Рішення
від 28.03.2018 по справі 826/12507/17
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2018 року письмове провадження № 826/12507/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів : головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П., розглянувши адміністративну справу за позовомМасі-Мустафи Найєм доМіністерства юстиції України третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю Кіртат-Бальрус провизнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Масі-Мустафа Найєм (далі - Масі-Мустафа Найєм та/або позивач) з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - МЮУ та/або відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Кіртат-Бальрус , в якому просить :

- визнати протиправною відмову Міністерства юстиції України щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань відомостей про органи управління юридичної особи, а саме про те, що Масі-Мустафа Найєм є керівником ТОВ Кіртат-Бальрус ;

- зобов'язати Міністерство юстиції України внести зміни до відомостей про юридичну особу (органи управління юридичної особи) ТОВ Кіртат-Бальрус (код ЄДРПОУ 37821298), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань шляхом виключення відомостей про те, що Масі-Мустафа Найєм є керівником ТОВ Кіртат-Бальрус .

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивачу стало відомо, що він перебуває на посаді директора (керівника) ТОВ Кіртат-Бальрус (код ЄДРПОУ 37821298), однак своєї згоди на обрання його на посаду директора вказаного підприємства він не надавав, в тому числі довіреності будь-яким особам, які мають право вчиняти будь-які правочини та підписувати будь-які документи від його імені, в тому числі заяви на обрання на посаду директора, не надавав.

Позивач також зауважує, що йому не відомо на підставі яких документів державний реєстратор вніс зміни у відомості про юридичну особу ТОВ Кіртат-Бальрус , вказавши його керівником.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що Міністерство юстиції України не є суб'єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не наділений повноваженнями стосовно проведення реєстраційних дій, зокрема ТОВ Кірат-Бальрус .

Третя особа в судове засідання не прибула, письмових пояснень/заперечень пл. суті позову не надала.

На підставі ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як слідує з матеріалів справи, намагається змінити недостовірні, на його думку відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ Кіртат-Бальрус (код ЄДРПОУ 37821298) та директора (керівника) цього товариства.

З цією метою, Масі-Мустафа Найєм звернувся з листами до засновників ТОВ Кіртат-Бальрус за адресами, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також безпосередньо до ТОВ Кіртат-Бальрус з вимогою пояснити ситуацію, що склалась та внести зміни ЄДРЮОФОП шляхом виключення Масі-Мустафи Найєм з реєстру керівника. Однак, ПАТ Укрпошта відмовилась приймати листи, пояснивши це тим, що адресати знаходяться на анексованій території України - Автономній Республіці Крим, а пошта на анексованій території не працює та доставку не здійснює.

17.08.2017 позивач звернувся до Міністерства юстиції України з листом, в якому просив внести зміни до відомостей про юридичну особу - ТОВ Кіртат-Бальрус (код ЄДРПОУ 37821298), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та виключити ПІП позивача з відомостей про органи управління юридичної особи з моменту їх внесення як такі, що внесені незаконно та такі відомості є недостовірними.

22.08.2017 відповідачем скеровано лист позивачу № 32695/22272-0-33-17/19, в якому зазначено:

- за інформацією, що міститься в ЄДР щодо ТОВ Кіртат-Бальрус , де Масі-Мустафа Найєм значиться керівником юридичної особи, державна реєстрація зазначеної юридичної особи проведена 19.07.2011, документи для державної реєстрації подавалися особисто Масі-Мустафою Найємом;

- зміна відомостей про Масі-Мустафу Найєм як керівника ТОВ Кіртат-Бальрус , які містяться в ЄДР, має проводитися в порядку, визначеному Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ;

- зміна відомостей про Масі-Мустафу Найєма як керівника юридичної особи в ЄДР має здійснюватися на підставі документів, визначених ч.4 ст.17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , поданих юридичною особою відповідному суб'єкту державної реєстрації.

Також відповідачем зазначено, що Міністерство юстиції України не є суб'єктом державної реєстрації інших юридичних осіб та відповідно не наділено повноваженнями стосовно проведення реєстраційних дій, зокрема, щодо ТОВ Кіртат-Бальрус .

Позивач не погоджуючись з відмовою відповідача у внесенні змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ Кіртат-Бальрус (код ЄДРПОУ 37821298), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, звернувся до суду із позовом та просив суд його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає не задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним законом, що регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців є Закон України Про реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 р. №755-1V (надалі по тексту - Закон України)

Статтею 5 Закону визначено систему органів у сфері державної реєстрації:

1) Міністерство юстиції України;

2) інші суб'єкти державної реєстрації.

До повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить:

1) формування державної політики у сфері державної реєстрації;

2) нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення у сфері державної реєстрації:

3) координація діяльності у сфері державної реєстрації громадських формувань:

4) контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації, у тому числі шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі відповідно до цього Закону та прийняття обов'язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом;

5) здійснення повноважень держателя Єдиного державного реєстру;

6) визначення технічного адміністратора:

7) забезпечення надання доступу до Єдиного державного реєстру державним реєстраторам, уповноваженим особам суб'єктів державної реєстрації прав, іншим суб'єктам відповідно до цього Закону та прийняття рішень про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

8) розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов'язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом;

9) складання протоколів про адміністративні правопорушення у випадках передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

10) взаємодія з державними органами, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями з питань державної реєстрації;

11) державна реєстрація політичних партій, всеукраїнських профспілок. їх об'єднань, всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань;

12) надання виписок у паперовій формі для проставлення апостилю та проставлення на них апостилю;

13) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Повноваження Міністерства юстиції України визначені в Положенні про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (зі змінами), пунктом 83-10 передбачено, що Міністерство юстиції України розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін'юсту та приймає обов'язкові до виконання рішення.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін'юсту та приймає обов'язкові до виконання рішення.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону державний реєстратор: 1) приймає документи: 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів: 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення тни су до Єдиного державного реєстру: 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

У відповідності до статті 15 Закону документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам: 1) документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника. - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію): 2) текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами); 3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них. орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; 4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством: 5) заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена: 6) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству; 7) рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії). її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог: 8) установчий документ юридичної особи, положення, регламент, список суддів постійно діючого третейського суду, статут (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству; 9) установчий документ юридичної особи викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками) або уповноваженими ними особами; 10) установчі документи банків, інших юридичних осіб, які згідно із законом підлягають погодженню (реєстрації) відповідно Національним банком України, іншими державними органами, подаються з відміткою про їх погодження відповідним органом; 11) внесення змін до установчого документа юридичної особи, положення, регламенту, списку суддів постійно діючого третейського суду, статуту (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, оформляється шляхом викладення його в новій редакції; 12) передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, встановленим законом; 13) документи, видані відповідно до законодавства іноземної держави, повинні бути легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами; 14) документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на державну мову із засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача в установленому законодавством порядку: 15) зображення та опис символіки повинні бути оформлені з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству. Форми заяв про державну реєстрацію затверджуються Міністерством юстиції України.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій: 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

Пунктами 1, 2, 8, 10 частини 4 статті 17 Закону визначено, для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою: установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі: примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

Відповідно до пункту 2 розділу II Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 №359/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.02.2016 за №200/28330 (далі - Порядок), документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати вимогам, установленим Законом. Зміни до установчого документа юридичної особи, положення, регламенту, списку суддів постійно діючого третейського суду, статуту (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, оформляються шляхом викладення його в новій редакції.

Пунктом 8 розділу II вказаного Порядку встановлено, що державний реєстратор у строки, визначені законом, здійснює перевірку зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі документів на наявність підстав для зупинення їх розгляду та в разі їх наявності вносить до Єдиного державного реєстру виключний перелік таких підстав, передбачених законом.

У відповідності до пункту 15 розділу 2 Порядку за результатом проведеної державної реєстрації державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру вносить відомості до цього реєстру та формує з нього виписку, яка за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру розміщується на порталі електронних сервісів у день проведення державної реєстрації.

Статтею 28 Закону України від 15.05.2003 №755-1V передбачений виключний перелік підстав, за наявності яких державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації.

На підставі Закону України № 835-VIIІ Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань функції з державної реєстрації суб'єктів, визначених статтею 1 Закону про реєстрацію, передані виконавчим органам міських рад обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення. Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб'єктам.

Наказом Міністерства юстиції України від 25.11.2016 № 3359/5 Про врегулювання відносин, пов'язаних з державною реєстрацією юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.11.2016 за № 1528/29658, встановлено, що державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, місцезнаходженням/місцем проживання яких є територія Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, а також населені пункти, в яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення в Донецькій та Луганській областях, здійснюються незалежно від їх місцезнаходження/місця проживання в межах України.

Таким чином, Міністерство юстиції України не є суб'єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не наділений повноваженнями стосовно проведення реєстраційних дій, зокрема щодо ТОВ Кіртат-Бальрус .

Зміна відомостей щодо керівника юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повинна здійснюватися на підставі документів, поданих юридичною особою відповідному суб'єкту державної реєстрації, з урахуванням наказу від 25.11.2016 № 3359/5.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 371 Закону № 1952-IV Кабінетом Міністрів України розроблено Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затверджений постановою від 21.12.2016 № 990, який набрав чинності 30.12.2016 (далі також - Порядок № 990) та, зокрема, безпосередньо визначає процедуру здійснення Мін'юстом відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 1 Порядку визначено, що моніторинг реєстраційних дій - комплекс організаційних та технічних (з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) заходів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами прав на нерухоме майно, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державні реєстратори), уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій за критеріями, визначеними цим Порядком.

За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін'юсту, що проводила такий моніторинг. У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації (пункт 5 Порядку).

Таким чином, повноваження зі здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій, Міністерство юстиції України отримало з 02.11.2016, а шляхи реалізації таких повноважень - лише з 30.12.2016.

Відповідно до статті 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.

Згідно рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа № 1-7/99) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Окрім того, Конституційний суд України в рішенні від 29.06.2010 № 17-рп/2010 (справа № 1-25/2010) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Також, у справі Стіл та інші проти Сполученого Королівства Європейський суд з прав людини наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія.

Таким чином, суд дійшов висновку, що положення статті 371 Закону № 1952-IV (набрала чинності 02.11.2016) та Порядку № 990 (набрав чинності з 30.12.2016) не можуть застосовуватись до подій (правовідносин), що здійснені до набрання ними чинності, адже закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Окрім того, Закон № 1952-IV та Порядок № 990 не містять норм, які б передбачали право Міністерства юстиції України здійснювати моніторинг або проводити перевірки реєстраційних дій, вчинених державними реєстраторами або суб'єктами державної реєстрації прав до моменту набрання чинності вказаними правовими нормами.

Тобто, право Мін'юсту щодо здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав обмежено проведенням моніторингу та призначенням камеральних перевірок реєстраційних дій, вчинених суб'єктами державної реєстрації прав та державними реєстраторами до набрання чинності приписами статті 371 Закону № 1952-IV та Порядку № 990.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов

Дата ухвалення рішення28.03.2018
Оприлюднено29.03.2018

Судовий реєстр по справі —826/12507/17

Рішення від 28.03.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Арсірій Р.О.

Ухвала від 17.10.2017

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Арсірій Р.О.

Ухвала від 17.10.2017

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Арсірій Р.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні