Постанова

від 11.01.2016 по справі 2-а-11/11

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-11/11

2-а/219/8/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 січня 2016 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого судді Фролової Н.М., при секретарі Коваленко О.В., за участю представника позивача ОСОБА_1,представника відповідачів ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_3 до Званівської сільської ради, Голови Званівської сільської ради ОСОБА_4 про визнання рішення і розпоряджень неправомірними, незаконними, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, поновлення строку для звернення до суду,

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду 02 липня 2010 року з адміністративним позовом, який згодом уточнила 17 грудня 2015 року та остаточно проситьсуд:

1.визнати частково неправомірним рішення Званівської сільської ради від 08.10.2009 р. №5/32-212 "Про затвердження структури і загальної кількості апарату Званівської сільської ради" і визнання незаконним рішення в частині вказання в структурі апарату на наявність двох спеціалістів без зазначення при цьому конкретних посад, які повинні займати ці спеціалісти;

2.визнати неправомірним розпорядження №46 від 28.10.2009 р. "Про заходи у зв'язкуіз затвердженням нової структури апарату сільської ради";

3.визнати неправомірним розпорядження сільського голови №47 від 28.10.2009 р. "Про затвердження штатного розпису апарату Званівської сільської ради на 2009 рік";

4.визнати незаконним розпорядження сільського голови №48 від 28.10.2009 р. "Про заходи чисельності у зв'язку зі скорочення чисельності і штату працівників апарату сільської ради";

5.визнати незаконним розпорядження сільського голови Званівської сільської ради №34 від 16.12.2009 р. про її звільнення у зв'язку зі скороченням чисельності і штату працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України; розпорядження №01 від 15.01.2009 р. "Про внесення змін до розпорядження сільського голови від 16.12.2009 р. №34 про зміну дати звільнення з 29.12.2009 р. на 15.01.2010 р.;

6.поновити її на посаді головного бухгалтеру Званівської сільської ради;

7.стягнути зі Званівської сільської ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.01.2010 р. по 08.12.2015 р. в сумі 302975,43 грн.;

8.стягнути моральну шкоду в розмірі 4000,00 грн.;

9.поновити строк для звернення до суду.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона працювала головним бухгалтером Званівської сільської ради та з 15.01.2010 р. була звільнена у зв'язку зі скороченням штату працівників. В якості обґрунтування її звільнення відповідач в розпорядженні №34 від 16.12.2009 р. посилається на рішення Званівської сільської ради від 08.10.2009 р. №5/32-212 "Про затвердження структури та загальної чисельності апарату Званівської сільської ради".

Вважає зазначене рішення незаконним та таким, яке підлягає скасуванню з наступних підстав:

Званівська сільська рада протягом 2009 року неодноразово своїми рішеннями зміняла структуру та загальну чисельність апарату Званівської сільської ради.

Так, рішенням від 21.10.2009 року №5/26-179 була затверджена структура та загальна чисельність апарату Званівської сільської ради: сільський голова, секретар сільської ради, головний бухгалтер, спеціаліст 2 категорії, бухгалтер - 2 одиниці спеціаліст 2 категорії, землевпорядник, начальник ВУС, прибиральниця службових приміщень, всього: 7,5 одиниць.

Рішенням від 19.05.2009 р. №5/29-190 була затверджена наступна структура і загальна чисельність апарату Званівської сільської ради: сільський голова, секретар сільської ради, головний бухгалтер, спеціаліст 2 категорії, бухгалтер - спеціаліст 2 категорії, землевпорядник, начальник ВУС, прибиральниця службових приміщень, всього: 6,5 одиниць.

Рішенням від 08.10.2009 р. №5/32-212 була затверджена чергова структура та загальна чисельність апарату Званівської сільської ради: сільський голова, секретар сільської ради, спеціаліст - 2 одиниці , начальник ВУС, прибиральниця службових приміщень, всього: 5,5 одиниць.

Таким чином, якщо в перших двох рішеннях сільської ради від 21.01.2009 р. та від 19.05.2009 р. встановлювалися конкретні посаді, які повинні бути в апараті Званівської сільської ради та задача (обов'язок) сільського голови полягала в тому, щоб заповнити апарат конкретними працівниками згідно запропонованого депутатами штатному розпису, то в останньому рішенні від 08.10.2009 р. в структурі апарату депутати визначили таку позицію, як "спеціаліст" (2 одиниці), що є незрозумілим в силу того, що спеціаліст не є найменуванням посади, а свідчить тільки про рівень кваліфікації працівника, який займає цю посаду (спеціаліст 1 категорії, спеціаліст 2 категорії).

Вважає, що сільський голова прийняв неправильне рішення в частині зазначення в структурі апарату на наявність двох спеціалістів без зазначення при цьому конкретних посад, які повинні займати ці спеціалісти, їх категорії.

Така невизначеність у визначенні структури апарату з боку депутатів дозволила сільському голові довільно трактувати цю структуру і за своїм розумінням визначати та затверджувати конкретні посади, що є явною прерогативою депутатів сільської ради.

Спочатку сільський голова видає розпорядження №46 від 28.10.2009 р. "Про заходи у зв'язку із затвердженням нової структури апарату сільської ради", яким сільський голова скорочує посади головного бухгалтера та бухгалтера.

Потім сільським головою було видане розпорядження №47 від 28.10.2009 р. "Про затвердження штатного розпису апарату Званівської сільської ради на 2009 р.", в якому він затвердив наступну структуру та загальну чисельність апарату Званівської сільської ради: сільський голова, секретар сільської ради, спеціаліст - 2 одиниці , начальник ВУС, прибиральниця службових приміщень, всього: 5,5 одиниць.

Зазначає, що видаючи це розпорядження, сільський голова вийшов за межі своїх повноважень, визначених п.6 ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. №280/97-ВР, яка передбачає, що сільський голова "... вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету..."

Згідно протоколу 32 сесії Званівської сільської ради, не вбачається, з якими пропозиціями виступав сільський голова, чи ставив він питання про скорочення посади головного бухгалтера.

В даному випадку, сільський голова самостійно зайнявся затвердженням штатного розпису, почав вносити корективи в рішення Званівської сільської ради від 08.10.2009 р. №5/32-212, змінюючи це рішення, трактуючи його на свій розсуд, що суперечить також і ст.19 Конституції України.

Наступне розпорядження №48 від 28.10.2009 р. "Про заходи у зв'язку зі скороченням чисельності і штату працівників апарату сільської ради", яким сільський голова попередив про наступне скорочення працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Вважає, що в рішенні сільської ради та розпорядженнях №46,47,48 допущені такі порушення. В сільській раді на момент видання розпорядження №46 в бухгалтерії працювали три спеціалісти - головний бухгалтер та два бухгалтера. Видаючи розпорядження №46 сільський голова скорочує посади головного бухгалтера і бухгалтера, не маючи при цьому самого штатного розпису, яке з'являється пізніше. Тобто, до появи нового штатного розпису участь головного бухгалтера та одного з бухгалтерів була вирішена, потім розпорядженням №47 затверджується новий штатний розпис, в якому залишається тільки одна посада головного бухгалтера. Другий бухгалтер, мінуючи процедуру про наступне скорочення без усяких перешкод продовжую далі працювати.

У випадку ж проведення правильної послідовності при проведенні скорочення, тобто появи спочатку штатного розпису, а потім всіх наступних дій, виникає необхідність про попередження про наступне скорочення всіх трьох бухгалтерів з наступним застосуванням ст.42 КЗпП України про переважне право на залишення на роботі.

При застосуванні ст.42 КЗпП України на посаді повинна була залишитися позивач, оскільки має більш високу кваліфікацію, є спеціалістом вищої категорії - першої, стаж роботи більш 12 років, тому має переважне право перед залишеним бухгалтером.

Крім того, зазначає, що їй спричинена моральна шкода, яку вона оцінює в 4000,00 грн. та обґрунтовує тим, що порушення її законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і потребують від неї додаткових зусиль з організації її подальшого життя. Незаконні дії з боку сільського голови відобразилися на її стану здоров'я. Після того, як вона дізналася про звільнення, вона захворіла та перебувала на лікарняному з 25.12.2009 р. по 08.01.2010 р. За час розгляду справи вона вимушена була витрачати час та сили для звернення до суду з приводу незаконного звільнення, звертатися за допомогою до юристів, їй доводилося брати участь у судових засідання та шукати роботу. Вона знаходилася та знаходиться в постійному нервовому напруженні. Ця ситуація не могла не відобразитися на взаємовідносинах з моїми близькими родичами, члени її родини разом з нею весь цей час вимушені співчувати за те, що відбувається. Ці події внесли сильний та непередбачений дискомфорт в їх життя. Перспектива залишитися без роботи та стан здоров'я, що погіршився, без засобів до існування її моральні страждання, доповнювалися розумінням того, що відносно неї явно здійснювалися кроки до її усунення з сільської ради.

Зазначає, що строк для звернення до суду нею пропущений з поважних причин, оскільки 15.02.10 р. у встановлений строк вона звернулася до Артемівського міськрайонного суду з позовом про поновлення на роботі, було відкрито провадження по справі, яке розглядалося в порядку цивільного судочинства, ухвалою суду від 25.06.2010 р. було закрито та запропоновано звернутися в той же суд, але в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2010 р. було залучено до участі у справі в якості співвідповідача по даній справі голову Званівської сільської ради ОСОБА_4.

17 грудня 2015 року позивач ОСОБА_3 остаточно уточнила позовні вимоги до Званівської сільської ради.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25.12.2015 р. було залучено до участі у справі в якості співвідповідача по даній справі голову Званівської сільської ради ОСОБА_4.

В судовому засіданні 4.01.2015 р. позивач ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві, просила задовольнити позов в повному обсязі, щодо обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди доповнила, що в результаті її звільнення у неї погіршився стан здоров'я, після чого вона перенесла другу операцію, крім того тривалий розгляд справи також відзначився на її поганому самопочутті. Крім того, зазначила, що підприємницької діяльністю під час роботи в Званівській сільській раді не займалася, ще до початку роботи на державній службі зверталася до відповідних органів про припинення підприємницької діяльності, те що відповідні органи не внесли відповідні записи, вини її не має. Зазначає також, що весь 2009 рік працювала на посаді головного бухгалтера, що також підтверджується Актом контрольно - ревізійної комісії, випискою казначейства. В подальшому в судові засідання ОСОБА_3 не з'являлася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, просив задовольнити позов в повному обсязі, а також просив відшкодувати витрати на правову допомогу. Крім того, зазначив, що в рішенніЗванівської сільської ради від 21.05.2010 р. №5/37-254 "Про структуру, загальну чисельність та видатки на утримання апарату Званівської сільської ради" не зазначено, що рішення Званівської сільської ради від 08.10.2009 р. №5/32-212 "Про затвердження структури та загальної чисельності апарату Званівської сільської ради" втратило чинність.

Відповідач - Званівський сільський голова ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, оскільки його інтереси буде представляти його представник ОСОБА_6

Представник відповідачіввід Званівської сільської ради та Званівськогосідьського голови ОСОБА_4 за довіреностями - ОСОБА_2 в судовому засіданніне визнав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у наданих запереченнях (т.2, а.с.204-211, т.3, а.с.1-13), в яких зокрема зазначено:

Пункт 5 частини 1 статті 26 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначав, що виключно на пленарних засі даннях сільської ради вирішується питання щодо затвердження за пропозицією сільського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.

Як вбачається зі змісту Протоколу 32-ої сесії Званівської сільської ради, датованого 08.10.2009 р. сільським головою доповідалося питання № 1 щодо необхідності затвердження структури і загальної чисельності апарату Званівської сільської ради що не спростовано стороною позивача. Мотивація керівництва сільської ради зводилася до того, що за станом на кінець 2009 року суттєво зменшилася (в порівнянні з попередніми роками) кількість об'єктів, облік та діяльність яких була предметом виконання своїх посадових обов'язків спеціалістами централізованої бухгалтерії Званівської сільської ради. Проект рішення № 5/32-212 було (разом з іншими матеріалами згаданої сесії сільської ради) надано присутнім депутатам ради (були присутніми 10 з 16 депу татів ради) і як вбачається з вказаного Протоколу сесії проголосували за - 9 депутатів, а проти - 1 депутат (ОСОБА_7, чоловік бухгалтера ОСОБА_5Ф.). Щодо внесення сільським головою на розгляд сесії пропозиції щодо штату апарату ради зазначають, що сільська рада та Званівський сільський голова при здійсненні своїх повноважень в частині виконання оскаржуваного рішення Званівської сільської ради №5/32-212 від 08.10.2009 р. діяли відповідно до положень ст.19 Конституції України. Затвердження штатного розпису не відноситься виключної компетенції сесії сільської ради. За протоколом пленарного засідання 32-ої сесії вбачається, що сільський голова (до ухвалення оскаржуваного рішення) подав, шляхом озвучення, пропозицію щодо структури та загальної чисельності апа рату ради та її виконавчих органів. А депутати після обговорення проголосували за це рішення. В додатку № 1 до оспорюваного рішення ради чітко вбачається затвердження структури апарату ради і розписано кількість штатних одиниць, отже є цілком логічним висновок, що саме депутати сільської ради (за пропозицією сільського голови) затвердили не лише структуру апарату ради, але й затвердили загальну чисельність та розподілили кількість штатних одиниць апарату Званівської сільської ради . Спірні правовідносини (на час їх виникнення) були врегульовані постановою Кабінету Міністрів України Про фінансове забез печення діяльності органів місцевого самоврядування від 03 грудня 1997 року № 1349 (посилання на цю постанову КМУ міститься в мотивувальній частині оскаржуваного рішення від 08.10.2009 р. № 5/32-212). Типові штати (згідно додатку № 5 до вказаної постанови № 1349) могли бути використані в добровільному порядку, що й було враховано сільською радою та сільським головою при оформленні оскаржуваних за цим позовом актів . Також врахо вано, що за час чинності постанови № 1349 до типових штатів апарату сільських, селищних рад та їх виконавчих комітетів посади головних бухгалтерів не включалися (додаток № 5) . Питання щодо здійснення заходів у зв'язку із затвердженням нової структури апарату сільської ради, щодо затвердження штатного розпису апарату Званівської сільсь кої ради на 2009 рік та щодо заходів у зв'язку зі скороченням чисельності і штату праців ників апарату сільської ради не віднесено ст. 26 Законом № 280/97-ВР до виключної компетенції сесії сільської рада, тому, є очевидним необхідність вчинення таких заходів за розпорядженням сільського голови (які останній закріпив своїми розпорядженнями відпо відно до частини четвертої статті 42 Закону № 280/97-ВР).Так як, 08.10.2009 р. на 32-ій сесії ради, сільським головою було внесено пропозиції щодо структури апарату ради, загальної чисельності апарату ради та щодо здійснення роз поділу штатних одиниць при новій структурі апарату ради, а депутати затвердили ці про позиції шляхом ухвалення пропонованого рішення, то є абсолютно необґрунтованими, безпідставними вимоги позивача щодо визнання частково неправомірним рішення Званівської сільської ради Про затвердження структури та загальної чисель ності апарату Званівської сільської ради від 08.10.2009 р. № 5/32-212 та її намагання виз нати незаконним це рішення в частині вказівки в структурі апарату наявності двох спеціалістів без зазначення при цьому конкретних посад, які повинні займати ці спеціалісти або ж через включення до структури апарату посади начальника військово-облікового столу при відсут ності достатньої кількості військовозобов'язаних на території Званівської сільської ради.

Розпорядження : від 28 жовтня 2009 року № 46 Про заходи у зв'язку із затвердженням нової струк тури апарату сільської ради , від 28 жовтня 2009 року № 47 Про затвердження штатного розпису апарату Зва нівської сільської ради на 2009 рік , від 28 жовтня 2009 року № 48 Про заходи у зв'язку зі скороченням чисельності і штату працівників апарату сільської ради , видані Званівським сільським головою на виконання рішення Званівської сільської ради від 08.10.2009 р. № 5/32-212 Про затвердження структури та загальної чисельності апарату Званівської сільської ради та з урахуванням його повноважень згідно частини 4 статті 42 Закону № 280/97-ВР. Оскаржуваними розпорядженнями сільського голови структура апарату сільської ради не затверджується, а лише визначаються заходи, внаслідок затвердження цієї структури рішен ням сільської ради від 08.10.2009 р. № 5/32-212 та затверджується штатний розпис (що не входить до повноважень сесії сільської ради). Затвердження нової структури апарату сільської ради не потребує мотивації скоро чення, та й у самому оскаржуваному рішенні від 08.10.2009 р. № 5/32-212 міститься вказівка на втрату чинності попереднім рішенням ради від 19.05.2009 р. № 5/29-190 (яким були затверджені попередні структура та загальна чисельність апарату сільської ради), що визнається та не заперечується стороною позивача.

Розпорядження № 46 від 28.10.2009 р. (а.с. 22) не є неправомірним (тобто таким що здійснюється не по праву, незаконно, без належних підстав), оскільки воно було видане у виконання дійсного та правомірного (в розумінні ст. 204 ЦК України) правочину - рішення сільської ради від 08.10.2009 р. № 5/32-212, та вмотивоване постановою КМ України № 1349 від 03.12.1997 р.

Розпорядження № 47 від 28.10.2009 р. (а.с. 23-24) не є неправомірним (тобто таким що здійснюється не по праву, незаконно, без належних підстав), оскільки воно було видане у виконання дійсних та правомірних (в розумінні ст. 204 ЦК України) правочинів - рішення сільської ради від 08.10.2009 р. № 5/32-212 і розпорядження від 28.10.2009 р. № 46, та вмотивоване іншими нормативними актами (вказаними в мотивувальній частині цього розпо рядження). Зі свого боку позивачка відразу почала блокувати виконання вказаного розпоряд ження, відмовляючись підписувати додаток до розпорядження - штатний розпис з кошторисом щомісячних витрат, починаючи з 29.12.2009 р.

Розпорядження № 48 від 28.10.2009 р. (а.с. 25) не є неправомірним (тобто таким що здійснюється не по праву, незаконно, без належних підстав), оскільки воно було видане у виконання дійсних та правомірних (в розумінні ст. 204 ЦК України) правочинів - рішення сільської ради від 08.10.2009 р. № 5/32-212 і розпоряджень від 28.10.2009 р. № 46 та від 28.10.2099 р. № 47, та вмотивоване іншими нормативними актами (зокрема нормами КЗпП України). Вказане розпорядження є фактично повідомленням про наступне подальше вивіль нення, а тому не являється нормативним актом індивідуальної дії, який може бути оскаржене згідно зі ст.ст. 17-18 КАС України. Позивачка була своєчасно повідомлена про подальше наступне звільнення (у зв'язку зі скороченням в т.ч. й посади головного бухгалтера), а тому жодних порушень її прав допущено не було, крім цього маючи відповідно час позивачка так і не надала до сільської ради доказів того, що саме їй мало бути надано переважне право по залишенню на єдиній посаді спеціаліста II категорії-бухгалтера.

Розпорядження № 34 від 16.12.2009 р. (а.с. 26) не є неправомірним (тобто таким що здійснюється не по праву, незаконно, без належних підстав), оскільки воно було видане у виконання дійсних і правомірних (в розумінні ст. 204 ЦК України) правочинів - рішення сільсь кої ради від 08.10.2009 р. № 5/32-212 і розпоряджень від 28.10.2009 р. № 47 та від 28.10.2009 р. № 48, та вмотивоване іншими нормативними актами (зокрема нормами КЗпП України). Вказане розпорядження вказує дату подальшого вивільнення (з дотриманням строків повідомлення про звільнення). Позивачка була своєчасно повідомлена про подальше звільнення (у зв'язку зі ско роченням в т.ч. й посади головного бухгалтера), а тому жодних порушень її прав допущено не було, крім цього маючи відповідно час позивачка так і не надала до сільської ради доказів того, що саме їй мало бути надано переважне право по залишенню на єдиній посаді спеціаліста II категорії-бухгалтера.

Розпорядження № 01 від 15.01.2010 р. (а.с. 73) не є неправомірним (тобто таким що здійснюється не по праву, незаконно, без належних підстав), оскільки воно було видане з метою перенесення дати звільнення позивачки (враховуючи, що остання була в період 29.12.2009 р. - 15.01.2010 р. на лікарняному). Вказане розпорядження є фактично перенесенням дати звільнення на більш пізнішу дату через хворобу працівника, а тому не являється норма тивним актом індивідуальної дії, який може бути оскаржене згідно зі ст.ст. 17-18 КАС України.

Ставлячи вимогу про поновлення на посаді, сторона позивача не обґрунтовує свою позицію конкретною нормою матеріального права, відповідно до якої її порушене право може бути захищене. Міститься лише посилання на органи які розглядають трудові спори та на норму, що регулює відшкодування моральної шкоди в трудових спорах. З огляду на зміст копії трудової книжки вбачається те, що позивач тривалий час (з 16.07.2014 р.) працює на основному місці роботи - бухгалтером Артемівського районного спортивно-оздоровчого комплексу Доломітчик .

Трудове законодавство та вимоги Законів України не дозволяють працівникам органів місцевого самоврядування працювати за основним місцем роботи в інших підприємствах, установах або організаціях, а також їм забороняється займатися підприємницькою діяльністю. Тому, питання повернення позивача на скорочену посаду головного бухгалтера є неможливим, при її роботі в іншому місці або при здійсненні нею підприємницької діяльності. Зазначають, що в матеріалах даної справи містяться два документи, чинність яких на даний час ніким не оспорено, вони не скасовані або не припинені, а відтак їх зміст та викладені в них обставини є достовірними і заслуговують на увагу суду при вирішенні даного спору. Розпорядження Званівського сільського голови № 26 від 01 вересня 2009 року Про переміщення ОСОБА_3 та покладання обов'язків головного бухгалтера сільсь кої ради (а.с. 145-147) яким встановлено, що з 08.04.2009 р., на підставі Розпорядження Зва нівського сільського голови № 15 від 08.04.2009 року виконання обов'язків головного бухгал тера Званівської сільської ради на час хвороби (тимчасово) покладено на спеціаліста 2 категорії з питань бухгалтерського обліку ОСОБА_8, так як ОСОБА_3 знаходилась на лікарняно му. фактично безперервно, з квітня по 1 вересня 2009 року понад 145 (сто сорок п'ять) днів . З цієї і обставини виникли підстави для невідкладного впорядкування роботи бухгалтерії, так як ОСОБА_3 тривалий час не мала змоги виконувати свої посадові обов'язки, а оплата її тим часової непрацездатності (в розмірі 100% посадового окладу) та доплата іншій особі (за вико нання обов'язків головного бухгалтера) зайвим тягарем лягли на бюджет органу місцевого са моврядування. Цим Розпорядженням позивачка була переміщена на посаду бухгалтера Званівської сільської ради, до врегулювання питання щодо заміщення посади головного бухгалтера Званівської сільської ради, обов'язки головного бухгалтера покладені на ОСОБА_8 Вказане розпорядження спростовує міркування сторони позивача щодо заподіяння звільненням шкоди здоров'ю останньої, оскільки протягом 2009 року позивачка хворіла зага лом понад півроку, що взагалі потребувало постановки питання щодо її звільнення за станом здоров'я, однак стало неможливим через ненадання позивачкою листків непрацездатності з тривалим строком хвороби (майже півроку хвороби, але при цьому максимальні строки листків непрацездатності від 3 до 10 днів). Ознайомлюючись (25 грудня 2015 року) з матеріалами справи, сільський голова виявив, що в матеріалах справи № 2-а-11/11 міститься оригінал розпорядження Званівського сільсь кого голови № 26 від 01 вересня 2009 року Про переміщення ОСОБА_3 та покладан ня обов'язків головного бухгалтера сільської ради , якого відповідач-1 не надавав до суду та не надавав позивачці ОСОБА_3 Цей оригінал було неправомірно вилучено позивачкою ОСОБА_3 (яка до свого звільнення мала безперешкодний доступ до всіх процесуальних рішень ради та сільського голови).У вказаному розпорядженні міститься підпис сільського голови та оригінальний від тиск печатки Званівської сільської ради - це є саме той оригінальний примірник який має міститися в Званівській сільській раді, а в матеріалах справи має бути його посвідчена копія.Заслуговує на увагу також і рішення Званівської сільської ради від 14 липня 2010 року № 5/39-265 Про скасування розпорядження Званівського сільського голови № 8 від 14,04,2003 року Про призначення на посаду спеціаліста 1 категорії (а.с. 39-40), яким встановлено, що на момент проведення конкурсу на посаду спеціаліста 1 категорії, головного бухгалтера Званівсь кої сільської ради, громадянка ОСОБА_3 займалась підприємницькою діяльністю, що є порушенням вимог статті 5 Закону України Про боротьбу з корупцією та виключає можли вість прийняття на державну службу. Згадану обставину ОСОБА_3В, приховала від конкурс ної комісії, внаслідок чого було видано незаконне розпорядження № 8 від 14.04.2003 року Про призначення на посаду спеціаліста 1 категорії (а.с. 15). Званівська сільська рада вирішила скасувати розпорядження Званівського сільського голови № 8 від 14.04.2003 року Про призна чення на посаду спеціаліста 1 категорії .Крім наведеного, несумісність займаній нею посаді (до моменту її звіль нення) простежувалася наступним: рішенням Господарського суду Донецької області по справі № 40/282пн (а.с. 60); витяг з ЄДРПОУ від 25.06.2010 р. про те, що за станом на цю дату підприємницька діяльність позивачки не припинена (а.с. 66); постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.11.2010 р. по справі № 2а-24704/10/0570 (а.с. 231-233); витяг з ЄДРПОУ від 25.11.2010 р. про те, що за станом на цю дату підприємницька діяльність позивачки не припинена (а.с. 85).

Вважають, що оскільки розпорядження Званівського сільського голови № 26 від 01.09.2009 р. Про перемі щення ОСОБА_3 та покладання обов'язків головного бухгалтера сільської ради ; рішення Званівської сільської ради від 14.07.2010 року № 5/39-265 Про скасування розпорядження Званівського сільського голови № 8 від 14.04.2003 року Про призначення на посаду спеціаліста 1 категорії ; рішення Господарського суду Донецької області від 22.10.2003 р. (спр. № 40/282пн); витяг з ЄДРПОУ від 25.06.2010 р. (а.с. 66); постанова Донецького окружного адміністративного суду від 22.11.2010 р. (справа №2а-24704/10/0570; витяг з ЄДРПОУ від 25.11.2010 р. (а.с. 85) є діючими і ніким не скасованими, то факти встановлені в цих актах органу місцевого самоврядування та документах слід вважати достовірними .

При звільненні за п. 1 ст. 40 КЗпП діють переваги на залишення на роботі, що вста новлені ст. 42 КЗпП України. До кола працівників , серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, і працівники, які не мають таких переваг, а тому підлягають звільненню, входять всі працівники, що займають таку ж посаду і виконують таку ж роботу на підприємстві, а не тільки тих, хто працює в структурному підрозділі, в якому виконував роботу чи обіймав посаду працівник, який підлягає звільненню.У першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці. Судова практика не допускає можливості прове дення експертизи з метою визначення працівників з більш високою кваліфікацією і продуктив ністю праці. Тому учасники трудового спору вправі подавати будь-які допустимі докази, що підтверджують факт наявності у працівника, який звільняється, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці. Такими доказами можуть бути документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про тимчасове виконання обов'язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо .Верховний Суд України однією з істотних ознак більш високої продуктивності праці визнає дисциплінованість працівника. Тому ВСУ вважає за необхідне при застосуванні поло жень ст. 42 КЗпП щодо переважного права на залишення на роботі враховувати наявність дис циплінарного стягнення. Всі необхідні матеріали містяться в матеріалах даної справи.Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку суд при розгляді трудового спору повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій ст. 42 КЗпП.При визначенні категорій працівників, які мають переважне право на залишення на роботі, належить враховувати, що черговість їх перелічення, яка дається в частині другій коментованої статті, юридичного значення не має. Інакше кажучи, працівникові, зазначеному в одному з перших пунктів частини другої ст. 42 КЗпП. не може бути надана перевага на залишення на роботі перед працівником, що належить до категорії, зазначеної в одному з останніх пунктів, тільки через черговість відповідних категорій працівників у переліку.Наведений (в ст. 42 КЗпП України) перелік осіб, які мають переваги на залишення на роботі при звільненні за п. 1 ст. 40 КЗпП, не є вичерпним. Допускається можливість встанов лення законодавством таких переваг й іншим категоріям працівників.Виходячи з викладеного , враховуючи те, що: протягом останнього року роботи у відповідача-1, позивач ОСОБА_3 пропра цювала менше 1/3 частини робочого часу; систематично (особливо до звільнення) не виходила на роботу через сумнівні лікарняні ; мала задовільні навики роботи з комп'ютером; мала без перервний стаж саме в бухгалтерії Званівської сільської ради з квітня 2003 року; протягом 2009 року, бухгалтер ОСОБА_8 пропрацювала з додатковим наванта женням (з квітня 2009 року до вересня 2009 та з грудня 2009 року і до кінця 2009 року суміщала посаду головного бухгалтера); навчалась з метою підвищення кваліфікації; мала достатньо добрі навики роботи з комп'ютером; мала безперервний стаж саме в бухгалтерії Званівської сільської ради з квітня 2003 року; протягом останнього року роботи у відповідача-1, бухгалтер ОСОБА_5 (людина літнього віку, яка в разі звільнення могла вийти на пенсію достроково, що в подальшому й зробила) пропрацювала в звичайному режимі без додаткових навантажень; мала задовільні навики роботи з комп'ютером; мала безперервний стаж саме в бухгалтерії Званівської сільської ради з квітня 2003 року, то відповідно логічним кроком керівництва сільської ради стало залишення на своїй посаді (спеціаліста II категорії-бухгалтера) саме ОСОБА_8 . Отже, ані Званівською сільською радою, ані Званівським сільським головою не порушувалося переважне право позивачки на залишення на роботі.Крім цього, посилаючись на недотримання відпо відачами переважного права, позивач та її представник підсвідомо визнають правомір ною процедуру скорочення чисельності та штатів, бо саме за таких обставин є можливим застосування положень ст. 42 КЗпП України.

Крім того, зазначають, що тривалий розгляд справи стався не з вини позивача, однак і не з вини відповідачів, тому Званівська сільська рада не повинна нести фінансову відповідальність коштами територіальної громади за тривалий розгляд справи. Позивач безпідставно намагається індексувати втрачений заробіток на суму понад 49 700 гривень (індексація можлива лише щодо безспірних вимог, а в даному випадку наявний спір не лише про право але й про розмір), а також безпідставно заявляє грошові вимоги щодо понад 37 000 гривень матеріальної допомоги .

З наведених вище доводів, вбачається що ані Званівською сільською радою, ані Званівським сільським головою не було порушено трудових прав позивачки (при її звільненні), а тому відсутні підстави для стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15 січня 2010 року по 08 грудня 2015 року (тим більш що втрачений заробіток в розмірі місячного заробітку позивачка отримала ще травні-червні 2010 року).

Також за відсутності порушень трудових прав позивачки відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.

Крім того, представник відповідачів зазначив, що кожне рішення сільської ради щодо структури, загальної чисельності та видатків на утримання апарату щодо затвердження штатного розпису втрачає чинність після прийняття нового відповідного рішення сільської ради.

Враховуючи викладене, сторона відповідачів просить суд відмовити ОСОБА_3 в задоволенні її адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши учасників адміністративного процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступні факти та обставини:

15.02.2010 року ОСОБА_3 звернулася до Артемівського міськрайонного суду Донецької області в порядку цивільного судочинства з позовом до Званівської сільської ради про поновлення на роботі, визнання незаконними рішення сільської ради і розпоряджень сільського голови, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди з дотриманням встановлених законом строків. Ухвалою суду від 25.06.2010 р. провадження про справі було закрито, оскільки вказані позовні вимоги повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства. 02.07.2010 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеними позовними вимогами в порядку адміністративного судочинства. Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Відповідно до положень ст.99 КАС України (в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду 02.07.2010 р.) визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тому суд вважає, що позивач щодо вимог про визнання рішення і розпоряджень неправомірними, незаконними не пропустила строк для звернення до суду, а щодо вимог трудового характеру пропустила строк звернення до суду, з поважних причин і тому вважає за необхідне поновити їй строк звернення до суду для захисту її порушених прав як пропущений з поважних причин.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 1 липня 1998 року прийнята на посаду бухгалтера централізованої бухгалтерії Званівської сільської ради Артемівського району Донецької області, з 14 квітня 2003 року призначена на посаду головного бухгалтера (т.1, а.с.11-14).

В теперішній час позивач ОСОБА_3 працює бухгалтером Артемівського районного спортивно-оздоровчого комплексу Доломітчик (т.2, а.с.169-171).

Рішенням Званівської сільської ради Артемівського району Донецької області Про затвердження структури та загальної чисельності апарату Званівської сільської ради від 8 жовтня 2009 року № 5/32-212 було затверджено структуру та загальну чисельність апарату Званівської сільської ради в кількості 5,5 штатних одиниць з 15 грудня 2009 року. Згідно з Додатком 1 до цього рішення структура та загальна чисельність апарату становить: сільський голова - 1 одиниця; секретар сільської ради - 1 одиниця; спеціалісти - 2 одиниці; начальник військово-облікового столу - 1 одиниця; прибиральник службових приміщень - 0,5 одиниці. Всього: 5,5 штатних одиниць.

На виконання рішення Званівської сільської ради Артемівського району Донецької області від 8 жовтня 2009 року № 5/32-212 головою Званівської сільської ради були видані:

- розпорядження №46 від 28 жовтня 2009 року Про заходи у зв'язку з затвердженням нової структури апарату сільської ради , в якому зазначеноу зв'язку з затвердженням нової структури і загальної чисельності апарату сільської ради рішенням сільської ради від 08.10.2009 року №5/32-212 Про затвердження структури сільської ради та загальної чисельності апарату Званівської сільської ради , враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 03.12.1997 р. № 1349 Про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування , керуючись ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні скоротити з 29.12.2009 р. посаду головного бухгалтера -1 одиниця; посаду спеціаліста 2 категорії, бухгалтера - 1 одиниця. Було також визнано таким, що втратили чинність розпорядження сільського голові від 29.09.2009 р. № 35 Про заходи у зв'язку з затвердженням нової структури виконавчого апарату сільської ради від 12.10.2009 р. №40 Про заходи у зв'язку з затвердженням нової структури апарату сільської ради (т.3, а.с.35);

- розпорядження №47 від 28 жовтня 2009 року Про затвердження штатного розпису апарату Званівської сільської ради на 2009 рік , в якомузазначено, що на підставі рішення Званівської сільської ради від 08.10.2009 р. № 5/32-212 Про затвердження структури та загальної чисельності апарату Званівської сільської ради та розпорядження сільського голови Званівської сільської ради від 28.10.2009 р. № 46 Про заходи у зв'язку з затвердженням нової структури апарату сільської ради було затверджено штатний розпис апарату Званівської сільради на 2009 р., який набуває чинності з 29.12.2009 р., також втратило чинність розпорядження сільського голови від 12.10.2009 р. № 41 Про затвердження штатного розпису апарату Званівської сільради на 2009 р визнати таким, що втратило чинність з 29.12.2009 р. Штатний розпис по Званівській сільраді з 29.12.2009 р. було складено таким чином : сільський голова - 1 одиниця, секретар - 1 одиниця, спеціаліст 2 категорії - бухгалтер - 1 одиниця; спеціаліст 2 категорії - землевпорядник 1 одиниця, завідувач ВОБ 1 одиниця, техпрацівник-0,5 одиниці, а всього у кількості 5,5 одиниць(т.3, а.с.36, 36 на звороті);

- розпорядження № 48 від 28 жовтня 2009 року Про заходи у зв'язку зі скороченням чисельності і штату працівників апарату сільської ради , відповідно до якого були попереджені про наступне вивільнення 29 грудня 2009 року в зв'язку зі скороченням чисельності і штату працівників апарату сільської ради згідно п.1 ст.40 КЗпП України ОСОБА_3 та ОСОБА_5Ф, з яким останні були ознайомлені (т.3, а.с.37);

- розпорядження № 34 від 16 грудня 2009 року Про звільнення ОСОБА_3В. , яким звільнено ОСОБА_3 з посади головного бухгалтера з 29 грудня 2009 року у зв'язку зі скороченням чисельності і штату працівників, згідно пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати (т.3, а.с.38);

- розпорядження № 01 від 15 січня 2010 року Про внесення змін в розпорядження сільського голови від 16.12.2009 № 34 , відповідно до якого у зв'язку з перебуванням ОСОБА_3 на лікарняному змінено дату її звільнення з 29 грудня 2009 року на 15 січня 2010 року з 29.12.2009 р. на 15.01.2010 р. (т.3, а.с.39).

Пунктом 5 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання щодо затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова: вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради (пункт 5); вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури і штатів виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету (пункт 6); є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою (пункт 13); здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів (пункт 19); видає розпорядження у межах своїх повноважень (пункт 20).

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України Про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування від 3 грудня 1997 року № 1349 (далі - постанова № 1349; втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 664) рекомендовано головам обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у містах рад (у разі їх створення), міським, селищним і сільським головам під час підготовки пропозицій щодо структури виконавчого апарату обласних, районних, районних у містах рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, районних у містах рад (крім міст Києва та Севастополя), загальної чисельності апарату рад та їх виконавчих комітетів дотримуватися типових штатів згідно з додатками № 1 - 5.

Отже, уповноважені посадові особи та органи місцевого самоврядування розробляють та затверджують штати цих органів у межах визначених законодавством, виходячи із місцевих умов та можливостей. Типові штати ними можуть використовуватися у добровільному порядку.

За час чинності постанови № 1349 до типових штатів апарату сільських, селищних рад та їх виконавчих комітетів посади головних бухгалтерів не включалися (додаток № 5). Розглядаючі позовні вимоги позивача щодо визнання частково неправомірним рішення Званівської сільської ради від 08.10.2009 р. №5/32-212 "Про затвердження структури і загальної кількості апарату Званівської сільської ради" і визнання незаконним рішення в частині зазначення в структурі апарату на наявність двох спеціалістів без зазначення при цьому конкретних посад, які повинні займати ці спеціалістисуд вважає, що сесія Званівської сільради, затверджуючи вказану структуру та загальну чисельність апарату сільрадидіяла в межах своїх повноважень, наданих їй Законом України Про місцеве самоврядування в Україні і відповідно до додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України № 1349 від 03.12.1997 р. Про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування , тож підстав для їх задоволення у суду не має.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги, щодо визнання неправомірним розпорядження №46 від 28.10.2009 р. "Про заходи у зв'язку із затвердженням нової структури апарату сільської ради", оскільки відповідно до своїх повноважень, визначених в п.6 ч.4 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні Званівський сільський голова вніс на розгляд ради пропозиції щодо структури і штатів апарату ради. Як вбачається з протоколу 32 сесії Званівської сільської ради від 08.10.2009 р., "Порядок денний: 1. Про затвердження структури та загальної чисельності апарату Званівської сільської ради. Доповідач: Шишко Р.В. (т.1, а.с.86), слухали: Про затвердження структури та загальної чисельності апаратуЗванівськоїсілської ради. Доповідав ОСОБА_4 - сільський голова, вирішили: Рішення №5/32-212 додається. голосували: за - 9 проти - 1 утрималися - 0 (т.1, а.с.87).Званівська сільська рада, також діючи у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997, № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні та Додатку 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1349 від 03.12.1997 р. Про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування , на тридцять другій сесії п'ятого скликання затвердила, за пропозицією сільського голови, структуру загальної чисельності апарату ради.(а.с.86-89,90-91об., 98-106).

Слід звернути увагу, що наведені норми не зобов'язують сільського голову надавати письмові пропозиції, а депутатів на сесії визначатися з посадами апарату ради.

Також необхідно зазначити, що сесія сільської ради діяла у відповідності з вимогами зазначених норм, затвердивши структуру і загальну чисельність апарату Званівської сільської ради (а.с.90) не включивши посаду головного бухгалтера, що відповідає вимогам та рекомендаціям визначеним в Додатку 5постанови Кабінету Міністрів України № 1349 від 03.12.1997 р. Про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування Типовий штат апарату сільських, селищних рад та їх виконавчих комітетів (а.с.104-105), де відсутня посада головного бухгалтера. На момент складання штатного розпису за Рішенням Званівської сільської ради від 08.10.2009 року № 5/32-212, вже була відсутня посада головного бухгалтера.

Відповідно до ст. 61 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети. Стаття 64 вищезазначеного Закону дає право сільським радам самостійно розпоряджатися коштами відповідних місцевих бюджетів, визначити напрями їх використання. Повноваження голови сільської ради обумовлені ст. 42 цього Закону та надають йому право бути розпорядником бюджетних коштів і затверджувати штатний розпис.

Щодо витрат на утримання апарату ради слід зазначити, що Рішенням Званівської сільської ради від 21.01.2009 р. №5/26-179 "Про структуру, загальну чисельність та видатки на утримання апарату Званівської сільської ради відповідно до п.5 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в п.2 затверджено кошторис видатків на утримання апарату Званівської сільської ради на 2009 рік по коду функціональної класифікації 10116 "Органи місцевого самоврядування" в сумі 249046 грн. згідно додатку (т.1, а.с.16). Рішенням Званівської сільської ради від 19.05.2009 р. №5/29-190 "Про внесення змін в рішення сільської ради від 21.01.2009 р. №5-26-179 "Про структуру, загальну чисельність та видатки на утримання апарату Званівської сільської ради" відповідно до п.5 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (т.3, а.с.33) було внесено зміни в структуру та загальну чисельність апарату в кількості 6,5 штатних одиниць та додаток 1 до рішення сільської ради від 21.01.2009 р. №5/26-179 викладено в новій редакції. Тобто кошторис видатків на утримання апарату сільської ради був затверджений рішенням сільської ради від 21.01.2009 р. №5/26-179 на весь 2009 рік.

Таким чином, сільський голова Званівської сільради, у зв'язку з новою структурою і загальною чисельністю апарату сільської ради, яка не включала посаду головного бухгалтера, своїм Розпорядженням № 46 від 28.10.2009 року, скоротивши посаду головного бухгалтера і затвердивши штатний розпис без цієї посади, діяв у відповідності з законодавством і в межах своїх повноважень.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги, щодо визнання неправомірним розпорядження сільського голови №47 від 28.10.2009 р. "Про затвердження штатного розпису апарату Званівської сільської ради на 2009 рік", суд зазначає, що відповідно до ст. 61 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органі місцевого самоврядування самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети. Стаття 64 зазначеного Закону дає право сільським радам самостійно розпоряджатися коштами відповідних місцевих бюджетів, визначити напрями їх використання. Повноваження голови сільської ради обумовлені ст. 42 цього Закону та надають йому право бути розпорядником бюджетних коштів і затверджувати штатний розпис. Таким чином сільський голова, затверджуючи штатний розпис діяв у межах своїх повноважень. Крім того, вказане розпорядження скасовано на підставі Розпорядження сільського голови №28 від 21.05.2010 р. (т.3, а.с.51).

Не підлягають задоволенню позовні вимоги, щодо визнання незаконним розпорядження сільського голови №48 від 28.10.2009 р. "Про заходи чисельності у зв'язку зі скорочення чисельності і штату працівників апарату сільської ради", суд зазначає, що відповідно до ст. 42 ч. 4 п.20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський голова видає розпорядження в межах повноважень. Питання прийому і звільнення працівників апарату сільської ради відноситься до компетенції сільського голови. Розпорядження про попередження про наступне звільнення працівника винесене в межах службових повноважень сільського голови.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги, щодо визнання незаконним розпорядження сільського голови Званівської сільської ради №34 від 16.12.2009 р. про звільнення ОСОБА_3 у зв'язку зі скороченням чисельності і штату працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України та розпорядження №01 від 15.01.2009 р. "Про внесення змін до розпорядження сільського голови від 16.12.2009 р. №34 про зміну дати звільнення з 29.12.2009 р. на 15.01.2010 р., оскільки вони не основані на вимогах законодавства про працю. Данні розпорядження про звільнення позивача були видані не в наслідок порушення позивачем трудових обов'язків і дисципліни, позивача не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, її було звільнено за скороченням штату і тому розпорядження не підлягають скасуванню, так як чинним законодавством не передбачено скасування розпоряджень про звільнення робітника за скороченням штату. Крім того, рішенням Званівської сільської ради №5/36-251 від 05.05.2010 р. "Про погодження звільнення головного бухгалтера Званівської сільської ради ОСОБА_3, сільська рада вирішила погодити звільнення ОСОБА_3 з посади головного бухгалтера Званівської сільської ради з 15 січня 2010 року у зв'язку із затвердженням нової структури і загальної чисельності апарату Званівської сільської ради .

При вирішенні трудового спору про поновлення на роботі суд зобов'язаний встановити чи дотримано вимог закону при звільненні працівника з ініціативи власника з певної посади і з певної підстави.

Відповідно до положень п. 1 ст.40 КЗпП України, який передбачає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у п.1,2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ст. 42 КзПП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалимбезперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12);6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. Перевага взалишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Згідно п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 р. „Про практику розгляду судами трудових спорів", Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці,

зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання

підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або

штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним

органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника,

які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те,

що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що

власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести

працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в

установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник

переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він

за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Відповідач ці вимоги закону відносно позивача виконав.

Згідно вказаної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України, судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада

якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).Позивач ставить питання щодо її переважного права на залишення на роботі на посаді бухгалтера, однак як вбачається з матеріалів справи, на посаді бухгалтера залишилася працювати ОСОБА_8, яка і до скорочення посади головного бухгалтера та бухгалтера, займала цю посаду. Інших вакантних посад, які б могли бути запропоновані ОСОБА_3 згідно штатного розпису не було. Як вбачається з додатку 1 до рішення сільської ради від 19.05.2009 р. вже була одна одиниця спеціаліста ІІ категорії, бухгалтер (т.3, а.с.33 на звороті). Згідно додатку №1 до рішення сільської ради від 24.12.2015 р. №7/3-15 щодо структури та загальної чисельності апарату Званівської сільської ради з 01.01.2016 р. посада головного бухгалтера відсутня (т.3, а.с.44,44 на звороті). Крім того, позивач взагалі не ставить питання про поновлення її на роботі саме на посаду бухгалтера Званівської сільської ради.

Розпорядженням сільського голови № 26 від 01.09.2009 року Про переміщення ОСОБА_3 та покладання обов'язків головного бухгалтера сільської ради встановлено, що з 8 квітня 2009 року, на підставі Розпорядження Званівського сільського голови № 15 від 08.04.2009 року виконання обов'язків головного бухгалтера Званівської сільської ради на час хвороби (тимчасово) покладено на спеціаліста 2 категорії з питань бухгалтерського обліку ОСОБА_8 ОСОБА_3 знаходилась на лікарняному, фактично безперервно, з 8 квітня по 1 вересня 2009 року понад 145 (сто сорок п'ять) днів. Вважаючи на ці обставини виникли підстави для невідкладного впорядкування роботи бухгалтерії, оскільки ОСОБА_3 тривалий час не має змоги виконувати свої посадові обов'язки, а оплата її тимчасової непрацездатності (в розмірі 100% посадового окладу) та доплата іншій особі (за виконання обов'язків головного бухгалтера) зайвим тягарем лягають на бюджет органу місцевого самоврядування. Цим Розпорядженням позивачка була переміщена на посаду бухгалтера Званівської сільської ради, до врегулювання питання щодо заміщення посади головного бухгалтера Званівської сільської ради, обов'язки головного бухгалтера покладені на ОСОБА_8 (т.1, а.с. 145-147).

Рішенням Званівської сільської ради від 14.07.2010 року № 5/39-265 Про скасування розпорядження Званівського сільського голови № 8 від 14.04.2003 року Про призначення на посаду спеціаліста 1 категорії встановлено, що на момент проведення конкурсу на посаду спеціаліста 1 категорії, головного бухгалтера Званівської сільської ради, громадянка ОСОБА_3 займалась підприємницькою діяльністю, що є порушенням вимог статті 5 Закону України Про боротьбу з корупцією та виключає можливість прийняття на державну службу. Згадану обставину ОСОБА_3 приховала від конкурсної комісії, внаслідок чого було видано незаконне розпорядження № 8 від 14.04.2003 року Про призначення на посаду спеціаліста 1 категорії . Званівська сільська рада вирішила скасувати розпорядження Званівського сільського голови №8 від 14.04.2003 року Про призначення на посаду спеціаліста 1 категорії ( т.1, а.с. 39-40, 136).

Зазначене Розпорядження сільського голови № 26 від 01.09.2009 року Про переміщення ОСОБА_3 та покладання обов'язків головного бухгалтера сільської ради , Рішення Званівської сільської ради від 14.07.2010 року № 5/39-265 Про скасування розпорядження Званівського сільського голови № 8 від 14.04.2003 року Про призначення на посаду спеціаліста 1 категорії , є діючими і ніким не скасованими.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог щодо поновлення на роботі.

Оскільки суд прийшов до висновку і про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог щодо поновлення на роботі, то не має підстав для задоволення вимог щодо стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, а також відшкодування витрат на правову допомогу.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що слід поновити ОСОБА_3 строк для звернення до суду за захистом її прав, а в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судовго збору віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_3 строк для звернення до суду за захистом її прав.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Званівської сільської ради, Голови Званівської сільської ради ОСОБА_4 про визнання рішення і розпоряджень неправомірними, незаконними, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, - відмовити в повному обсязі.

На постанову до Донецького апеляційного адміністративного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області може бути подана апеляція протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений та підписаний 11.01.2016 року.

ОСОБА_9