Постанова

від 27.09.2018 по справі 805/2888/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року справа №805/2888/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі судового засідання Борисові А.А., за участю представника позивача ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року (повний текст складено 13 липня 2018 року в м. Слов'янськ) у справі № 805/2888/18-а (суддя І інстанції - Кочанова П.В.) за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

25 квітня 2018 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська в якому просить суд надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна ДП Вугільна компанія Краснолиманська (ЄДРПОУ 31599557, 85310, Донецька область, м.Покровськ, м.Родинське, вул.Перемоги, буд.9), що перебуває у податковій заставі вартістю 206 353 557,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що станом на 03.03.2018 року підприємство має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 229 386 523,62 грн. та податку на прибуток у сумі 841 527,62 грн., усього на загальну суму 230 228 051,24 грн. Підпунктами 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до пункту 95.3 вказаної статті, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. З метою погашення податкового боргу СДПІ з обслуговання ВПП у м.Донецьк було подано чотири позови до Донецького окружного адміністративного суду щодо стягнення податкового боргу у сумі 264,7 млн.грн. із рахунків підприємства.

Відповідно актів опису майна в податкову заставу по ДП Вугільна компанія Краснолиманська описано активів за наступними актами опису: - від 11 квітня 2016 року №26 на суму 100 000 000,00 грн. описано вугілля майбутнього видобутку марки «Г» , марки «Ж» ; - від 03 листопада 2017 року №3/28-10-47-17 суму 143 100 000,00 грн. описано вугілля (в т.ч. але не виключно вугілля марки «Г» , вугілля марки «Ж» ). Вартість описаного вугілля, згідно зазначених актів складає 243 100 000 грн.

На підставі вищевикладеного, просили суд надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна ДП Вугільна компанія Краснолиманська , що перебуває у податковій заставі вартістю 206 353 557,26 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 805/2888/18-а у задоволені позову відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду обумовлено приписами Закону України Про приватизацію державного майна від 14.03.1992 року, який втратив чинність згідно Закону України від 18.01.2018 року № 2269 Про приватизацію державного і комунального майна . Судом помилково застосовано приписи ст..13 Закону України Про особливості приватизації вугледобувних підприємств а саме щодо мораторію на застосування процедури примусової реалізації майна шляхом зупинення виконавчого провадження. Крім того, безпідставним є посилання суду першої інстанції на позицію Верховного Суду України по справі №5006/33/70/2012.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу у якому він погоджуючись з рішенням суду першої інстанції вважає його законним та обґрунтованим.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги наполягав на її задоволення.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державне підприємство Вугільна компанія Краснолиманська (далі - відповідач) зареєстроване як юридична особа (ЄДРПОУ 31599557) за юридичною адресою: 85310, Донецька область, м. Покровськ, вул. Перемоги, буд.9, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та перебуває на податковому обліку у Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Станом на 03.03.2018 року за Державним підприємством Вугільна компанія Краснолиманська обліковується заборгованість з податку на додану вартість у сумі 229 386 523,62 грн. та з податку на прибуток у сумі 841 527,62 грн.

З матеріалів справи вбачається, що податковий борг Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська складається:

- з податкових декларацій з податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 21.11.2016 року (нараховано основного платежу на суму 7827316.63 гри.); № НОМЕР_2 від 20.12.2016 року (нараховано основного платежу на суму 9 002 984,00 грн.); № НОМЕР_3 від 20.01.2017 року (нараховано основного платежу на суму 14 603 446,00 грн.); № НОМЕР_4 від 20.02.2017 року (нараховано основного платежу на суму 11 827 954,00 грн.); № НОМЕР_5 від 20.03.2017 року (нараховано основного платежу на суму 5 580 652,00 грн.); № НОМЕР_6 від 20.04.2017 року (нараховано основного платежу на суму 5 004 772,00 грн.); № НОМЕР_7 від 19.05.2017 року (нараховано основного платежу на суму 5 473 211,00 грн.); № НОМЕР_8 від 20.06.2017 року (нараховано основного платежу на суму 5 123 008,00 грн.); № НОМЕР_9 від 19.07.2017 року нараховано основного платежу на суму 5 353 122,00 грн.); № НОМЕР_10 від 21.08.2017 року (нараховано основного платежу на суму 9 206 446,00 грн.); № НОМЕР_11 від 20.09.2017 року (нараховано основного платежу на суму 8 928 581,00 грн.); № НОМЕР_12 від 20.10.2017 року (нараховано основного платежу на суму 8 108 857,00 грн.); № 99244255307 від 20.11.2017 року (нараховано основного платежу на суму 9 389 871,00 грн.); № НОМЕР_13 від 20.12.2017 року (нараховано основного платежу на суму 14765636,00 грн.); № НОМЕР_14 від 22.01.2018 року (нараховано основного платежу на суму 7 332 321,00 грн.); № НОМЕР_15 від 20.02.2018 року (нараховано основного платежу на суму 6 531 002,00 грн.); № НОМЕР_16 від 15.08.2017 року (нараховано штрафних санкцій на суму 5 223 035,30 грн.); № НОМЕР_17 від 02.11.2017 року (нараховано штрафних санкцій на суму 680,00 грн.).

- уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість № НОМЕР_18 від 20.02.2017 року (нараховано основного платежу - 7 154 114,00 грн., штрафних санкцій на суму 204 744,00грн.); № НОМЕР_19 від 03.11.2017 року (нараховано основного платежу - 2981129,00 грн., штрафних санкцій на суму 89434,00грн.); № НОМЕР_20 від 03.11.2017 року (нараховано основного платежу - 4 493 871,00 грн., штрафних санкцій на суму 134 816.00 грн.); № НОМЕР_21 від 03.11.2017 року (нараховано основного платежу - 5 913 253,00 грн., штрафних санкцій на суму 177 398,00грн.); № НОМЕР_22 від 03.11.2017 року (нараховано основного платежу - 5 263 734,00 грн., штрафних санкцій на суму 157 912,00грн.); № НОМЕР_23 від 03.11.2017 року (нараховано основного платежу - 9 286 073,00 грн., штрафних санкцій на суму 278582,00грн.); № НОМЕР_24 від 03.11.2017 року (нараховано основного платежу - 10798865,00 грн., штрафних санкцій на суму 323 966,00грн.); № НОМЕР_25 від 28.11.2017 року (нараховано основного платежу - 336 208,00 грн., штрафних санкцій на суму 10 086,00грн.); № НОМЕР_26 від 28.11.2017 року (нараховано основного платежу - 23 600,00 грн., штрафних санкцій на суму 708,00 грн.); № НОМЕР_27 від 11.12.2017 року (нараховано основного платежу - 79 724,00 грн., штрафних санкцій на суму 2 392,00грн.); № НОМЕР_28 від 11.12.2017 року (нараховано основного платежу - 33 333,00 грн., штрафних санкцій на суму 1 000,00грн.); № НОМЕР_29 від 11.12.2017 року (нараховано основного платежу - 130 166,00 грн., штрафних санкцій на суму 3 905,00грн.); № НОМЕР_30 від 11.12.2017 року (нараховано основного платежу - 154 310,00 грн., штрафних санкцій на суму 4 629,00 грн.); № НОМЕР_31 від 11.12.2017 року (нараховано основного платежу - 130 762,00 грн., штрафних санкцій на суму 3 923,00грн.); № 99262168860 від 11.12.2017 року (нараховано основного платежу - 116 857,00 грн., штрафних санкцій на суму 3 506,00грн.); № НОМЕР_32 від 28.11.2017 року (нараховано основного платежу - 121 118,00 грн., штрафних санкцій на суму 3 634,00грн.); № НОМЕР_33 від 11.12.2017 року (нараховано основного платежу - 170 026,00 грн., штрафних санкцій на суму 5 101,00 грн.); № НОМЕР_34 від 11.12.2017 року (нараховано основного платежу - 107 103,00 грн. штрафних санкцій на суму 3 213,00 грн.);

- нараховано пені на уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № НОМЕР_19 з 03.11.2017 року на суму 226 647,48 грн.; нараховано пені на уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № 922977161 з 03.11.2017 року на суму 290 316,38 грн.; нараховано пені на уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № НОМЕР_21 з 03.11.2017 року на суму 319 234,66 грн.; нараховано пені на уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № НОМЕР_22 з 03.11.2017року на суму 228 287,42 грн.; нараховано пені на уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № НОМЕР_24 з 03.11.2017 року на суму 357 398,05 грн.; нараховано пені на уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № НОМЕР_27 з 03.11.2017 року на суму 8 037,93 грн.; нараховано пені на уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість N9262160175 з 31.03.2017 року на суму 3002,71 грн.; нараховано пені на уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № НОМЕР_29 з 01.05.2017 року на суму 10 238,54 грн.; нараховано пені на уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № НОМЕР_30 з 31.07.2017 на суму 7 275,82 грн.; нараховано пені на уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № НОМЕР_31 з 31.05.2017 року на суму 8 897,19 грн.; нараховано пені на уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № НОМЕР_35 з 31.01.2017 року на суму 13 171,22 грн.;

- нараховано пені в ІКП за розстр./відстр. ПБ Рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу на загальну суму 3 042 622,92 грн.;

- нараховано штрафних санкцій за актом перевірки ІКП розстр./відстр. ПБ Рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу на загальну суму 9 015,00 грн.

- нараховано платежу в ІКП за розстр./відстр. ПБ Рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу на загальну суму 29 254 761,55 грн.;

- нараховано основного платежу в ІКП за розстр./відстр. ПБ Рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу на загальну суму 16 122,37 грн.

-нараховано платежу в ІКП за розстр./відстр. ПБ Рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу на загальну суму 295 846,84 грн.

-податкового повідомлення - рішення (форма 'Н') № НОМЕР_36 від 15.11.2016 року (нараховано штрафних санкцій на суму 3 309 725,06 грн.);

- не сплаченої пені за період з 28.02.2017 року по 27.02.2018 року, нарахованої в ІКП на податковий борг минулих років згідно п. 129.1.1 ст.129 ПК України, на загальну суму 3 999 832,55 грн.

Податок на прибуток:

-податкового повідомлення-рішення (форма 'Р') № НОМЕР_37 від 11.07.2016 року (нараховано штрафних санкцій на суму 170,00 грн.).

-податкового повідомлення-рішення (форма 'ПІ') № НОМЕР_38 від 15.08.2017 року (нараховано штрафних санкцій на суму 55 369,50 грн.);

- нараховано платежу в ІКП за розстр./відстр. ПБ Рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу на загальну суму 784 002,94 грн.

-нараховано пені в ІКП за розстр./відстр. ПБ Рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу на загальну суму 1 985,18 грн.

На підставі ст.95 Податкового кодексу України позивачем надсилались у банки, які обслуговують відповідача, інкасові доручення про стягнення з рахунків податкового боргу: № 30018 від 08 грудня 2017 року на суму 69 527 387,92 грн., № 30019 від 08 грудня 2017 року на суму 69 527 387,92 грн., N793 від 11 січня 2018 року на суму 78 452 743,86 грн., № 794 від 11 січня 2018 року на суму 78 452 743,86 грн., № 795 від 11 січня 2018 року на суму 78 452 743,86 гри., № 2625 від 30 січня 2018 року на суму 78 452 658,79 грн., № 2626 від 30 січня 2018 року на суму 78 452 658,79; № 2646 від 30 січня 2018 року на суму 78 452 658,79 грн., № 2623 від 30 січня 2018 року на суму 78 452 658,79 грн., № 2624 від 30 січня 2018 року на суму 78 452 658,79 грн., № 2805 від 31 січня 2018 року на суму 78 452 658,79 грн., № 2955 від 01 лютого 2018 року на суму 452 658,79 грн., № 2954 від 01 лютого 2018 року на суму 78 452 658,79 грн., № 3102 від 02 лютого 2018 року на суму 78 452 658,45 грн., № 3103 від 02 лютого 2018 року на суму 452 658,45 грн., № 3104 від 02 лютого 2018 року на суму 78 452 658,45 грн., № 3105 від 02 лютого 2018 року на суму 78 452 658,45 грн., № 3107 від 02 лютого 2018 року на суму 452 658,45 грн., № 3108 від 02 лютого 2018 року на суму 78 452 658,45 грн., № 3123 від 02 лютого 2018 року на суму 78 452 658,45 грн., № 3109 від 02 лютого 2018 року на суму 8 452 658,45 грн., № 3110 від 02 лютого 2018 року на суму 78 452 658,45 грн., № 3571 від 07 лютого 2018 року на суму 78 452 658,45 грн., № 3572 від 07 лютого 2018 року на суму 78 452 658,45 грн., № 3573 від 07 лютого 2018 року на суму 78 452 658,45 грн., № 3574 від 07 лютого 2018 року на суму 78 452 658,45 грн., № 3586 від 07 лютого 2018 року на суму 78 452 658,45 грн., № 3875 від 09 лютого 2018 року на суму 78 452 658,30 грн., № 4630 від 16 лютого 2018 року на суму 30 489 103,86 грн., до банківських установ, які були повернуті без виконання.

Позивачем, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби ДП Вугільна компанія Краснолиманська описано активів за наступними актами опису:

- від 11 квітня 2016 року №26 на суму 100 000 000,00 грн. описано вугілля майбутнього видобутку марки «Г» , марки «Ж» ;

- від 03 листопада 2017 року №3/28-10-47-17 суму 143 100 000,00 грн. описано вугілля (в т.ч. але не виключно вугілля марки «Г» , вугілля марки «Ж» ).

На підставі цих актів зареєстровано право податкової застави, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна: № 49646056 від 25.05.2016 року та Витягом від 07.12.2017 року № 54259675.

Як зазначає позивач, у своїй позовній заяві вся документація (в тому числі облікові справи платників), а також база даних, залишилися у захопленому адміністративному приміщенні за адресою: м.Донецьк, вул.Університетська, 85, надати суду корінці вимог, підтверджуючі документи про направлення (отримання) кореспонденції немає можливості. 12.08.2014 року слідчим відділу Київського РВ Донецького МУ відкрито кримінальне провадження № 120140508300001876, щодо захоплення невстановленими особами адміністративної будівлі за адресою: м.Донецьк, вул.Університетська, 85 за ознаками складу злочину передбаченого ст. 341 Кримінального кодексу України.

Разом з цим, позивач зазначив, що під час розгляду справ № 805/1393/16-а та № 805/1576/16-а Донецьким окружним адміністративним судом, в якій сторонами виступали СДПІ з ОВП у м.Донецьку та Державним підприємством Вугільна компанія Краснолиманська , судом було встановлено факт, що процедура формування та направлення податкових вимог була дотримана.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі №805/4077/14 від 22.04.2014 року про стягнення заборгованості з Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська на суму 11 596 781,00 грн. позов було задоволено та встановлено спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість терміном на 60 місяців, починаючи з квітня 2014 року по березень 2019 року зі сплатою 193 279,68 грн. щомісячно.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі №805/6011/14 від 28.05.2014року про стягнення заборгованості Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська на суму 19 144 434,26 грн. позов було задоволено та встановлено спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість строком на 60 місяців, починаючи з червня 2014 року по травень 2019 року зі сплатою 319 075,57 грн. щомісячно.

Згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду по справі №805/1393/16-а від 14.09.2016 року про стягнення заборгованості Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська на суму 230445231,07 грн. встановлено спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість строком на 180 місяців, починаючи з жовтня 2016 року по вересень 2031 року зі сплатою 280 251,28 грн. щомісячно.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі №805/1576/16-а від 14.09.2016року про стягнення заборгованості Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська на суму 3 550 162,00 грн. позов було задоволено, розстрочено сплату податкового боргу з податку на додану вартість строком на 24 місяці, починаючи з жовтня 2016 року по вересень 2018 року зі сплатою 147 923,42 грн. щомісячно.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі №805/4457/16-а від 13.02.2017 року позов СДПІ з обслуговання ВПП у м.Дніпропетровськ до Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська про стягнення заборгованості у сумі 29 982 655,58 грн. задоволено, стягнуто з Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська податковий борг з податку на додану вартість в сумі 29 982 655, 58 коп. з розрахункових рахунків платника податків у банках, які його обслуговують та встановлено спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом надання розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 29 982 655,58 грн. строком на 120 місяців, проплатами рівними частками з лютого 2017 по січень 2027 року в сумі 249 855,48 грн., а в лютому 2027 року в сумі 249 855,46 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що контролюючим органом дотримано встановлений порядок звернення до суду з вимогою надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі.

Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову обгрунтовано застосуванням до спірних правовідносин положень Закону України Про особливості приватизації вугледобувних підприємств в частині встановлення мораторію на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації та відмовив в задоволенні позову.

Проте такий висновок є помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до 87.1 ст.87 Податкового Кодексу України (далі - ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно п.88.1, п.88.2 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

На підставі пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

На підставі п. 95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків (…) здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до абзацу другого п. 95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу (…..)

Системний аналіз наведених норм законодавства свідчить, що звернення податкового органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Матеріали справи свідчать про додержання податковим органом зазначених приписів: податкова вимога вручена платнику податків, податковим органом отримано судове рішення про стягнення з рахунків відповідача у банках податкового боргу, яке не відбулося внаслідок відсутності коштів на рахунку платника, в зв'язку з арештом рахунку іншими виконавчими документами тощо.

Суд вважає, що податковий орган підтвердив вжиття заходів щодо погашення податкового боргу відповідача, проте позитивних результатів ці заходи не дали: інкасові доручення повернено без виконання з підстав відсутності коштів на рахунках, неможливістю стягнення коштів в зв'язку з арештом рахунків по другим виконавчим документам.

На підставі зазначеного суд приходить до висновку про необхідність надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Суд не приймає доводи ДП Вугільна компанія Краснолиманська про застосування до спірних правовідносин мораторію, визначеного Законом України Про особливості приватизації вугледобувних підприємств з огляду на наступне.

ДП Вугільна компанія Краснолиманська входить до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році.

Наказом Фонду Державного майна України № 762 від 08.06.2018 року прийнято рішення про приватизацію Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська .

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником відповідача є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, частка держави у статутному фонді підприємства дорівнює 100%.

Згідно ст..4.1 Статуту ДП Вугільна компанія Краснолиманська майно підприємства становлять основні фонди, інші необоротні та оборотні активи, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.

Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

На підставі ст.2.2.1 Статуту основними напрямками діяльності відповідача є добування та збагачення кам'яного вугілля.

Як визначено п.1 ст.1 Закону України Про особливості приватизації вугледобувних підприємств від 12.04.2012 року №4650 (далі - Закон №4650) вугледобувне підприємство - гірниче підприємство, основним видом економічної діяльності якого є підземне або відкрите добування вугілля, до складу якого можуть входити шахти, шахтоуправління, розрізи та інші відокремлені підрозділи, що виконують допоміжні функції.

Таким чином ДП Вугільна компанія Краснолиманська є вугледобувним підприємством, знаходиться в процесі приватизації та на нього розповсюджуються приписи Закону №4650.

Частиною 1 ст.13 Закону №4650 визначено, що з метою недопущення банкрутства вугледобувних підприємств і збереження сировинної бази металургійного та енергетичного комплексів з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства до моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств.

Проте, зазначені приписи застосовуються в разі наявності виконавчих проваджень або справ про банкрутство.

В спірних правовідносинах позивач - податковий орган є державним органом стягнення, який здійснює заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень та у спосіб, визначений Податковим Кодексом України, а не Законом №4650.

Таким чином, в даному випадку йдеться про процедуру погашення податкового боргу платника податків шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, яка не залежить від наявності виконавчого провадження чи справи про банкрутство відносно такого платника.

Суд звертає увагу на приписи п.95.9 ст.95 ПК України, якими визначено, що у разі якщо продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

Державний орган приватизації зобов'язаний організувати продаж цілісного майнового комплексу протягом 60 календарних днів з дня надходження подання контролюючого органу.

Таким чином, Податковим кодексом України визначено процедуру продажу майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, в разі отримання контролюючим органом дозволу суду на погашення податкового боргу за рахунок такого майна.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та надання дозволу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на погашення податкового боргу у сумі 206 353 557,26 грн. за рахунок майна платника податків ДП Вугільна компанія Краснолиманська , що перебуває у податковій заставі згідно актів опису майна № 726 від 11 квітня 2016 року та №3/28-10-47-17/31599557 від 13 листопада 2017 року.

Відповідно до пункту 4, пункту 1 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Суд вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України судові витрати на користь позивача - суб'єкта владних повноважень не стягуються.

Керуючись 272, 283, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі № 805/2888/18-а - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі №805/2888/18-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника податків - задовольнити.

Надати Офісу великих платників податків Державної фіскальної (код ЄДРПОУ 39440996, адреса: вул. Дегтярівська ,11г м. Київ 04119) дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 206 353 557,26 ( двісті шість мільйонів триста п'ятдесят три тисячі п'ятисот п'ятдесят сім) гривень 26 копійок за рахунок майна платника податків Державного підприємства "Вугільна Компанія Краснолиманська (код ЄДРПОУ 31599557; юридична адреса: вул. Перемоги, 9, м. Родинське, Донецька область, 85310), що перебуває у податковій заставі згідно актів опису майна № 726 від 11 квітня 2016 року та №3/28-10-47-17/31599557 від 13 листопада 2017 року.

Повне судове рішення складено 27 вересня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та у відповідності до приписів частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути оскаржена до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_2