Рішення

від 05.09.2018 по справі 242/2770/18

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 242/2770/18

Провадження № 2/242/1103/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Владимирської І.М., при секретарі Сафроновій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове в порядку заочного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, якій діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства Футбольний клуб Металіст про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, якій діє в інтересах ОСОБА_2 11.06.2018 року звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 акціонерного товариства Футбольний клуб Металіст про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Апеляційного суду Донецької області від 11.04.2017 року з відповідача на користь ОСОБА_2 стягнуто заборгованість по заробітній платі і винагороди в розмірі 3568604 грн. 09 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку 1676498 грн. 63 коп. без нарахування утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Станом на 29.05.2018 року рішення суду не виконано. Вважає, що відповідач таким чином порушив трудове законодавство, тому просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 12.04.2017 року по 31.05.2018 року (включно) у розмірі 5117909 грн. 20 коп. без нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 15 червня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 13 серпня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву, в якій просить розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства Футбольний клуб Металіст в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи. Згідно ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що згідно рішення Апеляційного суду Донецької області від 11.04.2017 року з ОСОБА_3 акціонерного товариства Футбольний клуб Металіст на користь ОСОБА_2 стягнуто заборгованість по заробітній платі і винагороди в розмірі 3568604 грн. 09 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку 1676498 грн. 63 коп. без нарахування утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган, повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, обов'язок із проведення з працівником розрахунку покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану плату. Стаття 117 КЗпП України застосовується у разі несвоєчасної виплати належних працівнику від підприємства сум незалежно від наявності клопотання працівника про таку виплату.

Оформивши звільнення позивача та видавши йому трудову книжку, відповідач свій обов'язок із проведення з працівником розрахунку не здійснив, а тому є підстави для застосування до відповідача відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, передбачену ст. 117 КЗпП України.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці за своєю структурою заробітна плата складається: з основної - винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків); із додаткової - винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій); а також із заохочувальних та компенсаційних виплат - винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені цими актами норми.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

В своїй постанові від 14.12.2016 року у справі № 6-788цс16 Верховний суд України виклав правову позицію, з якої вбачається, що відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Таким чином, невиконання рішення суду про стягнення на користь звільненого працівника недоплаченої заробітної плати є підставою для покладення на власника або уповноважений ним орган відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, за весь період невиплати цієї заробітної плати, оскільки вимоги звільненого працівника щодо її виплати є трудовим спором і регулюються нормами трудового права.

Крім того, суд вважає, що наявність чи то відсутність виконавчого провадження не звільняє відповідача від обов'язку провести остаточний розрахунок з позивачем.

Відповідно до роз'яснень, які надані Верховним судом України в постанові Пленуму № 13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці у разі застосування ст. 117 КЗпП України перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Вирішуючи про розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_2, суд встановив наступне.

Згідно листа Міністерства соціальної політики України Про розрахунок норми тривалості робочого часу в 2017 році від 05.08.2016 року № 11535/0/14-16/13, кількість робочих днів позивача у 2017 році складає 180 днів, а саме: квітень 2017 року - 12 днів, травень 2017 року - 20 днів, червень 2017 року - 20 днів, липень 2017 року - 21 день, серпень 2017 року - 22 дні, вересень 2017 року - 21 день, жовтень 2017 року - 21 день, листопад 2017 року - 22 дні, грудень 2017 року - 21 днів.

Згідно листа № 224/0/103-17/214 від 19.10.2017 року Мінсоцполітики України Про розрахунок норми тривалості робочого часу в 2018 році, кількість робочих днів позивача у 2018 році по 31.05.2018 року складає 102 днів, а саме: січень 2018 року - 21 днів; лютий 2018 року - 20 днів; березень 2018 року - 21 днів; квітень 2018 року - 20 днів, травень 2018 року - 20 днів.

Таким чином, загальна кількість робочих днів ОСОБА_2 починаючі з 01.01.2017 року по 31.05.2018 року склала 282 днів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, виходячи із засад диспозитивності, суд розглядає позовну заяву в межах позовних вимог.

У зв'язку з чим, з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в межах заявлених вимог за період з 12.04.2017 року по 31.05.2018 року, що складає 281 робочих днів.

Як вбачається з рішення Апеляційного суду Донецької області від 11.04.2017 року, середньоденна заробітна плата позивача, яку було взято для розрахунку заборгованості, складає 18213 грн. 20 коп.

В зв'язку з чим, сума компенсації за час затримки розрахунку, що підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_2, складає: 18213 грн. 20 коп.(середньоденна заробітна плата) Х 281 (кількість днів затримки розрахунку) = 5117909 грн. 20 коп.

Таким чином, повно і всебічно з'ясувавши обставини по справі, надані суду докази, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на те, що позивача при поданні позовної заяви звільнено від сплати судового збору, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 40, 116, 117, 232 КЗпП України , ст. ст. 13, 81, 258, 259, 265, 268, 280-282, 288 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1, якій діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства Футбольний клуб Металіст про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства Футбольний клуб Металіст (місцезнаходження: 61001, Харківська область, м.Харків, вул.Плеханівська, б.65, ЄДРПОУ 24341697) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 12.04.2017 року по 31.05.2018 року у сумі 5117909 (п'ять мільйонів сто сімнадцять тисяч дев'ятсот дев'ять)грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства Футбольний клуб Металіст (місцезнаходження: 61001, Харківська область, м.Харків, вул.Плеханівська, б.65, ЄДРПОУ 24341697)судовий збір на користь держави р/р 31213206005070, отримувач: УК у м. Селидове 22030101, код отримувача(код за ЄДРПОУ): 37791274, банк отримувача: Казначейство України(ЕАП), код банку отримувача(МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101 у сумі 704 (сімсот чотири)грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Владимирська