Постанова
від 16.05.2018 по справі 822/3409/17
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3409/17

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

16 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року (суддя Блонський В.К., повний текст рішення складено 23.02.2018 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11.09.2017 року, яким Головне управління ДФС у Хмельницькій області збільшило товариству з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 950 606 грн., в тому числі за основним платежем 633 737 грн., та 316 869 грн. штрафних (фінансових) санкцій, в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 321 201 грн., в тому числі в частині нарахування основного платежу в розмірі 214 134 грн., та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 107 067 грн.. В іншій частині дане податкове повідомлення-рішення залишено без змін. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача, що надійшов від відповідача, останній вказує на те, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції в оскаржуваній позивачем частині рішення. Також відповідач зазначає, що вказана сума заниження податкового зобов'язання і штрафних (фінансових) санкцій, з якими не погоджується позивач в апеляційній скарзі стосується не нарахування податку на додану вартість з ліквідованих по бухгалтерському обліку за самостійним рішенням позивача поліпшень основних засобів, які перебували в концесії. А саме, як правильно встановлено судом та не заперечується позивачем, згідно Концесійного договору віл 02.12.2011 року, що укладений між Шепетівською міською радою (Концесієдавець) та ТОВ (Шепетівка Енергоінвест (Концесіонер) концесієдавець надає на 12 років концесіонеру право істотно поліпшити та здійснювати управління (експлуатацію) об'єкта концесії з метою задоволення громадських потреб у сфері теплопостачання за умови сплати концесійних платежів та виконання інших умов договору.

Також, частково не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову позивача, з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Так, на думку відповідача, не надано позивачем, ані до перевірки, ані суду економічного ефекту господарської діяльності ТОВ Шепетівка Енергоінвест в результаті придбання послуг з комплексного обслуговування у ТОВ Комунальні системи України . Таким чином, оформлення поданих позивачем документів не відповідає вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , позаяк у них не розкрито змісту господарської операції.

Позивачем подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що відповідач безпідставно прирівняв передачу об"єкта концесії до ліквідації за самостійним рішенням платника, як це передбачено п.198.9 ст.189 Податкового кодексу України, а суд не надав належної оцінки доказам та встановив заниження позивачем задекларованих показників нарахування податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 298569,00 грн. за грудень 2015 року на передачу суми основних засобів водопостачання та водовідведення, які зазнали поліпшення під час перебування в концесії за що нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 149284,50 грн.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи, відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги податкового органу та просив колегію суддів їх задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області необхідно задовольнити, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС у Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Шепетівка Енергоінвест". За результатами перевірки відповідач склав акт № 1579/22-01-14-01/037587657 від 09.08.2017 року "Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", код ЄДРПОУ 37587657, з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року".

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" абзацу "а" пункту 198.1, абзацу "а" пункту 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201, пункту 189.9 статті 189 ПК України, в результаті чого встановлено заниження позивачем нарахування податку на додану вартість всього в сумі 725401 грн., у тому числі: за січень 2014 року в сумі 16667,00 грн.; за березень 2014 року в сумі 74998,00 грн.; за листопад 2015 року в сумі 67800,00 грн.; за грудень року 2015 в сумі 374636 грн.; за березень 2016 року в сумі 90000,00 грн.; за квітень 2016 року в сумі 90833,00 грн.; за вересень 2016 року в сумі 3900,00 грн.; за жовтень 2016 року в сумі 6567,00 грн., а також зменшення рядка 21 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за березень 2017 року в сумі 20000,00 грн.

Позивач не погодившись із висновками викладеними в акті перевірки (№ 1579/22-01-14-01/037587657 від 09.08.2017 року) подав до Головного управління ДФС у Хмельницькій області заперечення на вказаний акт перевірки.

Відповідачем надано позивачу відповідь на заперечення, в якій Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області зазначено, що наведені позивачем у запереченні докази не спростовують факти порушення податкового законодавства. Висновки акту планової виїзної документальної перевірки № 1579/22-01-14-01/037587657 від 09.08.2017 року є правомірними та відповідають вимогам Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки № 579/22-01-14-01/037587657 від 09.08.2017 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11.09.2017 року, яким Головне управління ДФС у Хмельницькій області збільшило товариству з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 950 606 грн., в тому числі за основним платежем 633 737 грн., та 316 869 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням подав скаргу до Державної фіскальної служби України.

В порядку адміністративного оскарження, рішенням Державної фіскальної служби України від 23.11.2017 року № 27256/6/99-99-11-01-01-25, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області № НОМЕР_1 від 11.09.2017 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач вважаючи, що податкове повідомлення-рішення відповідача є протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Зокрема, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції погодився з висновками податкового органу щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість у грудні 2015 року 298568,9 грн. внаслідок недекларування ПДВ з ліквідованих по бухгалтерському обліку за самостійним рішенням поліпшень основних засобів, які перебували в концесії. Також, суд першої інстанції погодився з висновками контролюючого органу щодо не підтвердження належними доказами реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ Комунальні системи України , які стосуються надання консультаційних послуг. Внаслідок зазначеного, відмовлено в позовних вимогах у цій частині.

Разом із тим, суд не погодився з висновком податкового органу, щодо визначення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по взаємовідносинах позивача із ТОВ "Комунальні системи України" в частині договірних зобов'язань з надання послуг з комплексного обслуговування.

Зокрема, суд дослідивши у судовому засіданні обставини здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, та оцінивши відносини, які склалися безпосередньо між учасниками цих операцій, дійшов до висновку, що господарські операції з придбання позивачем послуг у ТОВ "Комунальні системи України" мали місце та фактично здійснені. Послуги придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, сума податку на додану вартість, що віднесена до складу податкового кредиту, підтверджена належним чином оформленими документами бухгалтерського обліку. Відомості про ці господарські операції містяться у первинних документах, які наявні у позивача та підтверджують здійснення господарських операцій. Вказані первинні документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в цілому податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11.09.2017 року, яким Головне управління ДФС у Хмельницькій області збільшило товариству з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 950 606 грн., в тому числі за основним платежем 633 737 грн., та 316 869 грн. штрафних (фінансових) санкцій, необхідно визнати протиправним і скасувати в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 321 201 грн., в тому числі в частині нарахування основного платежу в розмірі 214 134 грн., та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 107 067 грн.

Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, з огляду на таке.

Перевіркою встановлено, що в порушення абзацу "а" пункту 198.1, абзацу "а" пункту 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201, пункту 189.9 статті 189 ПК України позивачем до складу податкового кредиту віднесено податок на додану вартість в сумі 446832, 00 грн., в тому числі по операціях з отримання інформаційно - консультаційних послуг, наданих контрагентом позивача - ТОВ Комунальні системи України .

Так, між ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" та з ТОВ "Комунальні системи України" укладені договори, а саме: договори з надання консультаційних послуг та договори з надання послуг з комплексного обслуговування.

З надання консультаційних послуг між ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" (замовник), з однієї сторони, та ТОВ "Комунальні системи України" (виконавець), з іншої сторони, укладені такі договори:

- договір № 08/12-2015 від 08.12.2015 року про надання послуг (консультаційні послуги по розробці технологічної схеми теплопостачання по мережі котельні). На підтвердження виконання даного договору позивачем надані: податкова накладна № 10 від 08.12.2015 року на суму 234000 та акт надання послуг від 30.04.2016 року;

- договір № 1 від 15.12.2015 року про надання послуг (послуги з розробки, стратегічного плану розвитку і модернізації теплозабезпечувального підприємства до 2030 року). На підтвердження виконання даного договору позивачем надані: податкова накладна № 11 від 15.12.2015 року на суму 400000,00 грн. та акт надання послуг № 33 від 31.03.2016 року;

- договір № 23-03 від 23.03.2016 року про надання консультаційних послуг (консультаційні послуги та діагностичне обстеження корозійного стану магістральних трубопроводів теплових мереж). На підтвердження виконання даного договору позивачем надані: податкова накладна № 11 від 23.03.2016 року на суму 120000,00 грн. та акт надання послуг № 31 від 31.03.2016 року;

- договір № 24-09 від 24.03.2016 року про надання інформаційно-консультаційних послуг (послуги з комплексного обслуговування та діагностичного обстеження корозійного стану магістральних трубопроводів теплових мереж). На підтвердження виконання даного договору позивачем надані: податкова накладна № 12 від 24.03.2016 року на суму 120000,00 грн. та акт надання послуг № 31 від 31.03.2016 року;

- договір №06-06 від 06.06.2016 року про надання послуг (послуги з розробки інвестиційної програми). На підтвердження виконання даного договору позивачем надані: витяг (2 арк.) із Інвестиційної програми ТОВ Шепетівка енергоінвест на 2016 рік, копія постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.04.2017 року № 517 Про схвалення Інвестиційної програми ТОВ Шепетівка Енергоінвест на 2017 рік , акти виконаних робіт від 30.06.2016 року № 52, від 31.07.2016 року № 53 та від 30.11.2016 року №88.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на дату здійснення господарських операцій) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем не надано належних доказів того, що ТОВ "Комунальні системи України" реально надавались консультаційні послуги та послуги з роз'яснювальної роботи. При цьому, надані позивачем документи містять лише загальні відомості про послуги та не підтверджують фактичне надання консультаційних послуг, оскільки не містять інформації щодо обсягів наданих послуг в кожному звітному періоді, конкретних місця і дати надання послуг, їх змісту, не зазначено які саме послуги і з яких питань надані, не зазначено осіб які їх фактично надавали, відсутня інформація про фактично понесені витрати на надання таких послуг.

Крім того, позивачем не надано суду належних доказів того, що кошти були витрачені позивачем, саме на цілі визначені вищевказаними договорами про надання консультаційних послуг.

Відповідно до підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції статті, яка діяла на дату здійснення господарських операцій), до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності;

Згідно з підпунктом 139.1.9 пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції статті, яка діяла на дату здійснення господарських операцій), не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, необхідною умовою для включення до складу витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. При цьому, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Враховуючи зазначене, єдиною підставою документального підтвердження формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками відповідача відносно того, що витрати позивача понесені ним по оплаті послуг передбачених договорами, укладеними із ТОВ "Комунальні системи України" не підтвердженні належними документами на підставі яких можна було би зробити висновок про те, яким чином зазначені в договорах і актах надання послуг послуги використані позивачем в своїй господарській діяльності.

Також колегія суддів враховує наступне.

Позивач в своїй апеляційній скарзі не погоджується з рішенням суду в частині встановлення заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 298 569 грн. та нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 149 284,5 грн.

Вказана сума заниження податкового зобов'язання і штрафних (фінансових) санкцій, стосується ненарахування податку на додану вартість з ліквідованих по бухгалтерському обліку за самостійним рішенням позивача поліпшень основних засобів, які перебували в концесії.

Як вірно встановлено судом та не заперечується позивачем, згідно Концесійного договору віл 02.12.2011 року, що укладений між Шепетівською міською радою (Концесієдавець) та ТОВ (Шепетівка Енергоінвест (Концесіонер) концесієдавець надає на 12 років концесіонеру право істотно поліпшити та здійснювати управління (експлуатацію) об'єкта концесії з метою задоволення громадських потреб у сфері теплопостачання за умови сплати концесійних платежів та виконання інших умов договору. Об'єктом концесії виступав цілісний майновий комплекс - Шепетівське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства , юридична адреса якого м. Шепетівка, пров. Некрасова. 12.

Також, Концесіонер зобов'язаний виконувати перелік робіт за рахунок власних інвестицій 13 734 000,00 грн., необхідних для поліпшення будівель і споруд і обладнання згідно кошторису. При цьому, умовами вказаного договору чітко передбачено, що концесієдавець зобов'язаний відшкодувати концесіонеру витрати або вартість створеного (придбаного) майна, в частині, що не була компенсована концесіонером у результаті концесійної діяльності.

Встановлено, що 29 квітня 2014 року Шепетівська міська рада в особі секретаря Шепетівської міської ради ОСОБА_3 та на підставі рішення (позачергової) сесії Шепетівської міської ради VI скликання від 08.04.2014 року №1 (концесієдавець) з однієї сторони, та ТОВ Шепетівка енергоінвест в особі генерального директора ТОВ Шепетівка енергоінвест Ковальчука 12.П. концесіонер) з іншої сторони, уклали Угоду про дострокове розірвання концесійного договору.

Після розірвання вказаного договору (згідно Угоди про дострокове розірвання концесійного договору від 29.04.2014р) Концесіонер передав (повернув) Концесієдавцю об'єкт концесійного договору, який викладений у Додатку № 1 до даної Угоди, а також, оборотні матеріальні активи, тариф по водопостачанню та водовідведенню, нематеріальні цінності та цінні папери. Загальна вартість майна 28 131 663,27 грн.

Також встановлено, що в бухгалтерському обліку позивача передача суми поліпшень основних засобів водопостачання та водовідведення, які зазнали поліпшення під час перебування в концесії відображено у бухгалтерському обліку позивача.

Крім того встановлено, що станом на 31.12.2015р по Шепетівському комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 1492844,86 грн., що і підтверджує наявність подальшого відшкодування позивачу здійснених поліпшень майнового комплексу (об'єкту концесії). Позивачем не заперечувалось списання у бухгалтерському обліку вказаних поліпшень об'єкту концесії саме у грудні 2015 року в сумі 1 492 844,86 грн..

Відповідно до п. 189.9 ст.189 Податкового кодексу України, у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Оскільки, Концесіонер - TOB Шепетівка Енергоінвест повернув, Концесієдавцю Шепетівська міська рада об'єкт концесії - основні засоби водогосподарства, та не отримав компенсації витрат за проведені роботи по поліпшенню об'єктів концесії, колегія суддів погоджується з податковим органом, що для цілей податкового обліку об'єкт основних засобів - поліпшення об'єкту, що обліковувався на рахунку 10 Основні засоби в сумі 1 492 844,86 грн. є таким, що ліквідований за самостійним рішенням платника податку.

Таким чином, в порушення п. 189.9 ст.189 Податкового кодексу України, встановлено заниження задекларованих позивачем показників у колонці "Б" рядка 1.1 податкових декларацій "операції, що оподатковуються за основною ставкою" ПДВ в сумі - 298568,9 грн. за грудень 2015 р. на передачу суми поліпшень основних засобів водопостачання та водовідведення, які зазнали поліпшення під час пересування в концесії.

Також колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про набрання законної сили рішенням суду у справі № 924/1015/15, згідно якого розірвання концесійного договору визнано недійсним, адже, набрання 10.08.2016 року законної сили рішенням суду щодо визнання недійсної угоди про розірвання концесійного договору у справі №924/1015/15, не спростовує наявності дебіторської заборгованості станом на 31.12.2015 року в сумі 1 492 844,86 грн., що відображена позивачем у бухгалтерському обліку та обов'язку позивача нарахувати, як це передбачено п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України, податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 298 569 грн. саме у грудні 2015р. на суми поліпшень основних засобів водопостачання та водовідведення, які зазнали поліпшення під час перебування в концесії.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині встановлення заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 298 569 грн. та нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 149 284,5 грн..

Що стосується визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по взаємовідносинах позивача із ТОВ "Комунальні системи України" в частині договірних зобов'язань з надання послуг з комплексного обслуговування, колегія суддів враховує наступне.

Встановлено, що між ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" (замовник), з однієї сторони, та ТОВ "Комунальні системи України" (виконавець), з іншої сторони, укладені:

- договір № 13/11-2015від 13.11.2015 року про комплексне обслуговування (послуги з комплексного обслуговування та діагностичне обстеження корозійного стану магістральних трубопроводів теплових мереж). На підтвердження виконання даного договору позивачем надані: технічний звіт про проведення діагностичних досліджень корозійного стану магістральних трубопроводів теплових мереж котелень від 30.04.2016 року, акт про надання послуг № 40 від 30.04.2016 року;

- договір № 20/11-2015 від 20.11.2015 року про комплексне обслуговування (послуги з комплексного обслуговування та діагностичне обстеження корозійного стану магістральних трубопроводів теплових мереж). На підтвердження виконання даного договору позивачем надані: технічні звіти про проведення діагностичних досліджень корозійного стану магістральних трубопроводів теплових мереж котелень від 30.04.2016 року, акт про надання послуг № 41 від 30.04.2016 року;

- договір № 22/12-2015 від 22.12.2015 року про комплексне обслуговування (послуги з комплексного обслуговування та діагностичне обстеження корозійного стану магістральних трубопроводів теплових мереж). На підтвердження виконання даного договору позивачем надані: технічний звіт про проведення діагностичних досліджень корозійного стану магістральних трубопроводів теплових мереж котелень від 30.04.2016 року, акт про надання послуг № 39 30.04.2016 року;

- договір № 28-03 від 28.03.2016 року (послуги з комплексного обслуговування та здійснення діагностичного обстеження корозійного стану магістральних трубопроводів теплових мереж котелень та тепловізійного обстеження з діагностикою приладів системи опалення). На підтвердження виконання даного договору позивачем надані: технічні звіти про проведення діагностичних досліджень корозійного стану магістральних трубопроводів теплових мереж котелень від 31.03.2016 року, акт про надання послуг № 32 від 31.03.2016 року;

- договір № 06-04 від 06.04.2016 року про надання інформаційно - консультаційних послуг (надання послуг з технічного супроводження підприємства). На підтвердження виконання даного договору позивачем надані: звіт з розробки технічної схеми теплопостачання котельні від 30.04.2016 року, звіт з економічного супроводження підприємства від 30.04.2016 року, акти про надання послуг від 30.04.2016 року.

Суд першої інстанції, дослідивши у судовому засіданні обставини здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, та оцінивши відносини, які склалися безпосередньо між учасниками цих операцій, дійшов до висновку, що господарські операції з придбання позивачем послуг у ТОВ "Комунальні системи України" мали місце та фактично здійснені.

Колегія суддів в даному випадку не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, перевіркою встановлено віднесення до складу податкового кредиту ПДВ згідно податкових накладних, виписаних ТОВ Комунальні системи України щодо господарських операцій з надання послуг з комплексного обслуговування.

При цьому, судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що надані позивачем документи (в тому числі і первинні) не відображають факт надання саме тих послуг, які вказано в договорах та актах про надання послуг.

Колегія суддів звертає увагу, що договір не є первинним документом, а лише підтверджує наміри сторін, а надані акти про надання послуг не розкривають змісту наданих послуг, оскільки не містять деталізованої інформації, ким фактично надані послуги, їх обсяг та характер, кількісні і вартісні показники послуг, строки виконання та результати здійснених заходів, що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання спірних послуг у діяльності позивача. Крім того, позивачем не надано як під час перевірки, так і під час розгляду справи економічного ефекту господарської діяльності ТОВ Шепетівка Енергоінвест в результаті придбання послуг з комплексного обслуговування у ТОВ Комунальні системи України .

Таким чином, колегія суддів вважає, що оформлення поданих позивачем документів не відповідає вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , оскільки у них не розкрито змісту господарської операції.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого), у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та які призначені для використання у господарській діяльності покупця - тобто мають на меті досягнення економічних результатів та одержання прибутку.

На порушення вимог вищевказаних статей позивачем до податкового кредиту віднесено суми ПДВ, сплачені (нараховані), в зв'язку з придбанням послуг, які не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та не підтверджені необхідними документами.

Отже, наявні на ТОВ Шепетівка Енергоінвест первинні бухгалтерські документи не відповідають вимогам чинного законодавства, не свідчать про реальне здійснення операцій по наданню послуг та не мають юридичної сили.

Вказані факти, які описані та наведені вище, засвідчують, що мало місце лише документальне оформлення операцій з надання послуг, без фактичного здійснення таких послуг від ТОВ Комунальні системи України .

При винесенні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції врахував, що в ході проведення перевірки працівниками ГУ ДФС у Хмельницькій області надано ТОВ Шепетівка Енергоінвест запит від 25.07.2017р. в якому зазначено про необхідність надання документів стосовно обставин виконання договорів укладених з ТОВ Комунальні системи України , а саме документальні докази реальності здійснення зазначених в договорах послуг, кількісних і вартісних показників, зазначити перелік осіб, які надавали послуги, надати протоколи спільних комісій, суть та форми прийняття рішень щодо наданих послуг, надати звіти комісіонера.

Також, суд першої інстанції в рішенні звернув увагу, що позивачем не надано документального підтвердження обгрунтування економічної та ділової доцільності придбання таких послуг, обґрунтування їх вартості, та використання їх в господарській діяльності підприємства.

При цьому, на вказаний запит позивачем надано лише лист №606 від 01.08.2017 року (без будь яких додатків, копія якого міститься в матеріалах справи), в якому обґрунтовується необхідність проведення енергетичного аудиту.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при перевірці позивача і до моменту винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачем не надано документальних доказів реальності здійснення зазначених в договорах послуг, кількісних і вартісних показників, не зазначено переліку осіб, які надавали послуги, не надано протоколи спільних комісій, суть та форми -прийняття рішень тощо.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (абзац другий цього пункту).

Тобто, обов'язок контролюючого органу здійснювати виїзну перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов'язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці органами державної податкової служби.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0007201401 від 11.09.2017 року, яким Головне управління ДФС у Хмельницькій області збільшило товариству з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 950 606 грн., в тому числі за основним платежем 633 737 грн., та 316 869 грн. штрафних (фінансових) санкцій, в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 321 201 грн., в тому числі в частині нарахування основного платежу в розмірі 214 134 грн., та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 107 067 грн..

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою у задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року скасувати.

Ухвалити нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 23 травня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5

Дата ухвалення рішення16.05.2018
Оприлюднено25.05.2018

Судовий реєстр по справі —822/3409/17

Ухвала від 08.11.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Постанова від 08.11.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 30.07.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Постанова від 16.05.2018

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Сторчак В. Ю.

Ухвала від 11.05.2018

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Сторчак В. Ю.

Ухвала від 11.04.2018

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Сторчак В. Ю.

Ухвала від 11.04.2018

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Сторчак В. Ю.

Ухвала від 30.03.2018

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Сторчак В. Ю.

Ухвала від 29.03.2018

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Сторчак В. Ю.

Ухвала від 28.03.2018

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Сторчак В. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні