Ухвала

від 23.07.2015 по справі 826/8830/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2015 р. м. Київ К/800/57369/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Цуркан М.І.

при секретарі судового засідання Вишняку О.М.

з участю представників сторін :

позивача - Алдошина Н.О., Конопля А.М.

відповідача - Круглюк І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства «Київстар»

до відповідача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації

про визнання протиправними та скасування рішення і розпорядження, -

В С Т А Н О В И В :

20.06.2014р. до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення і розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (далі Нацкомісія) звернулось приватне акціонерне товариство «Київстар» (далі Товариство). Свої вимоги позивач мотивував тим, що за наслідками проведеної Нацкомісією перевірки Товариства, відповідачем 27.05.2014р. винесено рішення про винесення розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов в сфері телекомунікацій, а 29.05.2014р. прийнято розпорядження про усунення Товариством порушень ліцензійних умов. Вважаючи, що Нацкомісія провела перевірку з порушеннями та дійшла помилкового висновку щодо наявності в діяльності Товариства порушень чинного законодавства, позивач просив задовольнити позов.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2014р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014р. скасовано постанову суду першої інстанції та задоволено позов.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, Нацкомісія звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. При цьому скаржник послався на помилковість висновків суду щодо незаконності прийнятих Нацкомісією рішення та розпорядження.

У своїх запереченнях позивач вважає судове рішення законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

У квітні-травні 2014р. Нацкомісія здійснила перевірку дотримання Товариством законодавства про телекомунікації, за наслідками якої відповідачем складено акт №149/пос/15-1 від 8.05.2014р., в якому викладено висновки про те, що у своїй діяльності позивач використовує обладнання, не сертифіковане у відповідності до вимог чинного законодавства. Зокрема, автоматизована система розрахунків для тарифікації послуг абонентів передплаченої форми виробництва компанії «Comverse LTD», апаратний комплекс PPS(RTBS) в складі шаф SCP та SDP (далі АСР) використовується за наявності сертифіката, виданого ДП «ДСЦ «ЕЛХІМ», в той час, як сертифікат вказаної установи не є підставою для використання обладнання при наданні телекомунікаційних послуг.

Враховуючи висновки, викладені в акті, відповідачем 27.05.2014р. прийнято рішення №326 винести розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов у сфері телекомунікацій та 29.05.2014р. винесено розпорядження №30/р, яким Товариство зобов'язано в строк до 1.12.2014р. усунути порушення вимог п.4.1.1. Ліцензійних умов, а саме - здійснення експлуатації АСР.

Правові засади діяльності Нацкомісії внормовано Конституцією України, Законом України «Про телекомунікації» (далі Закон N1280-IV), Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, затвердженим Указом Президента України від 23.11.2011р. №1067/2011 (далі Положення №1067).

Відповідно до статті 17 Закону N1280-IV та пункту 1 Положення №1067 органом державного регулювання у сфері телекомунікацій є Нацкомісія, яка здійснює повноваження органу ліцензування, дозвільного органу, регуляторного органу та органу державного нагляду (контролю).

Водночас, діяльність Товариства, як суб'єкта господарювання що має право на здійснення діяльності з надання послуг рухомого та фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційний мереж, повинна відповідати положенням Закону N1280-IV, Правилам надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 р. та Ліцензійним умовам здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України №179 від 26.01.2006р. N179.

Так, статтею 24 Закону N1280-IV визначено, що умовами застосування технічних засобів телекомунікацій є їх відповідність стандартам і технічним регламентам. Технічні засоби телекомунікацій повинні мати виданий у встановленому законодавством порядку документ про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій. Підтвердження відповідності технічних засобів телекомунікацій здійснюється згідно із Законом України "Про підтвердження відповідності" акредитованими в установленому порядку органами , уповноваженими на проведення цієї діяльності, перелік яких узгоджується з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації .

Відповідно до підпункту 20 пункту 39 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг оператори та провайдери зобов'язані використовувати сертифіковані на відповідність вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій автоматизовані системи розрахунків за послуги.

Аналогічні приписи щодо необхідності додержання державних та галузевих стандартів, чинних у сферах телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України містяться в пункті 4.1.1 Ліцензійних вимог.

Враховуючи викладене, технічні засоби телекомунікацій, які використовуються Товариством, повинні бути сертифіковані органом, уповноваженим на проведення такої діяльності, та який входить до переліку, узгодженому з Нацкомісією.

З 1.04.2004р. по 1.07.2013р. діяв стандарт галузі зв'язку України ГСТУ 45.028-2004 «Автоматизовані системи розрахунків за телекомунікаційні послуги. Класифікація. Загальні технічні вимоги», а з 1.07.2013р. - ГСТУ 61-034:2013 "Автоматизовані системи розрахунків за телекомунікаційні послуги. Загальні вимоги та методи випробувань", тобто АСР, що використовуються суб'єктами господарювання в сфері надання телекомунікаційних послуг, повинні відповідати вказаним стандартам.

З матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірки Товариством в підтвердження відповідності АСР стандартам і технічним регламентам відповідачу надано сертифікат відповідності, виданий державним сертифікаційним центром синтетичних миючих засобів та виробів електронної техніки «ЕЛХІМ» серія ДЗ №894650 з терміном дії з 29.07.2008р. по 10.04.2009р.

У вказаному сертифікаті зазначено, що дослідження проводилось для товару групи 8471 УКТЗЕД, тобто обладнання не сертифікувалось як АСР. Крім того, у сертифікаті відсутня інформація що АСР, яку використовує Товариство, відповідає умовам стандарту ГСТУ 45.028-2004 чи ГСТУ 61-034:2013. Ніяких інших документів про підтвердження відповідності АСР вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій позивачем Нацкомісії надано не було.

Враховуючи, що наданий позивачем документ не підтверджує відповідність АСР вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій, а сам сертифікат відповідності видано органом, не включеним до переліку узгодженому з Нацкомісією, відповідач обґрунтовано виходив з того, що Товариством використовується АСР з порушенням приписів статті 24 Закону N1280-IV, підпункту 20 пункту 39 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, пункту 4.1.1 Ліцензійних вимог та прийняв законне рішення про надання в межах своїх повноважень суб'єкту ринку телекомунікацій обов'язкового для виконання припису щодо усунення порушень нормативно-правових актів.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на те, що під час перевірки, яку відповідач проводив у 2012р. Нацкомісією не було висловлено зауважень щодо сертифікації АРС, оскільки вказана обставина не є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржених рішення відповідача і розпорядження.

Таким чином судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі закону та в межах наданих йому повноважень, що унеможливлює задоволення адміністративного позову, а судом апеляційної інстанції помилково скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 221,223,226,230,231,254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014р. скасувати, залишивши в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2014р.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

М.І. Цуркан