Ухвала

від 21.12.2018 по справі 757/45225/18-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

21 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 757/45225/18-ц

провадження № 61-48152ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С.,

Сімоненко В. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову до пред'явлення позову,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснює інвестиційну діяльність, спрямовану на будівництво багатоквартирних будинків у селі Чайки Києво-Святошинського району Київської області. За весь період реалізації проектів заявником було вкладено та передано значні інвестиції та активи, проте вищезгадані особи ухиляються від проведення розрахунків з ним, внаслідок чого сума нанесених йому збитків за невиконання зобов'язання з боку опонентів становить понад 150 000 000 грн.

Заявник вказував, що він має намір звернутись до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю Омокс (далі - ТОВ Омокс ) про стягнення матеріальної шкоди, завданої невиконанням грошових зобов'язань.

ОСОБА_4 вважав, що існують обґрунтовані підстави стверджувати, що партнери, через підконтрольні їм юридичні особи, перераховують обігові кошти на рахунки фіктивних підприємств та почнуть відчужувати належне їм майно до розгляду позовної заяви по суті, тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

На підставі вищевказаного ОСОБА_4 просив суд:

- накласти арешт на грошові кошти, розміщені на рахунках ТОВ Омокс :

р/р 260010130101 та р/р 260450130101, які відкриті в Публічному акціонерному банку Банк 3/4 (далі - ПАТ Банк 3/4 ), в Акціонерному банку Укргазбанк (далі - АБ Укргазбанк ), р/р 26006121412, відкритий в АБ Укргазбанк , р/р 2600800135273, відкритий в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк Глобус (далі - ПАТ КБ Глобус );

р/р 37512000029731, відкритий в Державній казначейській службі України (далі - ДКСУ); р/р 2600700235273, відкритий в ПАТ КБ Глобус ;

р/р 26005013303, відкритий в Акціонерному товаристві Банк Січ (далі - АТ Банк Січ ;

- накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_5, розміщені на рахунках: р/р НОМЕР_1 та р/р НОМЕР_2, які відкриті в АБ Укргазбанк ;

р/р НОМЕР_5, відкритий в Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк (далі - ПАТ Дельта Банк ); р/р НОМЕР_6, відкритий в ПАТ Банк 3/4 ; р/р НОМЕР_7, відкритий в Акціонерному товаристві Банк Національні інвестиції (далі - АТ Банк Національні інвестиції ); р/р 262010265401, відкритий в ПАТ КБ Глобус ;

- накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_7, розмішені на рахунках: р/р НОМЕР_3, відкритий в АБ Укргазбанк ;

р/р НОМЕР_4, відкритий в АБ Укргазбанк ; р/р НОМЕР_5, відкритий в ПАТ Дельта Банк ; р/р НОМЕР_8, відкритий в

ПАТ Банк 3/4 ; р/р НОМЕР_9, відкритий в АТ Банк Національні Інвестиції ; р/р НОМЕР_10, відкритий в ПАТ Банк 3/4 ;

р/р НОМЕР_11, відкритий в ПАТ Дельта Банк ;

- заборонити здійснення всіх видаткових операцій, окрім сплати податків та цільових зборів до державного та місцевого бюджетів до набрання законної сили рішенням у справі;

- накласти арешт на нерухоме та рухоме майно

ОСОБА_7;

- накласти арешт на нерухоме та рухоме майно ОСОБА_5

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року заяву ОСОБА_4 задоволено.

Накладено арешт на належне ТОВ Омокс , ОСОБА_5,

ОСОБА_7 майно, в межах заявлених позовних вимог, в розмірі 150 000 000 грн, а саме на:

- грошові кошти, розміщені на рахунках ТОВ Омокс : р/р 260010130101 та р/р 260450130101, які відкриті в ПАТ Банк 3/4 ; р/р 26002924426276 та

р/р 26006121412, які відкриті в АБ Укргазбанк ; р/р 26006121412, відкритий в АБ Укргазбанк ; р/р 2600800135273, відкритий в ПАТ КБ Глобус ;

р/р 37512000029731, відкритий в ДКСУ; р/р 2600700235273, відкритий в ПАТ КБ Глобус ; р/р 26005013303, відкритий в АТ Банк Січ , крім сплати податків та цільових зборів до державного та місцевого бюджетів;

- грошові кошти ОСОБА_5, розміщені на рахунках: р/р НОМЕР_1 та р/р НОМЕР_2, які відкриті в АБ Укргазбанк ; р/р НОМЕР_5, відкритий в ПАТ Дельта Банк ; р/р НОМЕР_6, відкритий в

ПАТ Банк 3/4 ; р/р НОМЕР_7, відкритий в АТ Банк Національні інвестиції ; р/р 262010265401, відкритий в ПАТ КБ Глобус ;

- грошові кошти ОСОБА_7, розмішені на рахунках: р/р НОМЕР_3, відкритий в АБ Укргазбанк ; р/р НОМЕР_4, відкритий в АБ Укргазбанк ; р/р НОМЕР_5, відкритий в ПАТ Дельта Банк ;

р/р НОМЕР_8, відкритий в ПАТ Банк 3/4 ; р/р НОМЕР_9, відкритий в АТ Банк Національні Інвестиції ; р/р НОМЕР_10, відкритий в ПАТ Банк 3/4 ; р/р НОМЕР_11, відкритий в ПАТ Дельта Банк ;

- нерухоме та рухоме майно, зареєстроване на праві власності за

ОСОБА_7;

- нерухоме та рухоме майно, зареєстроване на праві власності за

ОСОБА_5

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. При цьому, існує ризик відчуження майна, що зробить неможливим виконання рішення суду у справі.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року скасовано та винесено нову постанову, якою у задоволенні заяви

ОСОБА_4 про забезпечення позову до пред'явлення позову відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги норму закону щодо заборони перешкоди господарській діяльності юридичної особи, що є прямим втручанням в господарську діяльність товариства, яке може призвести до безповоротних та негативних наслідків для відповідачів та інших осіб. Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність доказів існування реального ризику відчуження майна.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у справі

з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також

у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити

у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України

від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та постановляючи нову постанову про відмову у задоволенні заяви, апеляційний суд виходив з того, що заявником не підтверджено належними та допустимими доказами, з якого часу та на якій підставі здійснюється спільна інвестиційна діяльність заявника з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та що вказані особи заборгували йому грошові кошти, чим завдали збитки понад

150 000 000 грн.

Таким чином, судом першої інстанції не обґрунтовано належними та допустимими доказами існування реального ризику відчуження майна (нерухомості та грошових коштів).

Встановивши, що обраний спосіб забезпечення позову є необґрунтованим та недоцільним , оскільки не забезпечує збалансованості інтересів сторін, завдає прямої шкоди відповідачам, як власникам всього майна, на яке накладено арешт та не містить доведеності співмірності позовних вимог із обраним способом забезпечення позову, апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову до пред'явлення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність постанови не впливають, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

За правилом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою та п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову до пред'явлення позову, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

В. С. Висоцька

В. М. Сімоненко