Рішення

від 21.03.2018 по справі 910/19660/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.03.2018Справа № 910/19660/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, офіс 320/1, ідентифікаційний код 36283860)

про стягнення 15 312, 08 грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, офіс 320/1, ідентифікаційний код 36283860)

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661)

про стягнення 44 939,12 грн.

Представники сторін:

від позивача: Пашинський А.А. - представник

від відповідача: Перепилиця О.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні судді Господарського суду міста Києва Баранова Д.О. перебуває справа № 910/19660/17 за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" про стягнення 15 312, 08 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" про стягнення 44 939,12 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач (за первісним позовом) вказує на те, що відповідач (за первісним позовом) належним чином не виконав умови договору поставки № 12490/53-124-01-17-06453, а саме, поставив товар неналежної якості, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19660/17 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.11.2017 за участю представників сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2017 в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 06.12.2017.

У судовому засіданні 06.12.2017 в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва до 13.12.2017.

06.12.2017 до Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" із зустрічною позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" про стягнення 44 939, 12 грн., а саме: основного борну в розмірі 42 891, 00 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 1 364, 22 грн. та 3% річних в розмірі 683, 90 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач (за зустрічним позовом) вказує на те, що відповідач (за зустрічним позовом) не виконує належним чином умови договору поставки № 12490/53-124-01-17-06453, а саме, належним чином не здійснив оплату за поставлений йому товар у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем (за зустрічним позовом) , що і стало підставою для звернення до суду із зустрічним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" про стягнення 44 939, 12 грн. було прийнято та призначено до розгляду на 13.12.2017.

У судовому засіданні 13.12.2017 були подані заперечення на зустрічну позовну заяву, а також, задоволено спільну заяву учасників процесу та продовжено строк розгляду справи на 15 днів та в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва до 17.01.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2017 розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження відповідно до пункту 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 за № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, підготовче засідання призначено на 31.01.2018.

18.01.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" про збільшення зустрічних позовних вимог.

У підготовчому засідання 31.01.2018 був поданий відзив на позовну заяву за первісним позовом.

Також, за наслідками проведення даного підготовчого засідання, судом було встановлено, що заява про збільшення зустрічних позовних вимог подана з дотриманням вимог п. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, а відтак, справа розглядатиметься з урахуванням поданої заяви та в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України судом була оголошена перерва до 09.02.2018.

08.02.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" про орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу.

У зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному підготовче засідання призначене на 09.02.2018 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 розгляд справи призначено на 23.02.2018.

23.02.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив за первісним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2018 судом було оголошено перерву до 07.03.2018 у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2018 закрито підготовче провадження у справі, судовий розгляд справи призначено на 21.03.2018.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити та заперечив щодо задоволення позовних вимог за зустрічним позовом та просив відмовити в їх задоволенні.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог за первісним позовом, просив суд відмовити в їх задоволенні та просив суд задовольнити зустрічні позовні вимоги.

У судовому засіданні 21.03.2018, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

28.04.2017 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС) (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" (постачальник) укладено договір № 12490/53-124-01-17-06453 за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити валики, пензлі щітки, швабри, віники Copго то (надалі "товар"), в асортименті, кількості та по ціні відповідно до специфікації № 1 № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.3. договору покупець набуває права власності на товар з моменту передачі товару на склад вантажоотримувача.

Якість товару повинна відповідати технічним характеристикам, що вказані в специфікаціях № 1 № 2, № 3, № 4, № 5, № 6 до договору, умовам договору та підтверджуватись сертифікатом якості або паспортом заводу виробника чи іншими документами на товар (п. 2.1. договору).

Згідно п. 3.1. ціна договору становить 99 948, 00 грн., крім того ПДВ 20% : 19 989,60 грн. Всього: 119 937, 60 грн.

Ціна за одну одиницю товару, загальна ціна та кількість товару по договору визначається специфікацією № 1 № 2, № 3, № 4, № 5, № 6. До ціни товару включена вартість упакування, доставка (п. 3.2. та 3.3. договору).

Умовами п. 4.1. договору передбачено, що оплату товару покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати завершення покупцем процедури вхідного контролю товарів на складі вантажоотримувача у відповідності до п. 5.2. договору.

Датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку покупця (п. 4.2. договору).

Пунктом 5.1. договором передбачено, що строк поставки товару становить 15-ть календарних днів з дати підписання договору сторонами.

Відповідно до п. 5.2. договору приймання товару за якістю та кількістю здійснюється покупцем на складі - вантажоотримувача у відповідності з Інструкціями № П-6 (1965) та № П-7 (1966) затвердженими постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР, з наступними змінами і доповненнями та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно з п. 6.2. договору покупець зобов'язаний:

6.1.1. своєчасно та в повному обсязі оплатити поставлений товар;

6.1.2. прийняти поставлений товар згідно п. 5.2 договору;

6.1.3. при поставці неякісного товару, товару, що не відповідає умовам договору, а також при недопоставці товару - письмово повідомити постачальника про виявлення дефектів або установлення факту недопоставки товару.

Пункт 6.3. договору передбачає, що постачальник зобов'язаний: 6.3.1. забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором; 6.3.2. забезпечити поставку товару ,якість якого відповідає умовам, установленим розділом 2 договору; 6.3.3. замітити за свій рахунок неякісний товар, товар, що не відповідає умовам договору чи до поставити його у 20-ти денний строк з моменту одержання повідомлення покупця про виявлення дефектів або установлення факту недопоставки товару; 6.3.4. повідомити покупця про готовність товару до відвантаження не пізніше ніж за три дні до передбачуваної дати відвантаження, шляхом направлення факсограми; 6.3.5. надати покупцю електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку та у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, шляхом надсилання її на електронну адресу покупця kovaichuk.natalia@khnpp.atom.gov.ua. 6.3.6. визначити код товару згідно з УКТ ЗЕД та відображати його у специфікаціях, первинних та розрахункових документах; 6.3.7. зазначати (при наявності) подвійний номер та дату реєстрації договору в усіх документах: рахунках, транспортних документах, актах та інше; 6.3.8. укладати додатковий договір з вантажоотримувачем на надання послуг з відповідального зберігання ТМЦ в разі збільшення строків зберігання з вини постачальника.

Умовами п. 7.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством України.

Договір вважається укладеним з дати його реєстрації в ДП "НАЕК "Енергоатом" за умови підписання його обома сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2017 року (п. 11.1. договору).

Як вказує позивач товар відповідачем був поставлений наступним чином: по видаткових накладних № 88, № 89, № 90, № 91, № 92, № 93 від 12.05.2017 на загальну суму 77 046, 60 грн., який пройшов вхідний контроль та за котрий Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС" розрахувався в повному обсязі.

Разом з тим, як про це стверджує позивач, згідно накладних № 119, № 120, № 121, № 122, № 123 від 26.505.2017 за укладеним договором товарно-матеріальні цінності на суму 42 891, 00 грн., що були поставлені відповідачем не пройшли вхідного контролю, як такі, що не відповідають технічним характеристикам, а саме: віники Сорго в кількості 2 130 шт. на суму 35 784, 00 грн., швабри дерев'яні в кількості 109 шт. на суму 2 289, 00 грн. та щітки ворсові для підлоги з ручкою в кількості 73 шт. на суму 4 818, 00 грн.

Позивач зазначає про те, що довідку про виявлені невідповідності товару було направлено на адресу відповідача листом від 07.06.2017 за вих. № 61-3820, з вимогою замінити забраковану продукцію у 20 денний термін, проте, заміни товару не проведено.

Тобто, на переконання позивача, заміна неякісного товару мала бути здійснена до 27.07.2017.

Також, 19.07.2017 за вих. № 45-607/5427 на адресу відповідача було направлено претензію про заміну неякісного товару та сплату штрафних санкцій в сумі 8 578, 20 грн. за договором № 12490/53-124-01-17-06453 від 28.04.2017 оскільки, продукція не відповідала умовам даного договору.

Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує проте, що оскільки, станом на 23.10.2017 до Відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" відповіді на претензію не надходило, неякісний товар не замінено та відповідно, санкції не сплачено, то й виникла необхідність звернення до суду з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" здійснити заміну неякісного товару за власний рахунок та поставити Відокремленому підрозділу "Хмельницька АЕС" товарно-матеріальні цінності згідно договору поставки № 12490/53-124-01-17-06453 від 28.04.2017, а саме: віники Сорго в кількості 2 130 шт., швабри дерев'яні в кількості 109 шт. та щітки ворсові для підлоги з ручкою в кількості 73 шт., а також стягнення штрафних пені в сумі 3 731, 51 грн., 7% штрафу в сумі 3 002, 37 грн. та 20% штрафу в сумі 8 578, 20 грн.

Поміж тим, позивач за зустрічним позовом вказує про те, що належним чином виконав свої зобов'язання за договором та поставив відповідачу товар згідно укладеного між сторонами договору, на загальну суму 119 937, 60 грн., який прийнятий покупцем, що підтверджується видатковими накладними, саме: № 88 від 12.05.2017 на суму 61 237, 14 грн., № 89 від 12.05.2017 на суму 5 241,60 грн., № 90 від 12.05.2017 на суму 6 540, 36 грн., № 91 від 12.05.2017 на суму 1 748,70 грн., № 92 від 12.05.2017 на суму 172, 80грн., № 93 від 12.05.2017 на суму 2 106, 00 грн., № 119 від 26.05.2017 на суму 33, 60 грн., № 120 від 26.05.2017 на суму 14 112, 00 грн., № 121 від 26.05.2017 на суму 24 478, 20 грн., № 122 від 26.05.2017 на суму 3 864, 00 грн. та № 123 від 26.05.2017 на суму 403, 20 грн. (в т.ч. ПДВ).

Як вказує позивач за зустрічним позовом у відповідності до п. 5.2. договору приймання товару здійснюється у відповідності до вимог Інструкцій П-6, П-7 та відповідно при прийнятті товару претензій щодо асортименту, кількості та якості товару від відповідача за первісним позовом не було пред'явлено та всі показники кількості, якості, асортименту з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" дотримані.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" стверджує, що при виявленні невідповідності кількості чи якості товару, відповідач за зустрічним позовом зобов'язаний був у відповідності до положень вищевказаних інструкцій не пізніше 24 годин з часу отримання товару запросити на огляд товару уповноваженого представника позивача за зустрічним позовом для складання Акту про фактичну якість та кількість товару, в той час, таких повідомлень (телефонограм, факсу, телеграм) не надходило.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" переконане, що товар вважається поставленим ним згідно договору № 12490/53-124-01-17-06453 від 28.04.2017 належним чином та у належних кількості та якості.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом ним неодноразово направлялись претензії на загальну вартість поставленого товару, а саме, на суму 119 937, 60 грн. (з ПДВ).

Відповідачем за зустрічним позовом 11.08.2017 частково було здійснено оплату за товар на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" різними платежами на суму 77 046, 60 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" продовжувались направлятись письмові претензії про остаточну оплату за поставлений товар, зокрема, на суму 42 891, 00 грн. (з ПДВ) або повернути назад отриманий товар.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом вказує про те, що своєю претензією від 19.07.2017 за вих. № 45-607/5427 відповідач за зустрічним позовом в односторонньому порядку, без запрошення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс", вважаючи неналежної якості поставлений товар на суму 42 891, 00 грн., вимагав його заміни, що на переконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" є грубим порушенням умов договору, вимог інструкції П-6, П-7 та норм чинного законодавства.

У в'язку з чим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" й звернулось із зустрічним позовом про стягнення з позивача за первісним позовом основного боргу в розмірі 42 891, 00 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 1 364, 22 грн. та 3% в розмірі 689, 90 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню, а вимоги за зустрічним позовом - підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 12490/53-124-01-17-06453 від 28.04.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Як вбачається із поданих 13.12.2017 у судовому засіданні заперечень на зустрічну позовну заяву, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" вважає, що зустрічний позов не підлягає задоволенню, оскільки, згідно з умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" зобов'язався поставити для Відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" продукцію виробництва України, а саме: валики, пензлі, щітки, швабри, віники Сорго надалі "товар", в асортименті, кількості та по ціні, відповідно до специфікацій № 1-№ 6, що є невід'ємними частинами даного договору на загальну суму 119 937, 60 грн.

В той час, відповідач за зустрічним позовом вказує про те, що при вхідному контролі на етапі ВК-1, відповідність товару за якістю, який проведено 01.06.2017, були виявлені невідповідності поставленого товару а саме:

- віники Сорго - відсутні документи, що підтверджують якість продукції (паспорта, сертифікати), відсутнє маркування, розміри не відповідають ГОСТу 56-31-91 та специфікації до договору;

- швабра дерев'яна, відсутнє маркування, довжина ручки не відповідає розмірам згідно специфікації по договору;

- щітка ворсова для миття підлоги з ручкою, відсутні документи підтверджуючі якість продукції (паспорт, сертифікат), згідно специфікації до договору, поставлена щітка пластмасова-дворова.

Позаяк, про невідповідність товару умовам договору, було складено довідку від 01.06.2017 за № 46-6/17 та акт на забраковану продукцію від 01.07.2017 за № 1/06 в якому відображено про невідповідність поставленого товару умовам договору, дані довідка та акт міститься в матеріалах справи.

Та, як про це вказує відповідач за зустрічним позовом, Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" в телефонному режимі було повідомлено про невідповідність поставленої продукції.

Зокрема, повідомлення про виклик представника постачальника було направлено згідно п. 18 Інструкції по телефону не пізніше 24-х годин, що й було зроблено в день оформлення акта на товар, який не відповідав умовам договору.

В телефонній розмові директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс", підтвердив явку на приймання продукції, але в установлений інструкцією термін представник не з'явився, відповідати по телефону відмовилася.

З огляду, на що 07.06.2017 відповідачем за зустрічним позовом на адресу Товариства електронною поштою було направлено наступні документи: Акт на забраковану продукцію від 01.06.2017 № 1/06, довідку про виявлені невідповідності на етапі ВК-1 прийняття товару за якістю від 01.06.2017 № 46-6/17, лист від 07.06.2017 № 61-3820 про заміну неякісної продукції з додатком довідки невідповідності.

Направлення зазначених документів позивачу за зустрічним позовом підтверджується сторінкою електронної пошти від 07.06.2017 о 8:56 год., скриншот котрої додано до заперечень.

А відтак, на думку, відповідача за зустрічним позовом, посилання позивача за зустрічними позовом на порушення Інструкцій П-6, П-7 при прийманні товару за якістю є безпідставним, про що свідчить також, й той факт, що за поставлений товар належної якості Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС" розрахувався.

Однак, з такими доводами відповідача за зустрічним позовом суд не погоджується, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, на виконання умов укладеного маж сторонами договору № 12490/53-124-01-17-06453 від 28.04.2017, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" зобов'язувалось поставити і передати у власність Відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" валики, пензлі, щітки, швабри, віники Сорго, в асортименті, кількості та по ціні відповідно до специфікації № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 та № 6, які є невід'ємною частиною договору. Товар, найменування, асортимент, кількість та ціна якого визначені у договорі та специфікації № 1.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" було поставлено товар згідно договору на загальну суму 119 937, 60 грн. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними зокрема: № 88 від 12.05.2017 на суму 61 237, 14 грн., № 89 від 12.05.2017 на суму 5 241,60 грн., № 90 від 12.05.2017 на суму 6 540, 36 грн., № 91 від 12.05.2017 на суму 1 748,70 грн., № 92 від 12.05.2017 на суму 172, 80грн., № 93 від 12.05.2017 на суму 2 106, 00 грн., № 119 від 26.05.2017 на суму 33, 60 грн., № 120 від 26.05.2017 на суму 14 112, 00 грн., № 121 від 26.05.2017 на суму 24 478, 20 грн., № 122 від 26.05.2017 на суму 3 864, 00 грн. та № 123 від 26.05.2017 на суму 403, 20 грн. (в т.ч. ПДВ).

Як вказує Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС" та встановлено судом за поставлений товар відповідно до видаткових накладних № 88, № 89, № 90, № 91, № 92, № 93 від 12.05.2017 на загальну суму 77 046, 60 грн., який пройшов вхідний контроль, розрахунок було здійснено.

Разом з тим, за поставлений товар згідно накладних № 119, № 120, № 121, № 122, № 123 від 26.505.2017 на суму 42 891, 00 грн., розрахунок не здійснювався, оскільки, поставлені товарно-матеріальні цінності не пройшли вхідного контролю, як такі, що не відповідали технічним характеристикам, а саме: віники Сорго в кількості 2 130 шт. на суму 35 784, 00 грн., швабри дерев'яні в кількості 109 шт. на суму 2 289, 00 грн. та щітки ворсові для підлоги з ручкою в кількості 73 шт. на суму 4 818, 00 грн.

А відтак, як вказує Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС" та вбачається із наявної в матеріалах справи довідки від 01.06.2017 за № 46-6/17 про виявлення недоліків, підрозділом етапі ВК-1 на відповідність товару за якістю, який проводився 01.06.2017, були виявлені невідповідності поставленого товару а саме: віники Сорго - відсутні документи, що підтверджують якість продукції (паспорта, сертифікати), відсутнє маркування, розміри не відповідають ГОСТу 56-31-91 та специфікації до договору; швабра дерев'яна, відсутнє маркування, довжина ручки не відповідає розмірам згідно специфікації по договору; щітка ворсова для миття підлоги з ручкою, відсутні документи підтверджуючі якість продукції (паспорт, сертифікат), згідно специфікації до договору, поставлена щітка пластмасова-дворова, про що був складений відповідний акт за № 1/06 від 01.06.2017 на забраковану продукцію.

В той час, підпунктом 6.1.3. договору передбачено, що при поставці неякісного товару, товару, що не відповідає умовам договору, а також при недопоставці товару покупець зобов'язаний письмово повідомити постачальника про виявлення дефектів або установлення факту недопоставки товару.

При цьому, умовами договору, зокрема, п. 5.2. приймання товару за якістю та кількістю здійснюється покупцем на складі - вантажоотримувача у відповідності з Інструкціями № П-6 (1965) та № П-7 (1966) затвердженими постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР, з наступними змінами і доповненнями та іншими нормативно-правовими актами України

Так, згідно з п. 14 Інструкції № П-7 приймання продукції за якістю і комплектності відбувається в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла і в акті вказується, які документи відсутні.

Пункт 17 Інструкції № П-7 передбачає, що при невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів.

Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішання з іншою однорідною продукцією.

Як передбачає п. 18 вказаної Інструкції у повідомленні про виклик, направленому виробнику (відправнику), має бути зазначено:

- найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документа, якщо до моменту виклику приводу не одержаний;

- основні недоліки, виявлені в продукції;

- час, на який призначено приймання продукції за якістю або комплектності (в межах встановленого для приймання терміну);

- кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукції.

Повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 годин, а у відношенні до швидкопсувної продукції негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші терміни не встановлені основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами або договором (пункт 18 Інструкції № П-7).

Разом з тим, як вказує Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС" про невідповідність поставленої продукції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" було повідомлено в телефонному режимі, зокрема, повідомлення про виклик представника постачальника було направлено згідно п. 18 Інструкції по телефону не пізніше 24-х годин, що було зроблено в день оформлення акту на товар, який не відповідав умовам договору.

Проте, суд вказує, що належних та допустимих доказів у розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, які б свідчили, що Відокремленим підрозділом "Хмельницька АЕС" не пізніше 24 годин дійсно було здійснене повідомлення у телефонному режимі, про невідповідність поставленої продукції та про виклик представника постачальника для огляду товару суду не надано.

Крім того, доказів того, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" підтвердив явку про прибуття до місця приймання продукції, як про це вказував Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС", суду також не було надано.

При цьому, наданий Відокремленим підрозділом "Хмельницька АЕС" скриншот сторінки електронної пошти від 07.06.2017 о 8:56 год., також не може бути належним доказом повідомлення про виявлення неякісного товару, оскільки, дане повідомлення було здійснений пізніше, аніж у 24 годинний строк.

Крім того, з вказаного скріншота не вбачається якого змісту файли були направлені електроною поштою.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені умовами п. 4.1. договору відповідно до якого, оплата товару покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати завершення покупцем процедури вхідного контролю товарів на складі вантажоотримувача у відповідності до п. 5.2. договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосується предмета доказування.

Частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснення учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Отже, з огляду на викладене, оскільки, Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" не надано суду належних на допустимих доказів того, що підрозділом дійсно у відповідності до погоджених сторонами умов договору, а саме, його п.п. 6.3.1. та п. 5.2., та зокрема, згідно до п. 18 Інструкції № П-7 було повідомлено по телефону не пізніше 24-х годин про виявлення невідповідності поставленої продукції та про виклик представника постачальника для огляду товару, то за таких підстав суд дійшов висновку, що вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" за первісним позовом не підлягають задоволенню, разом з тим, суд вважає, що Відокремленим підрозділом "Хмельницька АЕС" було порушено умови договору № 12490/53-124-01-17-06453 від 28.04.2017 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому, вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення боргу в розмірі 42 891, 00 грн. підлягає задоволенню.

Що стосується вимог позивача за зустрічним позовом про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу Відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" інфляційних нарахувань - 2 995, 61 грн., 3% річних - 831, 96 грн., суд зазначає наступне.

Згідно п. 7.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд зазначає, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Що стосується інфляційних нарахувань, то суд зазначає наступне, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" допущено помилку у визначенні періоду їх нарахування.

А саме, період нарахування прострочення оплати за поставлений товар Товариством було здійснено з 27.06.2017, проте, з такою датою нарахування прострочення суд не погоджується, оскільки, умовами договору зокрема п. 4.1. передбачено, що оплату товару покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати завершення покупцем процедури вхідного контролю товарів на складі вантажоотримувача у відповідності до п. 5.2. договору, разом з тим приписи ч. 1 п. 6 Інструкції № П-7 передбачають, що приймання продукції за якістю і комплектності проводиться на складі одержувача в такі строки, зокрема, при міжміських поставках - не пізніше 20 днів, а отже, період нарахування прострочення оплати за поставлений товар повинен розраховуватись з 16.07.2017.

Відтак, за розрахунком суду, обґрунтованою є сума інфляційних втрат в розмірі 858, 98 грн. та 3% річних в розмірі 655, 70 грн., яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання, за період з 16.07.2017 по 17.01.2018, а тому, вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають частковому задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Що стосується вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" про вирішення питання щодо розподілу судових витрат понесених ним за правничу допомогу в розмірі 9 750, 00 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи 21.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" та адвокатом Перепелицею Олександром Володимировичем було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № АП-094 від 20.09.2017, за умовами якої адвокат за договором надає клієнту правову допомогу по захисту його права та інтересу у відповідності до п. 1.1. предмету договору, а саме, щодо представлення його інтересу у господарських спорах з Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу Відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" за зобов'язаннями згідно договору № 12490/53-124-01-17-06453 від 28.04.2017. Вартість послуг за даним договором становить 9 750, 00 грн.

Виходячи з аналізу ст. 126 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" сплатило на користь адвоката Перепелиці О.В. грошові кошти в сумі 9 750, 00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 59 від 06.02.2018. А також, надало копію свідоцтва на право на заняття адвокатською діяльністю №3457 від 25.09.2008, ордер серії КВ№056140 від 30.01.2018.

"В той час суд звертає увагу, що Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу Відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому Товариством розмірі, також відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, враховуючи об'єм проведеної роботи, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом № 1 від 31.01.2018 про прийняття-передачі надання правової допомоги, та з метою дотримання співмірності між заявленими позовними вимогами і витратами, здійсненими Товариством на оплату адвокатських послуг, витрати понесені ним за надання правової допомоги в розмірі 9 750, 00 грн. є обґрунтованими.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні первісного позову Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" відмовити.

2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, офіс 320/1, ідентифікаційний код 36283860) заборгованість в розмірі 42 891 (сорок дві тисячі вісімсот дев'яносто одна) грн. 00 коп., інфляційні нарахування в розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 98 коп., 3% річних в розмірі 655 (шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 70 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 680 (одна тисяча шістсот вісімдесят) грн. 45 коп., та витрати на послуги адвоката в розмірі 9 750 (дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

4. У задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 02.04.2018

Суддя Д.О. Баранов