Рішення

від 23.04.2018 по справі 910/13341/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.04.2018Справа № 910/13341/17

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариство "Юніон Стандард Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Груп"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Сервіс"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Палар ЛТД"

про стягнення 5 054 962 грн 46 коп.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача-1: не з'явились

від відповідача-2: не з'явились

від відповідача-3: не з'явились

від відповідача-4: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.08.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариство "Юніон Стандард Банк" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо", Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Палар ЛТД" про стягнення 5 054 962 грн 46 коп. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 07/02-14 від 10.02.2014, в тому числі: 1 750 000 грн 00 коп. - сума простроченої заборгованості за кредитом (тіло кредиту), 1 144 702 грн 76 коп. - сума простроченої заборгованості за процентами, 1 717 166 грн 05 коп. - сума заборгованості по сплаті пені, нарахованої за прострочення сплати кредиту та 443 093 грн 65 коп. - сума заборгованості по сплаті пені, нарахованої за прострочення сплати процентів.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Саппортіо" в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про відкриття кредитної лінії № 07/02-14 від 10.02.2014, належним чином не виконало взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість по кредиту у розмірі 1 750 000 грн 00 коп. - сума простроченої заборгованості за кредитом (тіло кредиту) та 1 144 702 грн 76 коп. - сума простроченої заборгованості за процентами, крім того у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано пеню за прострочення сплати кредиту у розмірі 1 717 166 грн 05 коп. та пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 443 093 грн 65.

Разом з тим, 10.02.2014 Публічним акціонерним товариством "Юніон Стандард Банк" були укладені договори поруки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Сервіс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Палар ЛТД" №№ 07/02-14-І, 07/02-14-ІІ та б/д, відповідно до умов яких останні поручились перед банком за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Саппортіо" (позичальник) зобов'язань як солідарні із позичальником боржники.

Ухвалою Господарського суду від 10.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13341/17, розгляд справи призначено на 02.10.2017.

Ухвалою Господарського суду від 02.10.2017, у зв'язку із неявкою у судове засідання представників сторін та невиконання вимог ухвали суду, керуючись статтею 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 09.11.2017.

Судове засідання, призначене на 09.11.2017, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 розгляд справи призначено на 18.12.2017.

15.12.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, відповідно до пункту 9 частини 1 розділу XI перехідних положень якої справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2017 постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.02.18.

19.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про долучення довідки до матеріалів справи на вимогу ухвали суду.

Підготовче засідання, призначене на 01.02.2018, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Плотницької Н.Б. на лікарняному.

В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2018 суд викликав сторін у підготовче засідання на 01.03.2018. Явку сторін визнав обов'язковою.

Підготовче засідання, призначене на 01.03.2018, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Плотницької Н.Б. на лікарняному.

В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2018 суд викликав сторін у підготовче засідання на 22.03.2018. Явку сторін визнав обов'язковою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2018, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.04.2018. Явку сторін визнано обов'язковою.

У судове засідання 23.04.2018 для розгляду справи по суті представники сторін не з'явились, клопотання про відкладення судового засідання не подали, про причини своєї неявки суд не повідомили, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином за адресами, зазначеними на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

10.02.2014 між Публічним акціонерним товариством "Юніон Стандард Банк" (банк за договором) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо" (позичальник за договором) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 07/02-14, відповідно до умов якого банк відповідно до положень та на умовах кредитного договору відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію у розмірі 2 000 000 (два мільйона) грн 00 коп., а позичальник повертає банку кредит та сплачує проценти за користування кредитом на умовах, що передбачені кредитним договором.

Строк користування кредитом: з "10" лютого 2014 року по "10" лютого 2015 року (пункт 1.2. договору).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного погашення кредиту, сплати відсотків за ним, плати за обслуговування кредиту, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов даного кредитного договору (пункт 9.1. договору).

Згідно з пунктом 1.3. договору проценти за користування кредитом встановлюються у договорах про надання траншу, які укладаються на підставі цього договору.

Відповідно до пункту 1.6. договору у разі прострочення строку повернення кредиту зазначеного в пункту 1.2. цього договору, плата за користування одержаним кредитом або часткою кредиту в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту згідно цього договору і до дня фактичного повернення кредиту позичальником, встановлюється в розмірі 28 (двадцять вісім) відсотка річних. Сума заборгованості за кредитом, що не повернена позичальником у визначений цим договором строк, наступного робочого дня вважається простроченою.

Пунктом 1.8. договору встановлено, що кожний кредитний транш надається позичальнику на підставі поданої ним письмової заяви (заявки на видачу траншу) у межах терміну кредитування та суми ліміту заборгованості, встановленої кредитним договором. Строк користування траншем зазначається у заяві на отримання траншу, але не може перевищувати 2-х місяців.

Згідно з пунктом 2.6. договору позичальник зобов'язується повернути одержаний кредит не пізніше "10" лютого 2015 року, сплатити нараховані відсотки та комісії за цим договором зі своїх поточних рахунків шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок та рахунки нарахованих відсотків та комісій відповідно до встановлених строків.

Пунктом 2.10.1. договору передбачено, що остаточний розрахунок за відсотками провадиться одночасно з поверненням кредиту у строки, що зазначені у цьому кредитному договорі. При розрахунку відсотків враховується кількість днів в місяці за фактичну кількість днів в році - 365/366 днів. Відсотки за користування кредитом нараховується згідно п. 1.3. з дня списання коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту погашення кредиту. При розрахунку відсотків день надання та погашення кредиту вважається як один день, при цьому день надання кредиту включається до розрахунку, а день погашення кредиту - не включається. У випадку прострочення погашення кредиту, відсотки нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту погашення кредиту відповідно до цього кредитного договору.

Відповідно до пункту 2.12. договору позичальник зобов'язується забезпечити повне погашення кредиту, відсотків за кредитом в строки, обумовлені п. 1.2. даного кредитного договору.

В подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди до договору про відкриття кредитної лінії № 07/02-14 від 10.02.2014: додаткова угода № 8 від 04.09.2014 про надання траншу у розмірі 500 000 грн 00 коп. (дата погашення 02.12.2014), додаткова угода № 9 від 12.09.2014 про надання траншу у розмірі 500 000 грн 00 коп. (дата погашення 11.12.2014), додаткова угода № 10 від 30.09.2014 про надання траншу у розмірі 500 000 грн 00 коп. (дата погашення 29.12.2014), додаткова угода № 12 від 28.11.2014 про надання траншу у розмірі 250 000 грн 00 коп. (дата погашення 09.02.2015).

Додатковими угодами №№ 8/1, 9/1 від 18.12.2014 до договору про відкриття кредитної лінії № 07/02-14 від 10.02.2014 сторони продовжували строк користування траншами № № 8, 9 до 26.12.2014.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з нормами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу-1 кредит в розмірі та на умовах, передбачених укладеним між сторонами кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 07/02-14 від 10.02.2014 та додаткових угод до нього, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами № TR.19459.84.787 від 04.09.2014 на суму 500 000 грн 00 коп., № TR.20726.108.787 від 12.09.2014 на суму 500 000 грн 00 коп., № TR.22526.949.787 від 30.09.2014 на суму 500 000 грн 00 коп. та № TR.28674.146.983 від 28.11.2014 на суму 250 000 грн 00 коп. про надання траншів.

Судом встановлено, що позичальник у порушення умов договору про відкриття кредитної лінії № 07/02-14 від 10.02.2014 не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом в строк до 10.02.2015, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість перед банком з повернення кредиту у розмірі 1 750 000 грн 00 коп. та зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1 144 702 грн 76 коп., нарахованих за період з 30.01.2015 по 21.06.2017, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем-1, зокрема відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості по кредиту у розмірі 1 750 000 грн 00 коп. та заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 1 144 702 грн 76 коп.

Судом встановлено, позивач направив на адресу відповідача-1 претензію № 164 від 11.02.2015 про сплату суми заборгованості, яка була отримана відповідачем-1, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0405327095528 від 11.02.2015.

Проте, вищезазначена претензія залишилася без відповіді та виконання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем-1 обов'язку з повернення кредиту у розмірі та 1 750 000 грн 00 коп. та зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1 144 702 грн 76 коп., нарахованих за період з 30.01.2015 по 21.06.2017, вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості з повернення кредиту у розмірі 1 750 000 грн 00 коп. та зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1 144 702 грн 76 коп., нарахованих за період з 30.01.2015 по 21.06.2017, підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 07/02-14 від 10.02.2014 та додаткових угод до нього, позивачем нараховано відповідачу-1 пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань з повернення кредиту у розмірі 1 717 166 грн 05 коп., нараховану за період прострочення з 06.01.2015 по 21.06.2017, та пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 443 093 грн 65 коп., нараховану за період прострочення з 06.01.2015 по 21.06.2017.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 4.1. договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування кредитом та/або плати за обслуговування кредитної лінії, позичальник сплачує на вимогу банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період прострочки, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення. Сплата не звільняє позичальника від сплати відсотків за фактичний час користування кредитними ресурсами згідно з умовами цього договору.

Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 4.1. договору.

Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

З урахуванням положень договору та приписів законодавства, позивач має право на нарахування пені за прострочення повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд встановив, що доданий до позовної заяви розрахунок пені за порушення строків повернення кредиту є неправильним, а тому суд наводить власний розрахунок пені відповідно до норм частини 6 статті 232 Господарського кодексу України з урахуванням розміру простроченого платежу та в межах визначеного позивачем періоду нарахування, а саме початку нарахування пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 500000 06.01.2015 - 05.02.2015 31 14.0000 % 0.077 %* 11890.41 500000 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 13890.41 500000 04.03.2015 - 27.06.2015 116 30.0000 % 0.164 %* 95342.47 500000 06.01.2015 - 05.02.2015 31 14.0000 % 0.077 %* 11890.41 500000 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 13890.41 500000 04.03.2015 - 27.06.2015 116 30.0000 % 0.164 %* 95342.47 500000 06.01.2015 - 05.02.2015 31 14.0000 % 0.077 %* 11890.41 500000 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 13890.41 500000 04.03.2015 - 30.06.2015 119 30.0000 % 0.164 %* 97808.22 250000 10.02.2015 - 03.03.2015 22 19.5000 % 0.107 %* 5876.71 250000 04.03.2015 - 10.08.2015 160 30.0000 % 0.164 %* 65753.42 Всього: 437 465,75 З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, вимоги позивача про нарахування відповідачу пені за порушення строку повернення кредиту підлягають частковому задоволенню за перерахунком суду у розмірі 437 465 грн 75 коп., розмір пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами підлягає задоволенню розмірі 443 093 грн 65 коп. за розрахунком позивача.

Вимоги позивача про стягнення пені за порушення строку повернення кредиту у розмірі 1 279 700 грн 30 коп., визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

10.02.2014 між Публічним акціонерним товариством "Юніон Стандард Банк" (банк), Товариством з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Сервіс" (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Саппортіо" (боржник) укладено договір поруки № 07/02-14-І, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником його зобов'язань за кредитним договором № 07/02-14 від 10.02.2014, який укладений між кредитором та боржником.

Відповідно до пункту 1.2. договору поручитель відповідає за виконання боржником його зобов'язань перед кредитором, як солідарний боржник у повному обсязі цих зобов'язань, зокрема, за повернення суми кредиту в розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн 00 коп., що видані кредитором боржнику за кредитним договором, а також сплати відсотків, неустойки у випадках та в розмірі, що передбачені кредитним договором у встановлений кредитним договором термін (строк).

Згідно з пунктом 1.4. договору порука поручителя за цим договором припиняється лише у разі належного виконання усіх зобов'язань боржника за кредитним договором.

Пунктом 2.1.1. договору встановлено, що поручитель зобов'язаний протягом одного робочого дня від дня отримання вимоги кредитора про порушення боржником його зобов'язань за кредитним договором виконати відповідне зобов'язання за боржника. У разі не виконання цього зобов'язання на протязі 7 календарних днів з дня відсилання такої вимоги кредитором, поручитель несе відповідальність зазначену у розділі 3 цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2015 позивачем на адресу відповідача-2 була направлена вимога № 457 про виконання зобов'язань за договором поруки, яка була отримана останнім 16.03.2015, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 0405327378635 від 13.03.2015. Однак, вищезазначена вимога залишилася без виконання та відповіді.

10.02.2014 між Публічним акціонерним товариством "Юніон Стандард Банк" (банк), Товариством з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Груп" (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Саппортіо" (боржник) укладено договір поруки № 07/02-14-ІІ, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником його зобов'язань за кредитним договором № 07/02-14 від 10.02.2014, який укладений між кредитором та боржником.

Відповідно до пункту 1.2. договору поручитель відповідає за виконання боржником його зобов'язань перед кредитором, як солідарний боржник у повному обсязі цих зобов'язань, зокрема, за повернення суми кредиту в розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн 00 коп., що видані кредитором боржнику за кредитним договором, а також сплати відсотків, неустойки у випадках та в розмірі, що передбачені кредитним договором у встановлений кредитним договором термін (строк).

Згідно з пунктом 1.4. договору порука поручителя за цим договором припиняється лише у разі належного виконання усіх зобов'язань боржника за кредитним договором.

Пунктом 2.1.1. договору встановлено, що поручитель зобов'язаний протягом одного робочого дня від дня отримання вимоги кредитора про порушення боржником його зобов'язань за кредитним договором виконати відповідне зобов'язання за боржника. У разі не виконання цього зобов'язання на протязі 7 календарних днів з дня відсилання такої вимоги кредитором, поручитель несе відповідальність зазначену у розділі 3 цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2015 позивачем на адресу відповідача-3 була направлена вимога № 458 про виконання зобов'язань за договором поруки, яка була отримана останнім 16.03.2015, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 0405327378660 від 13.03.2015. Однак, вищезазначена вимога залишилася без виконання та відповіді.

10.02.2014 між Публічним акціонерним товариством "Юніон Стандард Банк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Палар Лтд" (поручитель) укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором відповідати за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Саппортіо" (боржник) по всім її зобов'язанням, що виникли за договором відкриття кредитної лінії № 07/02-14, вказаним у ст. 2 цього договору.

Згідно з пунктом 2.1. договору під основним договором в цьому договорі розуміють договір про відкриття кредитної лінії № 07/02-14, укладений 10 лютого 2014 року між кредитором (в основному договору іменується Публічне акціонерне товариство "Юніон Стандард Банк") та боржником (в основному договору іменується Товариство з обмеженою відповідальністю "Саппортіо").

Відповідно до пункту 1.3. договору у випадку порушення боржником обов'язку за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора на протязі 5 днів з дня отримання такої вимоги.

Згідно з нормами статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання (стаття 547 Цивільного кодексу України).

Нормами частини 1 та 2 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Як встановлено судом та вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Груп" (ідентифікаційний код 38897368) припинено.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 231 господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи вищезазначене, суд закриває провадження у справі стосовно відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Груп", у зв'язку із припиненням юридичної особи.

З огляду на вищенаведене та доведення факту наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо" перед Публічним акціонерним товариством "Юніон Стандард Банк" заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 07/02-14 від 10.02.2014, позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо", Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Палар ЛТД" заборгованості по кредиту у розмірі 1 750 000 грн 00 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 1 144 702 грн 76 коп., заборгованості по сплаті пені за несвоєчасне повернення кредиту за перерахунком суду у розмірі 437 465 грн 75 коп. та заборгованості по сплаті пені, нарахованої за прострочення сплати процентів у розмірі 443 093 грн 65 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком суду.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст. 231, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо" (61001, Харківська обл., місто Харків, вулиця Плеханівська, будинок 41/43, ідентифікаційний код 36342460), Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Сервіс" (61001, Харківська обл., місто Харків, проспект Гагаріна, будинок 1, ідентифікаційний код 38985223) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Палар ЛТД" (65091, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Скісна, будинок 56, ідентифікаційний код 36921201) на користь Публічного акціонерного товариство "Юніон Стандард Банк" (65012, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Гімназична, будинок 21, ідентифікаційний код 20305925) заборгованість по кредиту у розмірі 1 750 000 (один мільйон сімсот п'ятдесят тисяч) грн 00 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 1 144 702 (один мільйон сто сорок чотири тисячі сімсот дві) грн 76 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 437 465 (чотириста тридцять сім тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн 75 коп. та пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 443 093 (чотириста сорок три тисячі дев'яносто три) грн 65 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо" (61001, Харківська обл., місто Харків, вулиця Плеханівська, будинок 41/43, ідентифікаційний код 36342460) на користь Публічного акціонерного товариство "Юніон Стандард Банк" (65012, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Гімназична, будинок 21, ідентифікаційний код 20305925) судовий збір у розмірі 18 876 (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 31 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Сервіс" (61001, Харківська обл., місто Харків, проспект Гагаріна, будинок 1, ідентифікаційний код 38985223) на користь Публічного акціонерного товариство "Юніон Стандард Банк" (65012, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Гімназична, будинок 21, ідентифікаційний код 20305925) судовий збір у розмірі 18 876 (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 31 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Палар ЛТД" (65091, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Скісна, будинок 56, ідентифікаційний код 36921201) на користь Публічного акціонерного товариство "Юніон Стандард Банк" (65012, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Гімназична, будинок 21, ідентифікаційний код 20305925) судовий збір у розмірі 18 876 (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн 31 коп.

6. В іншій частині позову, щодо вимог про стягнення пені за порушення строку повернення кредиту у розмірі 1 279 700 грн 30 коп., відмовити.

7. Провадження у справі стосовно вимог Публічного акціонерного товариства "Юніон Стандард Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Груп" закрити.

8. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено: 07.05.2018

Суддя Н.Б.Плотницька