Постанова

від 26.10.2016 по справі 910/8824/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2016 р. Справа№ 910/8824/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Калатай Н.Ф.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Качурова С.В., (довіреність №64/2016 від 10.10.2016 року),

від відповідача - Шестакова І.С., (довіреність б/н від 22.08.2016 року),

розглянувши матеріали апеляційної скарги

публічного акціонерного товариство "Авант-Банк"

на рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року

у справі №910/8824/16 (суддя Паламар П.І.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Авант-Банк", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Лімітед", м. Київ

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового

зобов'язання, ціна позову 114 816, 57 грн.

зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Лімітед", м. Київ

до публічного акціонерного товариства "Авант-Банк", м. Київ

про зобов'язання прийняти товар, ціна позову 107 200, 00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року публічне акціонерне товариство "Авант-Банк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Лімітед" про стягнення 114 816,57 грн.

У червні 2016 року товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Лімітед" подало зустрічний позов до публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" про зобов'язання прийняти товар, ціна позову 107 200, 00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.07.2016 року у справі №910/8824/16 прийнято зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Лімітед" до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року у справі №910/8824/16 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено. Зобов'язано публічне акціонерне товаристве "Авант-Банк" прийняти від товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Лімітед" жорсткий диск HP800Gb SAS ME 2/5/in TM SSD та пам'ять до сервера HP DIMM 8 Gb PC 3L 10600R DL380 на підставі актів прийому-передачі даних товарів.

Присуджено до стягнення з публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Лімітед" 1 608, 00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням, публічне акціонерне товариство "Авант-Банк" вперше подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року у справі №910/8824/16 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги та відмовити в задоволенні зустрічному позові.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2016 року апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

23.08.2016 року публічне акціонерне товариство "Авант-Банк" вдруге подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року у справі №910/8824/16 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги та відмовити в задоволенні зустрічному позові.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач за первісним позовом посилається на те, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, виходячи з того, що судом першої інстанції неправомірно оцінено надані позивачем докази.

Заявником також додано до матеріалів апеляційної скарги клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року у справі №910/8824/16.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариств "Авант-Банк" на рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року у справіг№910/8824/16 прийнято до провадження у складі: Агрикової О.В. (головуючий), Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г. та призначено її розгляд на 12.10.2016 року.

10.10.2016 року через загальний відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з великою завантаженістю та неможливістю бути присутнім у судовому засіданні 12.10.2016 року.

У зв'язку з припинення повноважень судді Рудченка С.Г., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у зв'язку із звільненням у відставку здійснити розгляд справи у визначеному складі неможливо.

Відповідно до пп. 2.3.25, 2.3.49 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 5.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Київському апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 03.02.2016 року, автоматизованою системою має бути здійснено заміну судді Рудченка С.Г. у складі визначеної колегії для розгляду вказаної вище справи, про що сформувати відповідний протокол.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариство "Авант-Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року у справі №910/8824/16 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Агрикової О.В. (головуючий), Чорногуз М.Г., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариство "Авант-Банк" на рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року у справі №910/8824/16 прийнято до провадження у складі: Агрикової О.В. (головуючий), Чорногуз М.Г., Калатай Н.Ф.

В судовому засіданні 12.10.2016 року представник відповідача за первісним позовом надав усні пояснення, відповів на запитання суду, не заперечував проти відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року розгляд справи відкладено на 26.10.2016 року.

12.10.2016 року через загальний відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні 26.10.2016 року представники позивача та відповідача надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, публічним акціонерним товариством «Авант - Банк» (позивач за первісним позовом) за усною домовленістю із товариством з обмеженою відповідальністю «Еверест Лімітед» (відповідач) було замовлено у відповідача за первісним позовом модуль пам`яті для сервера та вінчестер для сервера (товар).

Відповідно до наданих пояснень сторін, строку поставки товару сторонами не встановлено.

В матеріалах справи наявні рахунок - фактури №5792 від 28.10.2015 року (том 1, а.с. 14) на суму 85 440, 00 грн. та №5793 від 28.10.2015 року (том 1, а.с. 16) на суму 200 640, 00 грн., які відповідач за первісним позовом виставив позивачу за первісним позовом.

Позивачем за первісним позовом, 18.11.2015 року були оплачені вказані вище рахунки докази чого наявні в матеріалах справи, а саме платіжне доручення №1391154 від 18.11.2015 року (том 1, а.с. 13) на суму 34 176, 00 грн. із призначенням платежу - передоплата 40% за модуль пам`яті для сервера згідно з рахунком №5792 від 28.10.2015 року. та платіжне доручення №1391163 від 18.11.2015 року (том 1, а.с. 15) на суму 80 256, 00 грн. із призначенням платежу - передоплата 40% за вінчестер згідно рахунку №5793 від 28.10.2015 року.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 29.01.2016 р. № 44 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АВАНТ-БАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 29 січня 2016 р. № 96 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АВАНТ-БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 25.02.2016 року №109 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АВАНТ-БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 26.02.2016 року №262 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Авант - Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» і розпочата процедура ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АВАНТ-БАНК» з 26.02.2016 року по 25.02.2018 року включно.

У зв`язку з цим позивачем за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з листом №1596 від 25.03.2016 року в якому просив повернути сплачені кошти у розмірі 114 432, 00 грн. у зв`язку з тим, що потреба в отриманні замовленого товару відсутня. (том 1, а.с. 11).

Проте, як стверджує позивач за первісним позовом, відповідач за первісним позовом вимог вказаних у листі №1596 від 25.03.2016 року не виконав, а тому банк звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Лімітед" 114 816, 57 грн.

До початку розгляду по суті, відповідач за первісним позовом звернувся до господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до банку, в якому просив зобов`язати публічне акціонерне товариство "Авант-Банк" виконати вимоги договору поставки, а саме прийняти поставлені ним товари.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог, відповідач за первісним позовом вказує, що ним, 29.01.2016 року було здійснено поставку замовленого позивачем за первісним позовом товару за адресою - м. Київ, вул. Плещеєва, 10 відповідно до видаткових накладних №5792 від 29.01.2016 року та №5793 від 29.01.2016 року. (том 1, а.с. 79-80).

Проте, представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 від прийому товару відмовився посилаючись на вказівку керівництва, що підтверджує складені на місці акти від 29.01.2016 року. (том 1, а.с. 81-82).

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог за первісним позовом та про задоволення вимог за зустрічним позовом виходячи з наступного.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно із ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за певним винятком.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново-господарськими статтею 175 ГК України визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Отже, усна домовленість сторін про поставку товару є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з наведеного вбачається, що банком здійснено передоплату за замовлений ним товар у відповідача за первісним позовом, а відповідачем за первісним позовом в свою чергу в повній мірі виконано взяті на себе зобов`язання щодо поставки замовленого та оплаченого товару позивачем за первісним позовом, докази чого наявні у матеріалах справи. Проте, банк безпідставно відмовився від прийняття товару, а тому суд першої інстанції правомірно й обґрунтовано дійшов висновку про відмову позивачу за первісним позовом у стягненні з відповідача за первісним позовом 114 432, 00 грн. та задовольнив вимогу відповідача за первісним позовом про зобов`язання виконати взяті на себе позивачем за первісним позовом зобов`язання прийняти поставлений товар.

Крім того, колегія суддів зазначає, що для застосування наслідків у вигляді застосування штрафних санкцій необхідна наявність вини (умислу або необережності) у особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що не прийняття публічним акціонерним товариством "Авант-Банк" поставленого товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест Лімітед" товару, позбавило відповідача за первісним позовом можливості виконати свій обов'язок з поставки товару, а тому підстави для стягнення передоплати відсутні.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що позивачем за первісним позовом у позовній заяві було зазначено, що необхідність банку в отриманні замовленого товару відпала, проте, після винесення рішення судом першої інстанції останній намагався прийняти товар, як зазначено в апеляційній скарзі та на підставі цього заявлено нові вимоги щодо якості та ціни товару, які не були предметом спору у суді першої інстанції, а тому такі твердження підлягають відхиленню.

Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами ст. 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відмову первісних позовних вимог та про задоволення заявлених зустрічних позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 99, ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну публічного акціонерного товариство "Авант-Банк" на рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року у справі №910/8824/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року у справі №910/8824/16 залишити без змін.

3. Справу №910/8824/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Н.Ф. Калатай

М.Г. Чорногуз