Рішення

від 19.07.2016 по справі 910/8824/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2016Справа №910/8824/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Лімітед" м. Києва

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 114816,57 грн.

зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Лімітед"

до Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк"

про зобов'язання прийняти товар, ціна позову 107200 грн.,

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача: Франчук Ю.В.,

від відповідача: Шестакова І.С.

СУТЬ СПОРУ :

у травні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Авант-Банк" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що за усною домовленістю із відповідачем ним було замовлено у останнього модуль пам'яті та вінчестер для сервера.

18 листопада 2015 р. згідно рахунків-фактур №№ 5792 та 5793 від 28 жовтня 2015 р. він перерахував останньому 40 % попередньої оплати у розмірах 34176 грн. та 80256 грн., а всього 114432 грн.

Також зазначав, що 26 лютого 2016 року рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 262 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Авант-Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" було розпочато процедуру ліквідації банку позивача та на уповноважену особу покладено обов'язок щодо збереження майна (активів) банку.

Листом № 1596 від 25 березня 2016 р. він повідомив відповідача про вищевказане рішення, а також про те, що вже відсутня необхідність в отриманні замовленого у відповідача товару, який переданий йому не був, та просив повернути одержані кошти до 31 березня 2016 року.

Посилаючись на те, що товар на суму попередньої оплати відповідач йому не передав, одержані кошти не повернув, позивач просив задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь 114432 грн. боргу, три проценти річних з простроченої суми 384,57 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на належне виконання зобов'язань за спірним договором, порушення позивачем умов договору під час виконання обов'язку прийняти товар.

У процесі розгляду справи відповідач подав зустрічний позов в якому вказував, що всупереч умов укладеного між ним і позивачем в усній формі договору купівлі-продажу позивач доставлений йому товар в установленому порядку не прийняв.

З цих підстав відповідач просив задовольнити позов та зобов'язати відповідача прийняти зазначений товар та підписати акт прийому-передачі, а також покласти на позивача понесені по справі господарські витрати.

Позивач у відзиві на зустрічну позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти зустрічного позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість зустрічних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити, зустрічний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2015 р. відповідач виставив позивачу рахунки-фактури №№ 5792, 5793 на сплату 85440 грн. за вісім модулів пам'яті для сервера Hewlett Packard DDR3 10600MHz 604506-B21 та на сплату 200640 грн. за два вінчестери SCSl/SAS Hewlett Packard 1 TB 690823-B21.

Указані рахунки були оплачені позивачем 18 листопада 2015 р. у розмірі 34176 грн. та 80256 грн., а всього 114432 грн. (40 % попередньої оплати згідно рахунків).

Це підтверджується поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень №№ 1391154, 1391163 від 18 листопада 2015 р., вищевказаними рахунками-фактурами.

Такі дії сторін свідчать про схвалення ними відповідно до вимог ст. 202 ЦК України правочину, що створило для них цивільні права та обов'язки.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Таким чином, між сторонами по справі виникли відносини з договору поставки, укладеного в усній формі, врегульовані гл. 54 ЦК України, за яким відповідач зобов'язався передати позивачу у власність комп'ютерне обладнання, а відповідач - прийняти указаний товар та сплатити за нього встановлену ціну.

Згідно з вимогами ч. 2. ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін.

Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем обов'язку передати товар.

У відповідності до вимог ст.ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За правилами ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець проінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Як пояснили у судовому засіданні представники сторін, умовами договору між ними, було передбачено передачу товару шляхом його доставки до місцезнаходження (офісу) позивача.

Строк поставки товару за договором сторонами встановлений не був.

29 січня 2016 року на виконання умов договору уповноважений представник відповідача експедитор ОСОБА_3 здійснив доставку передбаченого договором товару загальною вартістю 114432 грн. (на суму попередньої оплати) до місця находження банку позивача по вул. Плещеєва, 10 у м. Києві.

Вказані обставини підтверджується поясненнями відповідача, наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями експедитора ОСОБА_3, товарно-транспортною накладною № 462 від 29 січня 2016 р., видатковими накладними №№ 5792, 5793 від 29 січня 2016 р.

Відповідно до умов ч. 1 ст. 689 ЦК України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

З матеріалів слідує, що позивач доставлений йому товар не прийняв.

Факт відмови від одержання товару підтверджується відмовою працівника банку ОСОБА_4, який раніше був уповноваженим позивачем на одержання матеріальних цінностей у відносинах з відповідачем.

Вказані обставини підтверджуються також письмовими поясненнями ОСОБА_3, актами відмови від товару (продукції, послуг) від 29 січня 2016 р., доданими до матеріалів справи видатковими накладними за період березня-жовтня 2015 р.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 690 ЦК України якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Доказів наявності підстав для правомірної відмови позивача від прийняття товару, переданого відповідачем, суду не надано.

Посилання позивача на введення тимчасової адміністрації у банку не тягне за собою правових наслідків для відмови від прийняття товару, тому доводи позивача з цього приводу є необґрунтованими.

За таких обставин, зустрічний позов про зобов'язання позивача прийняти товар відповідно до вимог ч. 1 ст. 689 ЦК України підлягає задоволенню, у первісному позові відповідно до вимог ст.ст. 16, 693 ЦК України слід відмовити.

Оскільки у позові відмовлено, зустрічний позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

у позові Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" м. Києва відмовити.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Лімітед" м. Києва

задовольнити.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Авант-Банк" (03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, 23, код 36406512) прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Лімітед" (03170, м. Київ, вул. Перемоги, 9А, код 38980356) жорсткий диск HP800Gb SAS ME 2/5/in TM SSD та пам'ять до сервера HP DIMM 8 Gb PC 3L 10600R DL380 на підставі актів прийому-передачі даних товарів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" (03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, 23, код 36406512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Лімітед" (03170, м. Київ, вул. Перемоги, 9А, код 38980356) 1608 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар