Рішення

від 18.10.2017 по справі 335/12881/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 335/12881/16-ц Головуючий у 1-й інстанції Бойко О.Ю.

Номер провадження 22-ц/778/2745/17 Суддя-доповідач Подліянова Г.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С.,

суддів: Маловічко С.В.,

Кримської О.М.,

за участю секретаря Фесенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Запорізької міської ради про відшкодування завданої шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який в процесі розгляду справи уточнив, до Запорізької міської ради про стягнення 92478.72 грн. майнової шкоди та 10000грн. моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце внаслідок невиконання відповідачем обов'язку з утримання дороги в належному та безпечному стані для дорожнього руху.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 24.05.2016 року о 21-45 годин на ділянці проїзної частини вул. Тиражна в м. Запоріжжя, розташованій на відстані 3,4 м від електроопори № 64, за участю водія ОСОБА_3, який керував автомобілем Honda Accord , реєстраційний номер НОМЕР_1 у напрямку вул. Бородінської, біля АЗС Укрнафта , скоєна дорожньо-транспортна пригода внаслідок наїзду на яму глибиною, 0,2 м, яка була розташована на проїзній частині. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав значні механічні пошкодження, вартість відновлювального ремонту згідно висновку №855 спеціаліста-автотоварознавця становить 91678,72 грн. За проведення авто товарознавчого дослідження позивачем сплачено 800 грн.

Враховуючи те , що саме Запорізька міська рада є власником автомобільної дороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода, в порушення вимог пп. 1, 4 ст. 21 Закону України "Про автомобільні дороги", ч. 1 ст. 6, ст. 9 Закону України "Про дорожній рух", п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони не було вжито заходів щодо утримання вул. Тиражна в м. Запоріжжя в безпечному для дорожнього руху стані 24.05.2016 року , в результаті чого автомобіль позивача потрапив у вибоїну (яму), яка була розташована на проїзній частині дороги і зазнав механічних пошкоджень, з огляду на що на підставі ст. ст. 22, 1166, 1167, 1187, 1173 Цивільного кодексу України позивач вважає підлягають стягненню витрати позивача на відновлення автомобіля в сумі 92478,72 грн, та в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн., а також судові витрати.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 квітня 2017 року в задоволені позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За змістом ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пред'явлені позовні вимоги не до тієї особи з чиєї вини була завдана шкода позивачу, оскільки відповідно до рішення Запорізької міської ради від 21.04.2016 року № 188/53 автодорога по вул. Тиражній у м. Запоріжжі на якій сталася дорожньо-транспортна пригода перебуває на балансі районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району.

Колегія не може повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.05.2016 року о 21-45 годин на ділянці проїзної частини вул. Тиражна в м. Запоріжжя, розташованій на відстані 3,4 м. від електроопори №64, з автомобілем Honda Accord , реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_3, сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме автомобіль в"їхав у неогороджену ( непозначену) яму глибиною, 0,2 м, яка знаходилася на проїзній частині дороги, внаслідок чого автомобіль зазнав значних механічних пошкоджень (а.с. 26-27).

Вказаний автомобіль належить на праві особистої власності ОСОБА_3, що підтверджується технічним паспортом Серія НОМЕР_2.

Як вбачається з рапорту від 24.05.2016 року інспектора УПП м. Запоріжжя ДПП НП України автомобіль Honda Accord , реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав механічні ушкодження в результаті наїзду на перешкоду (вибоїну ( яму) в проїзній частині (а.с. 20-21).

Наслідком ДТП, що мала місце 24.05.2016 року о 21-45 годин за участі позивача, як встановлено висновком перевірки, що проводилася Управлінням патрульної поліції у м.

Запоріжжя, причиною дорожньо-транспортної пригоди стало незадовільне утримання вулично-шляхової мережі у Дніпровському районі м. Запоріжжя (а.с.15-17).

Зазначені обставини також підтверджуються схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 24.05.2016 року на ділянці проїзної частини вул. Тиражна в м. Запоріжжя, складеної інспектором ДПС Петуховим Ю.В., розміри ями на проїзній частині дороги, в яку потрапив автомобіль Honda Accord , реєстраційний номер НОМЕР_1, зазначено глибина - 0.20м, довжина -1,85, перелік видимих пошкоджень автомобіля: дві подушки безпеки, розрив пасажирського сидіння, пошкодження обшивки в салоні автомобіля , пасажирських поясів безпеки ( а.с. 26-27).

Відповідно до висновку №855 експертного авто товарознавчого дослідження з визначення вартості відновлюваного ремонту автомобіля Honda Accord , реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного 26 червня 2016 року судовим експертом Костальовим М.В., ремонтною калькуляцією на виконання ремонтних робіт і придбання необхідних для ремонту матеріалів та запчастин вартість відновлюваного ремонту автомобіля становить 91678.72 грн. ( а.с. 6-13).

Позивач, звернувшись до суду посилався на те, що йому як власнику автомобіля Honda Accord , реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті дорожньо-транспортної пригоди спричинено майнову шкоду у розмірі вартості відновлюваного ремонту автомобіля, що у загальній сумі становить 92478.72 грн. (91678.72 вартість відновлюваного ремонту автомобіля згідно висновку № 855 експертного авто товарознавчого дослідження від 26.06.2016 року та 800 грн. витрати проведення експертних досліджень) та спричинено моральну шкоду на суму 10000 грн., оскільки після пригоди він був вибитий зі своєї звичної життєвої колії, змушений витрачати особистий час та власні кошти на ремонт автомобіля, не міг реалізовувати свої життєві плани, відчував дискомфорт, яку з посиланням на положення ст. 22 ч. 3, ст. 23 ч. 3, ст. 386, ст. ст.1166,1167, 1187, 1192 ЦК України просив стягнути з Запорізької міської ради як органу місцевого самоврядування, який є власником дороги на якій сталася ДТП, управляє функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міста, відповідає за стан вулиць і доріг міста , у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом наведених законодавчих положень відповідальність за завдану шкоду настає лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. Відсутність хоча б одного з елементів, що

становлять склад цивільного правопорушення, не дає підстав для покладення відповідальності за заподіяні збитки.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про автомобільні дороги" вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю, а згідно ст. 17 цього Закону управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Згідно генерального плану розвитку м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради м. Запоріжжя № 4 від 15.09.2004 року, вказана ділянкя проїзної частини дороги розташовано у Дніпровському районі м. Запоріжжя.

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, рухомі та нерухомі об"єкти, визначені відповідно до закону як об"єкти права комунальної власності.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За приписами пп. 1, 4 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про автомобільні дороги" органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

В ч. 1 ст. 6 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що до компетенції міських рад та їх виконавчих органів районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про дорожній рух" визначено до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху віднесено:

- розробку програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження;

- компенсацію витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів;

- забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху;

- забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов;

- вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях;

- термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;

- своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;

- організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Положеннями ч. 3 ст. 14, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про дорожній рух" автомобільна дорога, вулиця являє собою частину території, в тому числі в населеному пункті, призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами, а згідно з ч. 1 ст. 24 названого Закону власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

В п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року № 198, встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно та якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Згідно з п. 2.12 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, власник транспортного засобу має право на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху.

Згідно ст. 11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , управління районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району є виконавчим органом Запорізької міської ради, та не є органом місцевого самоврядування, перелік яких передбачено ст. 10 цього закону.

Наявність рішення Запорізької міської ради від 21.04.2011 року № 188/53 про передачу майна комунальної власності в оперативне управління та перебування на балансі районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпрвському району, - структурному підрозділу Запорізької міської ради, не змінює власника дороги, яким є Запорізька міська Рада, та не скасовує встановлену Законами України юридичну відповідальність органу місцевого самоврядування щодо утримання дороги, та обов'язка відшкодувати збитків користувачу дороги, що виникли через її незадовільний стан.

Згідно ч. 4 ст. 319 ЦК України, право власності зобов"язує.

За приписами ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Суд першої інстанції зазначивши, що позов заявлено не до тієї особи з чиєї вини була завдана шкода не врахував, що приписи ст. 1173 Цивільного кодексу України допускають обґрунтованість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів, тобто за наявності трьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, збитків та їх розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками).

При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу місцевого самоврядування та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та вищенаведених законодавчих приписів, суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, який пред'явлений позивачем до Запорізької міської ради, як органу місцевого самоврядування, якому на праві комунальної власності належить нерухоие майно - дорога по вулиці Тиражна в м. Запоріжжі на якій сталася дорожньо-транспортна пригода не взяв до уваги те, що обов'язок по забезпеченню безпечних умов руху транспортних засобів дорогами міст (селищ, сіл), утримання вулиць і доріг міст (селищ, сіл) покладений виключно на органи місцевого самоврядування, в даному випадку на Запорізьку міську раду, у зв'язку з чим відповідальність за відшкодування збитків, завданих позивачу пошкодженням автомобіля в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 24.05.2016 року по вул. Тиражна в м. Запоріжжя внаслідок невідповідності стану автомобільної дороги вимогам безпеки руху повинен нести саме відповідач, який не забезпечив ремонт та утримання дороги по вулиці Тиражна в м. Запоріжжі за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами.

Таким чином, відсутність на даному відрізку дороги ремонтних доріг, не утримання її в належному стані вимогам безпеки руху, відсутність огороджувальних пристроїв знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, в результаті якої автомобіль позивача потрапив у яму і зазнав механічних пошкоджень, що призвело до спричинення позивачу шкоди, яка становить 92478.72 грн.

При цьому, судом апеляційної інстанції береться до уваги, що оскільки в діях водія автомобіля автомобіля Honda Accord , реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3, відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а, отже, належними та допустимими доказами відповідно до приписів процесуального закону щодо підтвердження факту місця та події є довідка про дорожньо-транспортну пригоду, схема місця ДТП, які оформлені за участю працівників Державтоінспекції МВС у відповідності до Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 року № 77., висновки про перевірку дорожньо-транспортної пригоди від 08.11.2016 року та від 29.07.2016 року.

За таких обставин, встановлено наявність у діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення і, зокрема, протиправної поведінки, яка виразилась у бездіяльності відповідача як уповноваженого органу щодо утримання в належному стані автомобільної дороги, шкідливий результат такої поведінки як то шкода завдана майну позивача - автомобілю, у розмірі витрат на відновлення пошкодженого автомобіля, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою (бездіяльністю) відповідача та шкодою (збитками), який полягає у тому, що через неналежне утримання відповідачем дороги по вул. Тиражна в м. Запоріжжі в безпечному для дорожнього руху стані, 24.05.2016 року автомобіль позивача потрапив у неогороджену яму і зазнав механічних пошкоджень, внаслідок чого позивач зазнав витрат на відновлення автомобіля, пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди; при цьому, вина відповідача презюмується, оскільки останнім не надано доказів відсутності його вини щодо невиконання обов'язку з утримання дороги в належному та безпечному стані для дорожнього руху.

Відповідно до вимог ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна ; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з роз'ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України у п. 9 постанови від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову про стягнення моральної шкоди у сумі 7000 грн., що виявилась у душевних стражданнях, які зазнав позивач у зв'язку з пошкодженням його автомобіля, пов'язаними з цим обмеженнями в його житті, в порушенні нормального та звичного способу життя, що не могло не відбитись на його психологічному стані.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку відмовивши в задоволенні позову до Запорізької міської ради про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце внаслідок невиконання відповідачем обов'язку з утримання дороги в належному та безпечному стані для дорожнього руху.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Аргументи апеляційної скарги є виправданими.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати за подачу позову та апеляційної скарги ( а.с 1- 2, а.с.85, , а.с. 99) пропорційно до заявлених позовних вимог в розмірі 3199.58 грн. ( 1024.79+551.21+1127.50+496.08)

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 квітня 2017 року у цій справі скасувати. Ухвалити нове рішення наступного змісту. Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Запорізької міської ради на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 92478.72 грн., моральну шкоду в розмірі 7000 грн., судовий збір в розмірі 3199.58 грн. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: