на рахунку платника. У випадку прийняття платіжного доручення платника, заповнені відмітки «дата надходження» та «дата виконання» на такому платіжному дорученні клієнта банку свідчать про факти одержання банком відповідного платіжного доручення його виконання, шляхом списання коштів з рахунків клієнта та зарахування на рахунок отримувача. Таким чином, залученими до матеріалами справи платіжними дорученнями ТОВ «ФК «Динамо» Київ» від 19.01.2016 підтверджено, що кошти в рахунок сплати єдиного соціального внеску за грудень 2015 року з рахунку позивача списані банком 19.01.2016 та  відповідно в той же день перераховані на розрахунковий рахунок 37193201012655. Разом з тим, сторонами визнається той факт, з початку січня 2016 року основне місце обліку великого платника податків ТОВ «ФК «Динамо» Київ» було змінено, шляхом переведення його на облік до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (правонаступником якого є відповідач). З наявних в матеріалах справи доказів та пояснень представників сторін вбачається, що позивачем своєчасно та у повному обсязі було виконано зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску за грудень 2015 року у сумі 1     249     911,19 грн., однак попри зміну місця обліку, Товариством здійснено його оплату на рахунок відкритий в ГУДКСУ у м. Києві для ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, тобто за колишнім місцем обліку, що призвело до невідображення факту сплати у інтегрованій картці платника, що ведеться у Центральному офісі з обслуговування великих платників. Надаючи правову оцінку таким діям позивача суд приходить до висновку, що факт сплати позивачем сум єдиного соціального внеску на інший рахунок ГУ ДКСУ 3719 не може бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені, оскільки відповідні кошти були сплачені Товариством у повному обсязі та своєчасно, і зараховані до Державного бюджету, що не спростовано відповідачем. Дані висновки суду кореспондуються з положеннями п. 9 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого     наказом Міністерства доходів і зборів України          від 09.09.2013 №450     (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якого помилково сплачені суми єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок органу доходів і зборів перераховуються шляхом оформлення підрозділом фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів за заявою платника не пізніше двох робочих днів з дня надходження висновку, зазначеного у пункті 7 цього Порядку. При цьому, штрафні санкції та пеня, передбачені ч. 10 і п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2346-ІІІ, застосовуються до платника лише у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених суми єдиного внеску на невідповідний рахунок 3719. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів. Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №816/591/16, від 21.02.2018 у справі №813/1008/16, від 14.02.2018 у справі №816/1254/17 та у постанові Верховного Суду України від 16.06.2015 №21-377а15. Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для застосування до позивача штрафу та пені, передбачених ч. 10 і п. 2            ч. 11 ст. 25 Закону №2346-ІІІ, згідно рішення №0008894205/1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02.10.2017. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо. Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.. Відповідно до ч. 2 цієї статті Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Беручи до уваги викладене, суд вказує про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 19.10.2017 №2792 підтверджено, що ТОВ «ФК «Динамо» Київ» під час звернення до суду з вказаними позовними вимогами сплачено судовий збір у загальному розмірі 3     888,81 грн. Відтак, суд вказує про присудження вказаних судових витрат у повному обсязі на користь позивача. Керуючись статтями 77,   139,   245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –           ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Скасувати рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0008894205/1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02.10.2017. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо» (код ЄДРПОУ 00305981, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 3) здійснені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 3     888,81 грн. (три тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень 81 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996, адреса місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 Г). Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному     статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими     статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                               Т.О. Скочок