Рішення

від 02.07.2018 по справі 802/907/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 липня 2018 р. Справа № 802/907/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

представника позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: командитного товариства "Бізнес Гарант" (приватне підприємство "ВІП Бізнес" і Компанія)

до: Енергетичної митниці ДФС, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс"

про: визнання протиправними та скасування вимог

ВСТАНОВИВ:

Командитне товариство «Бізнес Гарант» (Приватне підприємство "ВІП БІЗНЕС" і Компанія) (надалі - КТ "Бізнес Гарант", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Енергетичної митниці (надалі - митниця, відповідач), яким, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 10.04.2018 року (а.с.41-46, т.3), просив суд:

Визнати протиправними та скасувати ОСОБА_4 Енергетичної митниці:

1) №1 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №823547-U16-68146 від 01.09.2017 року (вих.№28-70-1/524 від 08.02.18р.).

2) №2 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826203-U16-68158 від 27.09.2017 року(вих.№28-70-1/526 від 08.02.18р.).

3) №3 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826939-U16-68161 від 03.10.2017 року (вих.№28-70-1/528 від 08.02.18р.).

4) №4 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №827073-U16-68162 від 04.10.2017 року (вих.№28-70-1/580 від 08.02.18р.).

5) №5 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826065-U16-68157 від 26.09.2017 року (вих.№28-70-1/532 від 08.02.18р.).

6) №6 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №824829-U16-68051 від 14.09.2017 року (вих.№28-70-1/534 від 08.02.18р.).

7) №7 від 02 квітня 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №827076-U16-680165 від 04.10.2017 року (вих.№28-70-1/1114 від 02.04.18р.).

8) №8 від 02 квітня 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №827078-U16-680167 від 04.10.2017 року (вих.№28-70-1/1116 від 02.04.18р.).

9) №9 від 02 квітня 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №827803-U16-680170 від 10.10.2017 року (вих.№28-70-1/1118 від 02.04.18р.).

10) №10 від 02 квітня 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №835797-U16-680218 від 13.12.2017 року (вих.№28-70-1/1120 від 02.04.18р.).

11) №11 від 02 квітня 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №835892-U16-680165 від 14.12.2017 року (вих.№28-70-1/1122 від 02.04.18р.).

В обґрунтування позову Позивач зазначав, що 03.03.2018 року та 05.04.2018 року ним від Відповідача отримано оскаржувані ОСОБА_4 про сплату належної суми митних платежів, які видані Енергетичною митницею по гарантійним документам КТ «Бізнес Гарант» , якими Позивач гарантував Відповідачу сплату належної суми митних платежів у відповідності до укладеного між Командитним Товариством «Бізнес Гарант» та Швейцарською компанією « Proton Energy Group S.A.» Договору №U16-68 від 23 травня 2016 року про надання послуг з видачі фінансових гарантій. Позивачем зазначається, що оскаржувані ОСОБА_4 є протиправними з тих підстав, що гарантійний випадок по жодному гарантійному документу не настав, обов'язку із сплати митних платежів у декларанта не виникло, строки доставлення товарів в митницю призначення не порушені і невчасне оформлення митних декларацій сталось з вини Відповідача, оскільки Енергетичною митницею було відмовлено декларанту-перевізнику в митному оформленні товарів з видачею Карток відмови в митному оформленні. Позивач також посилається на Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2018 року по справі №826/1439/18 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду по справі №826/1439/18 від 19 квітня 2018 року за позовом ТОВ «Прикарпатзахідтранс» (декларант) до Енергетичної митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення, якими було визнано протиправними та скасовано Картки відмови в прийнятті митних декларацій та зобов'язано Енергетичну митницю ДФС України завершити митне оформлення товарів згідно з поданими ТОВ «ПрикарпатЗахідтранс» митними деклараціями. В позовній заяві також наголошено, що декларантом не порушено вимог ст. 355 МК України щодо подання повного пакету відповідних документів для завершення дії митного режиму «транзит» , що також підтверджено зазначеними вище рішеннями суду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 86-96, т.2) та запереченнях проти заяви про зміну предмету позову посилаючись на ст. 102, 260, 305, 307 та 311 МК України заперечує проти позовних вимог і вважає, що Митним кодексом України покладено на гаранта обов'язок із сплати митних платежів у випадку порушення декларантом митного законодавства, зокрема неподання декларантом всіх необхідних документів. Подана до митного органу періодична митна декларація підтверджує взяття декларантом зобов'язання із подання додаткової митної декларації та доставлення товарів у митницю призначення. Відповідач вважає, що після відкачування нафтопродуктів з резервуарів у напрямку Угорщини декларантом мало бути подано Акт приймання-передачі нафтопродуктів, укладений між власником нафтопродуктів та перевізником, яким би підтверджувалось фактичне доставлення товарів до власника на території Угорщини. На думку Відповідача ОСОБА_5 приймання нафтопродуктів з позначкою «ПС» та Акти відкачки нафтопродуктів з позначкою «С» підтверджують тільки кількість відкачаних нафтопродуктів у напрямку Угорщини і не підтверджують їх фактичне доставлення до власника. Посилаючись на п.2.5, 2.6 та 2.7 Порядку та строків митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. №629 (надалі Порядок №629) відповідач вважає, що декларантом подано не всі документи, що зазначено у вказаному вище Порядку №629, а тому ним відмовлено у митному оформленні товару з видачею Карток відмови. При цьому, фінансова гарантія не вивільняється до фактичного підтвердження вивезення товарів за межі митної території України. У зв'язку з цим декларантом було перевищено більш ніж на 10 днів строки доставки товару в митницю призначення, встановленого ст.95 МК України. Враховуючи те, що у відповідності до вимог ст.312 МК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого фінансовою гарантією, наданою у вигляді документа, суми митних платежів, що підлягають сплаті, повинні бути перераховані гарантом на рахунок органу доходів і зборів впродовж трьох банківських днів з дня отримання гарантом вимоги органу доходів і зборів про таку сплату, ним було направлено позивачу оскаржувані ОСОБА_4 про сплату належної суми митних платежів.

16.03.2018 року ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

10.04.2018 року на адресу суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову №13788 від 10.04.2018 року (а.с.41-46, т.3), що була прийнята судом.

Ухвалами суду від 21.03.2018 року та від 13.04.2018 року задоволено заяви позивача та забезпечено позов шляхом зупинення дії оскаржуваних вимоги Енергетичної митниці ДФС України (а.с. 37-39, т. 2; а.с.195-197, т.3).

23.05.2018 року ухвалою суду закінчено підготовче провадження у справі та призначено спрау до судового розгляду. Крім того, вказаною ухвалою залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Прикарпатзахідтранс" та відмовлено в задоволенні клопотань про залучення в якості третьої особи Proton Energy Group S.A. (а.с. 53-54, т.5). Так, щодо поданого клопотання Енергетичної митниці про залучення до участі у справі в якості третьої особи що не заявляє самостійних вимог на предмет спору власника нафтопродуктів Швейцарську компанією « Proton Energy Group S.A.» ., то суд зважує на те, що у відповідності до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Відносини між гарантом на органом доходів і зборів регулюються положеннями глави 45 МК України та укладеними у відповідності до МК України Угодами між гарантом та органом доходів і зборів, де чітко визначено права та обов'язки гарантів та митних органів, підстави надання гарантій та відповідальності гаранта. З огляду на те, що Відповідачем при поданні відповідного клопотання не було обґрунтовано, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права, свободи та інтереси « Proton Energy Group S.A.» судом було відмовлено у задоволенні такого клопотання.

Як зазначалося, ухвалою суду від 23 травня 2018 року було задоволено клопотання Відповідача та залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» .

08.06.2018 року на адресу суду від Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» надійшли письмові пояснення. В наданих до суду поясненнях ТОВ «Прикарпатзахідтранс» підтримало позовні вимоги КТ «Бізнес Гарант» і зазначило, що у митному оформленні (випуску) товарів на підставі електронних декларацій №UA903040/2018/000152 від 15.01.2018р., №UA903040/2017/004620 від 15.11.2017р., №UA903040/2017/004097 від 13.10.2017р. та №UA903040/2017/003513 від 15.09.2017 р. відповідач відмовив з оформленням Карток відмови із зазначенням, що митне оформлення не може бути завершене, оскільки не надано повний пакет документів, відповідно до ст.335 Митного кодексу України та ст.232 Митного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України №629 від 30.05.12р., а саме акту прийому-передачі товарів, що підтверджує кількість товарів, вивезених за межі митної території України. Вказані вище Картки відмови були оскаржені до адміністративного суду і Постановою Київського апеляційного адміністративного суду по справі №826/1439/18 від 19 квітня 2018 року було вирішено позов задовольнити, визнати протиправними рішення та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA903040/2018/00001, №UA903040/2017/00054, №UA903040/2017/00049, № UA903040/2017/00040, а також зобов'язати Енергетичну митницю Державної фіскальної служби завершити митне оформлення (випуск) товарів згідно з поданими митними деклараціями: №UA903040/2018/000152 від 15 січня 2018 року; №UA903040/2017/004620 від 15 листопада 2017 року; №UA903040/2017/004097 від 13 жовтня 2017 року; №UA903040.2017.003513 від 15 вересня 2017 року.

При цьому, пояснюючи протиправність відмови Енергетичної митниці в митному оформленні та посилаючись на ст.90 МК України та Порядок №629 третя особа зазначила, що при переміщенні товарів через митний кордон України трубопровідним транспортом митниці надаються документи, передбачені п.5 ч.1 ст.335 МК України. При цьому, як акт прийому-передачі товарів можуть використовуватись документи, визначені п.2.5 Порядку №629. Відповідно до вказаного Порядку №629 для трубопровідного транспорту визначено, зокрема, пункт пропуску на митному кордоні України - «Смига» (Рівненська область, Дубенський район, смт. Смига). Фактичний контроль надходження товарів на митну територію України, фактичний контроль кількості відпущених в митний режим «транзит» товарів здійснюється на базі резервуарного парку ЛВДС « 5С» (ПП «Смига» ). По факту надходження товарів складаються відповідні акти прийму (з позначкою «ПС» ). По факту відкачки в напрямку Угорщини складаються акти відкачки (з позначкою «С» ). ТОВ «Прикарпатзахідтранс» під час надання митних декларацій були надані до митного органу акти прийму та відкачки нафтопродуктів з позначками «ПС» та «С» , що складені, оформлені та подані відповідно до вимог зазначеного вище законодавства. Факт надання актів підтверджується також змістом Карток відмови. З урахуванням того, що вимоги Енергетичної митниці про надання декларантом інших актів приймання-передачі товарів, що підтверджують кількість товарів, вивезених за межі митної території України, при наявності актів прийому-передачі нафтопродуктів у резервуари та з резервуарів ТОВ «Прикарпатзахідтранс» не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, що також підтверджено постановою Київського апеляційного адміністративного суду по справі №826/1439/19, просив задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, з підстав, що вказані у позовній заяві. Додатково зазначили, що оскаржувані вимоги є неправомірними, а то підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі. Просив суд відмовити у їх задоволенні, оскільки на його думку, позивачем допущено порушення вимог Митного кодексу України. Відтак, вважає, що вимоги позовної заяви є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.

З огляду на наведене та враховуючи положення ч. 1 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Взаємовідносини між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику та гарантами регулюються Митним кодексом України та умовами укладених між ними у відповідності до ст.311 МК України угод.

Статтею 306 МК України визначено, що одним з способів забезпечення сплати митних платежів, зокрема, є фінансові гарантії.

Згідно статті 307 МК України, юридичні особи, які мають намір виступати гарантом забезпечення особою своїх зобов'язань перед органами доходів і зборів України зі сплати митних платежів, уповноважуються на це і вносяться до реєстру гарантів у порядку, визначеному цим розділом.

У відповідності до вимог статті 311 МК України, фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, є безвідкличним зобов'язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу органу доходів і зборів кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов'язань із сплати митних платежів.

Відповідно до вимог статті 311 Митного кодексу України Командитне товариство «Бізнес Гарант» (Гарант) уклало з Міністерством доходів і зборів України (Міндоходів) Угоду №7 від 27 січня 2014 року про надання фінансових гарантій органам доходів і зборів незалежним фінансовим посередником (а.с. 251-257, т.1).

Пунктом 1.1 вказаної вище Угоди передбачено, що нею регулюються взаємовідносини між Міндоходів та Гарантом щодо надання фінансових гарантій із сплати митних платежів у разі невиконання особою, відповідальною за сплату митних платежів, взятих перед органом доходів і зборів зобов'язань, що випливають з митних процедур відповідно до Митного кодексу України.

Між Командитним Товариством «Бізнес Гарант» (Незалежний фінансовий посередник) та Швейцарською компанією « Proton Energy Group S.A.» (Принципал) 23 травня 2016 року було укладено Договір №U16-68 про надання послуг з видачі фінансових гарантій (а.с. 142-205, т.1).

На підставі вказаного Договору №U16-68 позивачем було видано гарантійні документи:

1) №823547-U16-68146 код 010917-Т903040-YAO від 01.09.2017 року за вантажно-митною декларацією №UA903040/2017/003213 від 01.09.2017 року;

2) №824829-U16-68051 код 040917-Т903040-CAL від 14.09.2017 року за вантажно-митною декларацією №UA903040/2017/003482 від 14.09.2017 року;

3) №826065-U16-68157 код 260917-Т900340-CAL від 26.09.2017 року за вантажно-митною декларацією №UA903040/2017/003749 від 26.09.2017 року;

4) №826203-U16-68158 код 270917-Т903040-YYB від 27.09.2017 року за вантажно-митною декларацією №UA903040/2017/003773 від 27.09.2017 року;

5) №826939-U16-68161 код 031017-Т903040-CVD від 03.10.2017 року за вантажно-митною декларацією №UA903040/2017/003906 від 03.10.2017 року;

6) №827073-U16-68162 код 041017-Т903040- CVD від 04.10.2017 року за вантажно-митною декларацією №UA903040/2017/003944 від 04.10.2017 року;

7) №827076-U16-680165 код 041017-Т903040-CVD від 04.10.2017 року за вантажно-митною декларацією №UA903040/2017/003947 від 04.10.2017 року;

8) №827078-U16-680167 код 041017-Т903040-CVD від 04.10.2017 року за вантажно-митною декларацією №UA903040/2017/003949 від 04.10.2017 року;

9) №827803-U16-680170 код 101017-Т903040-YYB від 10.10.2017 року за вантажно-митною декларацією №UA903040/2017/004042 від 10.10.2017 року;

10) №825797-U16-680218 код 131217-Т903040-LOV від 13.12.2017 року за вантажно-митною декларацією №UA903040/2017/005071 від 13.12.2017 року;

11) №835892-U16-680219 код 101017-Т903040-YYB від 14.12.2017 року за вантажно-митною декларацією №UA903040/2017/005091 від 14.12.2017 року (а.с.219-224, т.1; а.с. 47, 95, 110,127, т.3).

03.03.2018 року Позивачем було отримано від Відповідача ОСОБА_4 про сплату належної суми митних платежів за вказаними гарантіями:

1) ОСОБА_4 №1 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №823547-U16-68146 від 01.09.2017р. у розмірі 135 357 798,03 грн. (вих.№28-70-1/524 від 08.02.18р.). ОСОБА_5 про настання гарантійного випадку №1 від 07.02.2018 року;

2) ОСОБА_4 №2 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826203-U16-68158 від 27.09.2017р. у розмірі 6 917 458,63 грн. (вих.№28-70-1/526 від 08.02.18р.). ОСОБА_5 про настання гарантійного випадку №2 від 07.02.2018 року;

3) ОСОБА_4 №3 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826939-U16-68161 від 03.10.2017р. у розмірі 171 140 663,81 грн. (вих.№28-70-1/528 від 08.02.18р.). ОСОБА_5 про настання гарантійного випадку №3 від 07.02.2018 року;

4) ОСОБА_4 №4 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №827073-U16-68162 від 04.10.2017р. у розмірі 60 161 577,31 грн. (вих.№28-70-1/580 від 08.02.18р.). ОСОБА_5 про настання гарантійного випадку №4 від 07.02.2018 року;

5) ОСОБА_4 №5 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826065-U16-68157 від 26.09.2017р. у розмірі 81 497 518,68 грн. (вих.№28-70-1/532 від 08.02.18р.). ОСОБА_5 про настання гарантійного випадку №5 від 07.02.2018 року;

6) ОСОБА_4 №6 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №824829-U16-68051 від 14.09.2017р. у розмірі 81 497 518,68 грн. (вих.№28-70-1/534 від 08.02.18р.) Акт про настання гарантійного випадку №6 від 07.02.2018 року (а.с. 225-230, т.1)

05.04.2018 року Позивачем було отримано від Відповідача ще один пакет ОСОБА_4 про сплату належної суми митних платежів за виданими гарантіями:

7) ОСОБА_4 №7 від 02 квітня 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №827076-U16-680165 від 04.10.2017р. у розмірі 27 121 417,19 грн. (вих.№28-70-1/1114 від 02.04.18р.) Акт про настання гарантійного випадку №7 від 02.04.2018 року;

8) ОСОБА_4 №8 від 02 квітня 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №827078-U16-680167 від 04.10.2017р. у розмірі 10 508 236,85 грн. (вих.№28-70-1/1116 від 02.04.18р.) Акт про настання гарантійного випадку №8 від 02.04.2018 року;

9) ОСОБА_4 №9 від 02 квітня 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №827803-U16-680170 від 10.10.2017р. у розмірі 31 056 915,19 грн. (вих.№28-70-1/1118 від 02.04.18р.) Акт про настання гарантійного випадку №9 від 02.04.2018 року;

10) ОСОБА_4 №10 від 02 квітня 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №835797-U16-680218 від 13.12.2017р. у розмірі 59 442 598,00 грн. (вих.№28-70-1/1120 від 02.04.18р.) Акт про настання гарантійного випадку №10 від 02.04.2018 року;

11) ОСОБА_4 №11 від 02 квітня 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №835892-U16-680165 від 14.12.2017р. у розмірі 2 193 429,69 грн. (вих.№28-70-1/1122 від 02.04.18р.) Акт про настання гарантійного випадку №10 від 02.04.2018 року (а.с. 98, 113,130,148 т.3).

Вважаючи вказані ОСОБА_4 протиправними та такими, що суперечать ст. 90, 93, 95, 102, 193, 311,312, 335 та ст.232 Митного Кодексу України, наказу Міністерства Фінансів України №629 від 30.05.12р. Про митні формальності на трубопровідному транспорті та лініях електропередачі, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22 червня 2012р. за N1036/21348, п.25 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012р. №450 позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

При вирішенні справи судом враховується наступне.

Відповідно до визначення фінансової гарантії, наведеної у пункті 1.3. Угоди №7 від 27.01.2014р., укладеної між Командитним товариством «Бізнес Гарант» з Міністерством доходів і зборів України про надання фінансових гарантій органам доходів і зборів (надалі Угода №7) незалежним фінансовим посередником фінансовою гарантією є безвідкличне зобов'язання Гаранта сплатити на першу вимогу органу доходів і зборів кошти в розмірі митного боргу у разі невиконання особою, відповідальною за сплату митних платежів, забезпечених цією гарантією зобов'язань із сплати митних платежів.

В гарантійних документах, за якими були видані відповідачем оскаржувані ОСОБА_4 про сплату належної суми митних платежів вказано, що «Державній фіскальній службі України надається гарантія щодо сплати суми митного боргу в разі порушення перевізником зобов'язання про доставку товару в митницю призначення» .

Гарантійний випадок - факт невиконання особою, відповідальною за сплату митних платежів, взятого на себе зобов'язання, що підтверджується Актом про настання гарантійного випадку, в зв'язку із настанням якого Гарант зобов'язується сплатити органу доходів і зборів кошти в сумі митного боргу за відповідною гарантією.

Виходячи з змісту терміну «фінансова гарантія» та «гарантійний випадок» обов'язок гаранта сплатити суму митних платежів виникає в разі невиконання особою, відповідальною за сплату митних платежів, свого зобов'язання із сплати митних платежів, а тому відповідальність гаранта має наставати тільки в тому випадку, коли у особи, зобов'язання якої гарантувались гарантійними документами, виник обов'язок із сплати митних платежів, тобто з фактом настання гарантійного випадку.

Судом при розгляді справи досліджено вказані гарантійні документи та періодичні митні декларації, за якими вони видані та встановлено наступне:

- Гарантійний документ №823547-U16-68146 код 010917-Т903040-YAO від 01.09.2017 року виданий за декларацією №UA903040/2017/003213 від 01.09.2017 року, в якій зазначено термін транзиту 26.02.2018 року. Додаткова митна декларація №UA903040/2017/004097 подана перевізником до митного органу 13.10.2017р. ОСОБА_4 відповідачем виставлена 08 лютого 2018 року.

- Гарантійний документ №824829-U16-68051 код 040917-Т903040-CAL від 14.09.2017 року виданий за декларацією №UA903040/2017/003482 від 14.09.2017 року, в якій зазначено термін транзиту 11.03.2018 року. Додаткова митна декларація №UA903040/2017/004097 подана перевізником до митного органу 13.10.2017р. ОСОБА_4 відповідачем виставлена 08 лютого 2018 року.

- Гарантійний документ №826065-U16-68157 код 260917-Т900340-CAL від 26.09.2017 року виданий за декларацією №UA903040/2017/003749 від 26.09.2017 року, в якій зазначено термін транзиту 23.03.2018 року. Додаткова митна декларація №UA903040/2017/004620 подана перевізником до митного органу 15.11.2017р. ОСОБА_4 відповідачем виставлена 08 лютого 2018 року.

- Гарантійний документ №826203-U16-68158 код 270917-Т903040-YYB від 27.09.2017 року виданий за декларацією №UA903040/2017/003773 від 27.09.2017 року, в якій зазначено термін транзиту 24.03.2018 року. Додаткова митна декларація №UA903040/2017/004620 подана перевізником до митного органу 15.11.2017р. ОСОБА_4 відповідачем виставлена 08 лютого 2018 року.

- Гарантійний документ №826939-U16-68161 код 031017-Т903040-CVD від 03.10.2017 року виданий за декларацією №UA903040/2017/003906 від 03.10.2017 року, в якій зазначено термін транзиту 30.03.2018 року. Додаткова митна декларація №UA903040/2017/004620 подана перевізником до митного органу 15.11.2017р. ОСОБА_4 відповідачем виставлена 08 лютого 2018 року.

- Гарантійний документ №827073-U16-68162 код 041017-Т903040- CVD від 04.10.2017 року виданий за декларацією №UA903040/2017/003944 від 04.10.2017 року, в якій зазначено термін транзиту 31.03.2018 року. Додаткова митна декларація №UA903040/2017/004620 подана перевізником до митного органу 15.11.2017р. та додаткова митна декларація №UA903040/2018/000152 подана перевізником до митного органу 15.01.2018р. ОСОБА_4 відповідачем виставлена 08 лютого 2018 року.

- Гарантійний документ №827076-U16-680165 код 041017-Т903040-CVD від 04.10.2017 року виданий за декларацією №UA903040/2017/003947 від 04.10.2017 року, в якій зазначено термін транзиту 31.03.2018 року. Додаткова митна декларація №UA903040/2018/000152 подана перевізником до митного органу 15.01.2018р. ОСОБА_4 відповідачем виставлена 02 квітня 2018 року.

- Гарантійний документ №827078-U16-680167 код 041017-Т903040-CVD від 04.10.2017 року виданий за декларацією №UA903040/2017/003949 від 04.10.2017 року, в якій зазначено термін транзиту 31.03.2018 року. Додаткова митна декларація №UA903040/2018/000152 подана перевізником до митного органу 15.01.2018р. ОСОБА_4 відповідачем виставлена 02 квітня 2018 року.

- Гарантійний документ №827803-U16-680170 код 101017-Т903040-YYB від 10.10.2017 року виданий за декларацією №UA903040/2017/004042 від 10.10.2017 року, в якій зазначено термін транзиту 06.04.2018 року. Додаткова митна декларація №UA903040/2018/000152 подана перевізником до митного органу 15.01.2018р. ОСОБА_4 відповідачем виставлена 02 квітня 2018 року.

- Гарантійний документ №825797-U16-680218 код 131217-Т903040-LOV від 13.12.2017 року виданий за декларацією №UA903040/2017/005071 від 13.12.2017 року, в якій зазначено термін транзиту 09.06.2018 року. Додаткова митна декларація №UA903040/2018/000152 подана перевізником до митного органу 15.01.2018р. ОСОБА_4 відповідачем виставлена 02 квітня 2018 року.

- Гарантійний документ №835892-U16-680219 код 101017-Т903040-YYB від 14.12.2017 року виданий за декларацією №UA903040/2017/005091 від 14.12.2017 року, в якій зазначено термін транзиту 10.06.2018 року. Додаткова митна декларація №UA903040/2018/000152 подана перевізником до митного органу 15.01.2018р. ОСОБА_4 відповідачем виставлена 02 квітня 2018 року.

У відповідності до періодичних митних декларацій, за якими були видані гарантії позивача у митний режим «транзит» було оформлено нафтопродукти - дизельне паливо.

Станом на момент винесення оскаржуваних позивачем ОСОБА_4 про сплату належної суми митних платежів від 08.02.2018 та ОСОБА_4 про сплату належної суми митних платежів від 02.04.2018 року по виданим гарантійним документам строк доставлення товару, вказаний у періодичних митних деклараціях, зобов'язання по яких забезпечувались гарантійними документами позивача не був порушений.

Частиною 2 ст.102 МК України визначено, що для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу. Відповідачем не заперечується, що в даному випадку Енергетична митниця є органом відправлення і органом призначення, тому факт доставки товару до органу призначення в даному випадку підтверджується саме фактом подання декларантом до органу призначення додаткової митної декларації для завершення митного режиму «транзит» .

Згідно з п.21 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. N450 (надалі Положення №450) періодична митна декларація подається для декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України суднами закордонного плавання, трубопровідним транспортом або лініями електропередачі, припасів, періодичних друкованих видань та товарів, переміщення яких через митний кордон України планується з періодичністю не рідше ніж два рази протягом строку її дії. Подана митному органу періодична митна декларація підтверджує взяття декларантом або уповноваженою ним особою зобов'язання подати митному органу додаткові декларації на товари, переміщені за періодичною митною декларацією протягом попереднього календарного місяця.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Договору №1548-200032-0117026TA від 02.02.2017 року, укладеного між Швейцарською компанією « Proton Energy Group S.A.» та ТОВ «Прикарпатзахідтранс» (перевізник та декларант) з метою завершення відповідного митного режиму «транзит» декларантом на виконання п.21 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. N450 було подано до Енергетичної митниці додаткові митні декларації:

- По деклараціям №UA903040/2017/003213 від 01.09.2017 року, №UA903040/2017/003482 від 14.09.2017 року - додаткова митна декларація №UA903040/2017/004097 від 13.10.2017р.

- По деклараціям №UA903040/2017/003749 від 26.09.2017 року, №UA903040/2017/003773 від 27.09.2017 року, №UA903040/2017/003906 від 03.10.2017 року, №UA903040/2017/003944 від 04.10.2017 року - додаткова митна декларація №UA903040/2017/004620 від 15.11.2017р.

- По деклараціям №UA903040/2017/003947 від 04.10.2017 року, №UA903040/2017/003949 від 04.10.2017 року, №UA903040/2017/004042 від 10.10.2017 року, №UA903040/2017/003944 від 04.10.2017 року, №UA903040/2017/005071 від 13.12.2017 року, №UA903040/2017/005091 від 14.12.2017 року - додаткова митна декларація №UA903040/2018/000152 від 15.01.2018р (а.с. 184-193, т.3).

Відповідачем не було прийнято до оформлення додаткові митні декларації і у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено з видачею Карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:

- Картка відмови №UA903040/2018/00001 у прийнятті митної декларації №UA903040/2018/000152 від 15.01.2018 р., митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

- Картка відмови №UA903040/2017/00054 у прийнятті митної декларації №UA903040/2017/004620 від 15.11.2017р, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

- Картка відмови №UA903040/2017/00049 у прийнятті митної декларації №UA903040/2017/004097 від 13.10.2017 р, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Судом при дослідженні вказаних Карток відмови в митному оформленні встановлено, що в них зазначені вимоги митного органу, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації до оформлення: «Подання митної декларації з наданням документів, передбачених п.5 ч.1 та ч.3 ст.335 Митного кодексу України та наказу МФУ №629 від 30.05.12р., а саме: акту прийому-передачі товарів, що підтверджує кількість товарів, вивезених за межі митної території України» .

Змістом Карток відмови підтверджується, що по факту відмови в митному оформленні товарів у декларанта виник не обов'язок із сплати митних платежів, а обов'язок із надання митному органу додаткових документів, визначених в Картці відмови. В зазначених Картках відмови вказані умови, виконання яких зумовлює завершення дії митного режиму і не визначено будь-яких сум належних до сплати митних платежів.

З огляду на те, що матеріалами справи та дослідженими документами не встановлено, що у перевізника та декларанта ТОВ «Прикарпатзахідтранс» у відповідності до вимог Митного кодексу України виник обов'язок із сплати митних платежів, суд вважає, що покладення в такому разі цього обов'язку на гаранта не відповідає нормам Митного кодексу України. Враховуючи наведене вище, суд критично відноситься до тверджень відповідача про виникнення у декларанта і, відповідно, позивача як гаранта обов'язку із сплати митних платежів з моменту відмови в митному оформленні товарів.

Статтею 93 МК України передбачено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні:

1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання;

2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту;

3) бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу;

4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Відповідно до частини 4 статті 311 Митного кодексу України орган доходів і зборів, яким виявлено настання гарантійного випадку протягом 5 робочих днів з дати виявлення факту складає акт за встановленою формою. В той же час умови складання Акту про настання гарантійного випадку погоджені між Гарантом та Міндоходів в Угоді №7 від 27.01.2014р. Відповідно до пункту 4.2. Угоди №7 від 27.01.2014р., Акт складається уповноваженою особою органів доходів і зборів у 3х примірниках і підписується керівником органу доходів і зборів чи особою, що його замінює. Частиною 2 цього пункту визначено, що Акт не складається у випадку, якщо товари у незмінному вигляді будуть доставлені до органу доходів і зборів призначення, хоч і з порушенням строків доставки.

Відповідно до п.1.3. Угоди, гарантійний випадок - факт невиконання особою, відповідальною за сплату митних платежів, взятого на себе зобов'язання, що підтверджується Актом про настання гарантійного випадку, у зв'язку з настанням якого Гарант зобов'язується сплатити органу доходів і зборів кошти в сумі митного боргу за відповідною гарантією.

В матеріалах справи наявні Акти про настання гарантійного випадку №1,2,3,4,5,6 від 07.02.2018 року та №7,8,9,10,11 від 01.04.2018 року складені представниками Енергетичної митниці без участі представників КТ «Бізнес Гарант» .

Судом при дослідженні даних Актів встановлено, що в них не вказано підстав їх складання, не має посилання на гарантійний випадок, не визначено ні факту не доставлення товару у митницю призначення, ні факту доставлення не в повному обсязі, ні факту доставлення товару з порушенням строків доставки товару. Що означає позначка «інше» представником Відповідача в судовому засіданні не пояснено.

В порушення ст.311 Митного кодексу України та укладеної Угоди №7 від 27.01.2014р. відповідач в данних Актах не визначив, в чому полягає факт настання гарантійного випадку як безумовна підстава для виникнення у гаранта зобов'язання із сплати митних платежів.

Натомість відповідач в наданих до суду усних поясненнях наполягав на тому, що настання гарантійного випадку підтверджено Протоколом від 29.03.2018 року про проведення зустрічі керівником митного поста ВМО «Новоград-Волинський» із представником КТ «Бізнес Гарант» .

Представник позивача заперечувала проти наведеного доказу із зазначенням того, що цей документ не містить даних, які б підтверджували факт, що підлягає доказуванню в даному судовому засіданні - факт виникнення у декларанта-перевізника обов'язку із сплати митних платежів.

З огляду на те, що предметом даного позову є протиправність ОСОБА_4 Енергетичної митниці про сплату належної суми митних платежів, доказом настання гарантійного випадку має бути документ, яким підтверджується у відповідності до вимог ст.94, 95 та 102 МК України факт не доставлення товарів до митниці призначення або доставлення їх не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених МК України.

У відповідності до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом ст.307 МК України інформаційна взаємодія між гарантами та органами доходів і зборів здійснюється за допомогою засобів електронного зв'язку шляхом надсилання авторизованих повідомлень в електронній формі, засвідчених електронним цифровим підписом гарантів та/або посадових осіб органів доходів і зборів, цілодобово, з періодичністю не більше 30 хвилин. При здійсненні інформаційного обміну гарантам надається інформація про статус усіх отриманих фінансових гарантій, зокрема, про номер та дату складення акта про настання гарантійного випадку за виданими гарантами фінансовими гарантіями.

У разі невиконання особою зобов'язання із сплати митних платежів, забезпеченого фінансовою гарантією, наданою у вигляді документа, орган доходів і зборів із залученням представників гаранта, що видав таку гарантію, з'ясовує обставини невиконання зобов'язання, після чого направляє цьому гарантові вимогу щодо сплати належної суми митних платежів. До вимоги додаються завірені органом доходів і зборів копії документів, що підтверджують невиконання зобов'язання. Процедура направлення вимоги та перелік обов'язкових документів, що до неї додаються, визначаються в угоді, передбаченій частиною третьою статті 314 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Враховуючи те, що даний протокол не підтверджує факту невиконання зобов'язання щодо сплати митних платежів, він не є належним доказом в розумінні ст.78 КАС України. Крім того, даний протокол свідчить про те, що на зустрічі представнику гаранта доведено інформацію щодо не доставлення у визначений законодавством термін вантажу і обговорено ситуацію щодо відсутності підтвердження доставки вантажу у місце призначення. Враховуючи те, що за змістом ст.307 МК України правомірність надісланої вимоги має підтверджуватись документами, які підтверджують невиконання зобов'язання, суд не приймає даний документ як доказ підтвердження факту настання гарантійного випадку.

Щодо тверджень відповідача, що декларантом було порушено строки транзитного перевезення товарів, визначені ст.95 МК України суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до вимог статті 311 МК України, фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, є безвідкличним зобов'язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу органу доходів і зборів кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов'язань із сплати митних платежів.

Орган доходів і зборів направляє гарантові, що видав гарантію у вигляді документа, вимогу щодо сплати митних платежів, зокрема, у разі перевищення більше ніж на 10 днів встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів - від одного підрозділу цього органу до іншого).

Згідно з ст.90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 93 МК України передбачено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні:

1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання;

2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту;

3) бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу;

4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Статтею 95 МК України визначені строки транзитних перевезень: для трубопровідного транспорту - 31 доба.

Частиною 2 ст.95 МК України визначено, що до строків, визначених у частині першій цієї статті не включається:

1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу (аварія чи дії обставин непереборної сили);

2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення);

3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що на Актах прийому-передачі нафтопродуків «ПС» та Актах відкачки нафтопродуктів з позначкою «С» проставлений представником митниці штамп «Під митним контролем» , що свідчить про те, що строк визначений ч.1 ст.95 МК України не порушено.

У відповідності до вимог ч.3 ст.102 МК України при ввезенні товарів на митну територію України з метою подальшого їх поміщення у відповідний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставленням товарів до органу доходів і зборів призначення..

За умовами ч.5 ст.102 МК України для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів призначення після представлення товарів, поміщених у митний режим транзиту, та митної декларації або іншого документа, визначеного статтею 94 цього Кодексу, перевіряє дотримання вимог, встановлених законодавством України з питань державної митної справи до переміщення товарів у митному режимі транзиту, та виконує митні формальності, необхідні для завершення митного режиму транзиту.

Згідно статті 193 МК України, за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом. За змістом ч.2 цієї статті перевізник зобов'язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів лише у разі втрати або видачі без дозволу органу доходів і зборів товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом. Порушення перевізником встановлених цим Кодексом строків доставки товарів, якщо виконано всі інші вимоги, не створює для нього зобов'язання щодо сплати митних платежів.

Враховуючи зазначені вище норми Митного кодексу України суд не приймає до уваги твердження відповідача що декларантом було порушено строки транзитного перевезення товарів, визначені ст.95 МК України, оскільки це твердження спростовується матеріалами справи та змістом ст.193 МК Ураїни щодо підстав виникнення обов'язку із сплати митних платежів та відсутністю у відповідача документів, якими б підтверджувалась втрата товару.

Системний аналіз наведених норм доводить, що під час транзиту товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються через митну територію України без сплати митних платежів. У такому разі товари, транспортні засоби комерційного призначення повинні перебувати у незмінному стані, не використовуватися, бути доставленими у відповідний орган призначення до закінчення 10 діб та, при необхідності, мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації. Підтвердженням фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, є повідомлення органу відправлення органом призначення про доставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до наданих зобов'язань.

Вказані норми МК України мають певні неузгодженості між собою стосовно застосування відповідальності у разі порушення строку доставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Так, ст.193 МК України визначено, що за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується тільки до адміністративної відповідальності. Порушення же ним встановлених строків доставки товарів, якщо виконано всі інші вимоги, не створює для нього зобов'язання щодо сплати митних платежів. Але надалі вказано, що митний орган направляє гарантові вимогу щодо сплати митних платежів у разі перевищення більше ніж на 10 днів встановленого строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В даних нормах МК України існує певне порушення принципу юридичної визначеності. Особи, які є учасниками правовідносин по доставці товарів та транспортних засобів комерційного призначення, не мають чіткого розуміння стосовно наслідків порушення строків митного режиму транзит.

Статею 7 КАС України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору України.

З метою застосування законодавства, яке регулює вказані правовідносини суд вважає, що в даному випадку необхідно послатись на п.25 Рекомендованих правил розділу 1 Митний транзит Спеціального додатку E Транзит, Завершення митного транзиту Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, дата підписання 18.05.1973 року, дата приєднання України 05.10.2006 року, дата набрання чинності для України 15.09.2011 року, згідно якої недотримання встановленого маршруту або термінів не повинно спричиняти стягнення мит та податків, які потенційно підлягають сплаті, за умови, що митна служба впевнилася у дотриманні всіх інших вимог.

Декларантом-перевізником ТОВ «Прикарпатзахідтранс» 13.10.2017 року, 15.11.2017 року та 15.01.2018 року з дотриманням строків встановлених ст. 95 МК України було подано додаткові митні декларації для завершення дії митного режиму «транзит» , відповідач доказів недоставлення або доставлення не в повному обсязі товарів в митницю призначення не надав, свої заперечення мотивуючи виключно необхідністю подання декларантом-перевізником Акту прийому-передачі нафтопродуктів, який має бути складений на Угорській стороні. З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із ст.232 МК України порядок і строки митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередачі, строки сплати митних платежів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, виходячи з особливостей переміщення зазначених товарів через митний кордон України.

Пунктом 2.2 Порядку №629 передбачено, що переміщення товарів через митний кордон України трубопровідним транспортом здійснюється на підставі оформленої періодичної митної декларації.

Згідно з п.2.5 Порядку N629 при переміщенні товарів через митний кордон України трубопровідним транспортом митниці (митному посту) надаються документи, передбачені п.5 частини першої та частиною третьою ст.335 Митного кодексу України.

При цьому як акт прийому-передачі товарів можуть використовуватися такі документи, оформлені за результатами переміщення товарів через митний кордон України (через межі вільної митної зони) у відповідному митному режимі за попередній календарний місяць:

Для нафтопродуктів:

акт прийому-передачі нафтопродуктів перевізниками - документ, який містить дані про обсяг нафтопродуктів, переміщених через митний кордон України, підписаний українським перевізником і одержувачем (відправником) або іноземним та українським перевізниками;

акт прийому-передачі нафтопродуктів згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом) - документ, який містить дані про обсяг нафтопродуктів, підписаний сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту) і має відмітку українського перевізника про фактичний обсяг переміщених нафтопродуктів;

акт прийому-передачі нафтопродуктів у резервуари та з резервуарів перевізника - документ, який містить дані про обсяги нафтопродуктів, переміщених у резервуари та з резервуарів перевізника, підписаний українським перевізником.

Відповідно до пункту 2 Розділу II Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N651 від 30.05.2012р., та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012р. за N1372/21684 у графі 30 "Місцезнаходження товарів" зазначаються відомості про зону митного контролю, в якій знаходяться задекларовані товари. У періодичній або попередній митній декларації зазначаються відомості про зону митного контролю, до якої доставлятимуться товари з метою пред'явлення їх митному органу.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується поясненнями третьої особи, у періодичних митних деклараціях визначено пункт пропуску на митному кордоні України - «Смига» (Рівненська обл., Дубенський р-н., смт.Смига). Фактичний контроль надходження товарів на митну територію України та фактичний контроль кількості випущених товарів здійснюється на базі резервуарного парку ЛВДС « 5С» (ПП «Смига» ).

По факту надходження нафтопродуктів в резервуари перевізником складаються відповідні акти приймання-передачі нафтопродуктів з позначкою «ПС» , по факту відкачки з резервуарів в напрямку Угорщини складаються акти відкачки нафтопродуктів з позначкою «С» . Декларантом-перевізником ТОВ «Прикарпатзахідтранс» до додаткових митних декларацій про завершення митного режиму «транзит» було подано до Енергетичної митниці акти приймання-передачі нафтопродуктів «ПС» та Акти відкачки нафтопродуктів «С» , якими підтверджується факт відкачки нафтопродуктів з резервуарів в напрямку Угорщини. ОСОБА_5 засвідчені посадовою особою митниці призначення з проставленням штампу «Під митним контролем» .

Згідно із ст.231 Митного кодексу України митний контроль товарів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом та лініями електропередачі, у тому числі з метою транзиту через митну територію України, здійснюється в місцях митного контролю, які визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Враховуючи те, що іншого місця митного контролю органом доходів і зборів на митному кордоні України в напрямку Угорщини не встановлено, то контроль пропуску товарів здійснюється тільки в пункті пропуску на митному кордоні України - «Смига» (Рівненська обл., Дубенський р-н., смт. Смига). Саме цей пункт є останнім для митниці призначення.

Відповідно до положення статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 р. №3018-VІ "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до пункту 25 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 , товари, що ввозяться на митну територію України за періодичною митною декларацією трубопровідним транспортом, можуть бути випущені митним органом після оформлення періодичної митної декларації.

Як вже зазначалось вище, Енергетичною митницею ДФС України не було прийнято до оформлення зазначені митні декларації і у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено з видачею Карток відмови у прийнятті митної декларації.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду по справі №826/1439/18 від 19 квітня 2018 року визначено: «Визнати протиправними рішення та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA903040/2018/00001, №UA903040/2017/00054, №UA903040/2017/00049, № UA903040/2017/00040. Зобов'язати Енергетичну митницю Державної фіскальної служби завершити митне оформлення (випуск) товарів згідно з поданими митними деклараціями: №UA903040/2018/000152 від 15 січня 2018 року; №UA903040/2017/004620 від 15 листопада 2017 року; №UA903040/2017/004097 від 13 жовтня 2017 року; №UA903040.2017.003513 від 15 вересня 2017 року» .

Крім іншого, у вказаній постанові зазначено, що «Вказані акти є актами прийому нафтопродуктів (з позначкою «ПС» ), та актами відкачки нафтопродуктів (з позначкою «С» ), що підтверджують, в тому числі, кількість нафтопродуктів.

Однак, відповідачем не зазначено та не роз'яснено чому такі акти прийому-передачі є недостатніми, на яку кількість товарів необхідно надати акти прийому передачі товарів додатково тощо. Крім того, у картках відмови відсутні вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення.

Доводи апелянта про те, що до митного оформлення разом з митними деклараціями позивачем не були надані «Акти прийому-передачі» відповідно до статті 335 МК України та сттаті 232 МК України, вищезазначеного Наказу №629, а саме: акти прийому-передачі товарів, що підтверджує кількість товарів, вивезених за межі митної території України, що визначено відповідно до п.п.2.5-2.7 Наказу №629, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки матеріали справи містять копії наданих позивачем актів» .

У відповідності до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, твердження відповідача щодо обов'язкової наявності ще одного акту приймання-передачі нафтопродуктів спростовується зазначеним вище рішенням суду.

Судом наголошується, що наведене рішення суду апеляційної інстанції по справі №826/1439/18 не є визначальним при вирішенні даного спору, а використовується в сукупності з іншими доказами з урахуванням мотивації заперечень відповідача, оскільки саме на необхідності наявності таких Актів прийому-передачі нафтопродуктів як обов'язковій умові митного оформлення та підставі винесення оскаржуваних ОСОБА_4 наполягав представник відповідача. Судове рішення по справі №826/1439/18 винесено за наслідками розгляду судом спору щодо неправомірності відмови митного органу в митному оформленні товару і незалежно від результату цього спору не має визначального характеру для спору, який вирішується в даному судовому провадженні, оскільки відмова митного органу у митному оформленні товару не спричиняє у декларанта - перевіника обов'язку із сплати митних платежів без відповідних доказів щодо порушення перевізником вимог МК України щодо не доставлення товару в митницю призначення або доставлення товару в митницю призначення не в повному обсязі.

Суд при винесенні рішення керується встановленими дійсними обставинами справи, зібраними у справі доказами та відповідністю їх нормам діючого законодавства України. Враховуючи наявність на Актах приймання-передачі нафтопродуктів «ПС» та Актах відкачки нафтопродуктів «С» штампу представника митного органу в пункті пропуску на митному кордоні України - «Смига» (Рівненська обл., Дубенський р-н., смт.Смига) «Під митним контролем» а також повне співпадання кількісних показників нафтопродуктів, що були закачані та відкачані з резервуарів ТОВ «Прикарпатзахідтранс» та вчасне подання ТОВ «Прикарпатзахідтранс» додаткових митних декларацій до Енергетичної митниці, суд вважає доведеним факт доставлення товару в митницю призначення без порушень МК України.

Крім того, при розгляді справи встановлено відсутність обов'язку декларанта-перевізника щодо сплати митних платежів, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів порушення строку доставки товарів в митницю призначення з вини декларанта-перевізника, що свідчить про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для направлення позивачу як гаранту оскаржуваних ОСОБА_4.

Частиною 3 ст.102 МК України передбачено, що при ввезенні товарів на митну територію України з метою подальшого їх поміщення у відповідний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставленням товарів до органу доходів і зборів призначення.

У відповідності до абз.3 ч.11 ст.311 Митного кодексу України підтвердженням фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, є завершення дії митного режиму, що передбачав перебування товарів під митним контролем весь час дії такого режиму.

Згідно із ч.10 ст.311 МК України після завершення митного оформлення товарів чи процедури транзитного перевезення товарів та за відсутності порушення особою зобов'язань із сплати митних платежів фінансова гарантія не пізніше двох годин після того, як орган доходів і зборів отримає підтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, вивільняється (повертається) цим органом доходів і зборів. При вивільненні (поверненні) індивідуальної (одноразової) фінансової гарантії у паперовому вигляді органом доходів і зборів на всіх її примірниках проставляється відбиток відповідного митного забезпечення.

Позивачем надано до суду гарантійні документи, по яким були видані Енергетичною митницею оскаржувані вимоги з відповідною відміткою митного органу про вивільнення гарантій, а саме:

1) Гарантійний документ №823547-U16-68146 код 010917-Т903040-YAO від 01.09.2017 року вивільнено митницею 10 травня 2018 року ;

2) Гарантійний документ №824829-U16-68051 код 040917-Т903040-CAL від 14.09.2017 року вивільнено митницею 11 травня 2018 року;

3) Гарантійний документ №826065-U16-68157 код 260917-Т900340-CAL від 26.09.2017 року вивільнено митницею 11 травня 2018 року;

4) Гарантійний документ №826203-U16-68158 код 270917-Т903040-YYB від 27.09.2017 року вивільнено митницею 11 травня 2018 року;

5) Гарантійний документ №826939-U16-68161 код 031017-Т903040-CVD від 03.10.2017 року вивільнено митницею 11 травня 2018 року;

6) Гарантійний документ №827073-U16-68162 код 041017-Т903040- CVD від 04.10.2017 року вивільнено митницею 12 травня 2018 року;

7) Гарантійний документ №827076-U16-680165 код 041017-Т903040-CVD від 04.10.2017 року вивільнено митницею 12 травня 2018 року;

8) Гарантійний документ №827078-U16-680167 код 041017-Т903040-CVD від 04.10.2017 року вивільнено митницею 12 травня 2018 року;

9) Гарантійний документ №827803-U16-680170 код 101017-Т903040-YYB від 10.10.2017 року вивільнено митницею 12 травня 2018 року;

10) Гарантійний документ №825797-U16-680218 код 131217-Т903040-LOV від 13.12.2017 року вивільнено митницею 12 травня 2018 року;

11) Гарантійний документ №835892-U16-680219 код 101017-Т903040-YYB від 14.12.2017 року вивільнено митницею 12 травня 2018 року.

Таким чином, з урахуванням вимог п.10 ст.311 МК України суд погоджується із доводами позивача про те, що фактом вивільнення гарантійних документів Енергетична митниця підтвердила, що відсутній факт порушення зобов'язань із сплати митних платежів. При відсутності зобов'язань із сплати митних платежів не може вважатись законною вимога митного органу про сплату таких платежів.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

У відповідності до вимог частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд зазначає, що оскаржувані ОСОБА_4 про сплату належної уми митних платежів прийняті відповідачем без дотриманням вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Отже, за сукупністю наведених обставин справи, враховуючи, що позовні вимоги про скасування ОСОБА_4 Енергетичної митниці про сплату митних платежів є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а відтак, такі підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь Командитного товариства «Бізнес Гарант» (Приватне підприємство "ВІП БІЗНЕС" і Компанія) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці ДФС України понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати:

- вимогу Енергетичної митниці ДФС України №1 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №823547-U16-680146 від 01.09.2017 у розмірі 135357798,03 грн. (вих.№28-70-1/524 від 08.02.2018);

- вимогу Енергетичної митниці ДФС України №2 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826203-U16-680158 від 27.09.2017 у розмірі 6917458,63 грн. (вих.№28-70-1/526 від 08.02.2018);

- вимогу Енергетичної митниці ДФС України №3 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826939-U16-680161 від 03.10.2017 у розмірі 171140663,81 гри. (вих.№28-70-1/528 від 08.02.2018);

- вимогу Енергетичної митниці ДФС України №4 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №827073-U16-680162 від 04.10.2017 у розмірі 60161577,31 гри. (вих.№28-70-1/580 від 08.02.2018);

- вимогу Енергетичної митниці ДФС України №5 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826065-U16-680157 від 26.09.2017 у розмірі 81497518,68 гри. (вих.№28-70-1/532 від 08.02.2018);

- вимогу Енергетичної митниці ДФС України №6 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №824829-U16-680151 від 14.09.2017 у розмірі 81497518,68 гри. (вих.№28-70-1/534 від 08.02.2018).

- вимогу Енергетичної митниці ДФС України №7 від 02 квітня 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №827076-U16-680165 від 04.10.2017 у розмірі 27121417,19 грн. (вих. №28-70-1/1114 від 02.04.2018);

- вимогу Енергетичної митниці ДФС України №8 від 02 квітня 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №827078-U16-680167 від 04.10.2017 у розмірі 10508236,85 грн. (вих. №28-70-1/1116 від 02.04.2018);

- вимогу Енергетичної митниці ДФС України №9 від 02 квітня 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №827803-U16-680170 від 10.10.2017 у розмірі 31056915,19 грн. (вих. №28-70-1/1118 від 02.04.2018);

- вимогу Енергетичної митниці ДФС України №10 від 02 квітня 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №835797-U16-680218 від 13.12.2017 у розмірі 59442598,00 грн. (вих. №28-70-1/1120 від 02.04.2018);

- вимогу Енергетичної митниці ДФС України №11 від 02 квітня 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №835892-U16-680165 від 14.12.2017 у розмірі 2193429,69 грн. (вих.№28-70-1/1122 від 02.04.2018).

Стягнути на користь командитного товариства "Бізнес Гарант" (код ЄДРПОУ 36150262) судовий збір у розмірі 616700,00 (шістсот шістнадцять тисяч сімсот) гривень, що був сплачений при зверненні до суду, за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці ДФС України (код ЄДРПОУ 39442252).

Позивач: Командитне товариство "Бізнес Гарант" (приватне підприємство "ВІП Бізнес" і Компанія) (місцезнаходження: 21036, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36150262).

Відповідач: Енергетична митниця Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04215, м. Київ, вул. Світлицького, 28а, код ЄДРПОУ 39442252).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товаристо з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (місцезнаходження: 33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Котляревського, 18, код ЄДРПОУ 13990932).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна