Постанова

від 13.11.2018 по справі 761/24871/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2018 року м. Київ

Справа 761/2487/16-ц

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.

секретар Луговий Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Волошина В.О. 06 червня 2018 року у м. Києві, повний текст рішення складений 15 червня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Стейт Оіл , Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Інтерфакс-Україна , Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Українські новини , Товариства з обмеженою відповідальністю РБК-Україна про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В

№ апеляційного провадження:№ 22-ц/824/1693/2018 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. В липні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом до відповідачів, в якому просив суд:

1. Визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність і ділову репутацію позивача інформацію про нього, яка була поширена відповідачем ТОВ Стейт Оіл під час прес-конференції у відповідача ТОВ Інформаційне агентство Інтерфакс-Україна та розповсюджена ІНФОРМАЦІЯ_1 року ТОВ Інформаційне агентство Інтерфакс-Україна на веб-сайті ТОВ Інформаційне агентство Інтерфакс-Україна ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком: ІНФОРМАЦІЯ_3 обвиняет в организации атаки на ее сеть начальника департамента внутренней безопасности ГФС ;

2. Зобов'язати ТОВ Інформаційне агентство Інтерфакс-Україна в строк не пізніше 5 днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію про позивача шляхом розміщення на веб-сайті ТОВ Інформаційне агентство Інтерфакс-Україна https://interfax.com.ua повідомлення такого змісту: СПРОСТУВАННЯ!!! Повідомляємо, що інформація про ОСОБА_2, яка була поширена під час прес-конференції в Інформаційному агентстві Інтерфакс-Україна ТОВ Стейт Оіл (експлуатує мережу АЗС ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та розміщена ІНФОРМАЦІЯ_1 року на веб-сайті Інформаційного агентства Інтерфакс - Україна https://interfax.com.ua/news/press-conference/337979.html під заголовком: ІНФОРМАЦІЯ_3 обвиняет в организации атаки на ее сеть начальника департамента внутренней безопасности ГФС - не відповідає дійсності та є недостовірною;

3. Визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність і ділову репутацію позивача інформацію про нього, яка була поширена ТОВ Стейт Оіл та розповсюджена ІНФОРМАЦІЯ_5 року ТОВ Інформаційне агентство Українські новини на веб-сайті ТОВ Інформаційне агентство Українські новини ІНФОРМАЦІЯ_4 під заголовком: ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

4. Зобов'язати ТОВ Інформаційне агентство Українські новини в строк не пізніше 5 днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію про позивача шляхом розміщення на веб-сайті ТОВ Інформаційне агентство Українські новини https://ukranews.com повідомлення такого змісту: СПРОСТУВАННЯ!!! Повідомляємо, що інформація про ОСОБА_2, яка була поширена ТОВ Стейт Оіл (експлуатує мережу АЗС ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та розміщена ІНФОРМАЦІЯ_5 року на веб-сайті Інформаційного агентства Українські новини ІНФОРМАЦІЯ_6 під заголовком: ІНФОРМАЦІЯ_9 - не відповідає дійсності та є недостовірною;

5. Визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність і ділову репутацію позивача інформацію про нього, яка була поширена відповідачем 1 та розповсюджена 18 квітня 2016 року ТОВ РБК-Україна на веб-сайті ТОВ РБК-Україна ІНФОРМАЦІЯ_7 під заголовком: ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

6. Зобов'язати ТОВ РБК-Україна в строк не пізніше 5 днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію про позивача шляхом розміщення на веб-сайті ТОВ РБК-Україна https://wwv.rbc.rn повідомлення такого змісту: СПРОСТУВАННЯ!!! Повідомляємо, що інформація про ОСОБА_2, яка була поширена ТОВ Стейт Оіл (експлуатує мережу АЗС ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та розміщена 18 квітня 2016 року на веб-сайті Інформаційного агентства РБК-Україна ІНФОРМАЦІЯ_10 під заголовком: ІНФОРМАЦІЯ_8 - не відповідає дійсності та є недостовірною;

7. Зобов'язати ТОВ Стейт Оіл в строк не пізніше 5 днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію про позивача шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення у такий же спосіб, у який була поширена недостовірна інформація;

8. Стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 100000,00 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14, 15, 18 квітня 2016 року були опубліковані зазначені вище статті на зазначених веб-сайтах, які містять відомості відносно позивача, які є неправдивими, образливими, оскільки принижують його честь і гідність, звинувачуючи його у вчиненні низки кримінальних правопорушень, перебуваючи на публічній службі на відповідній посаді. Крім того, вищезазначена інформація, була поширена серед необмеженого кола людей, що додатково впливає на ділові якості позивача, та спричиняє йому додатково моральні страждання. З метою захисту порушеного права, позивач вимушений був звернутися до суду з вказаним позовом.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 червня 2018 року позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Стейт Оіл , Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Інтерфакс-Україна , Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Українські новини , Товариства з обмеженою відповідальністю РБК-Україна про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди - залишено без задоволення.

Не погодився із вказаним судовим рішенням позивач, його представником подана апеляційна скарга, в якій зазначається про незаконність рішення у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду реальним обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Позивач вказує на те, що поширенням вказаної інформації порушуються його права та законні інтереси, оскільки у інтерв'ю містяться висловлювання про вчинення безпосередньо ним низки протиправних та злочинних діянь. Отже, оспорювана інформація зачіпає його суб'єктивні права та законні інтереси. Зазначене вище інтерв'ю ТОВ Стейт Оіл було поширено на телебаченні та у глобальній мережі Інтернет на веб-сайтах відповідачів газети Комсомольская правда в Украине та на інших інформаційно-аналітичних інтернет-порталах, тобто інформація була розповсюджена серед необмеженого кола осіб. Водночас, враховуючи характер використання мовних засобів, твердження відповідачів стосовно нібито незаконних та протиправних діянь позивача на посаді начальника Головного управління внутрішньої безпеки, що є предметом оспорювання, не є оціночним судженням, оскільки автором не було використано алегорії, сатири при поданні інформації. Також, на думку позивача, ТОВ Стейт Оіл фактично стверджує про вчинення злочину позивачем, що за відсутності обвинувального вироку суду грубо порушує права та приписи статті 62 Конституції України. Однак, на момент поширення інформації, так і на день подання даної апеляційної скарги відсутній вирок суду, яким би ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні або у причетності до цього злочину, а тому відповідна інформація, поширена відповідачами, є неправдивою. Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову, проте судом першої інстанції вищенаведені підстави до уваги взяті не були. На підставі викладеного, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення заявлених ним позовних вимог.

У відзиві ТОВ Стейт Оіл представник вказує на те, що висловлювання, які як зазначає позивач, були озвучені директором департаменту компанії по стратегічному маркетингу ОСОБА_4 на прес-конференції в інформаційному агентстві Інтерфакс-Україна не може вважатися недостовірною інформацією, оскільки така інформація попередньо була викладена у скарзі до правоохоронних органів від ІНФОРМАЦІЯ_5 року №14/04/16-1, та відкритому листі трудового колективу ТОВ Стейт Оіл від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що є реалізацією конституційних прав. Також зазначає, що Інтернет-видання, які розмістили дану інформацію непідконтрольні ТОВ Стейт Оіл . Крім того, вказує, що позовні вимоги викладені позивачем нечітко та незрозуміло, оскільки не вказано яку саме інформацію, і в який саме спосіб позивач просить спростувати. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просив про задоволення заявлених ними вимог.

Представник відповідача ТОВ Стейт Оіл заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін.

Інші учасники справи повідомлені про розгляд справи апеляційним судом в порядку встановленому процесуальним законом, своїх представників в судове засідання не направили, причини неявки не повідомили. Тому їх неявка, згідно з ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року директором департаменту по стратегічному маркетингу ТОВ Стейт Оіл ОСОБА_4 на прес-конференції в інформаційному агентстві Інтерфакс-Україна була озвучена інформація про здійснення працівниками податкової поліції обшуків на об'єктах їх підприємствах. Зокрема, було вказано, що на їх переконання це є рейдерською атакою, за якою стоїть начальник управління внутрішньої безпеки ГФС України ОСОБА_2 . Також міститься твердження, що ОСОБА_2 підлягає люстрації, так як раніше займав прокурорську посаду .

Вказані обставини підтверджуються листом ТОВ Інтерфакс-Україна від 30 листопада 2016 року (т. 1 а.с. 142) та були визнані відповідачами в ході розгляду справи, зокрема, і відповідачем ТОВ Стейт Оіл , що вбачається з їх письмових пояснень.

В подальшому вказана інформація, у різних її інтерпретаціях, була поширена засобами масової інформації, зокрема, на офіційних сайтах відповідачів ТОВ Інформаційне агентство Інтерфакс-Україна , ТОВ Інформаційне агентство Українські новини , ТОВ РБК-Україна , що позивач підтверджує здійсненими ним роздруківками /т.1 а.с.26-31/

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача не міг зазначити, які конкретно фрази та вислови на думку сторони позивача стосуються конкретно нього і є недостовірними, як і не навів доказів того, що ця інформація була поширена саме відповідачами. Також судом вказано на наявність ознак оціночних суджень у наведеній позивачем інформації.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Перш за все колегія суддів звертає увагу на те, що дійсно позовні вимоги не містять конкретизації висловлювань, які позивач вважає такими, що принижують його честь і гідність. Сам текст прес-конференції, який до речі відрізняється один від одного в різних джерелах, вказує на те, що висловлювання посадової особи відповідача ТОВ Стейт Оіл містив інформацію не тільки відносно позивача, була оприлюднена інформація стосовно ситуації яка склалась на їх підприємстві, мова йшла про ряд масштабних перевірок, які проводились уповноваженими органами, тому не можна стверджувати, що вся поширена інформація була відносно позивача і вся вона була неправдивою.

Апеляційний суд погоджується із твердженням суду першої інстанції про відсутність належних і допустимих доказів поширення інформації широкому колу осіб відповідачами через телебачення, і мережу інтернет, оскільки надані позивачем роздруківки, здійснені ним самостійно не свідчать об'єктивно про поширення інформації відповідачами. Разом з тим, відповідачами не заперечується факт оприлюднення такої інформації. А ТОВ Стейт Оіл посилається виключно на реалізацію ними власних конституційних прав.

Свобода слова і свобода друку, гарантовані громадянам Конституцією України (ст.34), означають право висловлювання думок і переконань, пошуку, вибору, одержання і поширення інформації та ідей у будь-яких формах, включаючи пресу та інші засоби масової інформації.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Тобто праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

За змістом цієї норми свобода слова, преси, як захисника інтересів громадськості, критика представників держави, висловлення своєї думки в процесі обговорення питань, що становлять громадський інтерес, є однією з найважливіших свобод людини.

Втрутитись у процес реалізації цієї норми національна влада може лише у випадках, передбачених ч.2 ст.10 Конвенції, зокрема, якщо це передбачено законом, направлено на захист репутації або прав інших осіб і є необхідним у демократичному суспільстві (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Українська Прес-Група проти України від 29.03.2005).

Згідно з положеннями ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно із ч. 2 ст. 29 Закону України Про інформацію предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

В порядку ч.ч. 1, 2 ст. 30 цього Закону ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Аналіз зазначеного національного законодавства та ст.10 Конвенції і практики її застосування свідчить про те, що межі свободи вираження думок залежить від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.

Право на недоторканість ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадках, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація поширена з явним злим умислом , тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості тверджень про наміри і позицію політичних лідерів, інших публічних осіб та сформувати про них свою думку.

При вирішенні даного спору слід врахувати положення абз. 6 п. 3 рішення Конституційного Суду України у справі про поширення відомостей від 10.04.2003 № 8рп/2003, який вказав на те, що проблеми, пов'язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод в рішеннях у справах Нікула проти Фінляндії , Яновський проти Польщі та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, на час оприлюднення інформації позивач перебував на посаді начальника Головного управління внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби України, відповідно, межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою, оскільки він безпосередньо відіграє важливу роль у діяльності держави, та його безпосередні дії становлять суспільний інтерес.

Здійснюючи аналіз оспорюваної інформації в цілому, колегія суддів приходить до висновку, що це переважно були твердження, які аргументовано можна назвати оціночними судженнями з огляду на те, що висловлювання відповідача ТОВ Стейт Оіл були направлені не на приниження честі, гідності чи ділової репутації позивача, а на доведення до широкого кола людей оцінки його діяльності, як посадової особи органу державної влади, що в свою чергу становить суспільний інтерес. Зазначені оціночні судження, думки та переконання не є предметом судового захисту, оскільки, будучи вираженням суб'єктивної думки й поглядів відповідача, не можуть бути перевіреними на предмет відповідності їх дійсності. Саме по собі висловлювання про організацію рейдерської атаки , також є вислювлюванням оціночним, оскільки вказує на ставлення юридичної особи щодо проведення перевірок, такий термін не визначено в законодавстві, і відповідно не вказує на вчинення ним правопорушення, як на тому наполягає позивач. Таким чином, дії відповідача ТОВ Стейт Оіл не є неправомірними і такими, що порушують право позивача. Інші відповідачі є представниками засобів масової інформації, їх участь у обговоренні питань, що становить суспільний інтерес є результатом покладених на них функцій, повідомлення новин, які базуються на інтерв'ю або відтворюють висловлювання інших осіб є одним із способів інформування громадськості, завдяки якому преса відіграє свою важливу роль суспільного сторожового пса , як вказав Європейський суд з прав людини. До того ж, факт поширення інформації відповідачами не був підтверджений в ході розгляду справи.

А отже вимоги позивача про здійснення судового захисту його права на повагу честі і гідності не знайшли свого підтвердження. В порядку ст.ст. 23, 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується у разі її наявності, винних дій відповідача та причинного зв'язку. В даній справі не встановлено порушення прав позивача, відповідно відсутнє заподіяння позивачеві моральної шкоди. А отже підстави для її компенсації відсутні.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач:

Судді:

Повний текст постанови складений 15 листопада 2018 року.