Ухвала

від 04.10.2019 по справі 918/47/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

"04" жовтня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/47/18

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали заяви про роз'яснення наказу Господарського суду Рівненської області від 07 березня 2019 року

у справі

за позовом Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1"

до Рівненської міської ради,

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та Управління бюджету і фінансів виконавчого комітету Рівненської міської ради ,

про стягнення коштів в сумі 11 271 815 грн. 00 коп.

Без виклику учасників процесу.

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2018 року Приватний вищий навчальний заклад "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1" звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненської міської ради про стягнення коштів в сумі 11 271 815 грн. 00 коп., з яких: 1 950 000 грн. 00 коп. - безпідставно набуті відповідачем кошти, які складають вартість незавершеного будівництва дитячого садочка, 1 887 574 грн. 00 коп. - збитки, 7 434 241 грн. 00 коп. - інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 31 січня 2018 року позовну заяву Університету від 26 січня 2018 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/47/18, вирішено розглядати вказану справу за правилами загального позовного провадження та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 22 травня 2018 року позов задоволено частково та стягнуто з Рівненської міської ради на користь Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1" 1 950 000 грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів, 5 890 429 грн. 07 коп. інфляційних втрат, а також 117 606 грн. 43 коп. судового збору.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 19 липня 2018 року справу № 918/47/18 прийнято до свого провадження суддею Войтюком В.Р.

На виконання вищевказаного рішення суду 19 липня 2018 року видано відповідний наказ.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 лютого 2019 року апеляційну скаргу Заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради на рішення господарського суду Рівненської області від 22 травня 2018 року у справі № 918/47/18 задоволено частково.

На виконання вищевказаної постанови Північно-західного апеляційного господарського 07 березня 2019 року видано відповідні накази.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 квітня 2019 року касаційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1" залишено без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 лютого 2019 року у справі № 918/47/18 залишено без змін.

03 жовтня 2019 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від Управління Державної казначейської служби України у м. Рівному Рівненської області надійшла заява про роз'яснення наказу Господарського суду Рівненської області від 07 березня 2019 року.

Розглянувши заяву про роз'яснення наказу, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів заяви про роз'яснення наказу заявник зазначає, що 19 вересня 2019 року до Управління Державної казначейської служби України у м. Рівному Рівненської області надійшла заява про виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 07 березня 2019 року про стягнення з Рівненської міської ради на користь Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1" 1 950 000 грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів, 19 500 грн. 00 грн. інфляційних втрат, 2 9537 грн. 79 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до п. 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Державною казначейською службою України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Заявник зазначає, що відповідно до п. 2 Порядку боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Відповідно до заяви, заявник вказує на те, що у наказі суду від 07 березня 2019 року зазначено стягнути кошти з Рівненської міської ради. Однак, Рівненська міська рада не внесена до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, не включена до мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та, відповідно, не має відкритих рахунків в управлінні.

Зважаючи на викладені обставини заявник зазначає, що вищевказаний наказ суду не може бути виконаний управлінням.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 245 ГПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення .

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.

Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Суд зазначає, що нормами ГПК України передбачено саме роз'яснення рішення суду, а не наказу.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 245 ГПК України передбачено, що роз'яснення рішення суду здійснюється виключно судом який виніс відповідне рішення .

Як вбачається з матеріалів справи, наказ суду від 07 березня 2019 року виданий Господарським судом Рівненської області на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 лютого 2019 року .

Отже, заважаючи на викладені обставини, заява про роз'яснення наказу суду мала бути подана заявником саме до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Окрім того, суд зазначає, що оцінка обставинам викладених у заяві про роз'яснення наказу вже надавалась ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 липня 2019 року, в якій у задоволенні заяви Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради про роз`яснення постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 лютого 2019 року у справі № 918/47/18 відмовлено.

Суд вважає за необхідне також зазначити наступне.

Пунктом 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23 березня 2012 року № 6 визначено, що роз'яснення рішення або виправлення в ньому описок чи арифметичних помилок здійснюється тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення , за винятком випадків, про які йдеться в абзаці першому пункту 13 цієї постанови.

Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду; якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення; роз'яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не змінене й не скасоване на момент звернення по його роз'яснення; в іншому разі господарський суд відмовляє в його роз'ясненні, а якщо рішення змінено чи скасовано в певній частині, - роз'яснює його в тій частині, в якій рішення залишено без змін, а в решті відмовляє у роз'ясненні; про відмову в роз'ясненні рішення виноситься ухвала, яка може бути оскаржена.

При цьому роз'яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення, а не засобом визначення дій спрямованих на досягнення кінцевого результату у справі, визначеному в резолютивній частині рішення суду.

Пунктом 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року № 9 роз'яснено, що відповідно до вимог статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення або зміст наказу є незрозумілими, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення такого рішення чи змісту документа; господарський суд першої інстанції, який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і за необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту виконавчого документа, не змінюючи їх редакції.

В ухвалі про роз'яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

Отже, в кожному конкретному випадку порядок виконання рішення суду визначається виконавцем на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та виходячи зі змісту резолютивної частини рішення господарського суду.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що, здійснюючи роз'яснення судового рішення у справі, суд тим самим усуває неясності цього судового рішення, опираючись на норми законодавства та фактичні обставини справи, які були застосовані судом при винесенні такого рішення.

Поряд з тим правове обґрунтування прийняття рішення судом, що зазначається у мотивувальній частині рішення, та правові наслідки, пов'язані з виконанням судового рішення, не можуть бути предметом роз'яснення відповідно до вимог ст. 245 ГПК України у чинній редакції. Роз'яснення ж порядку застосування норм законодавства в розумінні наведених статей закону, виходячи з приписів цих норм, теж не допускається.

Водночас, суд зазначає, що згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про роз'яснення судового рішення ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921 грн. 00 коп. Враховуючи викладене, при зверненні з заявою про роз'яснення судового рішення сплачується судовий збір у розмірі 960 грн. 50 коп. за роз'яснення одного рішення суду.

Суд розцінює подану заяву про роз'яснення наказу суду як роз'яснення рішення суду.

Виходячи з аналізу вказаної заяви, враховуючи, що заявником не надано суду докази щодо сплати судового збору у розмірі визначеному законом , суд вважає, що подана заява не є заявою щодо роз'яснення судових рішень, а є заявою щодо фактичного роз'яснення порядку виконання рішень, яка не є предметом розгляду в порядку ст. 245 ГПК України, оскільки питання визначені заявником у заяві не стосуються усунення неясності судових рішень чи роз'яснення змісту рішень суду, а направлені на визначення дій спрямованих на досягнення кінцевого результату у справі, визначеному в резолютивних частинах рішень суду.

Приймаючи до уваги, що питання які визначені заявником для суду, як такі, які потребують безпосередньо роз'яснення порядку та способу виконання судових рішень, в силу ст. 245 ГПК України не можуть бути предметом роз'яснення судових рішень, з огляду що заяви щодо роз'яснення порядку виконання рішень суду (наказу суду) взагалі не передбачені чинним ГПК України, суд відмовляє в задоволенні заяви про роз'яснення наказу.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 234, 245 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ

1. У задоволенні заяви Управління Державної казначейської служби України у м. Рівному Рівненської області про роз'яснення наказу Господарського суду Рівненської області від 07 березня 2019 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 04 жовтня 2019 року у відповідності до приписів ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254 - 258 Господарського процесуального кодексу України .

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua .

Суддя Войтюк В.Р.