Постанова

від 03.04.2018 по справі 822/3324/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3324/17

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

03 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,

секретар судового засідання: Охримчук М.Б.,

за участю:

представника відповідача: Поліщука Євгена Руслановича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року (ухвалене в м. Хмельницькому, повний текс виготовлено 25 січня 2018 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового - повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового - повідомлення рішення.

Позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення форми "Д" № 0034271308 від 11.09.2017 року, винесене Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області, не відповідає вимогам податкового законодавства та повинно бути скасоване, а тому звернувся до суду з адміністративним позовом.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Так, апелянт посилається на те, що відповідно до ст.127 ПК України розмір штрафних санкцій за вчинення правопорушення визначається (обчислюється) з кількості вчинених правопорушень протягом певного часу. У зв'язку з чим, у разі виявлення під час однієї перевірки податкового агента декількох випадків не нарахування (неутримання, несплати) сум податку під час виплати доходу на користь громадян, застосуванню підлягають збільшені розміри штрафних санкцій, передбачені ст.127 Податкового кодексу України, відповідно до кількості вчинених правопорушень.

12 березня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній вказував на безпідставність доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Позивач , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, відзиву та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи неоспорені факти про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" є юридичною особою.

Посадовими особами податкового органу проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Шепетівка Енергоінвест", податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, валютного - за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року.

За результатами перевірки складено Акт № 1579/22-01-14-01/037587657 від 09.08.2017 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" вимог:

- п. 119.2 ст. 119, абз. б) п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України №2756-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, подано з помилками та не у повному обсязі податковий розрахунок за 2 квартал 2015 року, 1, 2, 4 квартал 2016 року, а саме: невірно вказано податкові номера фізичних осіб та сума нарахованого та виплаченого доходу, що призвело до зміни платника податку суми нарахованого та виплаченого доходу найманим працівникам та суми утриманого та перерахованого з них податку, також не відображено нарахування та виплату доходів фізичним особам - підприємцям (ознака доходу 157), встановлено надання поворотної фінансової допомоги найманим працівникам та не відображення виплат за 153 ознакою доходу;

- п. 54.2 ст.54, абз. а) п. 176.2 ст. 176 та пп. 168.1.1, пп. 168.1.5, п. 168.1, ст. 168 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.10 із змінами та доповненнями, а саме TOB Шепетівка Енергоінвест у перевіряємому періоді несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб із найманих працівників до бюджету;

- п.1.4. ст.16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення, п.п.168.1.2, п.п.168.1.4, п.п.168.1.5. п. 168.1 статті 168 , п.п. "а" п. 176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, а саме несвоєчасна сплата військового збору.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про те, що позивачем у перевірючому періоді несвоєчасно перераховано військовий збір із найманих працівників до бюджету у серпні - грудні 2015 року, січні 2016 року, серпні - грудні 2016 року та січні - березні 2017 року.

Позивач не погодившись із висновками викладеними в акті перевірки (№ 1579/22-01-14-01/037587657 від 09.08.2017 року) подав до Головного управління ДФС у Хмельницькій області заперечення на акт.

06 вересня 2017 року відповідачем надано позивачу відповідь на заперечення, в якій Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області зазначено, що наведені позивачем у запереченні докази не спростовують факти порушення податкового законодавства. Висновки акту планової виїзної документальної перевірки № 1579/22-01-14-01/037587657 від 09.08.2017 року є правомірними та відповідають вимогам Податкового кодексу України.

На підставі акту № 1579/22-01-14-01/037587657 від 09.08.2017 року Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення - рішення форми "Д" № 0034271308 від 11.09.2017 року на суму 57937,50 грн.

Позивач не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням подав скаргу до Державної фіскальної служби України.

В порядку адміністративного оскарження, рішенням Державної фіскальної служби України від 20.11.2017 року № 26810/6/99-99-11-02-01-15, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 0034271308 від 11.09.2017 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення рішення протиправним позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі підпунктами 168.1.2 та 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Приписами пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до пункту 176.2. статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX Перехідних положень ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підпунктів 1.4., 1.5., 1.6 пункту 16 - 1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX Перехідних положень ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України визначено, що не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Отже, положення цієї статті встановлюють міру відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто, склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулись до чи на момент виплати доходу.

Разом з тим, згідно із пунктом 115.1 статті 115 Податкового кодексу України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

В даному випадку існує одне триваюче порушення щодо несвоєчасної сплати, відсутня повторність (оскільки для визначеності повторності необхідною умовою є вчинення аналогічного порушення протягом 1095 днів та притягнення платника податків до відповідальності), оскільки вказані порушення податкового законодавства були виявлені однією перевіркою.

Так, Верховний Суд України в постанові від 16.04.2013 року по справі № 21-89а13 дійшов висновку, що, не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи цей чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче. Отже, за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР, відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Таким чином, виходячи з правової позиції Верховного суду України у зазначеній справі, аналогічно, допускаючи протягом певного періоду порушення обов'язку щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податку на доходи фізичних платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, суб'єкт господарської діяльності вчиняє продовжуване порушення щодо невиконання вимог ПК України.

У свою чергу, в разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник притягується до відповідальності відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, зокрема, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, законодавець пов'язує застосування штрафних санкцій, відповідно до вимог статті 126 Податкового кодексу України, саме з фактом порушення терміну сплати суми грошового зобов'язання.

Зі змісту акта перевірки встановлено, що податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач у період з 01.08.2015 по 31.03.2017 року здійснював нарахування та виплату заробітної плати своїм працівникам, але не сплачував до бюджету податок на доходи фізичних осіб до або під час виплати заробітної плати, а крім того допускав несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб терміном до 30 календарних днів, а відтак допускав порушення податкового законодавства, відповідальність за яке передбачено статтями 126 Податкового кодексу України.

Також, згідно з пп.129.1.3. п.129.1. ст. 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Отже, за умови визначення такого податкового зобов'язання рішенням контролюючого органу, саме з моменту винесення відповідного рішення та його узгодження обліковується 90 календарних днів, за впливом яких має бути нарахована пеня.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачу нарахована пеня в сумі 145,29 грн.

Згідно з пп.14.1.162. п. 14.1 ст. 14 ПКУ, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Як встановлено в суді першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, позивач не заперечував щодо порушення ними термінів сплати грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у період з 01.08.2015 року по 31.03.2017 року.

У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що контролюючим органом правомірно застосовано до ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" штрафну санкцію за порушення термінів сплати грошового зобов'язання на загальну суму 4163,19 грн., та нараховано пеню в розмірі 145,29 грн., що в повній мірі відповідає вимогам Податкового кодексу України.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем неправомірно визначено позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями в сумі 53629,02 грн., тому податкове повідомлення - рішення форми "Д" № 0034271308 від 11.09.2017 року в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) по платежу податок на доходи фізичних осіб в сумі 53629,02 грн. слід скасувати.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи позивача, що 75-й аркуш Акта перевірки завірений підписами п'яти перевіряючих осіб, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а додаток 2, що є невід'ємною частиною до Акта перевірки містить підписи лише трьох перевіряючих осіб і в ньому відсутні підписи ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та того, що особисті підписи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в Акті перевірки різняться з підписами цих осіб у додатку 5, додатку 7, додатку 4, додатку до Акта перевірки (підпункт 3.1.1), додатку до зразка Акта перевірки (підпункт 3.1.1), додатку до Акта перевірки (підпункт 3.1.1), додатку 7 (підпункт 3.1.1.1), додатку 8, додатку 9, додатку 10, що викликає сумніви у справжності підписів у вищезгаданих додатках в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження. Як було встановлено судом першої інстанції та підтвердив представник відповідача в суді апеляційної інстанції, додатки до акта перевірки підписано тими перевіряючими які їх складали.

Між тим порядок оформлення перевірок визначений ст.86 ПК України.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Відповідно до п. 86.3 ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

З матеріалів справи встановлено, що перевіряючими, з метою вручення 09.08.2017 посадовим особам позивача акта планової документальної виїзної перевірки від 09.08.2017 №1579/22-01-14-01/037587657, було здійснено вихід за фактичною адресою здійснення підприємством господарської діяльності - м. Шепетівка, вул. Короленка, 1-а та за юридичною - м. Шепетівка, вул. Судилківська, 9. За даними адресами посадових осіб ТОВ "Шепетівка енергоінвест" не встановлено.

Відповідно до п. 42.1 ст. 42, п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, акт планової документальної виїзної перевірки від 09.08.2017 №1579/22-01-14-01/037587657 направлений позивачу на наступний робочий день рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу, яка міститься в базі ГУ ДФС у Хмельницькій області.

Додатки №2 "Довідка про загальну інформацію щодо платника податків" та №4 "Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки" до акта перевірки від 09.08.2017 №1579/22-01-14-01/037587657 склали перевіряючі ОСОБА_3., ОСОБА_4, та ОСОБА_5, відповідно вони й підписали вказані додатки. Підписи ОСОБА_6 і ОСОБА_7 відсутні, оскільки вони не приймали участі у складанні вказаних додатків.

Таким чином враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що оформлення результатів перевірки працівниками проведено у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.

У свою чергу, у відповідності до пункту 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції суд визначив, що ... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведена правомірність визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями в сумі 53629,02 грн., а тому адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" необхідно задовольнити частково, а саме скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.09.2017 року №0034271308 форми "Д" в сумі 53629,02 грн.

Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача стосовно правомірності винесення податкового повідомлення рішення не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, у зв'язку із чим судом першої інстанції прийнято обґрунтоване судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 квітня 2018 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Граб Л.С. Біла Л.М.