Рішення

від 27.06.2018 по справі 826/14387/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2018 року № 826/14387/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку письмово провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у Київській області доТовариства з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Трейд-Сервіс провизнання правочину недійсним В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Київській області (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакстер Трен" (далі по тексту - відповідач 1 або ТОВ "Дакстер Трен") та Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Трейд-Сервіс (далі по тексту - відповідач 2 або ТОВ Інтер-Трейд-Сервіс ), в якому просить суд визнати недійсним правочин укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дакстер Трен" та Товариством з обмеженою відповідальністю Інтер-Трейд-Сервіс , за результатами яких складено податкові накладні від 24.05.2016 № 50, від 24.05.2016 № 51, від 24.05.2016 № 52.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 залишено позовну заяву без руху та надано час для виправлення недоліків позовної заяви.

Супровідним листом Про виправлення недоліків з додатками, позивачем надано частину доказів, які витребовувались вказаною ухвалою, щодо інших, надано обгрунтування неможливості їх надання, тому судом Ухвалою від 01.12.2017 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 22.01.2018.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В зазначене судове засідання 22.01.2018 з'явився представник відповідача 2, представники позивача та відповідача 1 не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, клопотань про відкладення або про розгляд без їх участі до суду не надходило. У зв'язку із вказаним, судом ухвалено про відкладення розгляду справи на 19.02.2018.

У вказане судове засідання з'явились представники позивача та відповідача 1.

Головуючим суддею зазначено, що позивачем не надано суду витребуваних Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 01.12.2017 доказів, що є порушенням чинних норм зі сторони посадових осіб контролюючого органу. Судом ухвалено про повторне витребування доказів у справі та відкладено розгляд справи на 12.03.2018.

У вказане судове засідання з'явились уповноважені представника позивача та відповідача 1.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у зв'язку з тим, що договори укладені між відповідачем 1 та відповідачем 2 є нікчемними, адже ОСОБА_1, яким підписано податкові накладні від 24.05.2016 № 50, № 51 та № 52, Вироком у кримінальній справі за № 755/1949/17 визнано винним за ч.1 ст. 205-1 КК України та встановлено, що діяв він умисно, усвідомлюючи протиправність характеру своїй діянь, що свідчить про фіктивність ведення господарської діяльності вказаним Товариством, а тому і укладені договори з іншими контрагентами також є протиправними та недійсними.

Представник відповідача 2 заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених в письмовому Відзиві, та вказував на правомірний характер складених первинних документів по господарських угодах між ТОВ Дакстер Трен та ТОВ Інтер-Трейд-Сервіс , що підтверджуються наданими до матеріалів справи доказами, до того ж, позивачем не доведено факт недодержання вимог при укладені правочинів та того, що правочини між відповідачем 1 та відповідачем 2 шкодять інтересам держави і суспільства. Крім іншого, позивачем не надано належних доказів, які б свідчили про удаване надання послуг за Договорами, складеними між відповідачем 1 та його контрагентом відповідачем 2 у цій справі.

Сторони заявили клопотання про перехід в розгляді справи в письмове провадження.

Відповідно до частини третьої ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Судом задоволено вказане клопотання та ухвалено про перехід в розгляді зазначеної справи в письмове провадження з урахуванням тієї обставини, що від відповідача 1 судова кореспонденція повертається з зазначенням відмітки поштовим працівником на конверті "за зазначеною адресою не значиться", "за закінченням строку зберігання" .

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що ТОВ "Дакстер Трен" зареєстровано за адресою: 08720, Київська область, місто Обухів, вул. Миру, 11-А, керівником Товариства з 26.07.2016 є Болбочан Ю.О.

Відповідно до матеріалів справи, між ТОВ Дакстер Трен (Виконавець) та ТОВ Інтер-Трейд-Сервіс (Замовник) укладено Договір про надання послуг № 15-04 від 26.04.2016, згідно до якого Замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання, а Виконавець зобов'язується відповідно до Завдань Замовника надати йому за плату такі послуги: оформлення (отримання різного роду довідок в уповноважених органах, банківських гарантій, нотаріально завірених документів) та друк пропозицій конкурсних торгів.

Відповідно до податкової накладної від 24 травня 2016 № 51 виписаної на користь ТОВ Інтер-Трейд-Сервіс , постачальником (продавець) надано послуг без урахування податку на додану вартість на суму 50 000,00 грн.

Відповідно до Договору № 02/05 на транспортно-експедиційні послуги від 01.05.2016 між ТОВ Дакстер Трен (Експедитором) та ТОВ Інтер-Трейд-Сервіс (Замовник, Вантажовідправник, Вантажоодержувач) укладено Договір, відповідно до якого Замовник (Вантажовідправник) надає для перевезення вантаж (багаж) або Замовник (Вантажоодержувач) приймає доставлений на його адресу вантаж (багаж), а Експедитор організовує та забезпечує перевезення і супроводження вантажів (багажу), на умовах обумовлених даним Договором.

Згідно з зазначеним Договором було виписано Податкову накладну № 52 від 24.05.2016 на суму 33 333,33 грн.

Відповідно до Договору № 01/01-2016 щодо загального очищення будівель від 13.02.2016, який укладено між ТОВ Дакстер Трен (Виконавець) та ТОВ Інтер-Трейд-Сервіс (Замовник), відповідно до якого Сторони домовились про надання послуг щодо загального очищення будівель, визначених у цьому Договорі, Замовник зобов'язався прийняти і оплатити такі послуги у строки, визначені Договором.

На підставі зазначеного Договору було виписано податкову накладну від 24.05.2016 № 50 з зазначенням ціни отриманих (наданих) послуг без урахування податку на додану вартість 108 333,33 грн.

Також, як встановлено з матеріалів справи, згідно вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 08 лютого 2017 у кримінальній справі №755/1949/17, вбачається наступне:

"ОСОБА_1 в кінці 2016 року, в денний час доби біля закладу швидкого харчування "McDonalds" (МакДональдз), за адресою Броварський проспект, буд.27 в м. Києві, зустрівся з невстановленою слідством особою з приводу внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, за грошову винагороду.

Усвідомлюючи протиправний характер дій, запропонованих йому невстановленою слідством особою, ОСОБА_1, з корисливих спонукань, погодився на таку пропозицію.

На час підписання ОСОБА_1 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Дакстер Трен (код за ЄРДПОУ 40076727) від 04.05.2016, протоколу №2 Загальних зборів учасників ТОВ Дакстер Трен (код за ЄРДПОУ 40076727) від 04.05.2016, останній розумів, що він вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації (реєстраційної дії) ТОВ Дакстер Трен (код за ЄРДПОУ 40076727), оскільки ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа, домовились, про те, що директором та учасником товариства буде призначено ОСОБА_1 і він у подальшому до діяльності ТОВ Дакстер Трен (код за ЄРДПОУ 40076727) не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням ТОВ Дакстер Трен (код за ЄРДПОУ 40076727) будуть займатися інші особи.

За свої злочинні дії, що виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подавались для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ Дакстер Трен (код за ЄРДПОУ 40076727), ОСОБА_1 отримав від невстановленої слідством особи грошову винагороду, що становить в розмірі 2500,00 гривень.

10 травня 2016 року на підставі підписаних ОСОБА_1 документів, ТОВ Дакстер Трен (код за ЄРДПОУ 40076727) перереєстровано в реєстраційній службі Обухівського міськрайонного управління юстиції Київській області.

Як висновок, вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України та призначено йому покарання у виді 1 року обмеження волі".

З огляду на наявний вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 08 лютого 2017 у справі № 755/1949/17, контролюючий орган вважає наявність правових підстав для визнання вищевказаного договору недійсним, у зв'язку з чим звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із вказаним позовом.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи, зокрема, мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Приписами ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У силу ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, визначені положеннями ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідно яких, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Зміст наведеної норми свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Вказані обставини, відповідно до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного суду України, входять до предмета доказування при розгляді судом даної категорії адміністративних спорів.

Так, згідно з цією нормою, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

У той же час, позивачем в обґрунтування наявності підстав для визнання недійсним правочину, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дакстер Трен" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трйд-Сервіс" за результатами якого складено податкові накладні від 24 травня 2016 № 50, від 24 травня 2016 № 51, від 24 травня 2016№ 52, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Положеннями частини 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, вина особи, яка виражається в намірі порушити публічний порядок (щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним) сторонами правочину або однією зі сторін, жодним чином не може бути встановлена на підставі актів перевірок позивача або його контрагентів, інформацій щодо відсутності постачальників в ланцюгу постачання за адресою реєстрації та/або наявності у податкового органу податкової інформації про відсутність у постачальника виробничих можливостей для провадження власної господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач, жодним чином не можуть бути безумовним та достатнім доказом нікчемності (недійсності) правочинів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дакстер Трен" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трйд-Сервіс" за результатами яких складено податкові накладні від 24 травня 2016 року № 50, від 24 травня 2016 року № 51, від 24 травня 2016 року № 52, як таких, які завідомо суперечать інтересам держави, адже, як вже зазначалось, доказом вини особи в порушенні публічного порядку є виключно вирок суду та/або рішення суду про визнання угоди недійсною, яких позивачем не надано, а судом з наявних у матеріалах справи доказів не встановлено.

Також, суд звертає увагу, що вказуючи на недійсність досліджуваного правочину, позивач посилається на факт підписання податкової накладної, а не безпосередньо договору, особою, яка не має відношення до діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакстер Трен". Надані копії податкових накладних від 24 травня 2016 року № 50, від 24 травня 2016 року № 51, від 24 травня 2016 року № 52 не містять підписів, а тому встановити, ким підписані вказані податкові накладні не вбачається можливим.

Також, слід зазначити, що у вироку суду не встановлено неправомірність відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дакстер Трен" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трйд-Сервіс".

Відповідно до положення пп. 20.1.30 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Згідно з статтею 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги викладене, враховуючи заявлені предмет та підстави позову, суд вказує про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав у задоволенні останніх.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, місцезнаходження юридичної особи: 03680, місто Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А) відмовити.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Головне управління ДФС у Київській області, 03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, 5-А, код ЄДРПОУ 39393260;

Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю Дактер Трен , 08720, м. Обухів, вул. Миру, 11-А, код ЄДРПОУ 40076727;

Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Трйд-Сервіс", 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, оф. 320/1, код ЄДРПОУ 36283860.

Суддя Л.О. Маруліна