ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 рокуСправа № 923/1183/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. при секретарі судового засідання Лупенко А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 923/1183/17

за позовом Заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Новотроїцького районного центру з обслуговування навчальних закладів та установ освіти, смт Новотроїцьке, Новотроїцький район, Херсонська область

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вугільна Компанія Оріон", м. Кропивницький

про розірвання договору

Представники сторін:

від прокуратури - ОСОБА_2 прокурор відділу, посвідчення № 033353 від 13.05.15;

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Новотроїцького районного центру з обслуговування навчальних закладів та установ освіти (далі - Новотроїцький РЦОНЗУО, позивач) про розірвання договору № 23-ТВ від 20.06.2017 про закупівлю товарів, укладеного між Новотроїцьким РЦОНЗУО та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вугільна Компанія Оріон" (далі - ТОВ "Вугільна Компанія Оріон", відповідач), на загальну суму 533 244,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору в частині поставки вугілля кам'яного у визначені строки, наслідком чого зірвано опалювальний сезон у навчальних закладах та установі освіти, що є підставою згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України розірвати спірний договір.

Ухвалою від 29.01.2018 господарський суд за правилами загального позовного провадження відкрив провадження у справі №923/1183/17, підготовче засідання призначив на 21.02.2018.

14.02.2018 позивач подав суду позицію щодо позовних вимог та просить суд розірвати договір №23-ТВ від 20.06.17 з наступних підстав: відповідач прострочив виконання договору не виконавши умов щодо поставки кам'яного вугілля у визначені строки, що є істотним відступом від умов договору, отже на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, покупець має право вимагати розірвати договір. Окрім того, зірвано опалювальний сезон у навчальних закладах та установі освіти, як наслідок не забезпечено належних умов для отримання учнями освіти та умов праці трудових колективів, що є значною шкодою.

Разом з тим, позивач просить розгляд справи провести без участі його представника.

21.02.2018 засобами електронного зв'язку, з подальшим надходження поштою 01.03.2018, до суду від позивача надійшла ще одна письмова позиція щодо заявлених позовних вимог, де позивач зазначив, що за вих № 10-11 від 28.09.2017 останній направив рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача вимогу про виконання умов договору, яка залишена без відповіді.

Внаслідок чого, позивач був змушений додатково здійснити закупівлю вугілля, витративши на це більшу суму коштів за меншу кількість вугілля.

Ухвалою від 21.02.2018 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.03.2018.

Господарський суд ухвалою від 12.03.2018 відклав судове засідання на 27.03.2018 у зв'язку з неотриманням відповідачем ухвали суду від 21.02.2018.

У судовому засіданні 27.03.18 прокурор підтримав заявлені позовні вимоги.

Позивач в засіданні суду участі не брав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався, уповноваженого представника в судове засідання не направив, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позов та інших витребуваних документів суду не подав.

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання прокурором вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статі 120 цього Кодексу.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначені засідання суду - відповідні ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 25005, м. Кропивницький, вул. Володимирська, 34/19.

Вказані ухвали надсилались рекомендованим листом з поміткою "судова повістка".

Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 07.02.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 43).

В матеріалах справи містяться конверти із вкладенням (примірники ухвал суду) повернуті органом поштового зв'язку із відмітками "За закінченням терміну зберігання".

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З залучених до матеріалів справи листів, в яких відповідачу направлялись копії ухвал від 21.02.2018, 12.03.2018, убачається, що дані листи було суду повернуто поштою з помітками "За закінченням терміну зберігання".

Враховуючи наведене та те, що ухвала про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем, суд дійшов висновку, що неотримання судової повістки (листів з ухвалами суду) відповідачем та повернення їх до суду з відповідними помітками є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Також, господарський суд телефонограмою № 596 від 23.03.2018, що міститься в матеріалах справи, повідомив керівника відповідача ОСОБА_3 про дату, час та місце засідання суду 27.03.2018 (а.с. 109).

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначене судове засідання належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість проявив протиправну процесуальну бездіяльність, тому судове засідання проводиться за його відсутності і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

При цьому, судом не встановлено обставин, що неявка представника відповідача перешкоджає вирішенню спору, і також суд прийняв до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась.

Клопотань про відкладення судового засідання не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали розгляду спору у даному судовому засіданні.

З огляду на наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 , ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" надає право прокурору здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення таких інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки. Охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки у їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор посилається на те, що відповідно до п. 1.1 Статуту Новотроїцького РЦОНЗУО, останній є бюджетною установою, що здійснює координаційну, науково-методичну, фінансово-господарську, організаційну та інші види діяльності з обслуговування навчальних закладів та установ освіти, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ Новотроїцького району. Засновником центру є Новотроїцька районна рада.

Відповідно до п. 1.3 Статуту Новотроїцького РЦОНЗУО органом управління Центру є Новотроїцький відділ освіти районної державної адміністрації. Центр у своїй діяльності підзвітний та підконтрольний Новотроїцькій районній раді та Новотроїцькій районній державній адміністрації Херсонської області. Новотроїцький відділ освіти районної державної адміністрації є органом управління системою освіти у районі і головним розпорядником бюджетних коштів.

Враховуючи викладене, даний позов прокурором заявлено на захист інтересів держави, в особі позивача, оскільки внаслідок порушення умов договору відповідачем, під загрозою був початок опалювального сезону та порушення навчально-виховного процесу в навчальних закладах.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви та справи, річним планом закупівель на 2017 рік Новотроїцьким РЦОНЗУО передбачено проведення у січні 2017 року закупівлю товару: вугілля кам'яне (за кодом СРУ згідно ДК 021:2015-0911 "Тверде паливо"): лот №1 - вугілля кам'яне марки АМ (13-25) - 09111100 (вугілля); лот №2 - вугілля кам'яне марки ДГ (13-100) - 09111100 (вугілля), очікуваною вартістю 533 244,00 грн за процедурою відкритих торгів.

За результатом проведення торгів переможцем вказаного аукціону визначено ТОВ "Вугільна Компанія Оріон" з ціновою пропозицією лот №1 - 293 748,00 грн за вугілля кам'яне марки АМ (13-25) 84,0 т та лот №2 - 239 496,00 грн за вугілля кам'яне марки ДГ (13-100) 102,0 т.

20.06.2017 між Новотроїцим РЦОНЗУО (покупець) та ТОВ "Вугільна Компанія Оріон" (продавець) укладено Договір про закупівлю товарів №23-ТВ (далі -Договір, а.с. 15-16), відповідно до умов якого продавець зобов'язується у період з липня по грудень 2017 року поставити покупцю товар зазначений у специфікації, що є невід'ємною частиною договору, а покупець - прийняти і оплатити товар.

Згідно п.п.1.2, 1.3 Договору та специфікації №1 до Договору найменування товару: вугілля кам'яне (за кодом СРV згідно ДК 021:2015-0911 "Тверде паливо"): лот №1 - вугілля кам'яне марки АМ (13-25)-09111100 (вугілля) 84 т на суму 293 748,00 грн.; лот №2 - вугілля кам'яне марки ДГ (13-100) - 09111100 (вугілля) 102 т на суму 239 496,00 грн. Кількість товару: лот №1-84,0 т, лот №2-102,0 т.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Договору строк (термін) поставки товару липень-грудень 2017 року партіями у 2 (двох) денний термін, згідно рознарядки окремо по кожному навчальному закладу та установі освіти, що обслуговує Покупець. Прийом-передача вугілля по кількості повинна проводитися безпосередньо у навчальних закладах та установах освіти, що обслуговує Покупець (їх склади). При відсутності рознарядки поставка не проводиться.

Пунктом 6.1.1. Договору визначено обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений Договором.

Відповідно до п. 10.1 Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2017 року та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

23.06.2017 на електрону адресу продавця та 17.07.2017 рекомендованим листом з повідомленням покупцем направлено рознарядку (заявку) потреб завозу вугілля кам'яного.

Проте, як зазначає прокурор, та не спростовує відповідач, усупереч істотної умови, визначеної п. 5.1. Договору, положень ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, продавець у встановлений строк взяті на себе зобов'язання не виконав, у вказані строки не поставив вугілля згідно надісланих рознарядок.

При розгляді даного спору господарський суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 6, 627 ЦК України встановлено, що, сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Внесення змін до цивільних та господарських договорів регулюється положеннями статей 651-654 Цивільного кодексу України, статтею188 Господарського кодексу України.

Зокрема, положеннями статті 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно матеріалів даної справи, та що не спростовано відповідачем, останній свої зобов'язання за договором закупівлі товару по поставці товару не виконав, товар позивачу не поставив.

23.06.2017 позивач, на виконання умов п. 5.1. Договору, направив на електрону адресу відповідача та 17.07.2017 поштою заявку (рознарядку) на завезення вугілля кам'яного (а.с. 17,18).

Відповідач отримав вказану заявку позивача, проте в установлений Договором строк вугілля не поставив.

Відповідач направив позивачу листи № 14-08/1, № 14-08/2 від 14.08.2017 "Про підвищення ціни на вугілля та внесення змін до договору № 23-ТВ від 20.06.2017 року", "Про розірвання договору № 23-ТВ Лот № 1 від 20.06.2017 року" відповідно, за змістом яких відповідач просив внести зміни до Договору в частині ціни за одиницю товару Лоту № 2, у зв'язку із коливанням ціни на ринку та розірвати договір по Лоту № 1 відповідно до Указу Президента України № 62/2017 "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України" та рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 та згідно ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі", а також згідно розділу IX Договору.

У відповідь, позивач 02.10.2017 направив відповідачу лист №10-11/222 від 28.09.2017, згідно якого повідомив, що обставини непереборної сили, на які посилається відповідач у листі № 14-08/2, засвідчуються Торгово-промисловою палатою, а отже питання про розірвання договору по Лоту № 2 може бути вирішено лише після засвідчення таких обставин останньою.

Разом з тим, позивач просив у десятиденний термін з дня отримання листа, надати письмові пояснення щодо наявних у відповідача можливостей виконання чи невиконання умов договору, або розпочати завезення вугілля кам'яного, в іншому випадку позивач залишив за собою право звернення до суду.

Вказаний лист відповідач отримав 12.10.2017(а.с. 21) проте залишив його без відповіді та задоволення.

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Вищезазначена правова позиція міститься також в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року № 6-75цс13, яка повинна бути врахована при прийнятті рішення по даній справі, відповідно до ст. 236 ГПК України.

Відповідно до ст. 180 ГК України та ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови визначені такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Істотними умовами договору купівлі-продажу, виходячи з системного аналізу норм ЦК України, є товар, строк здійснення поставок, ціна, предмет договору власне встановлення обов'язку продавця поставити (передати) товар.

Тобто, обов'язок відповідача поставити (передати) товар за Договором є істотною умовою договору і невиконання цього обов'язку є істотним порушенням цього договору відповідачем.

Отже, з урахуванням умов Договору, а також наданих позивачем доказів порушення істотних умов останнього з боку відповідача, зокрема пункту 5.1., господарський суд дійшов висновку, що у позивача наявні всі підстави для звернення до суду з вимогою про розірвання договору в односторонньому порядку.

Разом з тим, позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору, зірвано початок опалювального сезону у навчальних закладах та установі освіти.

Позивач, не отримавши товар, був позбавлений можливості отримати очікуване, тому вимогу позивача господарський суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а договір № 23-ТВ від 20.06.2017 про закупівлю товару, укладений між Новотроїцьким районним центром з обслуговування навчальних закладів та установ освіти та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вугільна компанія Оріон" на загальну суму 533 244,00 грн підлягає розірванню.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 231, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір № 23-ТВ від 20.06.2017 про закупівлю, укладений між Новотроїцьким районним центром з обслуговування навчальних закладів та установ освіти та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вугільна компанія Оріон" на загальну суму 533 244,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вугільна компанія Оріон" (25005, м. Кропивницький, вул. Володимирська, 34/19, ідентифікаційний код 41091115) на користь прокуратури Херсонської області (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, ідентифікаційний код 04851120, р/р 35210003002291 банк: Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО 820172, призначення платежу: повернення судового збору відповідно до рішення суду) 1 600 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.04.2018.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Зареєстровано 08.04.2018

Оприлюднено 11.04.2018

Дата набрання законної сили 27.03.2018

Всі рішення по справі 923/1183/17

27.03.2018 Господарський суд Кіровоградської області Рішення

12.03.2018 Господарський суд Кіровоградської області Ухвала

21.02.2018 Господарський суд Кіровоградської області Ухвала

02.01.2018 Господарський суд Херсонської області Ухвала

Всього по справі 4 рішень

Безкоштовний пошук в судовому реєстрі