Рішення

від 18.10.2016 по справі 175/3302/16-ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/3302/16-ц

Справа № 175/3302/16-ц

Провадження № 2/175/1327/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18.10.2016 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Борисова С.А.,

за участю секретаря Єльшиної А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за уточненим позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про стягнення заборгованості, визнання недійсним довіреності, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації, витребування транспортного засобу, реєстрації транспортного засобу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, визнання недійсним довіреності, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації, витребування транспортного засобу, реєстрації транспортного засобу.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, відповідно до письмової заяви просив суд слухати справу за його відсутності, уточнені позовні вимоги підтримує та просить суд: стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» за Договором фінансового лізингу K500A!00000107 від 17.03.2016 р. заборгованість у розмірі 310321,12 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за Договорами поруки K500A!00000107 від 17.03.2016 року та Договором фінансового лізингу K500A!00000107 від 17.03.2016 р. у розмірі 1 000 грн.; визнати недійсною довіреність №3 від 17.03.2016 року видану від імені ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» на ім'я ОСОБА_4 з моменту її вчинення; визнати недійсним договір купівлі-продажу №00720/02/8041/2016 від 29.04.2016 р. автомобіля марки Toyota, модель: Camry, рік випуску: 2011, реєстраційний номер: ВА8409ВІ, на ім'я ОСОБА_5; скасувати державну реєстрацію прав власності на автомобіль марки Toyota, модель: Camry, рік випуску: 2011,та визнати недійсним Свідоцтво серії СХО № 107099 від 29.04.2016 року, видане на ім'я ОСОБА_5; скасувати державну реєстрацію прав власності на автомобіль марки Toyota, модель: Camry, рік випуску: 2011, та визнати недійсним Свідоцтво серії СХО № 236564 від 17.06.2016 року, на ім'я ОСОБА_7; витребувати у ОСОБА_7 транспортний засіб - автомобіль марки Toyota, модель: Camry, рік випуску: 2011 та передати транспортний засіб, автомобіль марки Toyota, модель: Camry, рік випуску: 2011 представникам ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС»; зареєструвати транспортний засіб, автомобіль марки Toyota, модель: Camry, рік випуску: 2011, за ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» - надавши повноваження представникам ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» в будь-якому сервісному центрі МВС України отримати (відновити) свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки Toyota, модель: Camry, рік випуску: 2011; судові витрати покласти на Відповідачів. Проти винесення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Зі згоди представника позивача суд проводить розгляд справи у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та наведені ними доводи, дійшов до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 17 березня 2016 р. заявою про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу №K500A!00000107 від 17.03.2016р. ОСОБА_3 виразив своє бажання щодо приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на веб-сайті. Заява про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу, додатки до неї, Умови та правила надання банківських послуг, а також Тарифи разом складають Договір фінансового лізингу, що укладений на підставі статей 633, 634 Цивільного кодексу України.

Відповідно до умов Договору фінансового лізингу №K500A!00000107 ОСОБА_3 отримав від ТОВ В«АВТОКРЕДИТ ПЛЮСВ» у платне користування автомобіль марки Toyota, модель: Camry, рік випуску: 2011, тип ТЗ: седан/лифтбек, № кузова/шасі: JTNBF4FK503006331, реєстраційний номер: AE6937IA сірого кольору, та зобов'язався сплачувати щомісячні платежі, пов'язані з виконанням договору лізингу, у строк та у розмірі, встановлених у Додатку 2 Графік лізингових платежів, з переходом права власності на предмет лізингу по закінченню строку виконання договору. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію зазначений автомобіль належить на праві власності ТОВ В«АВТОКРЕДИТ ПЛЮСВ» .

Проте, ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим, відповідно до наданого суду розрахунку суми заборгованості, станом на 16.08.2016 р. заборгованість за фактичний строк користування предметом лізингу складає 324189,87 грн., яка складається з:

- заборгованості по залишку вартості предмету лізингу: 310321,12 грн.;

- заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу: 12286,76 грн.;

- заборгованості за винагородою за проведення моніторингу предмету лізингу: 1028,38 грн.;

- заборгованості за пенею: 553,61 грн.;

Проте, як вбачається зі змісту позовної заяви Позивач просить стягнути лише:

- заборгованості по залишку вартості предмету лізингу: 310321,12 грн.;

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог даного кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України визначається, що зобов'язання повинні бути виконанні у встановлений строк його виконання.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Аналогічні норми містяться в ч.2 ст.1 ЗУ «Про фінансовий лізинг».

У відповідності до ч.2 ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» істотними умовами договору є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.3, ч.2 ст.11, ч.1 ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

ОСОБА_3 порушив наведені норми матеріального права, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, щодо стягнення з останнього заборгованість за Договором фінансового лізингу у розмірі 310321,12 грн.

В якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за Договором №K500A!00000107 від 17.03.2016р., ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» 17 березня 2016р. уклало з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 два окремих договори поруки №K500A!00000107 , відповідно до умов яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов'язалися перед ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» відповідати за виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, що випливають з Договору фінансового лізингу №K500A!00000107 від 17.03.2016р.

За умовами договорів поруки №K500A!00000107 від 17.03.2016р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поручаються перед ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» за виконання ОСОБА_3 своїх обов'язків за договором фінансового лізингу.

Згідно з п.2 договорів поруки №K500A!00000107 від 17.03.2016р. , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідають перед ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» за виконання обов'язків ОСОБА_3 за договором фінансового лізингу №K500A!00000107 від 17.03.2016 р. у розмірі 1000 грн.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, ОСОБА_3 не виконав свої обов'язків за договором, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як поручителів за договором фінансового лізингу №K500A!00000107 від 17.03.2016р. заборгованості у розмірі 1000грн.

У судовому засіданні встановлено, що 29.04.2016р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на підставі договору-купівлі-продажу №00720/02/8041/2016 від 29.04.2016 р. перереєстрували транспортний засіб - автомобіль марки Toyota, модель: Camry, рік випуску: 2011, тип ТЗ: седан/лифтбек, № кузова/шасі: JTNBF4FK503006331, реєстраційний номер: AE6937IA сірого кольору, тобто ОСОБА_4 від імені ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» продав вищевказаний транспортний засіб ОСОБА_5

Вказаний договір купівлі-продажу №00720/02/8041/2016 від 29.04.2016 р. було завірено МРЕВ в м.Київ.

ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» зазначає, що ОСОБА_4 та особа, яка підписала довіреність №3 від 17.03.2016р. не являються його співробітниками та ніколи ними не були. Більш того, підпис який стоїть на довіреності не співпадає з підписом директора ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС», який має право підписувати такого роду довіреності. Отже, довіреність №3 від 17.03.2016р. на отримання цінностей є недійсною та за своїм текстом не надає право на продаж транспортного засобу.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України , право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, недійсність договору купівлі-продажу №00720/02/8041/2016 від 29.04.2016 р. тягне за собою недійсність будь-яких правочинів, які були укладені в часі після укладання недійсного правочину.

Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Суд приймає до уваги Постанову Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» в п. 8 якої зазначено, що суд встановивши, що спірний договір, який за формою і змістом відповідає вимогам закону, але підтверджено, що одна зі сторін його не підписувала, визнає цей договір недійсним за нормами ст. ст. 203 , 215 Цивільного кодексу України (підписання договору особою, яка не має на це повноваження та відсутність волевиявлення).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» не мав жодного відношення до самого правочину, жодним чином не бажав настання наслідків у вигляді переходу права власності на транспортний засіб до третіх осіб та не мав волі до укладання договору купівлі-продажу №00720/02/8041/2016 від 29.04.2016 р., хоча був власником транспортного засобу, який ОСОБА_4 був від імені ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» проданий ОСОБА_5, однак ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» не отримав вартості майна.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при укладенні договору купівлі-продажу №00720/02/8041/2016 від 29.04.2016 р. автомобіля, який належав ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» було порушено вимоги ч.3, 5 ст. 203 ЦК України.

Довіреність №3 від 17.03.2016р. не є такою, що вчинена у формі передбаченій ЦК України та не відповідає волевиявленню ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» адже не видавалась ним , зокрема не підписувалась посадовою особою останнього. Як наслідок, договір купівлі-продажу №00720/02/8041/2016 від 29.04.2016 р. вчинено за довіреністю, яка підлягає визнанню недійсною, а тому форма договору на відчуження транспортного засобу не дотримана, тож цей договір також є недійсним.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля марки Toyota, модель: Camry, рік випуску: 2011, тип ТЗ: седан/лифтбек, № кузова/шасі: JTNBF4FK503006331, реєстраційний номер: AE6937IA сірого кольору, на ім'я ОСОБА_5, скасування реєстрації права власності на автомобіль, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію на ім'я ОСОБА_5 та реєстрації прав власності за дійсним власником транспортного засобу - ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» . Оскільки за цим договором ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» грошові кошти не отримував, а тому на нього не може бути покладений обов'язок по їх поверненню в порядку реституції.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Суд приймає до уваги Постанову Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» в п. 10 якої зазначено, норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

В Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 7 лютого 2014 р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», в п. 26 зазначено, що відповідно до положень частини 1 ст. 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в ч. 1 ст. 388 ЦК України .

Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до п.п. 3, 8 Порядку державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (затверджено постановою КМУ від 07 вересня 1998р. №1388) (в редакції яка діяла на момент відчуження автомобіля), державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, зокрема: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Відповідно до п.40,41 Порядку державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (затверджено постановою КМУ від 07 вересня 1998р. №1388) (в редакції чинній на дату винесення рішення), зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в сервісному центрі МВС на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.

У разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в уповноважених органах МВС, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, уповноважені особи сервісних центрів МВС оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів і передають усі відповідні документи та за наявності транспортні засоби до відповідного органу досудового розслідування.

Відповідно до п.5.7. Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них (затверджено Наказом МВС від 11 серпня 2010р. №379), на підставі документів, що підтверджують встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин ТЗ, виявлення ТЗ, зареєстрованих

(перереєстрованих), знятих з обліку в Центрі, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами, таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, або інформацію про реєстрацію яких несанкціоновано внесено до автоматизованої бази даних АІС "Автомобіль" та (або) Єдиного державного реєстру Державтоінспекції, працівники Центру оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку ТЗ і передають усі відповідні документи до органу досудового розслідування для подальшого проведення перевірки.

В судовому засіданні встановлений факт вибуття автомобіля марки Toyota, модель: Camry з володіння ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» не з його волі, фактичне користування автомобілем ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХО №236564 від 17.06.2016 р. виданого на її ім'я, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо скасування державної реєстрації прав власності на автомобіль, визнання недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_6, витребування з чужого незаконного володіння від ОСОБА_6 транспортний засіб - автомобіль марки Toyota, модель: Camry на користь ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» та реєстрацію за останнім права власності на зазначений автомобіль.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту свого права зокрема може бути визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч.1,2 ст. 16 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 7, 10, 11, 27, 31, 57, 60, 88, 130, 173, 174, 212, 213, 215, 223, 224, 225, 226 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 203, 206, 207, 215, 216, 236, 237, 244, 806, 807, 808 ЦК України, суд

ухвалив :

Уточнені позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про стягнення заборгованості, визнання недійсним довіреності, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації, витребування транспортного засобу, реєстрації транспортного засобу- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( 01001, АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ : 34410930 Адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32) заборгованість за Договором фінансового лізингу № K500A!00000107 від 17.03.2016 р. у розмірі 310321,12 грн. (триста десять тисяч триста двадцять одну гривню) 12 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н., смт. Слобожанське, вул. Полтавська, буд.3, ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_2 ( 52002, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, код ЄДРПОУ 34410930) заборгованість за Договором фінансового лізингу № K500A!00000107 від 17.03.2016 р., за Договорами поруки 1, 2 № K500A!00000107 від 17.03.2016 р., у розмірі 1000 грн (одна тисяча грн.).

Визнати недійсною довіреність №3 від 17.03.2016р. видану від імені ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, код ЄДРПОУ 34410930) на ім'я ОСОБА_4 (10.09.1979року народження, місце проживання: 01001, АДРЕСА_3, ІПН: НОМЕР_4) з моменту її вчинення.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу №00720/02/8041/2016 від 29.04.2016 р. автомобіля марки Toyota, модель: Camry, рік випуску: 2011, тип ТЗ: седан-В, № кузова/шасі: JTNBF4FK503006331, реєстраційний номер: ВА8409ВІ, сірого кольору на ім'я ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_5, паспорт серії ЕВ367732 виданий 14.08.2014 року МВ УДМС України в Кіровоградській області, адреса: АДРЕСА_4).

Скасувати державну реєстрацію прав власності на автомобіль марки Toyota, модель: Camry, рік випуску: 2011, тип ТЗ: седан-В, № кузова/шасі: JTNBF4FK503006331, реєстраційний номер: ВА8409ВІ, сірого кольору та визнати недійсним Свідоцтво серії СХО № 107099 від 29.04.2016 року, видане Центр 8041 м. Київ про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки Toyota, модель: Camry, рік випуску: 2011, тип ТЗ: седан-В, № кузова/шасі: JTNBF4FK503006331, реєстраційний номер: ВА8409ВІ сірого кольору, видане 29.04.2016 року на ім'я ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_5, паспорт серії ЕВ367732 виданий 14.08.2014 року МВ УДМС України в Кіровоградській області, адреса: АДРЕСА_4).

Скасувати державну реєстрацію прав власності на автомобіль марки Toyota, модель: Camry, рік випуску: 2011, тип ТЗ: седан-В, № кузова/шасі: JTNBF4FK503006331, реєстраційний номер: СА4000ВН, сірого кольору та визнати недійсним Свідоцтво серії СХО № 236564 від 17.06.2016 року, видане ДАІ Черкаське, про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки Toyota, модель: Camry, рік випуску: 2011, тип ТЗ: седан-В, № кузова/шасі: JTNBF4FK503006331, реєстраційний номер: СА4000ВН, сірого кольору видане 17.06.2016 року на ім'я ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_6, паспорт серії НС391388 виданий 04.11.1997 року, адреса: АДРЕСА_5).

Витребувати у ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_6, паспорт серії НС391388 виданий 04.11.1997 року, адреса: АДРЕСА_5), транспортний засіб - автомобіль марки Toyota, модель: Camry, рік випуску: 2011, тип ТЗ: седан-В, № кузова/шасі: JTNBF4FK503006331, реєстраційний номер: СА4000ВН, сірого кольору та передати транспортний засіб, автомобіль марки Toyota, модель: Camry, рік випуску: 2011, тип ТЗ: седан-В, № кузова/шасі: JTNBF4FK503006331, реєстраційний номер: СА4000ВН, сірого кольору - представникам ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС»( КОД ЄДРПОУ : 34410930 Адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32).

Зареєструвати транспортний засіб, автомобіль марки Toyota, модель: Camry, рік випуску: 2011, тип ТЗ: седан-В, № кузова/шасі: JTNBF4FK503006331, сірого кольору - за ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ : 14360570 Адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32) - надавши повноваження представникам ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» в будь-якому сервісному центрі МВС України отримати (відновити) свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки Toyota, модель: Camry, рік випуску: 2011, тип ТЗ: седан-В, № кузова/шасі: JTNBF4FK503006331, реєстраційний номер: СА4000ВН, сірого кольору.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» сплачений позивачем при подачі позову судовий збір у сумі 4654 грн. 82 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, а саме рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя С.А.Борисов

Провадження № 2/175/1327/16