Постанова

від 08.08.2018 по справі 810/1145/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року м. Київ №810/1145/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Літвіної Н.М.,

Сорочка Є.О.,

за участю

секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року (прийняте в порядку письмового провадження, суддя Лиска І.Г.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

27 березня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.12.2016 №0008871405 (форма С ) про застосування штрафних санкцій у розмірі 90 863,54 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 23.12.2016 №0008871405. Стягнутои на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" (код ЄДРПОУ - 39436796) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України суму судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі №810/1145/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заміри та розрахунок фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів здійснювалися в присутності співробітників АЗС ТОВ Стейт Оіл . При порівнянні фактичних залишків пального з урахуванням похибки (+/- 0,8%) з даними денного X - звіту РРО, у якому відображені залишки пального, було встановлено нестачу та надлишок пального, чим порушено ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Крім того, у присутності оператора АЗС були зняті фактичні залишки алкогольних напоїв, які знаходились в реалізації крамниці на даній АЗС. Операторам АЗС було запропоновано надати у повному обсязі всі документи, що належать, або пов'язані з предметом перевірки, але прибуткові документи на алкогольні напої, які знаходились в реалізації на АЗС до кінця терміну проведення фактичної перевірки не надані, що є також порушенням ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. У зв'язку з встановленими порушеннями відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення яким застосовано до позивача штрафні санкції.

Від позивача відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" є юридичною особою, здійснює торгівельну діяльність через мережу автозаправних комплексів, як платник податків позивач перебуває на обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби.

У період з 28.11.2016 по 02.12.2016 року посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області проведено фактичну перевірку на господарській одиниці - АЗС з магазином суб'єкта господарювання ТОВ "Стейт Оіл", що знаходиться за адресою: Білявський р-н., смт. Хлібодарське, 22 км + 300 м праворуч автодороги (обхід м. Одеси), з питань додержання позивачем вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 05.12.2016 №415/15-32-40-01/39436796 (дата реєстрації в органах ДФС 12.12.2016 №0164/28/10/РРО/39436796) (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації, а саме: встановлено на АЗС нестача бензину А-95 у кількості 63,86 літр на суму - 1429,82 грн., надлишок ДП у кількості 197,15 літр на суму - 3822,74 грн., надлишок ДПЕ у кількості 207,13 літр на суму - 4202,67 грн., надлишок газу у кількості 950,51 літр на суму 11966,92 грн., а також відсутні накладні на алкогольні напої згідно додатку до акту перевірки (а.с.50).

Таким чином, за результатами перевірки посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області зроблено висновок про те, що позивачем порушено вимоги пункту 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Крім того, в даному акті зазначено, що перевірка закінчена 02.12.2016 о 19 год. 20 хв., а ознайомлення з матеріалами перевірки, надання пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті перевірки, зокрема: накладні на товар, керівнику запропоновано прибути до управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області за адресою: м. Одеса, Старобазарний сквер, 3, 02.12.2016 о 16 год. 00 хв. (а.с.51).

Також в акті перевірки зафіксовано, що ОСОБА_2 з актом перевірки не згодна, накладна на товар знаходиться в центральному офісі, керівництво надає їх за вимогою. З розбіжностями в паливі не згодна. Заміри здійснювались без її присутності. З даними перевірки не згідна, оскільки вона проведена з порушенням норм законодавства України. Підписи ставила під тиском (а.с.51).

На підставі акту перевірки Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2016 №0008871405 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 90863,54 грн. (а.с.7).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" здійснено адміністративне оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, та рішенням Державної фіскальної служби України від 10.03.2017 №4874/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням товариство з обмеженою відповідальністю Стейт Оіл звернулося до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення податкового органу про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 90863,54 грн. є безпідставним і підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем відповідно до пункту 4.3 наказу ТОВ Стейт Оіл від 01.01.2016 № 1-А Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політики , облік руху товарно-матеріальних цінностей організовується по підрозділам: - на торгових точках - в програмі 1С: Підприємство та у журналах в кількісному виразі.

Відповідно до п. 2 наказу ТОВ Стейт Оіл від 04.01.2016 № 2-А Про організацію документообігу між відділом бухгалтерії та точками роздрібної торгівлі підприємства первинні бухгалтерські документи, що супроводжують товар, який надходить до точки роздрібної торгівлі (магазину), отримує відповідальна особа та в день отримання здійснює оприбуткування товару шляхом занесення інформації про товар, яка міститься у первинних документах, до програми бухгалтерського обліку 1С: Підприємство 7:7 та протягом 2-х календарних днів з дати надходження забезпечує передачу кур'єрською службою первинних бухгалтерських документів до відділу бухгалтерії підприємства.

Як слідує з наказу від 04.01.2016 № 2-А, товар поставляється постачальниками в магазини ТОВ Стейт Оіл позивача, де він приймається. У місцях приймання товару здійснюється оприбуткування товару на підставі первинних бухгалтерських документів із застосуванням комп'ютерної програми бухгалтерського обліку 1С: Підприємство 7:7 , після чого всі документи передаються кур'єром до відділу бухгалтерії підприємства, де здійснюється опрацювання первинних облікових документів та їх подальше зберігання.

На підтвердження пояснень щодо наявності первинних облікових документів на товар позивачем надано копії первинних бухгалтерських документів на товар, стосовно якого відповідачем зроблено висновок про відсутність облікових документів за місцем реалізації, а саме: видаткові накладні №69555/68399 від 16.11.2016, №53646/50895 від 06.11.2015, №1143 від 27.10.2016, №62328/61497 від 15.10.2016, №58573/57848 від 29.09.2016, №57051/56236 від 22.09.2016, №Рк05054273 від 18.08.2016, №18772/18206 від 05.04.2016, №8814/9106 від 23.02.2016, накладні №28036 від 22.09.2016, №13238 від 13.05.2016, №13251 від 13.05.2016, №8421 від 29.03.2016, №3931 від 12.02.2016.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що фактична перевірка проводилась одночасно з проведенням обшуку на АЗС. Відповідно до протоколу обшуку від 28.11.2016 (а.с.103) для проведення обшуку були залучені перевіряючі (інспектори ГУДФС в Одеській області). В протоколі зазначено, що заміри були проведені спеціалістом ПАТ Одесанафтопродукт (а.с.105).

Враховуючи незаконність дій як слідчих під час обшуку, так і перевіряючих, які були залучені до проведення перевірки під час обшуку, ТОВ Стейт Оіл було подано заяву про вчинення кримінальних правопорушень щодо протидії законній господарській діяльності та перевищення службових повноважень працівниками правоохоронного органу під час обшуку, в чому числі і на АЗС за адресою: Одеська область, Біляївський район, смт Хлібодарське, 22км + 300 м праворуч автодороги обхід м. Одеси. У зв'язку з тим, що прокуратурою Одеської області було відмовлено у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ТОВ Стейт Оіл було подано скаргу на бездіяльність службових осіб прокуратури Одеської області щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до Приморського районного суду м. Одеси.

Відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 24.02.2017 скаргу Т0В Стейт Оіл було задоволено та зобов'язано службових осіб прокуратури Одеської області внести відомості вказані в заяві про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

На виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24.02.2017 Прокуратурою Одеської області 25.05.2017 розпочато кримінальне провадження №42017160000000683 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень).

Також, на підтвердження орендованого нежитлового приміщення у позивача, до матеріалів справи додано договір №1ДБМ0160055 від 01.11.2016 укладеного між позивачем та ПАТ Діпробудмашина з додатками, акт №1 приймання-передачі від 01.11.2016.

Судом апеляційної інстанції також встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, на час проведення перевірки, мав ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та перрі (без додавання спирту) (а.с.167).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Статтею 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, закон допускає ведення обліку товарних запасів як на складах, так і за місцем їх реалізації та не містить чіткого та однозначного визначення місця знаходження (зберігання) первинних облікових документів на товар.

Суду відповідачем не доведено факту того, що позивачем не ведеться облік товарних запасів, а висновок податкового органу щодо того, що первинні облікові документи на товар мають зберігатися лише за місцем реалізації товару не відповідає змісту закону.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Оскільки законодавством не передбачено окремого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, то оприбуткування товарів здійснюється відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні, про що прямо зазначено в ст. 6 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 затверджене Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 Запаси , яким визначено методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Правові ж засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , відповідно до статті 9 зазначеного якого (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для наступного висновку.

У розділі V Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачена відповідальність за порушення вимог лише цього Закону.

Зокрема, фінансова санкція, встановлена статтею цього 21 Закону, може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку, визначеного Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 Запаси .

Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси , не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої статтею 21 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30.01.2018 у справі №810/1148/17 (К/9901/4054/17)

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що на момент перевірки перевіряючими не було враховано, що АЗС не є відокремленим підрозділом товариства.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги, також, доводи позивача про те, що під час перевірки 28.12.2016 у перевіряючих був доступ до електронної бази обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Позивачем до матеріалів справи додано первинно-бухгалтерські документи (видаткова накладна та накладні), що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей та є підставою для оприбуткування товару та внесенню записів до облікових бухгалтерських реєстрів, таким чином встановлене відповідачем порушення щодо відсутності накладних на алкогольні напої не відповідає дійсності.

Щодо встановленого порушення ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реєстрації, а саме встановлена на АЗС нестача бензину А-95 у кількості 63,86 літра на суму - 1429,82 грн., надлишок ДП у кількості 197,15 літра на суму - 3822,74 грн., надлишок ДП Е у кількості 207,13 літра на суму - 4002,67 грн., надлишок газу у кількості 950,51 літра на суму 11966,92 грн. колегія суддів зазначає наступне.

В акті перевірки (а.с.51) оператором АЗС зазначено, що заміри здійснювались без його присутності.

Крім того, суд звертає увагу, що в протоколі обшуку від 28.11.2016 зазначено, що заміри були проведені спеціалістом ПАТ Одесанафтопродукт .

Також, ні до акту перевірки, ні до протоколу обшуку, ні в подальшому до суду, не додано документів, які підтверджують, що заміри були проведені повіреними засобами вимірювання, що було враховано технічні документи на резервуари та застосовано дані повірених градуювальних таблиць.

Таким чином, заміри паливно-мастильних матеріалів здійснювались особою, яка не є ревізором-інспектором.

Відповідно до п. 4.1.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Мінпаливоенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі - Інструкція) для забезпечення достовірності і єдності вимірювань маси та об'єму нафти і нафтопродуктів підприємства зобов'язані користуватися засобами вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), що мають чинні відбитки повірочпих тавр та/або свідоцтва про їх повірку чи державну петрологічну атестацію .

Згідно з п. 4.1.3 повірці згідно із Законом України Про метрологію та метрологічну діяльність підлягають вертикальні і горизонтальні резервуари, вимірювачі температури, рівня та густини, металеві рулетки з вантажем, метроштоки, рівнеміри, ПРК і ОРК, об'ємні лічильники, ваги, залізничні та автомобільні цистерни та інші ЗВТ, що використовуються під час визначення об'єму та маси нафти та нафтопродуктів.

Резервуари, які перебувають в оренді, подаються на повірку орендодавцем або орендарем залежно від умов договору).

Зазначені ЗВТ підлягають повірці або державній метрологічній атестації у встановленому порядку згідно з ДСТУ 2708:2006 Метрологія. Повірка засобів вимірювальної -техніки. Організація та порядок проведення або ДСТУ 3215-95 Метрологія. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення, відповідно.

Повірку ЗВТ здійснюють територіальні органи Держспоживстандарту України та повірочні лабораторії, уповноважені згідно із Законом України Про метрологію та метрологічну діяльність на здійснення повірки відповідних ЗВТ.

Використання для вимірювань об'єму та маси нафтопродуктів ЗВТ, що не пройшли повірку або державну метрологічну атестацію, забороняється .

Зазначена Інструкція регламентує порядок здійснення вимірювань об'єму та маси нафти і нафтопродуктів.

Відповідно до 4.3.1 Інструкції об'єм та маса нафти і нафтопродуктів визначаються у стаціонарних резервуарах, залізничних цистернах, танках суден, мірах повної місткості та технологічних трубопроводах, градуйованих відповідно до вимог чинних нормативних документів Держспоживстандарту України, та/або за допомогою об'ємних та масових лічильників .

Згідно з п. 4.3.2.1 Інструкції резервуари вертикальні сталеві зі стаціонарними покрівлями, покрівлями, що плавають, і понтонами місткістю від 100 куб.м до 50000 куб.м тля підлягають повірці згідно з ДСТУ 4147-2003 (ГОСТ 8.570-2000, ЮТ) Метрологія.

Резервуари сталеві вертикальні циліндричні. Методика повірки (далі - ДСТУ 4147), резервуари вертикальні циліндричні залізобетонні зі збірною стінкою місткістю до ЗО 000 куб.м згідно з РД 50-156-79 "Методические указания. Определение вместимости и градуировка железобетонных цилиндрических резервуаров со сборной стенкой вместимостью до 30 000 куб.м геометрическим методом", резервуари горизонтальні сталеві місткістю від 5 куб.м до 100 куб.м - згідно з ДСТУ 4218:2003 (ГОСТ 8.346-2000, MOD) Метрологія. Резервуари стальні горизонтальні циліндричні. Методика повірки (далі - ДСТУ 4218) .

Відповідно до п 4.3.2.3 Інструкції повірка (у тому числі градуювання, розрахунки та оформлення градуювальних таблиць) вертикальних резервуарів здійснюється згідно з ДСТУ 4147, горизонтальних резервуарів - ДСТУ 4218 .

Згідно з п. 4.3.2.4 Інструкції програми для розрахунку градуювальних таблиць горизонтальних і вертикальних резервуарів на електронно-обчислювальних машинах під час градуювання резервуарів об'ємним та/або геометричним методами підлягають атестуванню в порядку, установленому ДСТУ 4218 і ДСТУ 4147 відповідно.

Градуювальні таблиці на резервуари, що перебувають в експлуатації, затверджує керівник територіального органу Держспоживстандарту України або керівник повірочної лабораторії, уповноваженої на здійснення повірки резервуарів .

Таким чином, при визначенні об'єму палива здійснюється вимірювання по рівню палива індивідуально в резервуарах з подальшим перерахунком в одиниці об'єму із застосуванням градуювальних (калібровочних) таблиць.

Засоби вимірювання, які застосовуються для вимірювання об'єму, повинні бути атестовані Держспоживстандартом та підлягають періодичній повірці відповідно до вимог нормативних документів у встановлені строки.

Кожен засіб вимірювання повинен мати клеймо (документ), який підтверджує проходження ним державної або відомчої повірки.

В акті перевірки та додатках до нього не міститься інформації щодо методів, способів та обладнання, яким здійснювалось зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів.

Відповідачем ні суду першої, ні апеляційної інстанції не надано документів щодо способу, приладів вимірювання фактичної кількості паливно-мастильних матеріалів в резервуарах, таким чином, колегія судді приходить до висновку, що дані щодо фактичної кількості паливо-мастильних матеріалів, які зазначені в акті перевірки, є недостовірними.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що рішення податкового органу про застосування до ТОВ Стейт Оіл штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 90863,54 грн. є безпідставним і підлягає скасуванню.

Відтак, доводи, наведені в апеляційній скарзі відповідачем, відхиляються колегією суддів, оскільки такі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 08 серпня 2018 року.

Головуючий суддя В.Ю.Ключкович

Судді Н.М. Літвіна

Є.О. Сорочко