Постанова

від 14.11.2018 по справі 607/3748/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/3748/18Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М. Провадження № 22-ц/4817/139/18 Доповідач - Хома М.В. Категорія - 59

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2018 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Сташків Б. І., Костів О. З.,

секретар - Романюк Х.Ю.

з участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника ВКПП "Тонус-Плюс" Селезньова М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Виробничо-комерційного приватного підприємства "Тонус-Плюс" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 липня 2018 року, повний текст якого складено 3 липня 2018 року, ухвалене суддею Вийванко О.М. у цивільній справі №607/3748/18 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Виробничо-комерційне приватне підприємство "Тонус-Плюс" про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що він як власник квартири по вул. Миру, 3а/47 в м. Тернополі не може нею розпорядитись у зв'язку із накладенням у 2010 році арешту в межах виконавчого провадження ВП №20295152, яке завершене ще 29.01.2013 року, а виконавчий документ повернуто стягувачу. Повторно виконавчий документ до виконання не пред'являвся. Тому просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зареєстрованого в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна від 16.07.2010 року за №10044124 реєстратором Тернопільська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження із накладенням арешту на все майно боржника, б/н від 16.07.2010 року Першим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції по виконавчому провадженні №20295152, а саме на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 липня 2018 року позов задоволено.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстроване в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 16 липня 2010 року за №10044124 реєстратором Тернопільська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження із накладенням арешту на все майно боржника, б/н від 16 липня 2010 року Першим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції по виконавчому провадженні №20295152 старшим державним виконавцем Козіцьким П.В., а саме двокімнатної квартири АДРЕСА_1, яка на підставі реєстраційного посвідчення від 8 листопада 2003 року записаного в реєстрову книгу за №5133 належить ОСОБА_1

Стягнуто з Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн.

В апеляційній скарзі третя особа ВК ПП "Тонус-Плюс" просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Вказує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки державний виконавець не виносив постанови про закінчення виконавчого провадження чи про повернення виконавчого документа суду, а тому підстави для скасування арешту відсутні. Законом України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на момент винесення постанови) не передбачено скасування накладеного арешту з підстав повернення виконавчого документа стягувачу. Крім цього, за змістом поданої позовної заяви між сторонами немає спору про право власності (користування) майном, на яке накладено арешт і таке право позивача ніким не оспорюється, а тому вимоги позивача повинні розглядатись в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України шляхом подання відповідної скарги на дії державного виконавця.

У відзиві представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу ВК ПП "Тонус-Плюс" залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 липня 2018 року - без змін. Вказує, що на даний час відсутні виконавчі провадження щодо стягнення за виконавчим листом №16/19-420 від 26.05.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 коштів, а відтак останній не є боржником.

Заслухавши пояснення представника ВК ПП "Тонус-Плюс", який доводи апеляційної скарги підтримав, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, яка проти задоволення апеляційної скарги заперечила, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2.

Наказом Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2010 року №16/19-420 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стягнуто в користь ВК ПП "Тонус-Плюс" матеріальні збитки у вигляді вартості втраченого товару у розмірі 97 221,30 грн, 5 191,30 грн оплати за проведення судової експертизи та 972,21 грн державного мита, 88,78 грн витрат на ІТЗ.

16 липня 2010 року державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання зазначеного судового рішення (виконавче провадження ВП №20295152) із накладенням арешту на все майно боржника ОСОБА_1

В цей же день - 16 липня 2010 року на підставі вказаної постанови та заяви Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ реєстратором - Тернопільською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об"єктів нерухомого майна за №10044124 - арешт усього нерухомого майна ОСОБА_1

Постановою старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Кашицького В.М. від 29 січня 2013 року виконавчий документ повернуто стягувачу. Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

При цьому відомості про обтяження майна ОСОБА_1 не були вилучені з Єдиного реєстру заборон відчуження об єктів нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Подаючи даний позов, ОСОБА_1 захист своїх прав вбачає саме у скасуванні рішення реєстратора - Тернопільської філії ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України від 16.07.2010 року №10044124.

Разом з тим, у позовній заяві ОСОБА_1 не вказує, у чому полягала незаконність рішення реєстратора станом на 16.07.2010 року.

Наведені позивачем обгрунтування його вимог зводяться до того, що після повернення 29.01.2013 року виконавчого листа стягувачу не було знято арешт з його майна та не вилучено відповідний запис із Державного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна, але при цьому він просив скасувати саме рішення про реєстрацію обтяження від 16.07.2010 року, яке станом на зазначену дату було правомірно прийнято реєстратором на підставі постанови державного виконавця від 16.07.2010 року. Лише у 2013 році виникли підстави для вирішення питання щодо зняття арешту, накладеного у 2010 році у межах виконавчого провадження, та вилучення відповідного запису з Державного реєстру у передбачений законом спосіб. Однак, позивач не звертався у передбаченому законом порядку для вирішення питання про зняття правомірно накладеного у 2010 році арешту майна та вилучення відповідного запису із Державного реєстру заборон.

Крім цього, позивач оскаржив і суд скасував рішення, яке прийняте державним реєстратором - Тернопільською філією державного підприємства Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, однак дана особа не була залучена до участі у справі.

Відповідно до п.4 ч.3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов"язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов"язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Відповідно до ч.4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов"язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Крім цього, відповідно до п.4 ч.4 ст.265 ЦПК України, у мотивувальній частині судового рішення зазначається чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало звернення до суду.

Однак, скасовуючи рішення №10044124 реєстратора - Тернопільської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, суд не зазначив, в чому полягає незаконність цього рішення, прийнятого 16.07.2010 року, та яким чином це рішення порушує права позивача.

За таких обставин, апеляційна скаргі підлягає до часткового задоволення, оскільки наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, однак з інших мотивів, а не із зазначених в апеляційній скарзі.

Оскільки судом не встановлено порушення прав позивача рішенням №10044124 від 16.07.2010 року реєстратора - Тернопільської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, зазначена особа не залучена до участі у справі в якості відповідача і на стадії апеляційного провадження така можливість відсутня, тому у справі слід ухвалити нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Виробничо-комерційне приватне підприємство "Тонус-Плюс" про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.07.2010 року №10044124 - відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Виробничо-комерційного приватного підприємства "Тонус-Плюс" - задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 липня 2018 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Виробничо-комерційне приватне підприємство "Тонус-Плюс" про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови буде складено 19 листопада 2018 року.

Головуюча

Судді