Рішення
від 06.06.2018 по справі 910/4639/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.06.2018Справа № 910/4639/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

За позовом Першого заступника керівника Луцької місцевої прокуратури (43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 13) в інтересах держави в особі Луцької міської ради (43000, м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 19), Управління освіти Луцької міської ради (43000, м. Луцьк, вул. Шевченка, 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72 оф. 320/1)

про стягнення 55 188,00 грн.

за участю представників:

від позивачів не з'явились від відповідача Маленький О.В. від прокуратури Вацьківська І.В.

В судовому засіданні 06.06.2018, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради, Управління освіти Луцької міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" про стягнення 55 188,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем умов договору поставки №УО 32-07 від 14.07.2017, а саме в частині поставки Управлінню освіти Луцької міської ради товару на загальну суму 183 960,00 грн., що стало підставою для нарахування останньому штрафу у розмірі 30% від вартості непоставленого товару, який становить 55 188,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні 16.05.2018.

16.05.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з наданням часу для подання додаткових документів та про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

У судовому засіданні 16.05.2018 суд на місці ухвалив відкласти розгляд клопотання про перехід справи у загальне позовне провадження на наступне судове засідання, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задовольнити та відкласти розгляд справи на 06.06.2018.

21.05.2018 до господарського суду надійшов відзив відповідача, у якому останній зазначає, що Луцькою місцевою прокуратурою не доведено в чому саме полягає порушення економічних, політичних та інших державних інтересів при виконанні договору поставки. У відзиві відповідач повідомляє, що приблизно у вересні-жовтні 2017 ним було отримано поштове відправлення від Управління освіти Луцької міської ради з вкладеною заявкою, яка не містила відомостей щодо адрес та уповноважених осіб на отримання товару. За наслідками розгляду даної заявки, відповідачем було направлено на адресу позивача-2 лист вих..№258/7 від 20.09.2017 з вимогою належного оформлення завки/замовлення. Крім того, відповідач зазначає, що позивач-2 вважаючи, що його права порушені з боку відповідача, повинен був з урахуванням п. 10.1. договору поставки вжити всіх заходів щодо вирішення спірних питань, чого здійснено не було.

04.06.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшло клопотання Луцької міської ради, у якому позивач-1 просить суд розглядати справу № 910/4639/18 за відсутності їх уповноваженого представника.

05.06.2018 до господарського суду надійшло клопотання відповідача про приєднання письмових доказів до матеріалів справи, зокрема: претензії-вимоги вих. № 29/05 від 29.05.2018 з доказами направлення на адресу позивача-2, рахунків-фактури, видаткових накладних та товарно-транспортної накладної.

У судове засідання, призначене на 06.06.2018, з'явився прокурор та представник відповідача.

Представник позивача-2 в судове засідання не з'явився, відповіді на відзив не подав, письмових клопотань про відкладення розгляду справи не направляв, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 0103046945046, з якого вбачається, що ухвалу суду позивач-2 отримав 21.05.2018.

Згідно із ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні 06.06.2018 представник відповідача підтримав подане 16.05.2017 клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та клопотання про долучення додаткових доказів по справі.

Представник прокуратури щодо поданих клопотань зазначив на розсуд суду.

Заслухавши учасників справи, врахувавши обраний спосіб захисту, категорію та складність даної справи, обсяг та характер наданих доказів, а також прийнявши до уваги ціну спору, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи у загальному позовному провадженні, яке в свою чергу не містить жодних обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши клопотання відповідача про долучення додаткових доказів по справі, суд вирішив задовольнити останнє та долучити надані відповідачем докази до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.06.2018 суд заслухав прокурора, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору, а також представника відповідача, який проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокуратури та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

28 травня 2017 року Управління освіти Луцької міської ради в електронній системі публічних закупівель Prozorro розміщено оголошення про проведення закупівлі товару (мила) за процедурою відкритих торгів.

Згідно протоколу засідання тендерного комітету щодо визначення переможця на закупівлю від 26.06.2017 найбільш економічно вигідною визнано пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс".

14 липня 2017 року між Управлінням освіти Луцької міської ради (надалі- покупець, позивач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" (надалі- постачальник, відповідач) укладено договір поставки №УО 32-07, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (постачати) у визначені строки покупцеві товари, визначені у специфікації (мило), а покупець зобов'язується прийняти вказані товари і оплатити їх на умовах і в порядку, визначених договором.

Згідно з п. 4.1 договору ціна договору становить 184 140,00 грн., в тому числі з ПДВ 30690,00 грн. згідно з Специфікації.

У Специфікації до договору сторони визначили найменування предмету закупівлі: мило рідке Бджілка у кількості 12600 на загальну суму 154 980,00 грн. з ПДВ, мило Дитяче у кількості 241500 на загальну суму 28 980,00 грн. з ПДВ.

В подальшому між сторонами укладено додаткові угоди до договору, а саме додаткова угода №1 від 14.07.2017, згідно якої внесено зміни до п.4.1 договору щодо ціни договору, яка становить 183960,00 грн. та додаткова угода №2 від 19.07.2017, якою внесено зміни до п.6.1 договору щодо строку поставки товару.

Зокрема, сторони обумовили, що строк поставки (передачі) товарів покупцеві становить 3 робочі дні з дня отримання постачальником замовлення на відповідний товар протягом строку дії договору.

Відповідно до п. 6.2. договору замовлення може бути передано постачальнику:

- у письмовій формі особисто (під розпис представника Постачальника) або надіслане поштою (кур'єром) на адресу вул. Борщагівська, 154, офіс 406;

- телефонограмою за номером телефону (044)5030988;

- телефаксом за номером телефону (044)5030988;

- електронною поштою на email 36283@ukr.net .

У замовлені, яке передається постачальникові, зазначається найменування (номенклатура) товару згідно із Додатком 1 та необхідна його кількість (п. 6.3. договору).

Пунктом 6.4. договору встановлено, що місце поставки (передачі) товарів: 43000, Україна, Волинська область, м. Луцьк, навчальні заклади.

Згідно з п. 6.6. договору датою поставки, товару вважається дата прийняття товару покупцем за кількістю та якістю, що підтверджується підписаною сторонами відповідною видатковою накладною.

Оплата поставленого та прийнятого в установленому порядку товару здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів після підписання сторонами наступних документів. Зокрема, до рахунка на оплату додаються: накладні на поставлений товар та підписані в установленому порядку уповноваженим представником покупця в місті поставки, документи, які підтверджують якість товару (п.п. 5.1., 5.2 договору).

За відмову від виконання зобов'язань за цим договором (крім випадків відмови від зобов'язання у зв'язку із застосування оперативно-господарських санкцій) зі сторони, яка допустила порушення, стягується штраф у розмірі тридцять відсотків вартості невиконаного зобов'язання (п. 8.4.4. договору).

За доводами прокуратури, у зв'язку з необхідністю отримання товару 07.09.2017 року Управлінням освіти Луцької міської ради на електронну пошту ТОВ "Інтер-Трейд-Сервіс" (email 36283@ukr.net ) та було скеровано відповідне замовлення, що підтверджується витягом з електронної пошти Управління.

Цією ж датою на адресу відповідача було направлено письмове замовлення №16-16-12/1998 від 07.09.2017, отримання якого підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 20.09.2017.

Листом вих. № 258/7 від 20.09.2017 відповідач повідомив Управління освіти Луцької міської ради про необхідність надання замовлення із зазначенням адрес доставки і контактних осіб, які відповідальні за прийняття товару по кожному місці поставки.

З матеріалів справи вбачається, що 05.10.2017 Управлінням освіти Луцької міської ради було оформлено повторне замовлення №16.6-29/282 та направлено на адресу відповідача, про що свідчить опис вкладення у цінний лист від 05.10.2017 та рекомендоване повідомлення №4350100139591.

Згідно із витягу з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" поштове відправлення №4350100139591 було вручено відповідачу 20.10.2017.

З наявного у матеріалах справи листа ТОВ "Інтер-Трейд-Сервіс", яке було адресовано позивачу-2, вбачається, що відповідач отримав від останнього неналежним чином оформлене замовлення, а саме без зазначення адрес навчальних закладів, у які необхідно здійснити поставку та відповідальних осіб за прийняття товару.

З метою досудового врегулювання спору, позивач-2 звернувся до відповідача з претензією №16-1-12/2603 від 02.11.2017, у якій вимагав сплатити пеню за невиконання умов договору №УО-32-07 від 14.07.2017. Дана претензія була повернена на адресу Управління у зв'язку зі зміною адреси відповідача.

Пунктами 14.4, 14.5 договору поставки передбачено, що сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у договорі реквізитів та зобов'язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов'язаних із ним несприятливих наслідків. Сторони зобов'язані письмово повідомляти одна одну про зміни своїх реквізитів (найменування, організаційно-правової форми, поштових та банківських реквізитів, телефонів, податкового статусу тощо), прийняття рішення про припинення юридичної особи, порушення справи про банкрутство тощо протягом 3 календарних днів з моменту виникнення таких змін.

В той же час, будь-які повідомлення на адресу Управління освіти Луцької міської ради про зміну ТОВ "Інтер-Трейд-Сервіс" адреси не надходили.

Спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним, на думку прокуратури, виконанням відповідачем умов договору №УО-32-07 від 14.07.2017, оскільки незважаючи на неодноразові звернення позивача-2 з листами (замовленнями), товар до навчальних закладів міста поставлений не був, що стало підставою для нарахування відповідачу пені передбаченої п. 8.4. договору у розмірі 55 188,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, у зв'язку з необхідністю отримання товару (рідке мило Бджілка та тверде мило Дитяче) до навчальних закладів м. Луцька, Управлінням освіти Луцької міської ради на виконання умов укладеного договору №УО-32-07 від 14.07.2017 неодноразово направлялись засобами поштового зв'язку та електронною поштою відповідні замовлення №16-1-12/1998 від 07.09.2017 та №16.6-29/282 від 05.10.2017 відповідачу для здійснення поставки необхідних товарів.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що вищевказані замовлення були отримані відповідачем 20.09.2017 та 20.10.2017, проте, залишенні останнім без задоволення у зв'язку з неналежним, на думку відповідача, оформленням, а саме без зазначення адрес навчальних закладів, у які необхідно здійснити поставку та контактних осіб, які відповідальні за прийняття товару по кожному місці поставки.

Судом встановлено, що відповідно до п. 6.3. договору у замовлені, яке передається постачальникові, зазначається найменування (номенклатура) товару згідно із Додатком 1 та необхідна його кількість. Місце поставки (передачі) товарів є: 43000, Україна, Волинська область, м. Луцьк, навчальні заклади (п. 6.4. договору).

З гарантійних листів ТОВ "Інтер-Трейд-Сервіс" щодо поставки та надання супутніх послуг вбачається, що останній гарантував поставку товару до дошкільних навчальних закладів, загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, спеціалізованих та спортивних шкіл у місці Луцьк шляхом його транспортування до місця поставки, охорони, розвантаження та передачі.

Таким чином, зважаючи на умови договору, які не містять вимог до оформлення замовлення в частині необхідності визначення осіб відповідальних за отримання товару, а також приймаючи до уваги гарантійний лист відповідача, яким встановлено відповідний перелік закладів із зазначенням їх адрес та номерів телефонів, підстав для відмови позивачу-2 у здійсненні поставки за замовленнями у відповідача не було.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 6.1. договору в редакції додаткової угоди №2 від 19.07.2017 сторони передбачили, що строк поставки (передачі) товарів покупцеві становить 3 робочі дні з дня отримання постачальником замовлення на відповідний товар протягом строку дії договору.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, відповідач впродовж дії договору, а саме до 31.12.2017, своїх зобов'язань щодо поставки (передачі) товарів не виконав, чим допустив порушення, за яке відповідно до умов п. 8.4. договору передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 30% вартості невиконаного зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що за відмову від виконання зобов'язань за цим договором (крім випадків відмови від зобов'язання у зв'язку із застосування оперативно-господарських санкцій) зі сторони, яка допустила порушення, стягується штраф у розмірі тридцять відсотків вартості невиконаного зобов'язання (п. 8.4.4. договору).

Приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов'язання щодо поставки товару та не спростовано заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з останнього штрафу у розмірі 55 188,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, надані 05.06.2018 до матеріалів справи письмові докази ТОВ "Інтер-Трейд-Сервіс", а саме претензія-вимога вих. №29/05 від 29.05.2018, рахунки на оплату від 09.10.2017, видаткові накладні від 09.10.2017 та товарно-транспортна накладна № Р15 від 09.10.2017, які за твердженням останнього підтверджують факт поставки товару 09.10.2017, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Так, у доданій претензії-вимозі вих. №29/05 від 29.05.2018, яка була надіслана на адресу Управління освіти Луцької міської ради 02.06.2018, відповідач повідомив, що всупереч отримання неналежним чином оформленого замовлення, ТОВ "Інтер-Трейд-Сервіс" все таки здійснило 09.10.2018 поставку товару на адреси навчальних закладів, однак, його ніхто не прийняв. З огляду на викладене, відповідач вимагає підписати видаткові накладні та товаро-транспортну накладну, прийняти поставлений 09.10.2017 товар та сплатити вартість за рахунками-фактурами від 09.10.2017.

Відповідно до п. 6.6. договору датою поставки товару вважається дата прийняття товару покупцем за кількістю та якістю, що підтверджується підписаною сторонами відповідною видатковою накладною.

Дослідивши та надавши оцінку поданим відповідачем доказам, суд встановив, що останні не лише не підтверджуються факт поставки товару 09.10.2017, а й спростовують безпосередньо твердження самого відповідача, який у своїх поясненнях та листах повідомляв про неотримання належних замовлень у зв'язку з відсутністю у них адрес навчальних закладів, при цьому у претензії-вимозі зазначає про поставку товару на адреси навчальних закладів.

Крім того, суд звертає увагу, що ні у письмових пояснення (відзиві), ні у судовому засіданні відповідач не повідомив, чому претензія-вимога щодо здійснення оплати товару, який за доводами відповідача нібито був поставлений 09.10.2017, була направлена на адресу Управління освіти Луцької міської ради лише 02.06.2018.

Щодо посилання відповідача на п. 10.4. договору, яким сторони передбачили, що у разі недосягнення останніми згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку Господарським судом Волинської області. При цьому обов'язковим для сторін є досудовий порядок вирішення спору шляхом пред'явлення претензій відповідно до Господарського кодексу та Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, якими відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього кодексу.

У даному випадку, за наявності досудового врегулювання спору (претензія №16-1-12/2603 від 02.11.2017), Луцькою місцевою прокуратурою пред'явлено позов до господарського суду за місцезнаходженням відповідача. При цьому, клопотання про направлення справи за підсудністю до Господарського суду Волинської області відповідачем не подавалось.

Щодо тверджень відповідача про недоведеність прокуратурою порушень державних інтересів з боку відповідача та права останнього звертатись з позовом до суду в інтересах позивача, суд зазначає наступне.

Частинами 3, 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з положеннями ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до статті 5 Бюджетного Кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Згідно із ч. 3 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Нараховані штрафні санкції у зв'язку з невиконанням договору відповідачем, мають бути стягнуті до місцевого бюджету.

Порушення чинного законодавства України, що стосуються коштів місцевого бюджету підриває матеріальну основу місцевого самоврядування та завдає істотної шкоди інтересам держави всупереч ст. 7 Конституції України, відповідно до якої в Україні визнається та гарантується місцеве самоврядування.

Разом з тим, Луцькою міською радою, якій підпорядковується Управління освіти Луцької міської ради, та самим Управлінням не вжито заходів до стягнення на користь бюджету вказаної суми коштів.

Крім цього, слід зауважити, що частиною 2 ст. 6 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

Статтею 20 Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення визначено, що органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, власники і адміністрація навчально-виховних закладів та громадяни, які організують або здійснюють навчальні та виховні процеси, зобов'язані забезпечити для цього умови, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на збереження і зміцнення здоров'я, гігієнічне виховання відповідних груп населення та вивчення ними основ гігієни.

Приписи ст.ст. 22 та 24 Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення покладають на вказані органи обов'язок утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм, створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам.

Аналогічні вимоги щодо необхідності забезпечення дітей засобами гігієни (милом) у навчальних закладах, закріплено також у пункті 3.8. Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору поставки, завдана шкода інтересам держави, яка зобов'язана забезпечити дитині право на охорону здоров'я, на безпечні умови для її життя і здорового розвитку, тому останній зобов'язаний сплатити штрафні санкції, відповідно до умов договору.

В той же час, позивачем-1, як органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів територіальної громади у вказаних спірних правовідносинах та позивачем-2, як замовником за договором, який зазнав негативних наслідків у зв'язку з невиконанням таких зобов'язань, не вжито заходів з метою захисту інтересів держави, незважаючи на те, що строк дії договору закінчився ще 31.12.2017.

Вказане відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі Луцької міської ради та управління освіти Луцької міської ради органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову.

Таким чином, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності шляхом стягнення коштів на користь місцевого бюджету у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

В процесі розгляду справи № 910/4639/18 судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам та запереченням, надано можливість учасникам справи в судовому засіданні обґрунтувати свої правові позиції, надавати додаткові докази та заявляти відповідні клопотання.

Отже, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72 оф. 320/1, ідентифікаційний код 36283860) на користь Управління освіти Луцької міської ради (43000, м. Луцьк, вул. Шевченка, 1, ідентифікаційний код 02141673) штраф у розмірі 55 188 (п'ятдесят п'ять тисяч сто вісімдесят вісім) грн., 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трейд-Сервіс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72 оф. 320/1, ідентифікаційний код 36283860) на користь Прокуратури Волинської області (43000, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Винниченка, буд. 15, ідентифікаційний код 02909915, р/р 35216072004945 в Державній казначейській службі України, МФО 820172) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.06.2018

Суддя Пукшин Л.Г.

Дата ухвалення рішення06.06.2018
Оприлюднено12.06.2018

Судовий реєстр по справі —910/4639/18

Ухвала від 17.11.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

Ухвала від 09.11.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

Ухвала від 26.10.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

Постанова від 13.09.2018

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Мальченко А.О.

Ухвала від 10.09.2018

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Мальченко А.О.

Ухвала від 03.09.2018

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Мальченко А.О.

Ухвала від 09.07.2018

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Мальченко А.О.

Рішення від 06.06.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

Ухвала від 16.05.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

Ухвала від 16.05.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні